Науки преп. Пола Ч. Джонга на важливі теми

< Від Марка 7:8-9 >

«Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.» І сказав Він до них: «Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання».

< Від Марка 7:20-23 >

«А далі сказав Він: Що з людини виходить, - те людину опоганює. Бо зсередини, з людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це  виходить зсередини, -  і людину опоганює».

Спочатку мені хотілося б дати визначення гріху. Є гріхи, які визначає Бог і гріхи, які визначає людина. Слово «гріх» на грецькій мові означає «пропустити знак». Це означає зрозуміти неправильно. Це гріх, коли ми не виконуємо Заповіти Божі правильно. Давайте подивимося, як людина визначає гріх.

Ми вимірюємо гріх відповідно до нашої совісті. Іншими словами, це не вчинок проти заповідей Бога, але це суд згідно з серцем, совістю і внутрішнім світом людини.

Кожний визначає це індивідуально. Таким чином, від людини залежить вважати або не вважати один і той же вчинок гріхом чи ні. Ось чому Бог дав нам 613 Законів - щоб вони стали критеріями наших вчинків.

На малюнку внизу зображений гріх людини.

Таким чином, ми не повинні ставити наші критерії вище нашої совісті.

Гріх, з точки зору совісті, не те ж саме, що Бог визначає як гріх. Тому ми не повинні слухати нашу совість. Основою для наших дій повинні бути Заповіді Бога.

Кожний з нас має своє власне уявлення про те, що є гріх. Одні вважають гріхом свої вади, інші неправильно розуміють гріх як спотворене відношення до чого-небудь.

Наприклад, в Кореї люди саджають на могилах батьків квіти і вважають своїм обов’язком доглядати за могилами, доки самі не помруть. А папуаси Нової Гвінеї так шанують своїх мертвих батьків, що ділять і їдять їх тіла між членами сім’ї (не знаю, чи готують вони його, перед тим як з’їсти). Вони роблять це для того, щоб тіло не з’їли комахи. Цей звичай показує, що людське поняття про гріх може бути різним.

Це стосується як  поняття гріха, так і  поняття добра. Але Біблія говорить нам, що гріх - це порушення Божих заповідей. «Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.» І сказав Він до них: «Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, або зберегти своє передання» (Від Марка 7:8-9). Богу не важливо як ми виглядаємо. Він заглядає всередину наших сердець.

Дозвольте розказати вам, що значить згрішити перед Богом. Це означає жити не по Його волі, не вірити в Його Слово. Бог сказав, що грішно жити подібно фарисеям, які не слідували заповідям Божим, але надавали більше значення своїм традиціям. Ісус вважав фарисеїв лицемірами.

«У якого Бога ви вірите? Чи Дійсно ви шануєте і поважаєте Мене? Ви вихваляєтеся Мною, але чи шануєте Мене?» Люди дивляться тільки на зовнішню сторону і відкидають Його Закони. І це є гріх перед Ним. Самий серйозний гріх - нехтувати Його Словом. Ви це усвідомлюєте? Цей гріх самий страшний з всіх гріхів.

Наші слабкості - це усього лише проступки, а не гріхи. Помилки, які ми здійснюємо внаслідок нашої недосконалості, це не гріхи, а усього лише промахи. Бог відділив гріхи від проступків. Ті ж, які нехтують Його Словом, є грішники, навіть якщо вони не здійснюють проступків. Вони і є самі великі грішники перед Богом. Ось чому Ісус прокляв фарисеїв.

У П’ятикнижжі, від Буття до Повторення Закону, є Заповіді, які кажуть, що нам робити можна і чого нам робити не можна. Це - Слово Бога, його Заповіді. Ми не можемо виконати їх на 100 відсотків, не можемо виконати їх всі, але ми повинні визнати їх як Його Заповіді. Він дав нам їх на самому початку і такими ми повинні їх приймати.

«На початку Бог створив Небо та землю», потім Він сказав: «Хай станеться світло». І сталося світло». Він створив все. І встановив порядок. «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». «І Слово сталося тілом, і перебувало між нами…» (Від Івана 1:1,14) І як Господь показує нам Себе? Через свої Заповіді. Бог є Слово, і Він показує Себе нам через свої Заповіді. Бог є Дух. І як ще ми називаємо Біблію? Ми називаємо її Словом Бога.

Тут говориться: «Бо ви, залишивши заповідь  Божію,  тримаєтеся передання людського». У Його Законі 613 статей. Роби це, не роби того, шануй своїх батьків і так далі. У «Левиті» сказано, що треба робити жінкам і що треба робити чоловікам, що робити, якщо худоба впаде в рів. І усього таких Заповідей 613.

Але, оскільки це Слово не від людини, а від Бога, ми повинні повертатися до нього знов і знов. Ми повинні слухатися Бога і навіть, якщо не можемо виконати всі Його Заповіді, ми повинні хоча б визнавати їх.

Хіба є таке Слово Боже, яке не було б істиною? Фарисеї відвернулися від Божих Заповідей. Вони шанували людські традиції вище Його Заповідей. Слова старійшин мали більше значення, ніж Заповіді Бога. Так було і у часи, коли народився Ісус. Ісус не терпів, коли люди не визнавали Заповідей Бога.

Бог дав нам 613 Заповідей, щоб навчити нас, що Він є Істина, Він є наш Бог, що в нас є гріхи перед Богом і щоб показати нам Його святість. Отже, оскільки ми всі грішники перед Ним, ми повинні вірити в Ісуса, який був нам посланий, тому що Він любить нас, і ми повинні жити у вірі.

Отже, ті, хто не визнає Слова Бога, хто не вірить в Нього - грішники. Ті, хто не може виконувати Його заповіти, також грішники, але самий великий гріх - це невизнання Його волі. І вони знайдуть свій кінець в пеклі. Не вірити - це гріх перед Богом.

Чому Бог дав нам Закон? Для того щоб ми могли усвідомити наші гріхи і повернутися до Нього. Він дав нам 613 Заповідей, щоб ми усвідомили гріхи і отримали спокутування через Ісуса. Саме для цього Бог дав нам Закон.

У посланні до Римлян 3:20 сказано:«Законом бо гріх пізнається». Отже, ми знаємо, що Бог дав нам Закон зовсім не для того, щоб примусити нас жити згідно з Законом.

Яке знання ми отримуємо через Закон? Що ми дуже слабкі, щоб виконувати Закон у всій його повноті, і що ми - грішні перед Богом. Вивчаючи 613 Заповідей Божих, ми усвідомлюємо нашу недосконалість, нашу нездатність жити по Його Заповідях. Ми усвідомлюємо також, що ми, творіння Бога, немічні. Розуміємо, що ми всі грішники перед Ним і у відповідності Його Законам заслуговуємо пекла.

І що ж нам робити, коли ми усвідомлюємо наші гріхи і нашу неміч? Чи повинні ми намагатися стати досконалими? Ні. Ми повинні лише просто визнати, що ми -грішники, вірити в Ісуса, отримати спокутування від Нього, врятуватися через воду, і Дух, і дякувати Йому.

Він дав нам Закон, щоб примусити нас усвідомити наші гріхи і подальше покарання за ці гріхи, щоб ми пам’ятали, що без Ісуса нам не врятуватися від пекла. Якщо ми віримо, що Ісус - наш Спаситель, то ми будемо спокутувані. Він дав нам Закон, щоб врятувати нас.

Він дав нам Закон, щоб ми усвідомили, наскільки ми грішні, і щоб уберегти наші душі від гріха. Він дав нам Закон і послав Ісуса врятувати нас. Господь послав Свого власного Сина, Який забрав всі наші гріхи через хрещення. Ми можемо врятуватися через віру в Нього.

Ми повинні усвідомлювати, що всі ми - безнадійні грішники, що ми повинні вірити в Ісуса, щоб врятуватися від гріха, стати Його дітьми і віддати Господу Його славу.

Ми повинні розуміти Його Слово. Все почалося через Нього. І ми також повинні почати з Його Слова і зрозуміти Істину спокутування через Його Слово. Ми повинні думати і судити про все по Його Слову. Це і є правильна, істинна віра.

Віра повинна починатися з Його слова, і ми повинні вірити в Бога через Його Слово. Інакше ми впадемо в помилку. Це буде помилкова віра.

Фарисеї і книжники, побачивши, що учні Ісуса їдять хліб, не здійснивши ритуального обмивання рук, не стали б засуджувати їх, якби пам’ятали Слово Боже. Слово Боже говорить нам: що б ні увійшло в людину ззовні, не може забруднити його, оскільки це йде в його шлунок, а не в серце.

Як сказано у Марка (7:20-23) «Що з людини виходить, - те людину опоганює. Бо зсередини, з людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це  виходить зсередини, -  і людину опоганює»..  Він сказав, що люди грішники, тому що з гріхом народилися.

Ви розумієте, що це означає? Ми всі нащадки Адама. Ми не можемо бачити істину, тому що не приймаємо і не віримо в Його Слово. Що всередині людського серця?

Подивимося в Євангелію від Марка 7:21-22: «Бо зсередини, з людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум». Все це виходить з серця людини і поганить як самого його, так і інших.

Це записано і в Псалмах. «Коли бачу Твої небеса  - діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив, що то є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?» (Псалми 8:4-5).

Отже, навіщо Він відвідує нас? Він відвідує нас, тому що любить нас. Він створив нас, полюбив нас і тепер жаліє нас, грішників. Він закреслив наші гріхи і зробив нас Своїм народом. «О, Господь наш, як чудово ім’я Твоє і на землі і на небесах!» - співав цар Давид в Старому Завіті, коли йому відкрилося, що Бог буде Спасителем грішників.

І в Новому Завіті апостол Павло сказав теж саме. Як чудово, що ми, творіння Божі, можемо стати Його дітьми. Це відбувається через Його співчуття до нас. І в цьому виявляється любов Бога.

Спроба жити повністю згідно з Законом Божим схоже виклику Богу. Це думка йде від нашого неуцтва. Це неправильно жити поза Його любов’ю, намагаючись лише дотримуватися Закону і молитися. Бажання Бога, щоб ми усвідомили через Його закон, що ми грішники і вірили в спокутну силу води і крові (Духа).

Його Слово записане у Марка 7:20-23, «А далі сказав Він: «Що з людини виходить, - те людину опоганює. Бо зсередини, з людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це  виходить зсередини, -  і людину опоганює».

Ісус сказав, що виходячи з людини, його гріхи, поганять його. Їжа, яку нам дає Бог, не може поганити людини. Всі істоти чисті, і тільки те, що виходить з людини, його гріхи, поганить його. Ми всі походимо від Адама. І якими  ж ми народжуємося? Ми народжуємося з дванадцятьма видами гріха, хіба не так?

Тоді чи можемо ми жити без гріха? Все одно ми будемо продовжувати грішити, тому що народжені у гріху. Чи можемо ми перестати грішити лише тому, що знаємо Закон Божий? Чи Можемо ми жити по заповідях? Ні.

Чим більше ми стараємося, тим нам важче. Ми повинні зрозуміти, що наші можливості обмежені, і здатися. Потім, змирившись, ми можемо прийняти хрещення і кров Ісуса, які врятують нас.

Усі 613 статей Закону істинні і справедливі. Але людина вже грішна з того моменту, коли вона зачата в утробі матері. Коли ми зрозуміємо, що закон Бога є істина, що ми всі грішники, які самостійно ніколи не зможуть стати праведниками, ми також зрозуміємо, що нам необхідна присутність Бога і нам треба отримати спасіння через спокутну силу Ісуса за допомогою води, крові і Духа. Лише коли ми зрозуміємо свою обмеженість - що не зможемо стати праведниками самі, і що відправимося в пекло за гріхи - ми будемо покладатися на спокутування через Ісуса.

Тільки таким чином ми можемо звільнитися. Ми повинні знати, що самі ми не можемо бути праведниками перед Богом. Отже, ми повинні визнати, що ми - грішні перед Богом і маємо іти у пекло, і ми можемо тільки молитися про Його співчуття до нас. «Господь, будь ласка, врятуй мене від гріхів і зглянься на мене».

Ми схиляємося до того, щоб дивитися на молитву Давида як на записане Слово Господнє: «Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!» (Псалми 52:4).

Він знав, що грішний настільки, що буде кинутий в пекло, але він визнавав це перед Богом. «Якщо ти називаєш мене грішником, я грішник, а якщо праведником, я - праведник; якщо спасаєш мене, я врятуюся, якщо пошлеш мене до пекла, я скінчу в пеклі».

Це і є істинна віра. Ось в чому наше спасіння. Ось якими ми повинні бути, якщо віримо в спокутування Ісуса.

Оскільки ми всі нащадки Адама, в наших серцях живе хтивість. Але що Бог говорить нам? Він говорить нам не чинити перелюбу. У наших серцях живе вбивство, але що велить нам Бог? Він говорить: «Не вбивай». У душі ми не звертаємо уваги на батьків, але Бог велить нам шанувати своїх батьків. Ми повинні усвідомити, що Його Слово - істина і добро, а ми грішимо в наших серцях.

Так це або не так? То що ж ми повинні робити перед Богом? Визнати, що ми осереддя гріха, безнадійні грішники. Неправильно думати, що учора ми були праведниками, так як здійснювали добрі вчинки, а сьогодні грішники, тому що сьогодні согрішили. Ми народжені грішними. Щоб ми не робили, ми залишаємося грішними. Саме тому ми врятуємося тільки через хрещення Ісуса.

Ми грішники не тому, що грішимо: чинимо перелюб, вбиваємо, крадемо - а тому, що народилися грішними. Ми народилися з 12 різновидами гріха. І тому що в очах Бога ми вже народжені грішними, ми ніколи не зможемо стати краще своїми власними зусиллями. Ми   можемо тільки прикидатися праведними.

Наша свідомість вже з самого народження містить гріховні думки - на зразок вбивства, крадіжки і т.д. Але як же нам стати праведним, навіть якщо ми не здійснюємо ці гріхи? Самі ми ніколи не зможемо досягнути праведності перед Богом. Якщо ми говоримо, що ми праведники, то ми лицеміримо. Ісус назвав фарисеїв і книжників «лицемірами». Люди народжуються грішними. Вони грішать перед Богом протягом всього  свого життя.

Будь-хто, хто говорить, що ніколи не бився, ніколи нікого не ударив, не украв і голки за все життя, бреше, тому що люди вже народжуються грішниками. Така людина брехун, грішник і лицемір. Таким бачить його Господь.

Ви народжені грішними. Навіть якщо ви не здійсните жодного гріха, ви все одно попадете в пекло. І навіть якщо ви дотримуєтесь Закону і Заповідей, ви все одно залишитеся грішниками, приреченими на пекло.

І що нам робити перед обличчям такої долі? Ми повинні просити Його про співчуття і покластися на Нього в тому, що Він врятує нас від наших гріхів. Якщо Він не зробить цього, ми обов’язково попадемо в пекло. Така наша доля.

Ті, хто приймають Його Слово, також визнають себе грішниками. І вони також знають, що вони праведні. Таким чином, вони знають, що дотримання Його Слова без визнання Його Слова вже є гріх. Ті, хто прийняли Його Слово, стали праведниками, навіть якщо вони грішили раніше. Вони народжуються знов від Його Слова і отримують Його благодать. Вони і є  самі благословенні.

Давайте подивимося послання до Галатів 3:10,11. «А всі ті, хто на діла Закону покладаються, - вони під прокляттям. Бо написано: «Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!». А що перед Богом Законом ніхто не виправдовується, то це ясно, бо «праведний житиме вірою».

Сказано, проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону. Ті, хто вірять в Ісуса, але намагаються отримати виправдання за свої справи, прокляті. Де ті, хто намагаються виправдатися через свої справи перед Богом? Вони прокляті Богом.

Чому Бог дав нам Закон? Він дав нам Закон, щоб ми усвідомили наші гріхи (До Римлян 3:20). Для нас - щоб ми усвідомили, що ми всі закінчені грішники, що ми неминуче попадемо в пекло.

Тому ви повинні вірити в хрещення Ісуса - Сина Божого і відродитися знову з води і Духа. Так ви врятуєтеся від гріхів, і, ставши праведними, знайдете вічне життя на небі. Вірте всім серцем.

Ніщо, крім віри в Бога не має значення. Ми благословенні тим, що віримо в Його Благословення. Він вирішив врятувати тих, хто має віру в Його Слово.

Але сьогодні, серед віруючих є багато тих, хто намагається жити згідно з Його Законом. Багато які християни саме такі. Звичайно, це похвально, що вони намагаються жити згідно з Законом, але хіба це можливе?

Ми повинні зрозуміти, як безглуздо намагатися жити згідно з Його Законом. Чим більше ми намагаємося, тим важче це дається. Він сказав, «Віра - від слухання, а слухання від слова Божія».  Ми  повинні  відмовитися від нашої самовпевненості, щоб врятуватися.

Як людина може врятуватися? Визнати себе грішним. Дуже багато хто не отримав спасіння, тому що не міг відкинути свою помилкову віру.

Бог сказав, що ті, хто сліпо слідує книзі Закону - прокляті. Ті, хто вірять, що можуть поступово стати праведними через віру в Ісуса і дотримання Закону, прокляті. Вони вірять в Бога, але продовжують думати, що, дотримуючись закону, врятуються ім.

Дорогий друже, чи можемо ми стати праведниками через наші справи, поки ми ще живі? Ми будемо праведниками, тільки вірячи в слово Ісуса   і лише тоді ми будемо спокутувані. Тільки вірячи в хрещення Ісуса, Його кров і те, що Ісус - Бог, ми  будемо спокутувані.

Ось чому Бог створив Закон віри для нас - як шлях до праведності. Спокутування водою і Духом не залежить від справ людини, а від віри в Слово Боже. І Бог звільнив нас за цю віру. Саме так Бог  замислив це і так Він це здійснив.

Чому були люди, які вірили в Ісуса, але не отримали спокутування? Тому що не приймали Слово про спокутування водою і Духом. Але ми, навіть залишаючись такими ж недосконалими, як і вони, спокутувані за нашу віру в Слово Бога.

Уявіть, що дві людини працюють на точильному камені. Одного з них забирають, а той, який залишився, продовжує працювати. Справа в тому, що той, що залишився не був спокутуваний, і йому треба намагатися знов і знов.  Однак, чому одного забрали, а інший залишився?

Тому що один слухав і вірив в Слово Бога. А інший, хто старанно трудився, щоб додержуватися Закону, був, зрештою,  кинутий в пекло. Він спробував повзти вгору, до Бога, але Бог струсив його, як ми б струсили комаху, що повзе по нозі. Якщо людина намагається повзти до Бога через дотримання Закону, він неодмінно буде кинутий в пекло.

Ось чому ми повинні бути врятовані через віру у воду і Дух.

«А всі ті , хто на діла Закону покладаються, - вони під прокляттям.  Бо написано: «Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!». А що перед Богом Законом ніхто не виправдовується, то це ясно, бо «праведний житиме вірою. » «Правда бо Божа з’являється в ній з віри в віру, як написано: «А праведний житиме вірою» (До Галатів 3:10-11, До Римлян 1:17).

Хочете знати більше про народження знову з води і Духа? Будь ласка, клацніть на баннері нижче, щоб отримати безкоштовну книгу про народження знову від води і Духа.

Не вірити в Слово Бога - гріх перед Богом. Крім того, відкладати Слово Боже в сторону і покладатися на свої особисті життєві уявлення - також гріх. Ми, люди, не можемо жити згідно з Його Законом, так як ми всі народжені грішниками. І ми продовжуємо грішити все своє життя. Трохи тут, трохи там, і куди б ми не пішли, ми грішимо. Ми повинні зрозуміти, що ми - плоть і не можемо утриматися від гріха.

Людина - як діряве відро з нечистотами. Якщо намагатися нести відро, нечистоти будуть прокидатися по всьому шляху. Ми схожі на це діряве відро. Ми розкидаємо  наші гріхи скрізь, де проходимо. Ви можете собі це уявити?

Ви все ще будете продовжувати прикидатися святими? Якщо ви уважно подивитеся на себе, то ви залишите марні спроби стати святими і повірите  у воду і кров Ісуса.

Ми повинні відкинути упертість і визнати, що ми грішники перед Богом. Потім ми повинні повернутися до Його Слова і зрозуміти як Він врятував нас водою і Духом.

Назад до списку