Проповіді про Святого Сина
Проповідь 8

<Матвія 8:5-10 >

“А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: “Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає”. Він говорить йому: “Я прийду й уздоровлю його. А сотник Йому відповів: “Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою… Та промов тільки слово, - і видужає мій слуга! Бо й я – людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди – то йде він; а тому: прийди - і приходить, або рабові своєму: зроби те - і він зробить”. Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: “Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри”.

Коли Ісус прийшов до Капернауму, до Нього підійшов римський сотник, благаючи Його: “Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає”. І тоді Ісус сказав Йому: “Я прийду й уздоровлю його”. Сотник  же продовжував: “Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою… Та промов тільки слово, - і видужає мій слуга! Бо й я – людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди – то йде він; а тому: прийди - і приходить, або рабові своєму: зроби те - і він зробить”. Коли Ісус почув ці слова, Він був надзвичайно здивований і сказав своїм супутникам: “Поправді кажу вам, навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!”.

У цьому світі є люди, які подібні до цього сотника, які мають віру в те, що все може сповнитися за одним лише словом Ісуса. Ми знаємо, що ті, хто мають таку віру, мають благословення, і що віра цього сотника - це віра народженого згори. Сотник, співчуваючи одному з своїх підлеглих, який був паралізований, прийшов до Ісуса, шукаючи у Нього допомоги. Ми можемо побачити, що цей сотник розділяв радість і скорботи з тими, над ким він був поставлений, і дуже любив їх.

Він абсолютно щиро просив Ісуса про зцілення його слуги,  і Ісус зцілив його. З цього уривка ми можемо дізнатися, що сотник твердо вірив, що Ісус - Син Божий.  Він вірив у Слово істини, сказане Ісусом, а саме - він вірив, що Ісус, Син Божий, повстане з мертвих і зцілить нас від усіх наших гріхів.

“Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою… Та промов тільки слово, - і видужає мій слуга”. Сотник сказав це не тому, що він не хотів, щоб Ісус заходив до нього в дім, але тому, що над усе він вірив в Слово Боже. Якщо люди шанують Бога і служать Йому, то через Слово Боже такі люди можуть отримати прощення своїх гріхів, стверджуватися у вірі, що зародилася в них від Слова, а також отримати благословення. Саме така віра була у сотника.

Навіть якщо у нас немає нічого в руках, крім віри в Слово Боже, ми можемо отримати щедрі благословення Господні. З даного уривка ми можемо зрозуміти, наскільки міцною була віра сотника.

Що означає зціляюча віра? Віра в те, що Бог  виконав усе по Його Слову і є зціляючою вірою. Якщо у вас є знання слова Божого і віра в це Слово, ви отримаєте дивовижні благословення у вашому житті, як отримав їх сотник.

Римський сотник просив Ісуса тільки сказати Слово - така віра дійсно велика. Ті, хто шанують і бояться Бога, вірять, що Його велика сила може лише одним Словом спасти нас від гріхів, а також дозволяє нам знайти життя вічне, і жити у благодаті. Благодать Божу можна отримати тільки по вірі в Його Слово. Віра в Слово Боже дозволяє нам жити новим життям.

Євангелія від Івана 8:32 свідчить: “…і пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить”. Коли ми перебуваємо в Слові і віримо в те, що написано в Біблії, як воно є,  це Слово починає діяти в наших серцях реально. Воно змінює наше оточення, наші душі, нас самих і таким чином дозволяє нам увійти в Царство Небесне, а не піти в пекло.

Немає сенсу відвідувати церкву, не маючи віри у Слово Боже. Якщо людина не вірить у Слово Боже, значить, відвідування церкви для неї - це лише релігійна практика, яка не має нічого спільного з спасінням.

Віра сотника - це віра в Бога і в Його Слово. Були часи, коли дуже багато людей вірили в Слово. Наші отці віри, такі як Авраам, Ісак і Яков, мали  міцну віру в Слово Боже.  Авраам усе робив за Словом Божим (Буття 12:4) і Ісаак, який пішов шляхом батька, також повірив у Слово, в яке вірив Авраам.  Авраам вірив у те, що Бог дасть йому нащадків і землю, і передав цю віру своєму синові Ісаку. І Бог дійсно дозволив нащадкам Авраама мати землю в Ханаані, сьогоднішньому Ізраїлі.

По вірі в Слово ми народжуємося згори і стаємо праведниками і дітьми Божими. Що дійсно дивовижно, так це те, як вони ставали праведниками і що для цього було насамперед необхідно.  Чи ставали вони праведниками, завдяки їх пристрасним молитвам, говорінню мовами, зціляючим чудам або Його возвеличенню? Чи можемо ми знайти Бога, просто визнавши Його нашим Отцем?

Віра в Бога  не може прийти завдяки емоціям, гарячим молитвам або яким-небуть здібностям. Я зустрічав багатьох християн, які в сльозах підносили  гарячі молитви розкаяння, вголос визнаючи свої гріхи. Загалом, це стало звичайною практикою, свого роду звичкою для християн, які довго відвідують церкву, - намагатися змити свої гріхи молитвами розкаяння із сльозами. Наш час перетворився на зіпсовану епоху, коли християни, спостерігаючи за такими зовнішніми, показними проявами віри, саме по них судять один одного.

Єретики дуже зацікавлені в харизматичному русі, містицизмі і матеріалізмі. І вони гаряче підтримують такі помилкові тенденції. Але всі їхні послідовники, незважаючи на те, що іноді можуть відчувати швидкоплинну втіху і задоволення від такої віри, живуть  у паніці, і серця їх пусті. Абсолютно очевидно, що такі люди ні народилися згори, ані знайшли Святого Духа, і менш за все вони вірять у Слово Боже. Віра в Ісуса означає віру в Слово Боже.

Ісус сказав, що віра сотника була великою. Давайте спробуємо зрозуміти, чому Він сказав так. Грішники, які не можуть ні вірити, ані діяти за Словом, не можуть зрозуміти праведників, що вірять у  Слово Боже.

Зокрема,  харизматичний рух, до якого  можуть прилучитися грішники, стверджує, що говоріння мовами є свідченням того, що людина сповнилась Святим Духом, стала чадом Божим і отримала спасіння. Таким чином, вони скрізь намагаються говорити іншими мовами. Але більшість християн, які стверджують, що говорять іншими мовами, насправді говорять мовами неправди. Ті, хто народилися згори, не можуть знаходитися поруч з тими, хто говорить мовами. Сатана діє дуже хитро в харизматичному русі, тому ті, хто вірять  в надприродні видіння і сили, і ті, хто шукають знамень, чудес і видінь замість віри у Слово Боже, не можуть наблизитися до віри, яку мав сотник. Їхня віра також є хибною вірою, яка кардинально відрізняється від віри сотника, тому що прагне лише до того, що можна побачити.

Сотник вірив у все, що сказав Ісус, визнаючи: “Та промов тільки слово, - і видужає мій слуга!”.  Іншими словами, віра в те, що усе, що б не сказав Бог, обов'язково здійсниться, і є вірою сотника.

Для християн говоріння мовами зовсім не означає, що вони отримали прощення гріхів, як не означає і того, що вони стали дітьми Божими. Точно так бачення різних знамень не означає, що людина народилася згори, а ствердження про володіння духовними дарами не означає, що саме це і є вірою народженого згори.

Будемо говорити відверто - все це відбувається тому, що такі люди  не мають віри, і тому покладаються на різні містичні явища. Вся така містика походить від сатани. Така містична віра не може тривати більше одного тижня. Не пройде і декількох днів, як люди знов починають  шукати Бога, чекати, коли ж Він явить їм чуда і знамення. Це і є доказом того, що в їхніх серцях немає Святого Духа.

Якщо Ісус, Слово Боже, всередині нас, і якщо ми отримали прощення гріхів, і Святий Дух дійсно перебуває в нас, значить, ми ніколи не попадемо в такі пастки. Як і не зможемо співробітничати з цими людьми, тому що ми зовсім несумісні, і кожна наша клітинка докорінно відрізняється від них.  Ми віруємо так, як вірував сотник.

Милість Божа, яку Він дарував нам, така велика, що Господь дозволив нам, на відміну від тих, хто очікує знамень і чудес, вірити і діяти за Його Словом. Тому єдине, що я можу - це дякувати Йому.

Істинна віра і праведність приходять тільки по вірі в Слово Боже. Коли грішники відмовляються від своїх особистих думок і відкрито показують своє істинне “я” перед Словом Божим, коли вони упокорено слухають те, що Слово говорить їм, і істинно вірують у це, вони можуть стати праведниками. Це і є сила Бога і сила Його Слова. Тільки так люди зможуть увійти в Царство Небесне і стати дітьми Божими.

Ми можемо жити благословенним життям в радості і благодаті. Однак всі ці благословення приходять від Слова Божого, тому що це сама істина. Побачивши віру сотника, наш Господь сказав: “Віра твоя велика”. Паралізована людина нічого не може робити сама.  Так і грішники не можуть примусити свої гріхи зникнути. Але вони можуть бути повністю вибачені лише одним Словом Божим, і це  віра, про яку говорив наш Господь, маючи на увазі віру сотника.

Ми отримали прощення гріхів по вірі в Слово Боже. Тому ми усвідомили, наскільки важлива для нас віра в Його Слово. Поки ми не народилися згори ми не можемо усвідомити, наскільки важливо мати віру в Слово. Тільки Слово Боже може змити всі наші гріхи. Тільки тому, що сотник мав таку віру, він сказав: “Та промов тільки слово, - і видужає мій слуга!”. 

Наші гріхи не можуть бути знищені ані нашими власними зусиллями, ані чимось іншим, крім Божого Слова. Тільки Слово Боже може знищити їх. Ми маємо спасіння тільки по вірі в Боже Слово істини води і Духа, а не завдяки нашим власним думкам, вигаданим людиною, доктринам, зусиллям, розкаянню і особистиму зростанню в святості. Спасіння, отримане у видіннях і мріях, не є спасінням. Прощення гріхів, отримане не від Божого Слова  про народження згори від води і Духа, не є спасінням.

Є безліч людей, які стають ще більшими грішниками коли починають стверджувати, що вірять в Ісуса і відвідують церкву. У Посланні до євреїв 1:3 сказано: “…тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів”. Причина, чому такі люди стають ще більшими грішниками і не можуть позбутися своїх гріхів, незважаючи на віру в Ісуса, полягає в тому, що вони неправильно розуміють Слово Боже. Ісус - це Той, хто змив усі гріхи людства. Оскільки те, що зробив Ісус, детально описане  в Біблії, тільки по вірі в це Слово ми можемо стати праведниками і жити благословенним життям.

Люди, які не отримали прощення гріхів від Слова, ким би вони не були, є брехунами. Ісус - це шлях і життя. Не має значення, наскільки завзято людина падає навколішки і підносить молитви каяття під час молитовних зібрань - залишивши Слово Боже, вона не зможе пійти на небо. Що б людина не робила, як би ревно вона не дотримувала церковних обрядів - вона не в змозі своїми власними зусиллями знищити свої гріхи. Віра у прощення гріхів, що не заснована на Слові, походить від диявола.

Ніщо в цьому світі, навіть здатність виганяти демонів, не може дозволити людям отримати любов Божу.  Навіть якщо вони прийняли муки й страждання, це не означає, що їх душі врятовані. Якщо люди не засновують свою віру на конкретному Божому Слові, то така їх віра зрештою неминуче зміниться.  Всі складові частини їхньої віри, такі як віра в Бога, в спасіння і суд, зміняться з плином часу.  Все це марно.

Люди, які стверджують, що дотримуються традицій, які пишаються своїм родоводом і тим, що належать до тієї чи іншої конфесії, які хвастають своєю вірою і тим, що вони зробили - ці люди впевнені, що саме вони є дітьми Божими.  Але Бог сказав, що кине їх у пекло. Було б зрозуміло, якби ці люди пишалися  вірою в істинне Слово Боже. Однак, оскільки вони вірять в Бога так, як їм бажається, засновуючись на своїх власних думках, Бог сказав, що кине їх у пітьму.

В Євангелії від Матвія 7:23 Ісус сказав: “Я ніколи не знав вас…Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня”. Що означає беззаконня? Беззаконня - це справи  тих, хто стверджують, що вірять в Бога  і використовують Його силу, навіть якщо насправді вони не мають віри.

Церква Божа  там, де ми можемо почути Боже Слово. Це місце, де ми можемо залишити свої власні думки, щоб слухати і діяти за Божим Словом. Є люди, які стверджують, що незважаючи на те, що вони залишаються грішниками, вони можуть увійти в Царство Боже, тому що відвідують церкву і вірять в Ісуса. Ті, хто кажуть про ортодоксальність, ще більш завзяті в своїх висловах, вони стверджують, що  вони “врятовані грішники”. І хоч в їхніх серцях немає віри, вони стверджують, що вірять в Бога, і що Він візьме їх на небо. Пошукайте самі в Біблії,  чи зможете ви знайти  в ній підтвердження цим словам?

Святі - це ті, хто не мають гріха - тобто праведники. Люди, які хизуються своєю ортодоксальністю, кажуть: “Бог  визнав нас праведниками, незважаючи на те, що ми грішники, але це не означає, що ми  насправді безгрішні”. Але Бог виправдовує нас не тому, що ми відвідуємо церкву. Скоріше навпаки, люди, які стверджують, що увійдуть в Царство Боже завдяки своїм вчинкам, люблять Бога без взаємності, тому що їхнє спасіння “саморобне”, вигадане ними самими, а не отримане від Господа по вірі. Такі люди не можуть отримати спасіння. Гріхи в їхніх серцях є свідченням того, що вони не  врятовані. Кожний, в чиєму серці є гріх, навіть якщо він вірує в Господа, буде кинутий в пекло.

Знищивши всі гріхи світу, Ісус наказав нам вірити в Нього. Бог задоволений тими, хто вірить в Ісуса, хто звільнився від своїх гріхів і став праведником. Бог приготував небеса для праведників. “Господи, я вірю, що Ти знищив усі мої гріхи. Але, будь ласка, змий ще і цей гріх, який я щойно здійснив. Будь ласка. Пробач мені цей гріх”. Якщо будь-хто молиться саме так, то це означає, що він насправді не має міцної віри в Божу Євангелію і вважає Бога брехуном.

Ті, хто засуджують самі себе, навіть якщо вони вірять в Ісуса, - це ніхто інші, як єретики. Ми повинні чітко усвідомлювати, що немає більше осуду тим, хто ходить у Христі (До римлян 8:1). Грішники не можуть  змивати Словом гріхи з інших грішних душ, вони лише можуть перетворювати їх на грішників, які, подібно до них самих, вірують в Ісуса, як їм заманеться. Але ті, хто отримав прощення своїх гріхів, можуть силою Слова прощення, що перебуває в них, вести грішників до отримання чистоти. Ось як ми стаємо праведниками по вірі в Ісуса.

Благословенні народжені згори від Слова Божого. Благословенні, хто йдуть за своїм духовним лідером і об'єднані разом для служіння церкві і проповідування Євангелії прощення гріхів. Сотник, незважаючи на те, що був язичником, вірив у Слово Боже так, як воно записане. Ось чому він врятувався і став досконалим праведником. І навпаки, ті, хто хвалилися подібно до ортодоксальних євреїв, були покинуті Богом, тому що вони не знали Ісуса добре. Хіба не так? Хто з них правий?

Віра в Слово дозволяє нам зректися життя в гріху і прийняти життя у спасінні, і вона дозволяє нам знайти благодать згідно зі Словом. Віра в Бога означає віру як в Нього Самого, так і в Його Слово. Віра сотника була такою, і Бог назвав її великою. Таку віру милістю Божою маємо і ми, тому що ми віруємо в те, що Його Слово виконувалося, виконується і буде виконуватися так, як воно записане.

Людям, віра котрих відрізняється від віри сотника, можна сказати, що як тільки вони увірують в Слово Боже, по вірі цій  вони стануть схожими на сотника. Віра, яка найбільш приємна Богові,  це віра в усе, що сказане Ним дослівно. Віра в Бога, що зробив нас безгрішними, і є вірою сотника.