< Від Івана 13:1-17 >

«Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Його перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона - Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати   рушником, що ним був підперезаний. І підходить до Симона Петра, а той каже Йому:»Ти, Господи, митимеш ноги мені?» Ісус відказав і промовив йому: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. Говорить до Нього Петро: «Ти повік мені ніг не обмиєш!» Ісус відповів йому: «Коли Я не вмию тебе, - ти не матимеш частки зо Мною.» До Нього проказує Симон Петро: «Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!» Ісус каже Йому: «Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, - та не всі. » Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: «Ви чисті не всі».

Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він одягнув, засів знову за стіл і промовив до них: «Чи знаєте ви, що Я зробив вам? Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, - і добре ви кажете, бо Я є. А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його. Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините».

Чому Ісус омив ноги Петру напередодні свята Пасхи? Тоді Він сказав Петру:«ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш». СимонПетро був кращим Його учнем. Він вірив, що Ісус є Син Божий і свідчив, що Ісус був Христом. Ісус, коли омив йому ноги, мав на те вагому причину. Коли Петро визнав свою віру в те, що Ісус є Христос, це означало, що він вірить, що Ісус врятує його від всіх гріхів.

Чому Він омив ноги Петру? Ісус знав, що незабаром Петро зрадить Його тричі і здійснить безліч гріхів в майбутньому.

Якби Петро все ще мав гріх в серці після піднесення Ісуса на небеса, то не зміг би приєднатися до Нього. Але Ісус знав про всі слабкості своїх учнів і не хотів, щоб їх гріхи встали перешкодою між Ним і Його учнями. І тому Йому треба було проповідувати їм, що всі їх гріхи вже змиті. Ось чому Він омивав ноги учням. Ісус, перед тим як померти і покинути їх, повинен був впевнитися, що вони розуміють євангелію Його хрещення і повне відпущення всіх їх життєвих гріхів.

У Івана 13 говориться про повний, довершений порятунок, який Ісус дарував Своїм учням. Омиваючи ноги учням, Ісус говорив учням про мудрість Євангелії Його хрещення, через яке кожна людина може очиститися від своїх гріхів.

«Не дозволяйте дияволу обманювати вас в майбутньому. Я забрав всі ваші гріхи Своїм хрещенням на ріці Йордан і Я приму покарання за них на хресті. Потім Я воскресну з мертвих і закінчу порятунок для всіх вас, щоб ви змогли народитися знову. Навчаючи вас тому, що Я вже змив ваші повсякденні гріхи, навчаючи вас істинній Євангелії спокутування гріхів, Я мию твої ноги, перед тим, як Мене розіпнуть. Це таємниця Євангелії народження згори. Ви всі повинні вірити так».

Ми всі повинні розуміти, чому Ісус омив ноги учням, і знати, чому Він сказав: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.» Тільки тоді ми зможемо вірити в євангелію народження згори і після цього самі народимося знову.

Перед тим, як померти на хресті, Ісус зустрів свято  Пасхи зі своїми учнями і остаточно переконав їх в Євангелії спокутування їх гріхів, власноручно омиваючи їх ноги.

«…і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати   рушником, що ним був підперезаний. І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: «Ти, Господи, митимеш ноги мені?» Ісус відказав і промовив йому: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.»

Він проповідував учням євангелію хрещення і спокутування гріхів через воду Свого хрещення.

Тоді Петро ще не зрадив Ісуса, і тому не міг зрозуміти причину, по якій Ісус омив його ноги. Після того, як Ісус поговорив з ним, віра Петра в Ісуса змінилася. Ісус хотів навчити його відпущенню гріхів, Євангелії води і хрещення.

Ісус турбувався, що майбутні гріхи Петра, особливо плотські гріхи, перешкодять Петру воз’єднатися з Ним в майбутньому. Ісус омив їх ноги, щоб диявол не викрав віру у Його учнів. Пізніше Петро зрозуміє чому.

Ісус приготував шлях, завдяки якому той, хто повірив у воду Його хрещення і кров міг назавжди отримати спасіння.

У Івана 13 записані слова, які Він говорив, вмиваючи ноги учням. Це важливі слова, і тільки народжені знову можуть по-справжньому їх зрозуміти.

Ісус омив ноги Своїм учням після святкування Пасхи, щоб допомогти їм усвідомити, що Він вже змив всі їх гріхи. Ісус сказав: «Ви не розумієте, чому мою ваші ноги, але потім ви зрозумієте». Слова, звернені до Петра, містили істину другого народження.

Всі ми повинні знати і вірити в хрещення Ісуса, яке змило все наше беззаконня. Хрещення  Ісуса  на  Йордані  було радісною звісткою про перехід гріхів до Ісуса  через покладання рук. Ми всі повинні вірити словам Ісуса. Він забрав всі гріхи світу Своїм хрещенням і добився відпущення наших гріхів, будучи судимим і розп’ятим.

Ісус знав, що після того як Він буде розп’ят, воскресне і піднесеться на небо, диявол і лжепророк прийдуть і спробують обдурити Його учнів. Ми бачимо в свідченні Петра, «Ти - Христос, Син Бога Живого», що він вірив в Ісуса. Але Ісус хотів ще раз нагадати Петру про євангелію відпущення гріхів. Євангелія була хрещення Ісуса, через яке Він прийняв всі гріхи світу. Він хотів ще раз викласти цю істину Петру, учням і всім нам, хто прийде після. «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.»

Кожний раз, коли учні Ісуса грішили, диявол спокушав їх: «Якщо ви грішите, як же ви можете бути без гріха! Ви не врятувалися. Ви грішники.» Щоб запобігти цьому Ісус навчив їх, що їх віра в хрещення Ісуса вже змила всі їх гріхи - минулі, справжні і майбутні.

«Ви ж всі знаєте, що Я хрестився. Я хрестився в ріці Йордан, щоб змити всі ваші гріхи і прабатьківський гріх. Тепер-то ви зрозуміли, чому Я хрестився, чому Я повинен був бути розп’ят і померти на хресті?» Ісус омив ноги Своїм учням, щоб показати їм, що Своїм хрещенням Він забрав всі їх щоденні гріхи, і що ради них Він буде осуджений і розп’ят на хресті.

Тепер ми з вами очищені від всіх наших гріхів через нашу віру в євангелію хрещення і кров Ісуса, яка і є відпущення наших гріхів. Ісус хрестився і був розп’ят за нас. Своїм хрещенням і кров’ю Він змив всі наші гріхи. Кожний, хто знає і вірить в євангелію відпущення гріхів, кожний, хто вірить в істину, вільний від своїх гріхів.

А що потрібно робити після порятунку? Треба визнавати свої щоденні гріхи і вірити в порятунок хрещенням і кров’ю Ісуса, вірити в євангелію відпущення всіх гріхів. Треба прийняти в своє серце євангелію, що Іїсус забрав всі гріхи Своїм хрещенням і кров’ю.

Чи Станете ви знов грішником тому, що знову вчините гріх? Ні. Як ми можемо стати грішниками, якщо віримо, що Ісус вже забрав всі наші гріхи? Хрещення Ісуса і Його кров на хресті стали Євангелією відпущення наших   гріхів. Кожний, хто вірить в цю справжню євангелію спокутування гріхів, відроджується праведником.

Якщо ви вірите в Євангелію відпущення гріхів, водою і Духом, але все одно відчуваєте себе грішником через свої щоденні проступки, то вам потрібно відправитися на ріку Йордан, де Ісус хрестився щоб забрати наші гріхи. Якщо ви стали грішником після спокутування, то Ісуса треба хрестити знов. Ви повинні вірити у відпущення ваших гріхів, в євангелію хрещення Ісуса. Ви повинні пам’ятати, що Ісус забрав ваші гріхи раз і назавжди Своїм хрещенням. Ви повинні непохитно вірити в Ісуса Христа, вашого Спасителя.

Віра в Ісуса як в Спасителя означає віру в хрещення Ісуса, яке зняло всі ваші гріхи. Якщо ви дійсно вірите в хрещення, хрест, смерть і воскресіння Ісуса, ви ніколи знов не станете грішником, неважливо який гріх ви б не здійснили. Ви позбулися гріхів всього вашого життя своєю вірою.

Ісус Христос змив так само і майбутні гріхи, навіть ті, які ми здійснюємо по нашій слабкості. І тому що Ісус хотів підкреслити важливість Свого хрещення. Він омив ноги учнів водою, що символізувало євангелію спокутування гріхів. Його хрещення. Ісус Христос хрестився, був розп’ят, воскрес і піднісся на небо, щоб виконати Божу обіцянку певного спокутування всіх гріхів світу і порятунку людства. У результаті Його учні змогли проповідувати євангелію спокутування гріхів, хрещення Ісуса, хреста і воскресіння до кінця днів своїх.

Біблія розказує нам, що коли Петро зіткнувся з людьми Каїафа, первосвященика, що звинуватили його в прихильності до Ісуса, він двічі заперечував це, кажучи: «Я не знаю Цієї Людини.» А потім він поклявся і божився в цьому в третій раз.

Давайте подивимося, що написано в тому уривку. Від Матвія 26:69: «А Петро перед домом сидів на подвір’ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: «І ти був з Ісусом Галілеянином!» А він перед всіма відрікся, сказавши:»Не відаю я, що ти кажеш»... А коли до воріт  він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: «Оцей був з Ісусом Назорянином!» І він знову відрікся та став присягатись: «Не знаю Цього Чоловіка!»… Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: «І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.» Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка!» І заспівав півень хвилі тієї... І згадав Петро сказане слово Ісусове: «Перше ніж заспіває півень, - відречешся ти тричі від Мене». І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...» (Від Матвія 26:69-75).

Петро істинно вірив в Ісуса і віддано слідував за Ним. Він вірив, що Ісус є його Господь і Спаситель, «Пророк». Але коли Ісуса забрали на суд Пілата, коли стало небезпечне знайомство з Ним, він відрікся і прокляв Його.

Петро не знав, що стане відкидати Ісуса. А Ісус знав про це. Ісус знав, що він слабкий. Тому Ісус омив ноги Петра і навчив його Євангелії порятунку, як написано у Івана 13, «Ви будете грішити і в майбутньому, але я вже спокутував всі ваші майбутні гріхи.»

Петро відрікся від Ісуса, коли його життя було в небезпеці, через слабкість плоті він відрікся. Тому, щоб врятувати Своїх учнів від всього їх майбутнього беззаконня, Ісус омив їм ноги.

«Я повинен спокутувати всі ваші майбутні гріхи також. Мене розіпнуть, оскільки Я був хрещений і забрав ваші гріхи, Я повинен заплатити за них, щоб стати справжнім Спасителем для всіх вас. Я повинен сповна заплатити за всі ваші гріхи. Я ваш Бог, ваш Спаситель. Я заплачу за всі ваші гріхи сповна, Я стану вашим Пастирем через Моє хрещення і кров. Я Пастир вашого порятунку.»

Щоб ця істина міцно вкоренилася в серцях учнів, Ісус омив їм ноги після свята Великодня. Це і є правда Євангелії.

Навіть якщо людина народилася знову, вона знов скоїть гріх, тому що плоть слабка. Звичайно, нам не потрібно було б грішити, але коли ми все-таки грішимо і проходимо через такі ж переживання, як Петро, ми грішимо ненавмисно. Оскільки ми живемо у плоті, наші гріхи іноді приводять нас до руйнування. Плоть буде грішити і грішити, поки ми знаходимося в цьому світі, але Ісус вже спокутував всі ці гріхи Своїм хрещенням і кров’ю на хресті.

Ми не заперечуємо того, що Ісус є наш Спаситель, але поки ми живемо у плоті, ми не перестаємо грішити всупереч волі Божій. Причина гріхів в нашій плоті.

Але Ісус чудово знав, що ми грішники у плоті. Ісус став нашим Спасителем, заплативши за всі наші гріхи Своїм хрещенням і кров’ю. Він позбавив від всіх гріхів, тих хто вірить в Його порятунок і Його воскресіння.

Всі чотири Євангелії починаються з хрещення Ісуса у Івана Христителя. Мета Його всьому його земному життю була в тому, щоб виконати євангелію народження згори, євангелію порятунку.

Як, напевно, страждала душа Ісуса, коли Петро відрікся від Нього не один, не два, а цілих три рази, перед тим як прокричав півень? Як соромно йому було? Він стверджував перед Ісусом, що ніколи не зрадить Його. Він згрішив із-за слабкості своєї плоті, але яким нещасним він, напевно, себе відчував, коли піддався слабкості і відрікся від Ісуса не один раз, а цілих три? Яким же  збентеженим він був, коли поглянув на Ісуса?

Але Ісус все знав про це. Тому Він сказав: «Я знаю, що ти знов згрішиш. Але Я вже забрав всі ці гріхи Моїм хрещенням, щоб ваші гріхи не примусили вас спіткнутися і знов стати грішниками, не перешкодили вам повернутися до Мене. Своїм хрещенням і судом за гріхи Я став для вас справжнім Спасителем. Я став вашим Богом, вашим Пастирем. Вірте в Євангелію спокутування всіх гріхів. Я не перестану любити вас, навіть якщо ваша плоть буде грішити. Я вже змив всі ваші беззаконня. Євангелія відпущення ваших гріхів вічне. Моя любов до вас також буде тривати вічно».

Ісус сказав Петру і іншим учням: «Коли Я не вмию тебе, - ти не матимеш частки зо Мною». У Івана у 13 вірші ми знов знаходимо, як Він говорив про це, тому що було важливо, щоб люди народилися знову водою і Духом. А ви вірите в це?

У 9-м вірші говоритися: «До Нього проказує Симон Петро: «Господи, - не самі мої ноги, а й руки та голову!» Ісус каже йому: «Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь».

Дорогі друзі, чи будете ви здійснювати гріхи плоті в майбутньому, будете чи ні? Звичайно, будете. Але Ісус сказав, що Він Своїм хрещенням і кров’ю вже змив всі гріхи, навіть майбутні, все беззаконня плоті, і Він сказав учням слово істини, Євангелію спокутування, перед тим як бути розп’ятим.

Ми живемо нашою плоттю зі всією її слабкістю, ми ніяк не можемо не грішити. Ісус змив гріх світу своїм хрещенням. Він омив не тільки наші тіло і голову, але Він омив навіть наші ноги, наші майбутні гріхи. Це Євангелія повторного народження, Євангелія хрещення Ісуса.

Після хрещення Ісуса Іван Христитель свідчив: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Від Івана 1:29). Ми повинні вірити, що всі гріхи світу перейшли на Ісуса, були знищені, коли Він христився.

Живучи в цьому світі, людина не може не грішити. Ми повинні прийняти це як безперечний факт. І кожний раз, коли відчуваємо слабкість нашої плоті, ми повинні нагадувати собі, що Ісус змив всі наші гріхи і всі гріхи світу через євангелію спокутування і заплатив за них Своєю кров’ю. Ми повинні дякувати Йому від всієї душі. Давайте визнаємо це, віруючи, що Ісус є наш Спаситель і наш Бог. Прославляйте Господа.

Кожний в цьому світі здійснює гріхи плоті. Люди гинуть через свої нескінченні плотські гріхи. Людина завжди грішить плоттю.

У Матвія 15:19-20 Ісус сказав: «Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги. Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, - не опоганює це  людини!» Людина не чиста, тому що різноманітні гріхи в її серці поганять її.

Ми повинні сказати: «Ті дванадцять видів гріха є всередині мене. Всі вони в моєму серці. Всередині мене дванадцять видів гріха, записані в Біблії.» До того, як ми знову народимося водою і Духом, ми повинні визнати гріх в нашому серці. Ми повинні визнати, що ми закінчені грішники перед Богом. Але ми не часто так вчиняємо. Більшість з нас намагається вигадувати виправдання своїм гріхам, кажучи: «У моєму серці ніколи не було подібних думок, Я просто задрімав на секунду.»

Але що Ісус сказав про людину? Він ясно сказав, що те, що виходить з серця людського його поганить. Він сказав, що у людей всередині лихі думки. А ви як думаєте? Ви самі добрі або лихі? Вам відомо, що лихі думки властиві людині? Так, думки людські хибні.

Декілька років тому в Сеулі несподівано звалився   універмаг «Сампунг».  Сім’ї, що втратили близьких людей, були в глибокому відчаї. Але багато хто відправився на місце випадку, щоб натішитися видовищем трагедії.

Деякі думали: «Скільки померло? 200? Ні, дуже мало. 300? Напевно, було б набагато цікавіше і більш видовищно, якби загинула, принаймні, тисяча чоловік...» Така злоба може жити в людському серці. Треба визнати це. Яка неповага до загиблих! Як жахливо це було по відношенню до сімей загиблих! Деякі з них потерпіли повний фінансовий крах.

Але   деякі   роззяви   зовсім   не співчували потерпілим. «Було б набагато цікавіше, якби ще більше народу загинуло! Яке видовище! А що, якби таке трапилося в розважальному парку? Тисячі були б поховані під камінням, напевно? Так! Було б поцікавіше, ніж зараз!» Ймовірно, хтось і так міркував.

Ми всі знаємо, якими лихими люди іноді бувають. Але вони ніколи не визнають цього вголос. Вони можуть клацати язиком, виражаючи співчуття, але подумки, в глибинах свого серця, вони жадають більш вражаючого видовища. Вони б хотіли спостерігати жахливі трагедії з тисячами чоловік убитими, поки це не завдає шкоди їх особистим інтересам. Такі серця багатьох. Так і більшість з нас були такими ж, поки не народилися знову.

Бог сказав нам, що в серці кожної людини є вбивство. Але багато хто стане це заперечувати. «Як Ти можеш так говорити. Я не думаю про вбивство навіть в своєму серці! Як ти міг подумати!» Вони ніколи не визнають, що вбивство є в їх серцях. Вони вважають, що вбивцями може стати хто завгодно, тільки не вони.

«Вбивство виношують серійні вбивці, про яких пишуть в новинах, бандити, що вбивають і що спалюють людей в своїх підвалах, - ось у них є гріх вбивства в серці! Але вони іншої породи. Я ніколи не стану таким, як вони! Вони злочинці! Вбивці!» Люди обурюються і кричать; «Ці породження зла повинні бути стерті з лиця землі! Їх треба засудити до смерті!»

Але на жаль, як і в серцях маніяків і вбивць, так і в серцях цих обурених людей живе гріх вбивства. Бог сказав, що вбивство є в серці кожної людини. Бог бачить нас наскрізь, і ми повинні прийняти Його слово. Ми повинні визнати: «Я грішник з гріхом вбивства в серці».

Дійсно, Господь сказав нам, що крім гріха вбивства в нашому серці живуть і інші нечестиві помисли.   Приймемо  ж слово Господнє. Покоління людей стає більш злобними, і засоби самозахисту поступово перетворюються в знаряддя вбивства. Це робота вбивць, які живуть всередині нас. Ви можете убити в пориві злості або страху. Я не говорю, що кожний з нас убив би при нагоді, але думки про вбивство є у кожного.

Людина народжена зі злими думками, тому вони в серці кожного з нас. Деякі здійснюють вбивства, але не тому, що народжені вбивцями, а через те, що будь-хто може стати вбивцею. Господь сказав нам, що у нас в серці є лихі думки і гріх вбивства. Це істина. І ніхто з нас виключенням не є.

Тому вірний шлях для нас полягає в тому, щоб прийняти Слово Господнє і підкоритися цьому Слову. Ми грішимо в цьому світі, тому що в серці у нас лихі думки.

Господь сказав, що кожний в душі - перелюбодій. Ви згодні? Ви визнаєте, що і у вашому серці є перелюб? Так, перелюб є в серці кожної людини.

Ось чому в нашому суспільстві процвітає проституція і їй подібні гріховні заняття. Це один з найвірніших способів зробити гроші у всі часи. Інший бізнес може постраждати при економічній депресії, але цей мерзенний бізнес особливо не постраждає, адже в серці кожного є перелюб.

Як на яблуні зріють яблука, на груші - груші, на фініковому дереві - фініки, на хурмі - хурма, так і ми, що носять дванадцяти гріхів в своєму серці, породжуємо плоди гріха.

Ісус сказав, що все що виходить з людини поганить її. Ви згодні? Ми повинні погодитися зі словами Ісуса і сказати: «Так, ми плем’я грішників, ми творимо зло. Так, Ти прав Господи». Так, ми повинні визнати цю істину перед Богом.

Як Ісус підкорився волі Бога, точно так і ми повинні прийняти Слово Боже і підкоритися. Тільки так ми можемо знайти порятунок від гріхів через воду і Дух. Це дари від Бога.

Моя країна благословлена чотирма прекрасними порами року. І в різні сезони квітнуть і плодоносять різні дерева. Так само і гріхи  постійно зріють в нашому серці і примушують нас постійно грішити. Сьогодні, наприклад, вбивство заволоділо нашою душею, а завтра - перелюб.

Потім лихі думки, перелюб, крадіж, неправдиві свідчення... і так далі. Ми так і грішимо кожну годиуа, кожний день, кожний місяць, весь рік. Ні дня не проходить, щоб ми не здійснили який-небудь гріх. Ми намагаємося не грішити, але марно, ми не можемо не грішити, адже ми народжені такими.

Ви коли-небудь бачили яблуню, яка не плодоносить, тому що їй не хочеться? «Я не хочу приносити яблука!» Навіть якщо дерево ухвалить рішення більше не плодоносити, то як воно зможе не плодоносити? Все одно навесні з’являться квіти, влітку почнуть рости і дозрівати яблука, і восени можна буде збирати урожай і їсти яблука.

Такий закон природи, і життя грішника також підкоряється закону його природи. Грішники нічого не можуть поробити з тим, що вони проводять гріх.

Давайте прочитаємо уривок з Біблії, щоб зрозуміти, як грішники, плем’я лиходійське, отримують спокутування своїх гріхів перед Богом і щасливо проживають своє життя.   Це Євангелія спокутування гріхів.

У Левиті 4 говориться: «А коли яка душа з народу землі невмисне згрішить, коли зробить що проти якої з заповідей Господніх, чого робити не можна, та й завинить, і буде пізнаний ним гріх його, що згрішив, то він  приведе  жертву свою – безвадну козу, самицю, за гріх свій,щовін згрішив був, і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже цю жертву за гріх у місці цілопалення. А священик візьме своїм пальцем із крови її , та й дасть на роги жертівника цілопалення, а всю її кров виллє до підстави жертівника. А ввесь лій її здійме, як знятий був лій із мирної жертви, і священик спалить на жертівнику на пахощі любі для Господа. І так священик очистить його,- і буде прощено йому» (Левит 4:27-31).

Як люди спокутували свої гріхи у часи Старого Завіту? Вони покладали руки на голову жертовної тварини і передавали йому свої гріхи.

У Левиті написано: «Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли хто з вас принесе жертву для Господа зо скотини, то з худоби великої й худоби дрібної принесете вашу жертву.»Якщо жертва його - цілопалення з худоби великої, то нехай принесе його, самця безвадного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім. І покладе він руку свою на голову цілопалення, - і буде йому дано вподобання на очищення від гріхів його» (Левит 1:2-4).

Господь велів їм приносити жертви для спокутування гріхів синам Ізраїлевим. Він велів їм покладати руки на голову жертви, щоб передати їй свої гріхи. У дворі скинії стояв вівтар цілопалення. Він виглядав як ящик, трохи більший, ніж ця кафедра, з чотирма рогами по кутах. Народ Ізраїля очищався від гріхів покладанням рук на голову жертви і потім спаленням її м’яса на вівтарі цілопалення.

У Левиті Бог сказав людям: «нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем  Господнім». Їх гріхи переходили до жертви покладанням рук на голову жертви, а потім грішник перерізав горло жертві і окропляв її кров’ю роги жертівника цілопалення.

А коли тіло жертви було очищене від внутрішностей, нарізували м’ясо шматочками і спалювали його на жертовнику цілопалення до стану попелу. А потім   солодкі пахощі м’яса пропонувалися Богу для спокутування гріхів. Так позбувалися щоденних гріхів.

Але був ще обряд спокутування річних гріхів. Він відрізнявся від обряду очищення від щоденних гріхів тим, що первосвященик покладав руки на жертву за весь народ Ізраїля і окропляв кров’ю кришку і перед кришкою сім разів. І ще, покладання рук на голову живого козла проводилося перед всім народом Ізраїля на десятий день сьомого місяця кожний рік (Левит 16:5-27).

А тепер давайте з’ясуємо, як же змінилася система жертвоприносин в Новому Завіті, і як вічний закон Бога залишився незмінним у віках.

Чому Ісус помер на хресті? Що Він зробив не так, поки був на землі, якщо Господь дозволив Своєму Сину померти на хресті? Хто примусив Його померти на хресті? Коли всі грішники світу, тобто ми всі, впали в гріх, Ісус з’явився в наш світ, щоб врятувати нас.

Іван Христитель хрестив Його на ріці Йордан, і Він прийняв суд на хресті заради всього людства. Хрещеного і стікаючого кров’ю на хресті Ісуса можна порівняти з жертвою спокутування часів Старого Завіту, коли на неї накладали руки і окропляли її кров’ю вівтар.

Так поступали в Старому Завіті. Грішник покладав  руки на голову жертви і сповідався в гріхах, кажучи; «Господи, я згрішив. Я вбив, я вчинив перелюб.» І тоді гріхи переходили на жертву.

І так само, як грішник перерізав жертві горло і пропонував кров Богу, Ісус послужив агнцем спокутування наших гріхів. Він прийняв хрещення і помер на хресті, щоб врятувати нас з вами, щоб очистити своєю жертвою всі наші гріхи.

Виходить, що Ісус помер замість нас. Яке ж було, якщо подумати, значення жертвоприносин тварин без вади для спокутування всіх гріхів людей? Хіба знали тварини про існування гріха? Тварини не знають гріха. І вони не могли забрати гріхи всіх людей.

Як і ті тварини без вади, Ісус був безгрішним. Він - Святий Бог, Син Божий, Він ніколи не грішив. І Він взяв на Себе всі наші гріхи через хрещення на ріці Йордан у віці 30 років.

Він зробив це, щоб забрати наші гріхи, і Він помер на хресті за наші гріхи, які Він забрав Собі. Це було Його служіння порятунку, що змило всі гріхи людей. Про це сказано в Євангелії від Матвія 3.

Тепер, як записано у Матвія 3: «Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб хреститись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: «Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?» А Ісус відповів і сказав йому: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду» (Від Матвія 3:13-15).

Ми повинні з’ясувати причину, по якій Ісус хрестився в 30 років. Він хрестився, щоб спокутувати гріхи всіх людей і виконати усю правду Божу. Щоб позбавити все людство від гріхів, Ісус Христос, непорочний, христився від Івана Христителя.

Забравши всі гріхи світу. Він став жертвою спокутування всіх людей. Щоб врятуватися від гріха, ми всі повинні знати істину, вірити в неї. Наш порятунок залежить від нас, нашої віри в Його спокутування.

Що означає хрещення Ісуса? Те ж, що і покладання рук в Старому Завіті. У Старому   Завіті, всі   гріхи   людини переходили на голову жертви покладанням рук, а в Новому Завіті Ісус взяв на Себе весь гріх світу, запропонувавши Себе як жертву і хрестившись у Івана Христителя.

Іван Христитель - найбільший з людей, представник всього людства, призначений самим Богом. Як представник людства, первосвященик, він поклав руки на голову Ісуса і передав Йому всі гріхи світу. «Хрищення» означає померти, бути похованим, очиститися.

Ви знаєте, навіщо Ісус прийшов в наш світ і хрестився у Івана Христителя? Чи Вірите ви в Ісуса, знаючи значення Його хрещення? Мета хрещення Ісуса була забрати всі наші гріхи, які ми, плем’я лиходійське, здійснюємо своєю плоттю протягом всього життя. Ісус хрестився у Івана Христителя, щоб виконалась перша Євангелія спокутування всіх наших гріхів.

У Матвія 3:13-17 написано «Тоді», це означає, коли Ісус був хрещений, коли до Нього перейшли всі гріхи світу.

«Тоді» Ісус забрав всі гріхи світу, помер на Хресті через три роки і воскрес через три дні. Щоб змити всі людські гріхи, Він хрстився один раз для всіх нас, один раз за всіх нас помер на хресті, один раз за всіх нас воскрес з мертвих. Всіх, хто хоче, отримає очищення від гріхів перед Господом, Він врятував раз і назавжди.

Навіщо Ісусу треба було хреститися? Навіщо Йому довелося нести на голові терновий вінок і терпіти суд   Пілата, як   звичайному злочинцю? Навіщо закінчуватися кров’ю і вмирати на хресті розп’ятим? Тому що Він взяв весь гріх світу, наш з вами гріх, на Себе через Своє хрещення. І за наші гріхи Він помер на хресті.

Нам треба вірити в слова істини, що Бог врятував нас, і дякувати Богу. Без хрещення Ісуса, Його хреста і Його воскресіння немає для нас порятунку.

Коли Ісус хрестивсь у Івана, щоб забрати всі гріхи світу. Він забрав всі наші гріхи і врятував тим самим нас, що вірять в Його Євангелію порятунку. Деякі кажуть: «Адже Він забрав тільки прабатьківський гріх, хіба не так?». Але вони помиляються.

У Біблії чітко написано, що Ісус забрав всі гріхи світу раз і назавжди, коли Він хрестився. Всі наші гріхи, включаючи і прабатьківський, були змиті. У Матвія 3:15 записано: «Так годиться нам виповнити усю правду». Виконати всю правду означало, що всі наші гріхи без виключення перейшли від нас на Ісуса.

Чи Змив Ісус всі гріхи, які ми здійснюємо протягом нашого життя? Так. Давайте для початку знайдемо доказ цьому в Левиті. Там говориться про первосвященика і жертву Дня Очищення.

«І принесе Аарон теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім. І візьме він обох тих козлів, та йі поставить їх перед Господнім лицем при вході скинії заповіту. І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, - один жеребок для Господа, і один жеребок для Азазеля. І принесе Аарон козла, що на нього вийшов жеребок для Господа, і вчинить його жертвою за гріх. А козел, що на нього випав жеребок для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню.» (Левит 16:6:10). Так Аарон брав двох козлів і ставив їх при вході скинії заповіту, для спокутування гріхів Ізраїля за цілий рік.

«І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, - один жеребок  для Господа, і один жеребок  для Азазеля». Козел відпущення потрібен був для спокутування гріхів.

Це були жертвоприносини для спокутування повсякденних гріхів, коли грішник накладав руки на голову жертви і передавав їй свої гріхи. Але жертвоприносини для спокутування річних гріхів приходили на десятий день сьомого місяця кожного року, і первосвященик, той, що представляв весь народ також  передавав  гріхи  жертві покладанням рук.

У Левіті 16:29-31 написано: «І це стане для вас на вічну постанову, - сьомого місяця, десятого дня місяця будете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимете ви, а ні   тубілець, ані  приходько, що мешкає серед вас, бо того дня буде окуп ваш на очищення ваше, -  зо всіх гріхів ваших станете чисті перед Господом. Субота повного відпочинку від праці вона для вас, і будете впокоряти душі свої, - це вічна постанова» (Левит 16:29-31).

У Старому Завіті, ізраїльтяни приносили жертву для спокутування повсякденних гріхів, і передавали свої гріхи жертві, кажучи: «Господи, я здійснив такі-то і такі-то гріхи. Пробач мене, будь ласка.» Потім він перерізав горло жертві, віддавав кров священику і повертався додому, упевнений в тому, що очистився від гріхів. Жертва вмирала замість грішника з гріхами, покладеними на її голову. Жертву вбивали за грішника. Жертвою могли бути коза, теля або бик, будь-яка свята тварина, вказана Богом.

Господь в Своїй нескінченій милості дозволяв жертвам вмирати замість грішників.

Таким чином, грішники в Старому Завіті отримували спокутування за свої гріхи через жертву спокутування. Через покладання рук зло переходило на жертву, і кров її віддавали священику для очищення гріхів грішників.

Але спокутувати гріх кожний день було неможливо. Тому Господь дозволив первосвященику спокутувати гріхи за цілий рік, кожний раз на десятий день сьомого місяця, від імені всіх людей Ізраїля.

Яка була роль первосвященика в день спокутування?

По-перше, первосвященик Аарон покладав руки на голову жертви і сповідав всі гріхи Ізраїля; «Господи, люди Ізраїля здійснили такі-то і такі-то гріхи, гріхи вбивства, перелюбу,  крадіжу, неправдивого свідчення...».

Потім він перерізав горло жертві і брав її кров, якою окропляв кришку ковчега у скинії цілопалення сім разів. (У Біблії число сім вважалося довершеним.)

Його задача була передати всі річні гріхи на голову жертви від імені всього народу, і тоді жертва вмирала замість людей.

Господь справедливий, тому дозволяв жертві вмирати замість людей за їх гріхи. Він справедливий, милосердний,  тому Він дозволив людям пропонувати Йому життя жертви замість людського життя. Потім первосвященик окропляв кришки ковчега, і люди Ізраїля отримували прощення гріхів за минулий рік в День Очищення, десятий день сьомого місяця.

У День Очищення первосвященик брав двох козлів, щоб запропонувати їх для жертвоприносин народу Ізраїля. Один з них - козел відпущення (Козел Азазеля), що означає «вигнаний». У Новому Завіті козлом відпущення, став Ісус Христос. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Від Івана 3:16).

Господь віддав нам Свого єдиного Сина як жертовного ягняти. І як жертовний Агнець всього людства, Ісус хрестився у Івана Христителя і став Спасителем, Месією світу. Месія означає «Спаситель», а Ісус Христос - «Цар, що прийшов врятувати нас».

І як в день спокути очищалися від гріхів за цілий рік в Старому Завіті, так само і Ісус Христос 2000 років тому прийшов в наш світ, щоб, хрестившись, пролити кров на хресті, тим самим завершити євангелію спокутування всіх наших гріхів.

Давайте з цього приводу прочитаємо уривок з Левиту. «І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню. І понесе той козел на собі всі їхні гріхи до краю неврожайного, і пустить того козла в пустиню» (Левит 16:21-22).

Написано, що гріхи людські покладалися на голову козла, про що вже говорилося в 1 Розділі Левита. «Всі їхні гріхи» означають всі гріхи, звершені в серці, і всі плотські гріхи. І «всі їхні гріхи» передавалися на голову жертві через покладання рук.

Закон і заповіді Божії становлять 613 статей. Фактично, якщо подумати, ми робимо те, що Він заборонив нам, і не робимо того, що повинні робити.

Тому ми грішники. У Біблії сказано, що Господь дав нам закон для того, щоб ми знали наші гріхи (До Римлян 3:20). Це означає, що Бог дав нам закон і Свої заповіді, щоб показати нам наші гріхи. Він дав нам їх не тому, що ми можемо виконувати їх, а що б ми знали наші гріхи.

Бог дав нам Свій закон і заповіді не для того, щоб ми дотримувалися їх. Не можна чекати від собаки, щоб вона жила, як людина. Так само і ми ніколи не зможемо дотримуватися закону Бога, а лише зможемо усвідомити свої гріхи через Його закон і заповіді.

Бог дав нам їх, тому що ми являємо собою скупчення гріхів, але не усвідомлюємо цього. «Ви вбивці, розпусники, лиходії». Він велів не вбивати, але в серці ми все одно здійснюємо вбивства, а іноді і в реальності.

Знаючи закон, що ми не повинні вбивати, ми усвідомлюємо, що ми вбивці, і говоримо: «Я помилявся. Я грішник, адже я зробив те, що не повинен був робити. Я згрішив».

Тому, щоб врятувати народ Ізраїлев від гріха, Бог в Старому Завіті дозволив Аарону приносити жертву спокутування один раз на рік, і саме Аарон раз на рік спокутував людські гріхи.

У Старому Завіті Богу в день спокутування необхідно було принести дві жертви. Одна пропонувалася Богу, а іншу відправляли в пустелю, після того, як покладали на неї руки, позбуваючись разом з нею від всіх гріхів, скоїних народом за рік. До того як відіслати козла в пустелю з призначеним чоловіком, первосвященик покладав руки на живого козла і сповідався в гріхах Ізраїля. «Господи, люди вбивали, чинили розпусту, крали, вклонялися ідолам... Ми згрішили.»

Палестина являє собою дику пустелю. Козла відпущення відводили в нескінченно дику місцевість і залишали гинути. Коли козла виганяли, люди дивилися йому в слід і вірили, що їх гріхи вибачені. Люди знаходили спокій, а козел вмирав десь в пустелі з всіма їх річними гріхами.

І Господь спокутував наші гріхи через Агнця Божого Ісуса Христа. Всі наші гріхи були змиті через хрещення Ісуса і Його кров на хресті.

Ісус - наш Бог і Спаситель. Він є Син Божий, хто прийшов врятувати людство від гріха. Він є Творець, який зробив нас за Своєю подобою. Він спустився в наш світ, щоб врятувати нас від гріхів.

До Ісусу пішли не тільки наші сьогоднішні плотські гріхи, але і всі майбутні гріхи, а також всі плотські гріхи, про які ми подумували. Він повинен був хреститися у Івана Христителя, щоб виконалася уся правда Божа, щоб завершити спокутування всіх гріхів світу.

За три роки до Свого розп’яття, коли Ісус тільки почав   Свою службу людству, Він забрав всі гріхи світу, хрестившись на Йордані у Івана Христителя. Його хрещенням почалося спасіння людства через спокутування всіх гріхів.

На ріці Йордан, в місці глибиною до пояса, Іван Христитель поклав руки на голову Ісуса і занурив Його у воду. Хрещення Ісуса мало такий же ефект передачі гріхів з покладанням рук, як у Старому Завіті.

Поринути у воду означає смерть, а випірнути з води -   воскресіння. Хрестившись у Івана Христителя, Ісус виконав і відкрив всі три істини: спокутування гріхів, розп’яття і воскресіння.

Ми можемо врятуватися, якщо ми підкоряємося словам, якими Ісус врятував нас від гріха. Бог вирішив врятувати нас через Ісуса, і Його обіцянка, дана в Старому Завіті, була виконана таким чином. Ісус піднявся на хрест, нісши в Своєму серці всі наші гріхи.

У Івана 1:29 написано: «Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, тай каже: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!»  Іван Христитель свідчив: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере». Через хрещення на ріці Йордан на Ісуса перейшли всі гріхи світу. Вірте в цю істину! Тоді ви будете благословенні і очищені від гріхів.

Ми, люди, повинні вірити в слово Господнє. Відкинувши власні думки і упертість, просто вірити в істину, що Ісус забрав всі гріхи, підкорятися записаному слову Божому.

Говорити, що Ісус забрав гріх світу те ж саме, що говорити, що Він виконав усю правду Божу, спокутувавши наші гріхи. «Покладання рук» і «хрищення» також суть одне і те ж.

Незалежно від того, чи скажемо ми «все», «кожна річ» або «в цілому», значення не міняється. Значення «покладання рук» в Старому Завіті залишається таким же і в Новому Завіті, тільки використовується інше слово «хрищення».

Це все йде з простої істини, що Ісус був хрещений і розп’ят на хресті заради спокутування наших гріхів. І ми врятуємося, якщо будемо вірити в цю справжню євангелію.

Що ми маємо на увазі, кажучи, що Ісус забрав гріх світу, що мається на увазі під гріхом світу? Це гріхи, з якими ми народилися, лихі думки, крадіж, розпуста, жорстокість, гордість, богозневага, дурість і так далі, які наповнюють наші серця. Це також все гріхи і провини плоті і серця.

«Бо заплата за гріх - смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (До Римлян 6:23). «І майже все за Законом кров’ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення» (До Євреїв 9:22). Як сказано в цих віршах, за гріхи треба платити. І Ісус Христос, спасаючи все людство від гріха, віддав Своє власне життя і заплатив за всі гріхи раз і назавжди.

І тому ми всі повинні вірити в хрещення Ісуса і Його кров, істинну Євангелію і існування Ісуса, нашого Бога і Спасителя, щоб бути вільними від гріхів.

Гріх завтрашній, як і гріх слідуючий, і всі гріхи, які ми здійснимо до дня нашої смерті, також входять в «гріх світу», як і сьогоднішній і вчорашні гріхи. Гріхи людини, починаючи з народження і закінчуючи смертю, входять в «гріх світу», і він весь перейшов на Ісуса через Його хрещення. Отже, всі гріхи, які ми здійснимо, поки не помремо, вже перейшли до Ісуса.

Нам треба тільки вірити в Його справжню євангелію, записані слова Господа, і слідувати їм, щоб врятуватися. Нам треба відмовитися від власних думок ради спасіння. Ви можете спитати: «Як Він міг забрати ще не здійснені гріхи?» Тоді я вас спитаю: «Хіба Ісус повинен приходити в світ кожного разу, коли ми грішимо і закінчуватися кров’ю знов і знов?»

У Євангелії відродження є закон спокутування гріхів. «І майже все за Законом кров’ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення» (До Євреї 9:22). Коли людина хотіла очиститися від своїх гріхів, вона передавала їх жертві через покладання рук, і жертва повинна була померти за її гріхи.

За тим же принципом Син Божий прийшов в наш світ, щоб врятувати людство. Він хрестивсь, щоб забрати всі наші гріхи. Він стік кров’ю на хресті, щоб розплатитися за наш гріх. Він помер на хресті, сказавши: «Здійснилося». Через 3 дні Він воскрес з мертвих і зараз сидить по Божій правиці. Він назавжди залишиться нашим Спасителем.

Щоб очиститися від наших гріхів повністю, нам треба відкинути ідеї, що устоялися і відмовитися від релігійної віри в потребу щоденного каяття. Жертва людського   спокутування   вже   була принесена раз і назавжди. Батько небесний передав гріх світу Своєму Сину через Його хрещення і розп’яв Його за нас. Порятунок здійснився з Його воскресінням з мертвих.

«Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив... А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини мучений був, - кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено». У Ісайі 53 сказано, що всі гріхи і провини світу, всього людства, перейшли на Ісуса Христа.

І в Новому Завіті в посланні до Ефесян 1:4 написано: «…так як вибрав у Ньому Він нас перше закладин світу,  щоб були перед Ним ми святі й  непорочні, у любові». Тут говориться, що Він обрав нас в Ньому ще до створення світу. Ще до створення світу Господь вирішив зробити нас своїм народом, створити нас праведниками у Христі. У що б ми ні вірили раніше, сьогодні ми повинні вірити і підкорятися слову Божому, слову води, крові і Духа.

Господь сказав нам, що Його Агнець, Ісус Христос, забрав всі гріхи світу і спокутував людство. «Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає» (До Євреїв 10:1).

Тут говоритися, що постійні, рік від року, жертвоприносини не зроблять нас довершеними. Закон є тінь майбутнього добра, а не тільки відображення дійсності. Ісус Христос, очікуваний Месія, хрестившись, зробив нас довершеними раз і назавжди і, будучи розп’ятим, спокутував всі наші гріхи.

Ось чому Ісус в посланні до Євреїв, 10 говорить: «Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже». Відміняє Він перше, щоб друге поставити. У цій волі ми освячені жертвоприношенням  тіла Ісуса Христа один раз. І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що не можуть зняти гріхів. А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди «по Божій правиці засів», далі чекаючи, «аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.» Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується. Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить: «Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, - Закони Свої Я дам в їхні серця, і в. їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю»! А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи» (До Євреїв 10:9-18).

І ми віримо, що Ісус врятував нас від всіх гріхів світу через Його хрещення і кров на хресті.

Ви вірите? Так, амінь. Чи приймаєте ви з вірою слова Ісуса Христа, про те, що Він хрестивсь і стік кров’ю на хресті ради нашого порятунку? Ми повинні вірити, щоб народитися знову. Якщо ми віримо, що Ісус Христос через Євангелію спокутування змив всі наші гріхи, як і всі гріхи світу, ми можемо врятуватися. Дотримуючись закону Божого, ми ніколи не станемо довершеними, але ми станемо довершеними через віру в діяння Божії. Ісус Христос забрав всі гріхи через Своє хрещення на ріці Йордан і був осуджений і зазнав покарання за всі наші гріхи на хресті. Всім серцем вірячи істині, ми знаходимо спокутування наших гріхів і праведність. Ви в це вірите?

Хрещення Ісуса, Його розп’яття і Його воскресіння служать спокутуванню всіх гріхів людства, а Закон спасіння засновано на нескінченній Божієй любові до нас. Господь любить нас такими, які ми є, і Він справедливий, тому і зробив нас праведниками. Він зробив нас праведниками, передавши всі гріхи Ісусу через хрещення.

У посланні до Євреїв 10:16 написано:«Закони Свої Я дам в їхні серця, і в. їхніх думках напишу їх».

Чи грішні ми або праведні перед Богом в серці своєму і в думках? Якщо приймаємо Слово Боже, ми стаємо праведниками. Ісус забрав всі наші гріхи і був осуджений за них. Ісус Христос є наш Спаситель. Ми можемо  думати; «Які ж ми праведники, якщо грішимо кожний день? Ми визначено грішники.» Підкоряючись Слову Божому, як Ісус підкорився Батькові, ми стаємо праведниками.

Звичайно, як я вже говорив, до повторного народження ми грішимо в серці своєму. Але, прийнявши Євангелію очищення від гріхів в наше серце, ми стали вільними від наших гріхів. Якби ми не знали Євангелії, то залишалися б грішниками. Але коли ми повірили в спокутування Ісуса, ми стали праведниками, ми стали праведними дітьми Божими. Це та сама віра, що робить нас праведним, про яку говорив апостол Павло. Віра в Євангелію спокутування зробила нас праведниками.

Апостол  Павло,  Авраам  і інші борці за віру стали праведниками не завдяки своїм справам, а швидше завдяки своїй вірі, слухняності слову Божому, слову Його благословення.

У Посланні до Євреїв 10:18: «А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи». Буквально як тут написано, Господь врятував нас, і ми не повинні гинути за свої гріхи. Ви вірите в це? - Амінь.

У Посланні до Филип’ян 2 ми знаходимо: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши у Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняним аж до смерти, і то смерти хресної... Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище на кожне ім’я, щоб перед Ісусовим ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос – то Господь, на славу Бога Отця» (Фил. 2:5-11).

Ісус принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, і на вигляд ставши як людина. Він змирився і покірно прийняв смерть для нашого спасіння.

Тому ми славимо Ісуса: «Він наш Бог, Спаситель і Цар». Причина, з якої ми славимо Бога і вихваляємо Ісуса, полягає в тому, що Ісус до кінця підкорився волі Отця. Якби Він не підкорився, ми б зараз не звеличували б Сина Господня.

Але оскільки син виконав волю Отця аж до Своєї смерті, всі люди і творіння Божі співають Йому славу і так буде завжди.

Ставши Агнцем Божим, Ісус забрав гріх світу через Своє хрещення, як це і записано. Відтоді, як Він прийняв на Себе гріхи світу, минуло 2000 років. Ми з вами живемо в цьому світі з самого народження, тому і наші гріхи також увійшли в гріх світу.

Ісус зазделегідь забрав наші гріхи, знаючи, що ми будемо грішити з моменту нашого народження і до самої смерті. Тепер ви це розумієте? Якщо передбачити, що ми будемо жити років до 70-ти, то наших гріхів, накопичених за 70 років, буде досить, щоб заповнити більше сотні сміттєпроводів. Але через Своє хрещення Ісус забрав всі гріхи відразу і у всіх. І Він поніс їх з Собою на хрест.

Якби Ісус забрав лише один гріх, ми всі померли б або попали в пекло. Навіть якщо нам здається, що Він не міг забрати всі гріхи, це не змінить того факту, що Він це зробив.

Скільки гріхів ми здійснюємо в цьому світі? Всі вони вже включені в гріх світу.

Саме це мав на увазі Ісус, коли просив Івана Христителя христити Його. Він Сам підтвердив, що взяв на Себе всі наші гріхи. Бог послав уперед Ісуса свою слугу, щоб той хрестив Ісуса. І через хрещення у Івана, представника людства, коли Ісус схилив голову перед ним, щоб хреститись, Ісус прийняв всі гріхи людства.

Всі гріхи від 20 до 30 років, від 30 до 40 років і т. д., навіть гріхи наших дітей, тепер всі вони включені в гріх світу, який прийняв Ісус з Своїм хрещенням.

Хто буде стверджувати, що в світі залишився гріх? Ісус Христос забрав весь гріх світу, і всі ми врятуємося, якщо повіримо всім серцем, повіримо без тіні сумніву, в те, що Ісус здійснив заради нашого порятунку: Його хрещення і Його пролиту дорогоцінну кров.

Більшість людей проживають своє життя в марноті, поринувши в свої власні думки, міркуючи про своє життя, неначе їх життя є центром всього. Але є багато таких, чиє життя набагато важче. Багато які люди, включаючи мене, проживають  важке, неспокійне життя.

То ж як  можна не розуміти або не приймати Євангелію спокутування, хрещення Ісуса і Його кров?

Давайте прочитаємо Євангелію від Івана 19. «І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. Там Його розп’яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: «Ісус Назарянин, Цар Юдейський». І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп’ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано». (Від Івана 19:17-20).

Друзі мої, Ісус Христос забрав всі гріхи світу і був засуджений до смерті на хресті судом Пилата. Давайте разом подумаємо над цим вироком.

З 28-го вірша: «Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!» Ісус взяв на Себе всі наші гріхи, щоб виконати Писання, «проказує: «Прагну!» Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: «Звершилось!»… І, голову схиливши, віддав Свого духа…» (Від Івана 19:28-30).

На третій день Він воскрес з мертвих і піднісся на небеса.

Хрещення Ісуса у Івана Христителя і смерть на хресті були нероздільно пов’язані, і одне без іншого не мало б значення. Тому давайте вихваляти Господа Ісуса за наше спасіння Його Євангелію спокутування.

Людське тіло завжди слідує позивам плоті, і ми не можемо утриматися від плотських гріхів. Ісус Христос дарував нам Своє хрещення і кров, щоб врятувати від гріхів плоті. Він врятував нас від гріхів нашої плоті Своєю Євангелією.

Ті, хто мають повне спокутування своїх гріхів, можуть в будь-який час увійти в Царство Небесне, вірячи в Ісуса з Віфлеєма, хрищеного на Йордані, вмерлого на хресті і воскреслого через три дні. Тому ми вихваляємо Господа і шануємо ім’я Його у вічні віки.

У останньому розділі Євангелії від Івана, Ісус відправився в Галілею після Свого воскресіння з мертвих. Він підійшов до Петра і сказав йому: «Симоне, сину Йонин, - чи ти любиш мене більше цих?» І Петро у відповідь Йому сказав: «Так, Господи, - відаєш Ти, що кохаю Тебе!» І тоді Ісус сказав йому: «Паси ягнята Мої!».

Петро зрозумів все, Євангелію хрещення Ісуса і Його кров, відпущення гріхів. Тепер, коли Він вірив в Євангелію води, крові і спокутування, і коли зрозумів, навіщо Ісус вмив йому ноги, віра Петра стала набагато міцнішою.

Давайте ще раз звернемося до вірша Івана 21:15. «Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, - чи ти любиш мене більше цих?» Той кажеЙому: «Так, Господи, - відаєш Ти, що кохаю Тебе!» Промовляє йому«Паси ягнята Мої!».

Ісус дійсно міг довірити Своїх овець Петру, адже Петро був Його апостол, він був повністю врятований, він став праведником і теперішнім часом слугою Божіїм.

Якби Петро став грішником через свої щоденні гріхи, Ісус не велів би йому проповідувати Євангелію спокутування гріхів, адже Петро, як і інші учні, не міг утриматися від плотських гріхів. Але Ісус послав їх проповідувати Євангелію, що стерло всі їх гріхи, тому що вони вірили в хрещення Ісуса, Його кров на хресті і Євангелію спокутування гріхів.

Давайте замислимось над тим, що Ісус сказав Петру. «Симоне, сину Йонин, - чи ти любиш Мене більше цих?» Той каже Йому: «Так, Господи, - відаєш Ти, що кохаю Тебе.» Його визнання в любові було справжнім, що підіймається з глибин його віри в Євангелію спокутування гріхів.

Якби Ісус не навчив Петра і інших учнів Євангелії спокутування, омивши їм ноги, вони б не змогли також визнати свою любов до Нього.

Тоді б на питання Ісуса: «Чи Любиш ти Мене більше, ніж вони?» Петро міг би відповісти: «Господи, я недосконалий і грішник. Я грішник, тому не можу любити Тебе більше, ніж вони. Будь ласка, залиш мене.» Петро втік би і сховався б від Ісуса.

Але замислимось над відповідями Петра. Він був благословен Євангелією очищення, хрещенням Ісуса і Його кров’ю, які врятували весь людський рід.

Тому він сказав: «Так, Господи, - відаєш Ти, що кохаю Тебе.» Визнання любові прийшло з його віри в Євангелію спокутування Ісуса. Петро вірив в істинну Євангелію очищення, через яку Ісус забрав всі гріхи світу, навіть майбутні, які люди здійснять через свою недосконалість і слабкость плоті.

Оскільки Петро твердо вірив в Євангелію спокутування гріхів, і тому що він вірив в те, що Ісус - Агнець Божий, він відповів Йому без коливань. Порятунок Ісуса прийшов з Євангелії відпущення гріхів, тому і Петро також був врятований від своїх щоденних гріхів. Петро вірив в порятунок через Євангелію спокутування всіх гріхів світу.

А ви також такі ж? Ви любите і довіряєте Ісусу, який забрав всі гріхи світу заради нас через Свою Євангелію спокутування, через Його хрещення і Його кров? Хіба можна не вірити і не любити Його? Іншого шляху немає.

Якби Ісус забрав тільки гріхи минулого і теперішнього часу і залишив би нам гріхи майбутнього ми не могли б так вихваляти Його. Більше за те ми всі б відправилися в пекло.

Тому всім нам необхідно усвідомлювати, що ми врятувалися завдяки вірі в Євангелію спокутування всіх гріхів.

Плоть тягнеться до гріха, і ми грішимо постійно. Тому   нам необхідно визнати, що ми врятовані вірою в Євангелію повного спокутування гріхів, яке дарував нам Ісус, в хрещення і кров Ісуса.

Якщо ми не будемо вірити в Євангелію спокутування гріхів, хрещення і кров Ісуса, жоден віруючий не врятується від своїх гріхів, здійснених протягом всього життя. І якби ми могли звільнитися від всіх наших гріхів, сповідаючись в них і каючись кожний раз, ми, напевно, лінувалися б залишатися праведними весь час і постійно б мали гріх в серці.

Якщо так, ми б повернулися до стану гріховності, не змогли б любити Ісуса і наблизитися до Нього. Ми не змогли б вірити в порятунок Ісуса і не змогли б слідувати за Ним до кінця наших днів.

Але Ісус дав нам Євангелію спокутування гріхів і врятував тих, хто вірує. Він став кращим Спасителем світу. Він змив всі провини, що ми здійснюємо кожний день, і все для того, щоб ми могли по-справжньому полюбити Його.

Тепер всім нам, віруючим, нічого не залишається, крім як любити Євангелію хрещення і кров Ісуса, відпущення наших гріхів. Всі віруючі вічно люблять Ісуса і стають бранцями любові порятунку через Євангелію відпущення гріхів, яку дарував нам Ісус.

Улюблені! Якби Ісус залишив нам хоч небагато гріха, ви б не змогли вірити в Нього і не стали б свідками Євангелії спокутування гріхів. Ви не змогли б служити Богу.

Але якщо ви вірите в євангелію відпущення гріхів, ви можете врятуватися від всіх гріхів світу. Він дозволяє вам врятуватися від всіх гріхів світу, коли ви усвідомлюєте, що в словах Ісуса записана справжня євангелія позбавлення.

Бог довірив овець Своїх Своїм слугам, тим хто вірив в Євангеліє очищення від гріхів. Ісус спитав Петра три рази: «Симоне, сину Йонин, - чи ти любиш мене більше цих?» Кожний раз Петро говорив Йому: «Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе!» Давайте подумаємо про відповіді Петра. Ми можемо бачити, що це було не вираженням його волі, але його віра в Євангелію спокутування гріхів світу.

Коли ми когось любимо, і якщо ця любов народжується з нашого бажання, згодом вона може зникнути, якщо ми ослабіємо. Але, коли любов залежить від сили любові іншого, вона буде тривати вічно. Любов Бога, а найповніше спокутування всіх наших гріхів, порятунок водою хрещення Ісуса і Духом, саме така.

Наша віра в Євангелію спокутування гріхів світу стане основою для справ в ім’я Господа і нашої любові до Нього. Якби ми любили Його тільки спираючись на свою волю, завтра ми б спіткнулися і закінчили б ненавидячи самих себе за свої провини. Але Ісус змив наші гріхи: прабатьківський гріх, наші минулі щоденні гріхи, завтрашні гріхи, і взагалі гріхи всього нашого життя. Він нікого на землі не обділив Своїм спасінням.

Так. Якби наші віра і любов залежали б від нашої волі, ми б оступилися в нашій вірі. Але наші любов і віра залежать від Євангелії спокутування, дарованої нам Ісусом, ми вже діти Бога, праведники.

І оскільки наше спасіння прийшло не від нашої віри в себе, а від любові Бога, Його закону істинного спасіння через спокутування гріхів, ми праведники, незважаючи на наші слабкості і недосконалість в реальному житті. Ми попадемо в царство небесне, і вічно будемо вихваляти Бога. Ви вірите в це?

Ісус сказав: «Не тому що ви любите Мене, а тому що Я люблю вас» «Не в тому любов, що ви любите Мене, а в тому, що Я люблю вас». Ісус врятував нас водою і Духом, тому ми повинні вірити в Євангелію спокутування гріхів, хрещення Ісуса і Його кров.

Якби Господь не врятував нас Євангелією відпущення гріхів, ми б загинули, незважаючи на силу нашої віри. Але Ісус змив всі гріхи, які здійснюються в наших серцях або нашою плоттю.

Щоб вірити в Бога і стати праведниками, ми повинні бути упевнені в нашому спасінні через віру в Його слово про воду і Дух, в Євангелію спокутування. Євангелія спокутування всіх гріхів світу призначене для того, щоб примусити нас повірити в хрещення Ісуса і Його кров. Євангелія спокутування - ось істинна віра, ось істинна основа спасіння, ключ до прозріння Божого.

Віра або любов, породжена нашою волею, не є істинними любов’ю і вірою. Дуже багато хто в цьому світі вірить в Ісуса по своїй волі, але потім залишає віру через свої гріхи в серці.

Але ми повинні знати, що Ісус змив всі гріхи світу: не тільки незначні проступки, але і жахливі гріхи, здійснені по незнанню.

У Євангелії від Івана 13 ми бачимо, щоб навчити Своїх учнів всепробачному спасінню, Ісус зібрав їх напередодні Свого розп’яття. Перед тим, як повечеряти з учнями. Він омив їм ноги, щоб показати, як відбувається Його спасіння. Ми всі повинні знати і вірити в Євангелію   спокутування,   яку   Ісус виклав Своїм учням, омивши їм ноги.

Але Петро спочатку наполегливо відмовляв Ісусу, коли Той хотів омити йому ноги. «Ти повік моїх ніг не обмиєш!» Цей вигук - породження віри з власної волі. Але Ісус сказав йому у відповідь: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш».

Тепер, з Євангелії води і Духа ми розуміємо слова Ісуса. Це слова істини, Євангелія води і Духа, спокутування гріхів, яка дозволила грішникам стати праведниками, повіривши всім своїм серцем.

Петро почав рибалити з учнями. Так було і до їх зустрічі з Ісусом. Потім з’явився Ісус і покликав їх. Він приготував їм сніданок, і поки вони їли, Петро зрозумів значення слів Ісуса, які Той сказав йому раніше. «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш». Тепер Петро знав, що мав на увазі Ісус, вмиваючи йому ноги.

«Господь змив всі мої гріхи. Всі гріхи, довершені мною по слабкості, а також всі гріхи майбутнього. І Петро відкинув свою віру по власному розумінню і став вірити в хрещення і кров Ісуса, Євангелію спокутування.

Коли ж вони поїли, Ісус спитав Петра: «Чи ти любиш мене більше цих?» І укріплений у вірі і любові до Ісуса Петро визнав: «Так, Господи, - відаєш Ти, що кохаю Тебе.»

Петро міг так мовити, тому що він зрозумів, що мав на увазі Ісус, коли сказав:«Але опісля зрозумієш». Він визнав свою істинну віру, віру в хрещення і кров Ісуса, Євангелію очищення.

Після тих подій, Петро і інші учні проповідували Євангелію до дня своєї смерті. Навіть Павло, який спочатку безжалісно переслідував християн, свідчив про Євангелію у важкі дні Римської Імперії.

Один з дванадцяти учнів Ісуса - Юда, зрадив Ісуса, а потім повісився. Апостол Павло зайняв його місце. Учні самі обрали Матвія, але Павла вибрав Бог, і Павло став апостолом Ісуса і проповідував Євангелію спокутування з іншими учнями.

Більшість учнів померли мучениками. Навіть коли їм загрожували смертю, вони проповідували істинну Євангелію.

«Ісус Христос змив гріхи вашої плоті Своєю Євангелією хрещення і крові. Своєю Євангелією спокутування Ісус забрав ваші гріхи Своїм хрещенням на Йордані і прийняв суд за вас на хресті. Вірте в Євангелію хрещення Ісуса і крові на хресті, і тоді ви врятуєтеся!».

І багато хто, чуючи Євангелію, повірили і знайшли спасіння. Це була потужність віри в Євангелію хрещення Ісуса, Його кров і Дух.

Учні проповідували істину води і Духа: «Ісус є Бог і Спаситель.» І тепер завдяки їх свідоцтвам про Євангелію води і Духа, ми з вами чуємо Євангелію хрещення і кров Ісуса, Євангелію спасіння і знаходимо спасіння від наших гріхів. Ми стали учнями Ісуса завдяки нескінченній Божій любові і звершеному спасінню Ісуса.

Ви всі вірите? Ісус любив нас так сильно, що дав нам Євангелію води і Духа, спокутування, і ми стали праведними учнями Ісуса. І щоб навчити своїх учнів справжній Євангелії спокутування, Ісус Сам омив їм ноги.

Ісус омив їм ноги, щоб навчити їх і нас, що всі гріхи світу, всі гріхи, які ми здійснюємо протягом всього нашого життя, вже повністю змиті хрещенням Ісуса і Його смертю на хресті. І ми дякуємо Ісусу за Його любов і Євангелію спокутування.

Вмивши ноги учням, Ісус навчив нас двом речам. По-перше, Він виклав урок їм, як Він сам сказав: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш», тобто, що всі гріхи були змиті євангелією спокутування, хрищенням Ісуса і Його кров’ю.

Ісус вчив, принижуючи Себе, як Він Сам, спасати грішників, робити їх праведниками, ми знову народжені, повинні служити іншим, проповідуючи Євангелію спокутування. Ми відродилися раніше і повинні послужити тим, хто прийде після нас.

Тепер нам ясні причини, по яких Ісус омив ноги учням перед Пасхою. Вони все ще існують в церкві.

Учень ніколи не стане вищим за вчителя. Ми проповідуємо Євангелію миру і здійснюємо служіння так, як послужив Ісус. І ми, врятовані першими, служимо тим, хто буде після нас. Щоб навчити цьому, Ісус омив ноги учням. Омивши ноги Петру, Він показав нам, що Він є наш абсолютний Спаситель, і диявол нас ніколи знов не обдурить.

Всі ви можете врятуватися, якщо повірите в Євангелію спокутування, води і Духа. Ісус змив всі наші гріхи Своїм хрещенням, Своїм розп’яттям, і тільки ті, хто вірять в Його Євангелію, можуть назавжди позбутися гріхів світу.

Ми можемо позбутися спокус диявола, вірячи в Євангелію спокутування, слова води і Духа. Люди легко піддаються дияволу, і сатана постійно щось нашіптує нам. Знаючи, що плоть людська грішна в цьому світі, як же нам уникнути гріха? Всі люди грішать.

Ми знаємо відповідь. «Як може істинно віруючий бути грішним, знаючи, що Ісус забрав всі гріхи плоті через Своє хрещення? Ісус заплатив за всі гріхи сповна, за який гріх тоді платити нам?»

Якщо ми не віримо в Євангелію води і Духа, слова диявола здаються розумними. Але якщо Євангелія на нашій стороні, наша віра в слова Божі буде непохитна.

Тому нам треба вірити в Євангеліє повторного народження від води і Духа. Істинна віра велить вірити в Євангелію хрещення Ісуса, Його кров на хресті. Його смерть і воскресіння.

Чи бачили ви коли-небудь зображення святої скинії? Це невеликий будинок. Всередині скинія була розділена на дві частини, зовнішня сторона була Святинею, а внутрішня частина  - Святеє Святих, де був ковчег свідоцтва.

У зовнішній частині скинії стоять 60 стовпів, а Святиня складається з 48 дошок. Щоб розуміти значення Слова Божого ми повинні ясно уявити собі святу скинію.

Брама скинійного подвір’я описані в Виході 27:16: «А для брами подвір’я – заслона на двадцять ліктів із блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого вісону, - робота гаптівника. Для них стовпів - чотири, і підстав їхніх - чотири». Для завіси використали матеріал блакитний, пурпуровий і червоний і суканого вісону роботи гаптівника. Вона була сплетена вельми витіювато і яскраво розфарбована.

Бог наказав Мойсею робити завісу з кольорової, блакитної, пурпурової і червоної вовни, щоб кожний легко міг знайти вхід. Ворота, виткані блакитною, пурпуровою і червоною вовною і суканим вісоном гаптованої роботи, підтримувалися чотирма стовпами.

І ці чотири складових символізували спасіння в Богові, який чекав всіх, що повірили в Його Сина, хрещення і кров Ісуса, і в те, що Він є Господь.

Кожний матеріал, використаний в оздобленні скинії,   має спеціальне значення і представляє слово Бога і Його задум спасіння людства через Ісуса.

Подивимося, скільки різних матеріалів використовувалося для завіси входу в скинію? Блакитна, пурпурова і червона вовна і суканий вісон роботи гаптівника. Всі чотири дуже важливі для нас в справі зміцнення нашої віри в Євангелію відродження. Якби це не було важливим, то не було б записане в Біблії настільки детально.

Всі матеріали, використані для внутрішнього двора скинії і її зовнішнього двора, є самі по собі важливими складовими спокутування, що змило наші повсякденні гріхи, прабатьківський гріх і гріхи майбутнього, і тому вони повинні були бути блакитною, пурпурною і червоною вовною і суканим вісоном роботи гаптівника. Господь відкрив цей секрет Мойсею, заповідав йому точно слідувати Його опису.

Всередині святої скинії блакитна, пурпурова і червона вовна і суканий вісон роботи  гаптівника були використані для завіси, що розділяє Святеє Святих і святиню. З цих же матеріалів шився одяг первосвященика, що служив в святилищі.

Блакитна вовна символізує хрещення Ісуса. У 1-м  посланні Петра 3:21 говоритися: «Того образ, хрищення… спасає тепер и нас…».

Хрещення Ісуса, через яке Він взяв на Себе всі гріхи світу, в цьому вірші підтверджується Петром як образ спасіння  через спокутування. Ісус взяв всі наші гріхи, всі гріхи світу через Своє хрещення. Тому блакитна вовна, хрещення, і є головна частина спасіння.

Червона вовна символізує кров Ісуса, а пурпур, царський колір, символізує статус Ісуса як Царя і Бога. Для нашої віри в Ісуса і Його спасіння ці три кольори вовни дуже важливі.

Прекрасне убрання первосвященика називалося ефод, його верхня шата була блакитного кольору. На голову первосвященика надівався завій, на якому кріпилася квітка із золота, на якій були вигравіювані слова «Святиня для Господа». І дощечка прикріплялася до завою блакитною ниткою.

У Біблії я шукав значення блакитної вовни. Що в Біблії говориться про блакитне? З блакитної, пурпурової і червеної вовни ми повинні знати значення блакитного.

Блакитна вовна означає хрещення Ісуса. Ісус Христос христився від Івана Христителя, щоб взяти на Себе всі гріхи світу (Від Матвія 3:15).

Ми, віруючі, не стали б святими перед Богом, якби Ісус не забрав всі гріхи світу Своїм хрещенням. Тому Ісус повинен був прийти в цей світ, хреститися у Івана Христителя на ріці Йордан і прийняти на Себе всі гріхи світу.

Блакитний колір завіси скинії служив для нагадування про те, що неможливо знайти святість без хрещення Ісуса.

Червона вовна означала смерть Ісуса. Пурпур означав Дух, статус Ісуса як «Цар над царями та Пан над панами» (1 Тім. 6:15).

Червоний означав кров Христа, який стік кров’ю на хресті, щоб внести плату за гріхи всього людства. Ісус прийшов в цей світ у плоті забрати всі гріхи людства на Себе, перед тим, як принести Себе в жертву на хресті ради Євангелія спокутування гріхів. Хрещення Ісуса є істинна Євангелія спокутування, яка була пророцтвом через кольори вовни, використаної для виготовлення завіси святої скинії в Старому Завіті.

Стовпи скинії були виготовлені з деревини акації, а підніжжя - з бронзи, і бронзове підніжжя покривалося срібними стрічками.

Всі грішники повинні бути судимі за їх гріхи, тому що плата за гріх є смерть. Перш ніж людина отримає від Бога благословення на подальше життя, вона повинна бути судима за свої гріхи.

Але новозавітне хрещення Ісуса, прообразом якого була блакитна вовна завіси скинії в Старому Завіті, позбавило нас від всіх гріхів. Він забрав наші гріхи на хрест, стікаючи кров’ю і був осуджений за них, Він послужив всім нам віруючим Своєю Євангелією спокутування. Він Цар царів і Святий Бог.

Улюблені християни, хрещення Ісуса було Його спокутуванням, яке стало нашим спасінням, позбавивши нас від всіх наших гріхів. Ісус, Бог, спустився в світ у плоті;

Він христився, щоб забрати весь гріх світу; Його розп’яли на хресті, щоб судити замість нас. Хрищення Ісуса не залишає нам ні тіні сумніву в тому, що Він став істинним Спасителем для всього людства.

Дивлячись на кольори завіси на брамі скинії, ми можемо побачити те ж саме. Вісон символізує, що Він врятував всіх без виключення, від всіх гріхів світу.

Виткати завісу брами скинії з блакитної, пурпурової і червоної вовни і кольори завіси скинії і суканого вісону роботи гаптівника означало ясно сказати нам про Боже спасіння. Це була найважливіша частина спасіння спокутуванням.

Дивлячись на матеріали, використані для виготовлення завіси скинії, нам стає ясно, що Ісус діяв не випадково. Він,  слідуючи детальному Божому задуму, христився і був розп’ят, а потім воскрес з мертвих і тим самим завершив спасіння людства. Блакитною, пурпуровою і червоною вовною, матеріалами Євангелії спокутування, Ісус врятував всіх, хто вірив в Його спасіння.

Умивальниця для обмивання завжди виготовляли з міді. Мідь символізує муки, які Ісус пережив ради нас. А умивальниця з водою символізувала слова Євангелії, які нам розповідають про те, що всі наші провини змиті.

Це пояснює, як відбувалося обмивання денних гріхів. Це прообраз тієї істини, що всі повсякденні людські гріхи можуть бути змиті через віру в слова про хрищення Ісуса.

Жертівник для цілопалення символізує суд. І блакитна вода Ісуса являє собою Євангелію спокутування гріхів, хрещення Ісуса у Івана Христителя (Від Матвія 3:15,          1 Івана 5:5-10). Це слово, що свідчить про Євангелію спасіння через спокутування.

У 1-м посланні Івана, 5 : 4,8 написано: «А оце  перемога, що світ перемогла, - віра наша… І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров,  і  троє – в одно». І Він також говорить нам, що віруючий в Сина Божого несе в собі свідчення води, крові і Духа.

Господь дозволив нам входити в святу скинію і знайти святість через віру в Євангелію спокутування. Тому тепер ми можемо жити у вірі, вкушати слово Божіє, отримати  Його благословення і вести праведне життя. Стати Божим народом означає врятуватися через віру в Євангелію спокутування і поселитися всередині святої скинії.

Сьогодні багато хто вважає, що треба просто вірити, і зовсім не варто роздумувати про блакитний, пурпуровий і червоний кольори завіси святої скинії. Якщо хтось вірить в Ісуса, навіть не знаючи про їх значення, віра не буде істинною, оскільки гріх все ще буде жити в його серці. Людина буде грішна в серці, тому що вона не прийняла істину повторного народження через Євангелію спокутування, воду, кров і Дух.

Якщо людину попросили дати свою оцінку комусь, кого вона ледве знає, і якщо, щоб догодити слухачеві, вона скаже: «Так, Я вірю йому. Я ніколи з ним не зустрічався, але все одно вірю.» Як ви думаєте, чи сподобається слухачеві така відповідь? Може, деяким з вас і сподобається, але це не та віра, яку чекає від нас Господь.

Бог хоче, щоб ми вірили в Євангелію спокутування, порятунок Ісуса через блакитний колір (хрещення), пурпуровий (царственість) і червоний (кров). Перед тим, як повірити в Ісуса, ми повинні дізнатися як Він врятував нас від всіх гріхів.

Якщо ми віримо в Ісуса, ми повинні знати, що Він врятував нас від всіх гріхів водою (хрещенням Ісуса), кров’ю (Його смертю) і Духом (божественністю Ісуса).

І коли ми зрозуміємо це, наша віра буде повною. Наша віра ніколи не стане повною, якщо ми не знаємо істини. Істинна віра складається із знання свідоцтв про спасіння Ісуса, Євангелію позбавлення, а також того, що Ісус є справжній Спаситель людства.

А яка тоді віра, яка глузує з Ісуса? Давайте з’ясуємо це.

Ви повинні знати, що віра в Ісуса в тому вигляді, в якому хочеться нам, подібна глузуванню з Ісуса. Якщо ви міркуєте, що «мені складно повірити, але оскільки Він - Бог і оскільки Він - Син Божий, то я повинен повірити,» то ви глузуєте з Ісуса. Ви повинні вірити в хрещення і кров Ісуса, в Євангелію спокутування.

Вірити в Ісуса без знання Євангелії очищення гірше, чим не вірити взагалі. Якщо хтось проповідує Євангелію і вірить в кров Ісуса, то він марно старається, не знаючи істини.

Ісус не хоче, щоб будь хто ходив і проповідував віру в Нього, як подобається тій людині, або щоб віра в Нього не на чому не засновувалася.

Коли ми віримо в Ісуса, ми знаємо, що Євангелією позбавлення від гріхів є хрещення і кров Ісуса. Коли ми віримо в Ісуса, ми зобов’язані приймати Євангелію спокутування через Його слово і знати, як саме він змив наші гріхи.

І ми повинні знати, що означають блакитний, пурпуровий і червоний кольори вовни на вході до скинії. А після цього ми набуваємо істинної віри, яка може тривати вічно.

Наш Господь Ісус врятував нас. Нам нічого не залишається, крім як славити Його, розуміючи повноту нашого спасіння. Поглянемо на святу скинію. Ісус дав нам слово Євангелії спокутування через блакитний, пурпуровий і червоний кольори скинії і врятував нас ними. Ми дякуємо і хвалимо Господа.

Грішники не могли зайти в скинію, не зазнавши жахливого суду. Хіба хто-небудь міг увійти в святе місце, не спокутувавши гріхи? Ні, не міг. Якби хтось насмілився увійти туди, то був би убитий на місці. Це було б не благословенням, а прокляттям. Грішник не мав права ні увійти в святиню, ні розраховувати на вічне життя.

Наш Господь врятував нас таємницею, прихованою за брамою святої скинії. Він врятував нас блакитною, пурпуровою і червоною вовною і суканим вісоном роботи гаптівника. Вказуючи на ці предмети, Ісус оповів нам таємницю Свого спасіння.

Чи врятовані ми з вами таким чином? Без віри в слово  про блакитну, пурпурову і червону вовну, спасіння через Євангелію спокутування було би неможливим. Блакитний колір зовсім не символізує Бога, він означає хрещення Ісуса. Це хрещення Ісуса, Який забрав всі наші гріхи.

Будь-хто може підійти до жертівника цілопалення, не вірячи в блакитну вовну. Але не зможе увійти в Святеє Святих, де мешкає Сам Господь.

Тому для того, щоб увійти в скинію, потрібна віра в блакитну вовну (хрещення Ісуса), червону вовну (Його кров на Хресті) і пурпурову вовну (Ісус - Бог і Син Божий). Тільки з такою вірою Господь прийме нас і дозволить проникнути в Святеє Святих.

Деякі входять до подвір’я скинії, і думають, що вони всередині. Але це не спасіння. Куди треба попасти, щоб врятуватися? Нам необхідно увійти в Святеє Святих.

Щоб потрапити в Святеє Святих, треба пройти повз мідну умивальницю. Мідна умивальниця символізує хрищення Ісуса, і ми повинні змити всі наші денні гріхи хрещенням Ісуса і знайти святість, щоб попасти в Святеє Святих.

У Старому Завіті перед тим, як увійти, священики милися, а в Новому Завіті Ісус омивав ноги Своїм учням, що означало зняття їх гріхів, що нагромадилися за все їх життя.

Закон Божий свідчить: «Бо заплата за гріх - смерть, а дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім» (До Римлян 6:23). Господь судить за гріхи всіх людей без виключення, але Він передав гріхи Своєму Сину і засудив Його замість нас. І це любов Господа, це Його спасіння.  Істинне спасіння досягається тільки через віру в Євангелію спокутування, в хрещення, в кров, смерть і воскресіння Ісуса.

Я ніколи не зневажав інших людей. Коли хтось говорить про щось, мені невідоме, я прошу його пояснити мені це. Але коли я питав про значення святої скинії, ніхто не знав відповіді.

І що мені залишалося робити? Я звернувся до Біблії. Де в Біблії сказано про святу скинію? Вона детально описана в Виході. І якщо прочитати книгу уважно, можна зрозуміти значення через записане слово Боже.

Дорогі друзі, ви не врятуєтеся сліпою вірою в Ісуса. І навіть просто регулярно відвідуючи церкву, ви не зможете народитися знову. Ми знаємо, що Ісус сказав Никодиму: «Ти - учитель ізраїльський, - то чи ж цього не знаєш?... Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Від Івана 3:10, 5).

Всі, хто вірить в Ісуса, повинні вірити в блакитну вовну (всі гріхи світу перейшли на Ісуса під час Його хрещення), червону вовну (смерть Ісуса за всі наші гріхи), пурпурову вовну (Ісус - Спаситель, Бог і Син Божий).

Ми повинні вірити, що Ісус є Спаситель всіх грішників світу. Без цієї віри ми ніколи не зможемо народитися знову, не зможемо увійти в святині царства Божого. Без цього ніхто в світі навіть не може жити у вірі.

Думаю, все було б дуже просто, якщо будь-яка людина могла народитися знову, повірив в Ісуса, хіба не так? -Так. - «Ти врятований. Я врятований. Ми всі врятовані». Як чудово. Але дуже багато хто вірить в Ісуса, насправді «не народившись знову».

Кожний повинен знати біблійну істину, крім того, щоб просто вірити в Ісуса. Ми повинні знати Євангелію очищення від гріха по Біблії і значення блакитної, пурпурової і червоної вовни, щоб увійти в святу скинію і перебувати з Богом в світі віри. Всередині скинії віри ми зможемо жити щасливо до того часу, коли буде час перебиратися в царство небесне. Дуже важливо те, щоб ми вірили в Ісуса правильно.

Іноді люди думають, що можуть жити правильно, не здійснюючи помилок. Але якщо така людина спробує що-небудь зробити, то незабаром опиниться на межі своїх можливостей. Людина недосконала, вона не може не грішити. Але оскільки Ісус врятував нас блакитною,  пурпуровою і червоною вовною, Євангелією очищення, ми можемо отримати святість і увійти в святині Господа.

Якби Господь не врятував нас блакитною, пурпуровою і червоною вовною, то самі ми ніколи не змогли б попасти в святині. Чому? Тільки ті, хто не здійснюють плотських гріхів, мають право увійти, тому ніхто такій вимозі не відповідає. Коли хтось вірить в Ісуса без Євангелії, то він тільки додає гріхів в своєму серці.

Ісус врятував нас, і Його спасіння було ретельно підготовлено, спасіння блакитної, пурпурової і червоної вовни і суканого вісона. Він змив всі наші гріхи. Ви вірите в це? - Так. - Чи живе істина Євангелія спокутування у вашому серці, чи свідчите ви про нього? - Так.

Тільки свідчачи про Євангелію ви можете покласти собі на голову дощечку з написом «Святина Господня» і приєднатися до «священства царського» (1 Петр. 2:9). Тільки тоді ви зможете з’явитися перед людьми і проповідувати, як слуга Божий, як первосвященик.

До завою первосвященика була прикріплена золота квітка з блакитним шнуром. Чому з блакитним? Тому що Ісус врятував нас євангелією спокутування, тому що Він забрав всі наші гріхи і очистив нас Своїм хрещенням (покладанням рук в Старому Завіті, хрещенням в Новому Завіті).

Як би старанно ми не вірили в Ісуса, ми не зможемо заробити табличку зі словами: «СВЯТИНЯ ГОСПОДНЯ», не знаючи таємниці блакитної, пурпурової і червоної вовни.

Як ми стаємо праведниками? У Матвія 3:15 написано: «Бо так годиться нам виповнити усю правду». Ісус христився і врятував нас від всіх гріхів світу. Тому що Він христився і забрав всі наші гріхи, ми, віруючі в Нього, стали праведниками.

Якби не було хрещення Ісуса, хіба ми б змогли сказати, що ми без гріха? Навіть якби ми вірили в Ісуса і плакали, думаючи про Його розп’яття, то всі сльози світу не змогли б змити всіх наших гріхів. Ні, не змогли б. Неважливо, як сильно би