Науки преп. Пола Ч. Джонга на важливі теми

  Ми віруємо в те, що лише Господь може змити наші гріхи Словом Євангелії води і Духа.  У Книзі Пророка Ісаї 1:18 сказано: «Прийдіть, і будемо правуватися, - говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, - стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, - то стануть мов вовна вони». А в 1-у Посланні Апостола Івана 1:9 є такі рядки: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистить нас від неправди всілякої».

  Тут дуже важливо зрозуміти, що слова «коли ми свої гріхи визнаємо» зовсім не означають, що кожного разу, коли ми підносимо  молитви покаяння, Бог прощає наші гріхи. Насправді ці рядки з 1-го Послання Івана означають, що ми отримуємо прощення всіх наших гріхів, коли визнаємо свою гріховність перед Господом і віруємо, що Господь Своїм хрещенням і Своєю кров'ю на Хресті вже змив всі наші гріхи разом зі всіма гріхами цього світу. Всяка людина, яка визнає свої гріхи перед Богом і вірує в Євангелію води і Духа, зодягнута Богом у милість спокутування гріхів.

Всякий нащадок Адама народжується з гріхом. Таким чином, ніхто не може сказати, що він «безгрішний», бо не здійснював ніякого гріха. Оскільки людина з самого початку народжується з гріхом, вона вже має в собі гріх, навіть якщо сама вона не здійснювала ніякого гріха. Ось чому кожна людина потребує Спасителя, Який може позбавити її гріха. Люди, які заявляють, що вони безгрішні і їм немає потреби вірити в Ісуса, зрештою повстають проти Бога.

  Спочатку Бог створив небо і землю, посадив сад в Едені, і дозволив Адаму і Єві жити в цьому саду. У цьому місці, де не було гріха, Бог дуже тісно спілкувався з людьми - Він спілкувався з ними особисто. Однак для того, щоб зробити їх Своїми дітьми, Бог дав їм закон. Згідно з цим законом Адаму і Єві заборонялося їсти плоди з дерева знання добра і зла. Бог сказав їм: «Бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш». А щоб дарувати їм життя вічне і благословення, Бог наказав їм їсти плоди з дерева життя. Але люди не послухалися Його. Замість того щоб їсти плоди дерева життя, як їм наказав Бог, вони їли плодів з дерева знання добра і зла - плодів, які неминуче повинні були привести їх до загибелі (Буття 2:17, 3:22).

  Спокушені дияволом, Адам і Єва з’їли заборонних плодів з дерева знання добра і зла. І, як результат цього гріха, на землю прийшла смерть. Ось чому в Посланні до римлян 5:12 говориться: «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть  у всіх людей через те, що всі згрішили». Таким чином, всі люди стали потребувати Спасителя.

  Деякі люди дуже самовпенені, подібно до багатого юнака, про якого йдеться в 19-у розділі Євангелії від Матвія. Вони вважають, що з самого дитинства вони дотримувалися всіх Божих заповідей. Але на землі немає жодної людини, яка змогла б дотримуватись всіх 613 заповідей Божих.

  Тоді навіщо Бог дав нам закон, який ми не в змозі виконувати? Біблія говорить нам про те, що за допомогою закону ми пізнаємо гріх (До римлян 3:20). Десять заповідей, дані нам Богом, вказують нам на наші гріхи. Припустимо, що якась людина ненавидить свого рідного батька, і при цьому думає про нього: «Цей дідуган схоже вже зовсім не тямить». Така людина вже порушує п'яту заповідь Закону Божого. А якщо чоловік з хтивістю думає про жінку, то навіть не вступаючи з нею в незаконний зв'язок, він порушує сьому заповідь. Більш того, такі вади як пожадливість, заздрість, і ненависть в очах Бога подібні до вбивства, навіть якщо насправді ми нікого і не вбиваємо, оскільки всі ці вади часто бувають мотивом до вбивства. Як взагалі людина може повністю дотримуватися бездоганних в своїй чистоті заповідей Бога, Який здатний проникати в найпотаємніші куточки нашої свідомості?

  Більш того, в Посланні Апостола Якова 2:10 сказано: «Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винний у всьому стає». Чи може  в такому випадку людина заявляти про свою безгрішність перед суворим Законом Божим?  

  Внаслідок нашої слабкості ми часто грішимо. Чому це відбувається? Це відбувається через наш первинний, прабатьківський гріх, іншими словами, тому що людина грішна відпочатку. Ось чому Давид, каючись в тому, що він порушив сьому заповідь, сказав: «Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя» (Псалми 51:5). Таким чином, Давид визнав свою початкову гріховність. Покаянна молитва звичайного сьогоднішнього християнина і Давидово визнання себе скупченням гріха - абсолютно різні речі. Наш християнин визнає лише гріховність своїх справжніх вчинків, в той час як Давид визнає, що він не може не грішити, оскільки він відпочатку є осереддям гріха.

Тільки ті, хто усвідомлюють себе - свою початкову суть, як величезне скупчення гріха, і хто вірить в Євангелію води і Духа, даровану Господом, можуть отримати від Бога прощення гріхів. Чи можливо це? Що ж ми  повинні робити, щоб отримати прощення гріхів? Чи повинні ми кожний день благати Господа про прощення, перелічуючи в молитвах наші щоденні гріхи, або ми маємо усвідомити нашу неспроможність і недосконалість і визнати себе осереддям гріха і з вдячністю вірити в Євангелію води і Духа, даровану Господом? Саме останнє і є тим, що ми всі повинні робити! Давайте ж увіруємо в те, що знання Євангелії води і Духа і віра в неї допоможе нам вирішити проблему всіх наших гріхів.  

  В Євангелії від Івана 6:53-55 Ісус сказав: «Поправді, поправді кажу вам: «Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя, - і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє – то правдиво пожива, Моя ж кров – то правдиво пиття». Слова про те, що ми повинні їсти тіло Господа і пити Його кров, означають, що ми повинні вірити, що Ісус Своїм хрещенням від Івана взяв на Себе всі гріхи світу. Це означає, що, якщо ми не знаємо істини хрещення Ісуса, ми не можемо передати Йому наші гріхи і, отже, наші гріхи не можуть бути вибаченими. Припустимо, що в магазині у нас відкрито кредит, і доки ми не погасимо його, ми будемо залишатися боржниками. Подібно до цього, якщо ми говоримо, що Ісус, прийшовши на землю, не приймав ніякого хрещення від Івана, представника всього людства, тоді ми не можемо говорити і про те, що наші гріхи були вибачені (Матвія 3:15, 11:11-13).

  Розп'яття Ісуса стало слідством того, що перед цим, в момент прийняття хрещення від Івана, Він узяв на Себе всі гріхи людства. Таким чином, Господь визбавив нас від наших гріхів, прийнявши розп’яття, і пролив Свою безцінну кров, понісши тим самим покарання за наші гріхи.  

  Коли ми говоримо, що віруємо в Ісуса, ми повинні вірити, що Він Своїм хрещенням взяв на Себе всі наші гріхи.

  В Біблії чітко говориться про прощення гріхів віруючим людям. Це прощення складається з двох служінь.

  По-перше, прийнявши хрещення від Івана, Ісус тим самим узяв на Себе всі гріхи світу.

Псалом 32:1 свідчить: «Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито». Слово «спокутування» має значення «брати на себе гріхи» або «приймати, визнавати гріхи». Тому в 1-му Посланні Петра 3:21 говориться: «Того образ, хрищення - не тілесної нечистоти позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, - спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа». Своїм хрещенням від Івана Він раз і назавжди взяв на Себе гріхи всіх людей на цій землі. 

  По-друге, Біблія говорить нам про те, що Ісус змив всі наші гріхи.

  У Книзі Пророка Ісаї 43:25 сказано: «Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам’ятає». Тут, слово «стирати» означає стерти на порох і одним подихом розвіяти по вітру.

  Отже, Бог Отець знищив всі гріхи світу тим, що передав їх Своєму Сину через Його хрещення. Серед нас знайдеться доволі багато людей, які можуть сказати: «Я вже ні на що не сподіваюся, оскільки я здійснив так багато гріхів». Однак навіть ці люди можуть звільнитися від своїх гріхів, якщо вони почують Слово Євангелії води і Духа. Диявол говорить нам: «Хіба ви вже не здійснили всі чувані й нечувані гріхи?» Але навіть почувши ці слова, ми, віруючи в хрещення Ісуса і Його кров на Хресті, зможемо позбавитися всіх наших гріхів. Побачивши в нас таку віру, диявола охопить жах, і він кинеться від нас геть. Ми твердо переконані в тому, що Господь спокутував наші гріхи хрещенням і кров'ю Ісуса. Коли ми віруємо, що Ісус Своїм хрещенням і кров'ю на Хресті пробачив нам всі наші гріхи, чудові справи Його наповнюють наше життя. У цьому і полягає суть християнської віри  - віри в спокутування гріхів.

Звільнення від гріхів і позбавлення страху смерті. Коли люди не вірують в Євангелію води і Духа, вони покинуті Богом, і, як наслідок, їх переслідують нещастя і ніколи не покидає страх перед неминучістю жахливої смерті. Прагнучи якось справитися з цим, люди ладні на все, лише б врятуватися від своїх гріхів, тільки б побороти жах перед смертю, що насувається.  Іноді вони вдаються до різних обрядів і ритуалів, які були вигадані самими ж людьми. Вони продовжують вперто підносити  молитви покаяння, ведуть аскетичний образ життя, займаються медитацієй. І все марне. Однак нам, віруючим в Ісуса як свого Спасителя, Його хрещенням і кров'ю не тільки простилися гріхи світу, але і відродилося наше спілкування з Богом, загублене раніше, і тим самим ми визбавилися від наших гріхів і страху смерті.

Всяка людина, що вірить в Євангелію води і Духа, сповідає таку віру. Своїм хрещенням і кров'ю Господь пробачив всі гріхи навіть таким людям, як я. До того, як ми увірували в Євангелію води і Духа, серця наші пригноблювала туга, і почуття постійного неспокою краяло нас. Однак віруючим, гріхи котрих були вибачені по вірі в хрещення і кров Ісуса, було даровано милість прощення гріхів - милість, якої вони раніше в житті ніколи не знали.  

Дивлячись на нас, які раніше були грішниками, але які нині вірують в хрещення Ісуса і Його кров на Хресті, Господь змив усі наші вади, пробачив нам всі наші тяжкі гріхи, і, тим самим, дарував нам справжній мир і спокій. Оскільки Господь заплатив за наші тіла Своєю власною безцінною кров'ю, у вдячність ми залишаємося вірними Йому, кажучи: «Чим я відплачу Господові за всі добродійства Його на мені?» (Псалом 116:12).

Назад до списку