Проповіді

Тема 3: Євангеліє води та Духа

[3-2] (Від Матвія 3:13-17) Хрещення Ісуса і спокутування гріхів

(Від Матвія 3:13-17)
“Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду . Тоді допустив він Його. І охрестившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”
 

Чи є хтось, хто все ще страждає від гріха?
 
Чи наша неволя гріха закінчилася?
Так.
 
Наш Господь Бог розбив кайдани гріхів всіх людей. Всі ті, які страждають від гріха, є рабами гріха, але Своїм відкупленням наш Господь цілком розбив ці кайдани. Він забрав усі наші гріхи. Чи хтось все ще страждає від гріха?
Мусимо розуміти, що наша боротьба з гріхом закінчилася. Ми більше ніколи не страждатимемо від гріха. Наша неволя гріха завершилася, коли Ісус відкупив нас Своїм хрещенням та кров'ю. Там і тоді всім нашим гріхам прийшов кінець. Син Божий очистив усі наші гріхи. Бог заплатив за всі наші гріхи через Ісуса, який зробив нас вільними назавжди.
Чи знаєте ви, скільки людей страждають від гріхів? Все почалося з часів Адама і Єви. Людство страждає від гріхів, успадкованих від Адама.
Але наш Бог уклав завіт, записаний у Бутті 3:15, і цей завіт полягав у тому, що Він спасе всіх грішників. Він сказав, що люди будуть відкуплені від їхніх гріхів жертвою Ісуса Христа водою та Духом. Коли прийшов час, Бог послав нашого Спасителя Ісуса, щоб Він жив серед нас.
А також пообіцяв послати Івана Хрестителя перед Ісусом і дотримав Своєї обітниці.
У Євангелії від Марка 1:1-8 розповідається: “Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує. Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрещення на покаяння для прощення гріхів. І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої. А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий. І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його. Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим”.
 
 
Іоанн Хреститель, свідок і предтеча євангелія
 
Хто такий Іван Хреститель?
Останній Первосвященик і представник всього людства
 
Хрещення, грецькою “baptizo”, по-суті означає “занурити”, але воно також має значення “омитися, бути похованим, бути зануреним, передати”. Коли Ісус хрестився, Божа праведність сповнилася. “Праведність”, грецькою “dikaiosune”, означає “бути праведним”, а також “найбільш правильний”, “найбільш належний” або “найбільш відповідний”.
Ісус охрестився, щоб стати Спасителем у найвідповідніший і найнеобхідніший спосіб. Ось чому ті, котрі вірять у хрещення Ісуса та Хрест, отримують від Бога дар відкуплення.
У Новому Завіті Іван Хреститель є останнім первосвящеником Старого Завіту. Прочитаймо Матвія 11:10-11. У Святому Письмі сказано, що Іван Хреститель є представником людства і, як Первосвященик епохи Нового Завіту, він передав Ісусу всі гріхи світу, тим самим виконавши служіння первосвященика Старого Завіту.
Сам Ісус свідчив про Івана. Він сказав у Матвія 11:13-14: “Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували. Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти”. Тому Іван Хреститель, який хрестив Ісуса, був нащадком Первосвященика Аарона та останнім первосвящеником. Біблія також свідчить про те, що Іван був нащадком Аарона у Старому Завіті (Від Луки 1:5, 1 Хроніки 24:10).
Тоді чому Іван жив сам у пустині, одягнений в одежу з верблюжого волосу? А все це, щоб прийняти служіння первосвященика. Як представник усього людства, Іван Хреститель не міг жити серед людей. Отже, він взивав до людей: “Покайтеся, роде гадючий!” і хрестив їх на плід покаяння, щоб повернути людей до Ісуса, який забрав усі їхні гріхи. Більше того, Іван Хреститель передав Ісусу гріхи світу задля нашого спасіння, коли поклав руки на голову Ісуса.
 

Два види хрещення
 
Чому Іван Хреститель хрестив людей?
Щоб люди покаялися за всі свої гріхи і повірили в хрещення Ісуса на спасіння

Іван Хреститель хрестив людей, а потім охрестив Ісуса. Першим було “хрещення покаяння”, яке кликало грішників навернутися до Бога. Багато людей, які почули Божі слова від Івана, залишили своїх ідолів і повернулися до Нього.
Друге хрещення було хрещенням Ісуса, хрещенням, яке поклало всі гріхи світу на Ісуса. Іван Хреститель охрестив Ісуса, щоб виконати Божу праведність. Іншими словами, Ісус прийняв хрещення від Івана Хрестителя, щоб спасти всіх людей від їхніх гріхів (Від Матвія 3:15).
Чому Іван мав христити Ісуса? Щоб очистити гріхи світу, Бог мусив дозволити Івану передати всі гріхи Ісусу, щоб ті, котрі вірять у Нього, могли спастися.
Іван Хреститель був Божим слугою, місія котрого полягала в тому, щоб через хрещення передати Ісусу всі гріхи світу і свідчити про Ісуса, щоб все людство покаялося й очистилося від гріхів вірою у євангеліє відкуплення. Тому Іван мусив жити самотньо в пустині. У часи Івана Хрестителя народ Ізраїлю був цілком зіпсутий і нечистий.
Тож у Старому Завіті, в Малахії 4:5-6, Бог сказав: “Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!”
У Божих очах всі люди Ізраїля, які раніше поклонялися Єгові, були зіпсуті. Ніхто не був праведний перед Ним. Релігійні провідники храму, наприклад, священики, законники та книжники, були особливо зіпсуті. Ізраїльтяни та їхні священики не приносили законних жертв відповідно до Божого Закону.
Священики відкинули покладення рук і ритуал жертвування крові, які Бог дав їм для очищення гріхів. Маємо свідчення, що священики за часів Малахії відкинули законну систему жертвоприношень, покладення рук і приношення крові жертовної тварини.
Тому Іван Хреститель не міг залишитися з ними. Він вийшов в пустиню і взивав. Що він казав?
В Марка 1:2-3 написано, цитуючи слова пророка Ісаї: “Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує. Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!”
Голос у пустині закликав людей до хрещення покаяння. Що таке “хрещення покаяння”, про яке каже Біблія? Це хрещення, до якого закликав Іван Хреститель; хрещення, яке кликало народ назад до Ісуса, щоб вони повірили в Того, Хто забере всі їхні гріхи, і спаслися. Хрещення покаяння мало привести їх до спасіння.
“Покайтеся та охрестіться”. Наш Спаситель Ісус буде охрещений у такий самий спосіб, щоб забрати всі ваші гріхи”. Заклик Івана Хрестителя полягав у тому, що Ісус мав забрати гріхи світу й бути засудженим на Хресті, щоб спасти всіх людей, щоб вони навернулися до Бога.
“Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим”. “Вас христитиме Духом Святим” означає змиє всі ваші гріхи. Хрестити має значення “вмивати”. Хрещення Ісуса на річці Йордан каже нам, що Син Божий охрестився у цей спосіб і забрав усі наші гріхи, щоб спасти нас.
Тому ми повинні навернутися від свого грішного життя і повірити в Нього. Він – Агнець, який забрав гріхи світу. Це – євангеліє відкуплення, про яке свідчив Іван Хреститель.
 

Обов’язок Первосвященика задля спокутування гріхів
 
Хто приготував шлях спасіння?
Іван Хреститель

Пророк Ісая пророкував: “Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!” (Ісаї 40:2).
Ісус Христос забрав усі без винятку гріхи; первородний гріх, щоденні, і навіть майбутні гріхи були змиті Його хрещенням. Він відкупив нас усіх. Усі повинні знати про Боже відкуплення.
Щоб спастися від усіх своїх гріхів, ми повинні вірити в євангеліє, яке свідчить, що Іван Хреститель передавав Ісусу всі гріхи за допомогою хрещення.
Ми не повинні мати хибне розуміння, думаючи: “Якщо Бог – це любов, то ми можемо увійти в Царство Небесне тільки з вірою в Ісуса, навіть якщо маємо гріх у серці”.
Щоб отримати відкуплення всіх гріхів, ми повинні вірити в Його хрещення, яким Іван Хреститель передав Ісусу всі гріхи світу, і Хрест. Саме за допомогою “води” Іван Хреститель передав Ісусу всі гріхи людства.
Перш за все, щоб спасти нас, Бог послав Івана у цей світ. Будучи Божим посланцем, Іван Хреститель був посланий як посол Царя, який поклав усі гріхи світу на Ісуса через хрещення. Він виконав служіння первосвященика всього людства.
Бог сказав нам, що Він послав нам Свого Посланця, Івана Хрестителя. “Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця”. "Перед обличчя Твоє" означає перш ніж прийде Ісус. Чому Бог послав Івана перед Ісусом? Щоб передати всі гріхи світу Ісусу, Сину Божому, через хрещення. “Він перед Тобою дорогу Твою приготує”. Ось що насправді означає цей уривок.
Хто приготував дорогу, щоб ми могли відкупитись і піти до Неба? Іван Хреститель. “Твою” означає Ісуса, а “Свого” означає Самого Бога. Тож коли Він каже: “Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує”, що це означає?
Хто має підготувати нашу дорогу, щоб ми могли піти до Неба? Іван Хреститель передав Ісусу всі наші гріхи, щоб ми повірили, що Він змив їх усіх; його завданням було передати гріхи, охрестивши Ісуса Христа. Саме Ісус та Іван дозволили нам вірити в правду й отримати відкуплення.
Від чого залежить наше спасіння? Воно залежить від того, чи ми віримо в праведні діла Ісуса, Сина Божого, і в те, що Божий посланець Іван Хреститель передав Йому всі гріхи світу. Всі ми повинні пізнати євангеліє відпущення гріхів. Бог Отець спершу послав Свого посланця, того, хто мав охрестити Його Сина, і зробив його представником людства. Таким чином Він звершив діло відкуплення для нас.
Бог послав Свого слугу, Івана Хрестителя, щоб той христив Його Сина, а, отже, підготував дорогу спасіння для тих, котрі вірять в Ісуса. Ось чому Іван охрестив Ісуса. Хрещення Ісуса від Івана Хрестителя було здійсненням Божого відкуплення, через яке всі гріхи людства були передані Йому, щоб усі люди могли повірити в Ісуса і піти до Неба.
Навіть майбутні гріхи людства були передані Ісусу у Його хрещенні. Ісус та Іван Хреститель разом приготували дорогу до Неба для всіх нас. Відтак, Бог відкрив таємницю відкуплення через Івана Хрестителя.
Як представник людства, Іван охрестив Ісуса, щоб ми могли повірити у своє відкуплення й піти до Неба. Він поклав увесь гріх на Ісуса через хрещення. Ось – радісна звістка про відкуплення, євангеліє.
 

Чому народився Іван Хреститель?
 
Через кого ми можемо повірити в Ісуса?
Через Івана Хрестителя
 
У Малахії 3:1 написано: “Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу”. Мусите уважно читати Біблію. Чому Бог послав Свого Посланця перед Ісусом? Чому Іван Хреститель народився за 6 місяців до Ісуса?
Мусимо розуміти, що каже Біблія. У Старому Завіті йдеться про обов’язки первосвященика Аарона. Аарон був старшим братом Мойсея. Бог помазав його та його синів на священиків. Інші левити служили їм, приносячи різноманітний посуд, замішуючи тісто на хліб тощо, а сини Аарона приносили жертву у святій скинії.
Сини Аарона були помазані на рівний розподіл обов’язків поміж ними, але в День Очищення, десятого дня сьомого місяця, тільки Первосвященик приносив жертву очищення за цілорічні гріхи свого народу.
У Луки 1:5 є історія про родовід Івана Хрестителя. Мусимо безпомилково розуміти цього Божого посланця, щоб правильно збагнути Ісуса. Ми схильні багато думати про Ісуса, але багато чого ігноруємо щодо Івана Хрестителя, який прийшов перед Ним. Я хотів би допомогти вам утямити.
“Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує” (Від Марка 1:1-2). Євангеліє Неба завжди починається з Івана Хрестителя.
Досконало пізнавши Івана Хрестителя, ми можемо чітко зрозуміти і повірити у євангеліє спасіння Ісуса. Це схоже на те, якби ми слухали посланців, яких розіслали по цілому світу, щоб зрозуміти ситуацію у всіх країнах. Коли відаємо про Івана Хрестителя, можемо добре второпати Боже відкуплення.
На жаль, так багато християн сьогодні не бачить важливості Івана. Бог послав Івана Хрестителя не тому, що Він нудьгував і не мав більше що робити. Всі чотири євангелія Нового Завіту розповідають про Івана Хрестителя, перш ніж виголошувати про спокутування Ісуса.
Але сьогодні євангелісти цілком ігнорують його і кажуть людям, що просто вірити в Ісуса достатньо, щоб спастися. Вони фактично змушують людей бути грішниками все їхнє життя і піти до пекла. Якби всі християни вірили в Ісуса, не розуміючи ролі Івана Хрестителя, то християнство деградувало б до рівня світської релігії. Як можете відкупитися від своїх гріхів, якщо не знаєте правди? Це – неможливо.
Євангеліє відкуплення не є ані простим, ані легким. Багато людей думає, що основою відкуплення є наша віра в Хрест, бо Ісус помер на Хресті за нас. Однак, якщо ви вірите тільки в Його розп'яття, не знаючи всієї правди про покладення гріхів, то така віра не приведе до повного відкуплення, хоч якою б сильною вона не була.
Бог послав Івана Хрестителя, щоб світ зрозумів, як повинно було здійснитися спасіння і, як Ісус забрав гріхи світу. Тільки пізнавши всю правду, ми зрозуміємо, що Ісус є Сином Божим, який взяв на Себе всі наші гріхи.
Іван Хреститель розповідає нам про правду спасіння. Він каже, що прийшов, аби свідчити, що Ісус – це Бог і правдиве Світло. Він ясно стверджував, що він – не Світло, а лише свідчить про Світло. Він також свідчив у Івана 1, що саме він приготував євангеліє спасіння, охрестивши Ісуса Христа.
Якби ми не мали свідчення Івана Хрестителя про відкуплення, то як могли б вірити в Ісуса? Ми ніколи не бачили Ісуса, а будучи з різних культур і релігій, як могли б повірити в Єгову як свого Бога?
Маючи такі різнорідні релігії в усьому світі, як ми могли б пізнати Ісуса Христа? Як могли б ми пізнати, що Ісус – це Син Божий, який нас відкупив, взявши на Себе всі гріхи світу?
Мусимо читати Старий Завіт, щоб знайти слова відкуплення від початку і пізнати, що Ісус є нашим Спасителем. Мусимо отримати точні знання, щоб мати правдиву віру. Ми не можемо обійтися без непомильного знання. Щоб вірити в Ісуса і спастися, мусимо знати євангеліє відкуплення, про яке свідчив Іван Хреститель, і його роль у ньому. Щоб мати повну віру в Христа, ми повинні знати правду про відкуплення.
Тому, як сказав Ісус: “І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить”, ми повинні пізнати правду відкуплення в Ісусі.
 
 
Докази в Біблії
 
З чого починаються чотири Євангелія?
З приходу Івана Хрестителя
 
Дослідимо всі докази відкуплення в Біблії. Прочитаймо, що кажуть чотири Євангелія про Івана Хрестителя, про те, ким він був, чому його названо “представником людства” або “останнім первосвящеником”, як він передав Ісусу всі гріхи світу і, чи Ісус взяв усі наші гріхи на Себе, чи ні.
Мусимо звернути увагу на те, що всі чотири Євангелія починаються від Івана Хрестителя. Івана 1:6 каже про один із найважливіших фактів у євангелії. Воно розповідає нам, хто виконав завдання покладення всіх гріхів світу на Ісуса. “Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван. Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього” (Від Івана 1:6-7).
Євангеліє каже: “щоб повірили всі через нього”, та що він мав “засвідчити про Світло”. Світло – це Ісус Христос. Це означає, що Іван мусив свідчити про Ісуса, щоб через нього всі повірили. А тепер прочитаймо уважніше Матвія 3.
У Матвія 3:13-17 розповідається: “Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду . Тоді допустив він Його. І охрестившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”
 
Чому ми маємо зрозуміти родовід Івана?
Бо Біблія каже нам, що Іван – це Первосвященик усього людства.

Іван Хреститель охрестив Ісуса, щоб здійснити прощення всіх гріхів світу. Хрещення Ісуса від Івана було найважливішою подією для нашого спасіння. Але для того, щоб зрозуміти і повною мірою повірити в усю правду, ми в першу чергу повинні уважно пізнати Івана Хрестителя.
У Луки 1:1-14 йдеться: “Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами, як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова, тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле, щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився. За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні. А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були. І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом, за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав. А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться”.
Тут Лука, учень Ісуса, детально розповідає про родовід Івана. Лука, учень Ісуса, пояснює родовід Івана від початку. Лука навчав про євангеліє чоловіка на ім'я Теофіл, який був з іншої культури і не знав Господа.
Отже, щоб навчити його про Ісуса, Спасителя грішників, Лука вважав, що йому потрібно детальніше пояснити родовід Івана Хрестителя. Оскільки ми також є поганами з різних рас, ми не зможемо зрозуміти спасіння Ісуса, якщо його нам не розтлумачать детально, крок за кроком. Тож дізнаймося його деталі.
У Луки 1:5-9 розповідається: “За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета. І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні. А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були. І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом, за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити”.
Тут ідеться про випадок, що стався, коли Захарій служив перед Богом за звичаєм священства. Лука ясно свідчив, що Захарій був нащадком Аарона. Тож до котрої черги належав Захарій? Це – дуже важливий момент.
Він пояснює: “І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом”. Бачимо, що Лука так добре знав про Захарія, що пояснював євангеліє спасіння, згадуючи також Захарія і Єлисавету.
Іван Хреститель народився від Захарія та його дружини Єлисавети, яка була однією з дочок Аарона. Тепер подивімося на родовід Захарія, батька Івана.
 

Родовід Івана Хрестителя
 
Чиїм нащадком був Іван Хреститель?
Аарона, первосвященика
 
Щоб зрозуміти родовід Івана Хрестителя, прочитаймо Старий Завіт, 1 Хронік 24:1-19.
“А в Ааронових синів такі їхні черги: Ааронові сини: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар. Та повмирали Надав та Авігу за життя їхнього батька, і не мали вони синів, тому священнодіяли Елеазар та Ітамар. І поділив їх Давид і Садок, з Елеазарових синів, та Ахімелех, з Ітамарових синів, за їхнім урядом в їхній службі. І були знайдені Елеазарові сини численнішими, щодо голів чоловіків, від синів Ітамарових. І вони поділили їх: для Елеазарових синів голів дому батьків було шістнадцять, а для Ітамарових синів для дому батьків їх вісім. І поділили їх жеребками, тих з тими, бо головними в святині та головними перед Богом були з синів Елеазарових та серед синів Ітамарових. І записав їх Шемая, син Натанаїлів, писар із Левитів, перед царем, і головними, і священиком Садоком, і Ахімелехом, сином Евіятаровим, і головами дому батьків священиків та Левитів. Один батьківський дім був узятий для Елеазара, а один був узятий для Ітамара. І вийшов перший жеребок для Єгояріва, другий для Єдаї, третій для Харіма, четвертий для Сеоріма, п'ятий для Малкійї, шостий для Мійяміна, сьомий для Гаккоца, восьмий для Авійї, дев'ятий для Єшуї, десятий для Шеханії, одинадцятий для Ел'яшіва, дванадцятий для Якіма, тринадцятий для Хуппи, чотирнадцятий для Єшев'ава, п'ятнадцятий для Білґи, шістнадцятий для Іммера, сімнадцятий для Хезіра, вісімнадцятий для Гаппіццеца, дев'ятнадцятий для Петах'ї, двадцятий для Єхезкела, двадцять і перший для Яхіна, двадцять і другий для Ґамула, двадцять і третій для Делаї, двадцять і четвертий для Маазії. Оце порядок їхньої служби, щоб приходити до Господнього дому за їхньою постановою через Аарона, їхнього батька, як йому наказав був Господь, Бог Ізраїлів”.
Прочитаймо ще раз вірш 10. “Сьомий для Гаккоца, восьмий для Авійї”. За часів царя Давида було багато священиків, тож було необхідно також урегулювати їхнє систематичне служіння. Тому Давид призначив черги кожному з синів Аарона, щоб приношення жертв було впорядковане. (Як усі ви знаєте, Аарон був старшим братом Мойсея. Бог призначив Мойсея своїм представником, а Аарон був первосвящеником Святої Скинії перед народом Ізраїлю.)
Всі інші левити підпорядковувалися священикам, а Аарон і його сини-священики приносили всі жертви перед Богом. Перш ніж Давид призначив черги, священики, які були нащадками Аарона, мали тягнути жереб кожного разу, і це спричиняло багато плутанини.
Тому Давид організував систему, впорядкувавши всі черги у певному порядку. У кожному порядку було 24 черги, що брали початок від онуків Аарона, а восьмий був для Авія. Написано: “один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія”. А Захарій був священиком з черги Авія, і обидва вони були нащадками Первосвященика Аарона.
Саме Захарій, священик із черги Авія, був батьком Івана Хрестителя. З Біблії ми знаємо, що вони одружувалися всередині сім’ї.
Так, Яків одружився з дочкою свого дядька з боку матері. Саме це пояснення родоводу має величезне значення. У ньому написано: “один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія”.
Тож він, напевне, був нащадком Аарона. Кого? Захарія, батька Івана Хрестителя. Це важливий факт у поясненні спокутування Ісуса і служіння Івана Хрестителя, а також покладення гріхів світу на Ісуса.
 

Тільки сини Аарона служитимуть як священики

Хто міг служити як первосвященик за часів Старого Завіту?
Аарон і його призначені нащадки
 
Тоді де в Біблії вказано, що сини Аарона мають служити як священики? Подивімося.
В Числах 20:22-29 описується: “І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори. І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи: Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви. Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору. І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там. І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади. І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори. І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день”.
У Виході записано Божий Закон, який каже, що сини первосвященика Аарона переймуть священство, а призначений син служитиме, як первосвященик, подібно як його батько, коли йому виповнилося 30 років.
У Виході 28:1-5 читаємо: “А ти візьми до себе брата свого Аарона та синів його з ним, з-поміж Ізраїлевих синів, щоб він був священиком для Мене, Аарона, Надава, і Авігу, Елеазара та Ітамара, синів Ааронових. І зробиш священні шати для брата свого Аарона на славу й красу. І ти скажеш усім мудросердим, що Я наповнив їх духом мудрости, і вони зроблять Ааронові шати для посвячення його, щоб був священиком для Мене. А оце ті шати, що вони зроблять: нагрудник, і ефод, і верхню шату, і хітон плетений, завій і пояс. І зробиш священні шати для брата свого Аарона та для синів його, щоб він був священиком для Мене. І візьмуть вони золота, і блакиті, і пурпуру, і червені та віссону”.
Бог явно призначив Аарона, брата Мойсея, на служіння первосвященика. Священство не було відкрите для будь-кого. Бог наказав Мойсею висвятити Аарона на первосвященика і зробити для нього належний одяг відповідно до Його слова. Ми ніколи не повинні забувати Божі слова.
Також у Виході 29:1-9 наголошується: “А оце та річ, яку ти зробиш їм для посвячення їх, щоб вони були священиками Мені. Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани, і прісний хліб, і прісні калачі, змішані з оливою, і прісні коржі, помазані оливою, із ліпшої пшеничної муки поробиш їх. І покладеш їх до одного коша, і принесеш їх у коші, і того бичка та два ті барани. А Аарона та синів його приведи до входу скинії умовлення, і обмиєш їх водою. І візьмеш шати та й убереш Аарона в хітона, і в ефодну шату, і в ефода, і в нагрудника, і опережеш його мистецьким поясом ефоду. І наложиш завоя на його голову, а на завій даси вінця святости. І візьмеш оливу помазання, і виллєш йому на голову, та й помажеш його. І приведеш синів його, та й повбираєш їх у хітони. І попідперізуєш їх поясом, Аарона та синів його, і наложиш їм покриття голови, і буде для них священство на вічну постанову. І рукоположиш Аарона та синів його”.
І попідперізуєш їх поясом, Аарона та синів його, і наложиш їм покриття голови... І буде для них священство на вічну постанову. І рукоположиш Аарона та синів його... Бог сказав, що тільки Аарон і його сини мають бути висвячені на вічне священство. Його слова “на вічну постанову” означали, що священство залишалося в силі навіть після того, як Ісус прийшов у цей світ.
Лука докладно пояснює, що Захарія був нащадком первосвященика Аарона. Коли Захарія служив перед Богом, як священик, у Господньому храмі, з’явився ангел і сказав йому, що його молитву вислухано; що його дружина Єлисавета народить йому сина.
Захарія не міг у це повірити й сказав: “Дружина моя вже похилого віку, як може вона народити сина?” Тому що засумнівався, Бог зробив його німим на якийсь час, щоб показати, що Його слова істинні.
У відповідний час його дружина завагітніла, а згодом завагітніла також Діва Марія, незаймана. Обидва ці випадки були Божими ділами, підготованими для нашого спасіння. Щоб спасти жалюгідних людей, Він мусив послати в цей світ Свого слугу, Івана та Свого єдинородного Сина, Ісуса.
Отже, Бог охрестив Свого Сина через Івана, щоб передати всі гріхи світу, щоб всі ті, котрі вірять у Нього, спаслися.
 

Особливе Боже провидіння!
 
Кого Бог приготував перед Ісусом для Його діла відкуплення?
Івана Хрестителя
 
Ісус Христос був Спасителем людства, який народився від тіла Діви Марії. Марія була заручена з Йосифом, який був нащадком Юди. Ісус мав народитися від нащадків Юди, щоб виконати Божий Завіт, подібно, як Іван Хреститель мусив народитися в домі первосвященика Аарона.
Бог приготував цих двох, щоб вони народилися на цей світ у такому порядку, спершу Іван, а тоді Ісус. Іван народився, щоб охрестити Ісуса і передати Йому всі гріхи світу. Нащадок первосвященика мав принести жертву очищення, щоб виконати Божий Завіт, даний у Старому та Новому Завіті; євангеліє Ісусового відкуплення мало здійснитися правильно, щоб усі люди спаслися.
У Виході Бог дав Ізраїлю Свій Закон і Завіти, Божі закони та систему жертвоприношень скинії, навіть одяг священиків, деталі жертвоприношень і спадкування священства синами священиків. Бог назавжди призначив Аарона та його нащадків первосвящениками.
Тому всі нащадки Аарона могли приносити жертви, а первосвященики могли походити тільки з дому Аарона. Чи ви розумієте, чому це так?
З-поміж багатьох нащадків Аарона Бог вибрав одного священика на ім'я Захарій та його дружину Єлисавету. Він сказав: “Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця”. Коли Бог сказав Захарію, що дозволить Єлисаветі народити сина і що його ім'я буде Іван, той так здивувався, що онімів за Його словом, допоки не народився син і доки йому не дали ім’я.
І дійсно, у нього народився син. Коли приходив час давати дитині ім’я, за звичаєм Ізраїля сина називали на честь батька або одного з родичів.
“А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею. І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій. І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван! А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям! І кивали до батька його, як хотів би назвати його? Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все... А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею” (Лука 1:57-66).
Захарій ще був німий, коли народився його син. А коли настав час давати дитині ім’я, родичі запропонували назвати сина “Захарій”. Але мати наполягла на тому, щоб його ім’я було “Іван”. Тоді рідні сказали, що в родині не було нікого з таким ім’ям, а сина слід було називати на честь батька.
Коли Єлисавета й надалі наполягала на цьому імені, родичі пішли до Захарія й запитали, яке має бути ім’я дитини. Захарій попросив табличку, бо ще не міг говорити, і написав “Іван”. Всі рідні дивувалися цьому незвичному вибору імені.
Коли ж йому дано ім’я, уста Захарія одразу відкрилися. Він хвалив Бога, сповнився Святим Духом і пророкував.
Ось так Лука розповідає про народження Івана Хрестителя в домі Захарія. “Був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія”. За особливим Божим провидінням Іван Хреститель, представник людства, народився від Захарія, нащадка Аарона.
Через Івана Хрестителя та Ісуса Христа Бог здійснив спасіння людства. Ми врятовані від усіх наших гріхів вірою в діла відкуплення, здійснені через Івана та Ісуса Христа.
 

Хрещення Ісуса
 
Чому Ісус охрестився від Івана?
Щоб забрати всі гріхи світу
 
Іван Хреститель свідчив, що Ісус був Сином Божим і що Він забрав усі наші гріхи. Це був Іван Хреститель, Божий слуга, посланий, щоб свідчити про Боже спасіння. Це не означає, що Бог Сам не каже нам, що Він – наш Спаситель. Бог діє через Своїх слуг у церкві та устами всіх Своїх людей, котрі спаслися.
Бог каже: “Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!.. Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!“(Ісаї 40:2, 8).
Бог дав обітницю ще близько семисот років до народження Христа: “Ви більше не є грішниками. Я спокутував усі ваші гріхи, боротьба вже закінчилася”. Тож голос євангелія відкуплення продовжує взивати до нас. Ось що таке підготоване євангеліє.
Коли розуміємо діла Івана Хрестителя та по-справжньому усвідомлюємо, що всі гріхи світу були передані Ісусу через Івана Хрестителя, тоді всі ми можемо звільнитися від своїх гріхів.
Усі чотири Євангелія розповідають нам про Івана Хрестителя, а Малахія, останній пророк Старого Завіту, також свідчить про те, що Іван Хреститель є підготованим Божим слугою. Новий Завіт починається з народження Івана Хрестителя та з того, як через нього були передані гріхи.
Тоді, чому ми називаємо його Іваном Хрестителем? Тому, що він охрестив Ісуса. Що означає хрещення? Воно означає “передати, бути похованим, бути вмитим” – так само, як “покладення рук” Старого Завіту.
У Старому Завіті, коли людина грішила, вона передавала свої гріхи безвадній жертовній тварині, поклавши руки на її голову, і жертва гинула з цими гріхами. “Покладення рук” означає “передати”. Тому “покладення рук” і “хрещення” мають однакову суть, навіть якщо здається, що вони – різні.
У такому разі, яке значення хрещення Ісуса? Його хрещення було єдиним способом отримання відпущення гріхів. Бог встановив закон, за яким гріх може бути переданий жертві через “покладення рук”. Отже, за часів Старого Завіту грішники мали покласти руки на голову жертви, щоб перенести свої гріхи на її голову. Згодом вони мали перерізати їй горло, а священики кропили кров’ю роги жертовника цілопалення. Це був спосіб спокутування щоденних гріхів.
Отож, як отримували відкуплення річних гріхів?
Для цього первосвященик Аарон приносив жертву за цілий народ Ізраїлю. Оскільки Іван Хреститель народився в домі Аарона, він міг бути первосвящеником, і Бог призначив його останнім первосвящеником відповідно до Своєї обітниці відкуплення.
Іван Хреститель був представником усього людства і останнім первосвящеником, тому що Старий Завіт закінчився, коли народився Ісус Христос. Хто ще, крім Івана Хрестителя, міг покласти всі гріхи світу на Ісуса в Новому Завіті, подібно як Аарон покутував за гріхи свого народу у Старому Завіті? Як останній первосвященик Старого Завіту й представник усього людства, Іван Хреститель передав Ісусу всі гріхи світу, коли охрестив Його.
Іван передав Ісусу всі гріхи світу, тому віра в євангеліє води та Духа може нас відкупити. Ісус став Агнцем, щоб спасти всіх грішників, таким чином, виконавши спокутування, задумане Богом. Ісус казав нам, що Іван Хреститель був останнім пророком, останнім первосвящеником, який передав Йому всі гріхи світу.
Чому Ісус не міг зробити цього Сам? Чому Йому був потрібен Іван Хреститель? Украй треба було, щоб Іван Хреститель народився за півроку до Ісуса – щоб виконати закон Старого Завіту, здійснити його обітниці.
Ісус народився від Діви Марії, а Іван Хреститель – від старої й неплідної жінки на ім'я Єлисавета.
Такі були Божі діла, які Він задумав, щоб спасти всіх грішників. Щоб спасти нас від вічної боротьби з гріхом, а також від усіх страждань нашого грішного існування, Він послав Свого слугу, Івана, а потім і Свого Сина, Ісуса. Іван Хреститель був посланий як представник усього людства, останній первосвященик.
 
 
Найбільший чоловік, народжений від жінки
 
Хто був найбільшим чоловіком на землі?
Іван Хреститель
 
Прочитаймо Матвія 11:7-14: “Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його? Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських. По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка. Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує! Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Хрестителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього! Від днів же Івана Хрестителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його. Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували. Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти”.
Люди вийшли у пустиню, щоб побачити Івана Хрестителя, який взивав: “Покайтеся, о роде гадючий!” Ісус сказав: “Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських”.
Сам Ісус свідчив про велич Івана. “То на що ви прийшли подивитися? На варвара, одягненого у верблюжий волос, що кричить на все горло? Він мав би вдягатися у верблюжий волос. На що ви прийшли подивитися? На чоловіка, одягненого у м’який одяг? Ті, що носять м’який одяг, живуть у царських палатах. Але він більший, ніж цар,” – свідчив Ісус. “Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських. По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка”.
У давні часи пророків вважали більшими за королів. Іван Хреститель був більший, ніж цар, і більший, ніж пророк. Він був більшим за всіх пророків Старого Завіту. Насправді Іван, останній первосвященик і представник людства, був важливішим, ніж Аарон, перший первосвященик. Сам Ісус свідчив це про Івана.
Хто є представником людства? Окрім Самого Христа, хто є найбільшою людиною на землі? Іван Хреститель. “Так, кажу вам, навіть більш, як пророка. Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!”
Іван Хреститель свідчив, що боротьба з гріхом закінчилася. “Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере”. Саме Іван Хреститель свідчив, що Ісус забрав гріхи світу.
У Матвія 11:11 чітко сказано: “Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Хрестителя!” Чи між народженими від жінок був хтось більший, ніж Іван Хреститель?
Що означає бути “народженим від жінки”? Це означає все людство. За винятком Адама і Єви, всі люди народилися від жінок. Так, серед народжених від жінок не було більшого від Івана Хрестителя. Тому він є останнім первосвящеником і представником людства. Іван Хреститель був первосвящеником, пророком і представником усього людства.
У Старому Завіті Бог назавжди призначив Аарона та його синів для служіння. Всі гріхи очищали через Аарона та його синів. Саме так наказав Бог.
Якби деякі інші левити відважилися перейняти їхнє священство, то вони напевне б померли. Їм можна було лише збирати хмиз для вогню на жертовнику, здирати шкіру з тварин, відділяти жир, очищати кишечник і виносити ці потрухи за межі табору. Якби вони знахабніли і спробували виконувати обов’язки священиків, то померли б. Це – Божий закон. Вони не могли переступити цієї межі.
На Землі не було більшого від Івана Хрестителя. Він був найбільшим з усіх смертних. “Від днів же Івана Хрестителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його”.
Відкуплення людства здійснилося, коли Іван Хреститель хрестив Ісуса, а ті, котрі вірують в Ісуса, можуть увійти в Царство Небесне, бо вони стають праведними вірою.
Тепер подивімося, як батько Івана свідчив про свого сина.
 

Свідчення Захарія, батька Івана
 
Що Захарій пророкував про свого сина?
Іван приготує дорогу для Господа, даючи знання спасіння Його народу.
 
Прочитаймо Луки 1:67-80. “Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги, як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх, що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому, щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати, щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру! А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем”.
Захарій пророкував про дві речі. Він провіщав, що прийде Цар усіх людей. У віршах 68-73 він із радістю пророкує, що Бог не забув Своїх обітниць і, що, як Бог обіцяв Авраамові, Ісус народився від Діви Марії, щоб визволити їхніх нащадків від рук їх ворогів.
З вірша 74 чуємо: “щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому”. Це є нагадування про Божу обітницю Аврааму та народу Ізраїля, тож він пророкував: “щоб ми служили безстрашно Йому”.
Від вірша 76 він пророкує про свого сина. “Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати, щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!”
Тут він сказав: “щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів”. Як він сказав, хто мав дати знання спасіння? Іван Хреститель. Чи всі ви розумієте це? Через Божі слова Іван Хреститель мав дати нам знання про те, що Ісус – це Божий Син, який забрав гріхи світу.
А тепер почитаймо Марка 1. “Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого. Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує. Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрещення на покаяння для прощення гріхів. І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої” (Від Марка 1:1-5).
Почувши Івана Хрестителя, ізраїльтяни навернулися від поклоніння поганським ідолам та охрестилися від Івана Хрестителя. Але Іван свідчив: “Я хрищу вас водою, щоб ви навернулися до Бога. Але Син Божий прийде й охреститься від Мене, щоб усі ваші гріхи були передані Йому в такий самий спосіб. І якщо ви вірите в Його хрещення, коли хреститесь від мене, то всі ваші гріхи будуть передані Йому, так як гріхи передавалися через покладення рук у Старому Завіті”. Ось про що свідчив Іван.
Те, що Ісус охрестився у Йордані, означає, що Він охрестився в річці смерті. На похороні співаємо: “♪З дорогим тим-то й тим-то ми зустрінемось на тім чудовім березі. Ми зустрінемось на тім чудовім березі♪“. Коли помремо, перейдемо ріку Йордан. Ріка Йордан – це річка смерті. Ісус охрестився в цій річці смерті, бо там взяв усі гріхи світу, а “заплата за гріх смерть”.
 

Хрещення, яке передає наші гріхи
 
Що є прообразом рук у Новому Завіті?
Хрещення Ісуса
 
У Матвія 3:13-17 читаємо: “Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду . Тоді допустив він Його. І охрестившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”
Ісус прийшов над Йордан і прийняв хрещення від Івана Хрестителя. Він наказав Івану: “Хрести Мене!” Іван відповів: “Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?” Зустрілися первосвященики неба і землі.
Як написано у Листі до євреїв, Ісус Христос – Первосвященик навіки за чином Мелхиседека. Це означає, що Ісус не має людського родоводу. Він не є нащадком Аарона ані будь-якої іншої людини на землі. Він – Син Божий, наш Творець. Він є тим, ким є; отже, Він не має родоводу. Ісус полишив славу неба і зійшов на землю, щоб спасти Свій народ.
Він прийшов у цей світ, щоб спасти всіх грішників, які постраждали від обману сатани. Крім того, Він забрав усі гріхи світу, прийнявши хрещення від Івана Хрестителя. “А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду . Тоді допустив він Його”.
“Допусти це тепер”. Допусти це! Ісус наказав так представнику всього людства і схилив Свою голову, щоб хреститися. Коли у Старому Завіті приносили жертву Богу, грішник або первосвященик клали руки на її голову і передавали їй гріхи. “Покласти руки” означає “передати”.
Іван Хреститель охрестив Ісуса. Це було те ж саме, що й прокладання рук у Старому Завіті. “Передати”, “поховати”, “бути омитим” та “принести в жертву” – це одне й те ж саме. Новий Завіт є реальністю, тоді як Старий Завіт – це його тінь.
Коли грішник клав руки на ягня у Старому Завіті, його гріх переходив на ягня, і це ягня треба було вбити. Коли ягня було мертве, його ховали. Гріхи того, хто клав руки на ягня, переходили на жертовну тварину, тому ягня мало загинути за гріхи! Якщо ж гріхи були передані ягняті, то чи міг тоді той, хто жертвував ягня відповідно до системи жертвоприношень, бути без гріха? Так.
Припустимо, що цей платок – це гріх, а цей мікрофон – ягня. Коли я кладу руки на мікрофон, цей гріх передається йому, ягняті. Сам Бог вирішив, що так буде. “Поклади свої руки”. Щоб отримати відкуплення гріхів за днів Старого Завіту, треба було покласти руки на голову жертви. Тоді людина могла бути безгрішною. Так само хрещення Ісуса мало змити, поховати, передати гріхи світу Йому. Ось що воно означає.
 
Що означає виконати всю праведність?
Це означає змити всі гріхи, передавши їх Ісусу.

Тож коли Ісус охрестився, щоб забрати всі гріхи світу, чи всі вони дійсно перейшли на Нього? Всі гріхи світу були передані Ісусу, а всі люди отримали відкуплення. Це те ж саме, що й покладення гріхів на жертву у Старому Завіті. Ісус прийшов з Галілеї над Йордан і сказав Івану: “Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду ” (Від Матвія 3:15).
Тоді Іван охрестив Ісуса. Він сказав Івану, що так їм годилося виконати всю праведність через Його хрещення. “Вся праведність” означає “найбільш правильний і належний”. “Бо так”, іншими словами, за допомогою хрещення, виконалася вся праведність. Це означало, що Івану годилося хрестити Ісуса, а Ісусу – хреститися від Івана, щоб покласти на Нього всі гріхи світу.
Бог дає відкуплення на підставі хрещення Ісуса, Його жертви на Хресті й нашої віри. “Всі люди страждають від гріха і терплять муки диявола через свої гріхи. Тому, щоб вони спаслися і пішли до Неба, ти, як представник людства та нащадок Аарона, мусиш охрестити мене задля всіх людей. Я прийму хрещення від тебе, Іване. Тоді діло відкуплення буде виконане”.
“Розумію,” – відповів Іван.
Тож Іван охрестив Ісуса. Він поклав руки на голову Ісуса і передав Йому всі гріхи світу. Відтак, Ісус став Спасителем, який змив усі наші гріхи. Тепер вірою в Його відкуплення ми можемо спастися. Чи ви вірите?
Після Свого хрещення в Йордані з рук представника всього людства, протягом трьох з половиною років Ісус ходив і проповідував євангеліє з усіма гріхами світу на Своєму тілі, виконуючи перші діла Свого служіння.
Він сказав жінці, схопленій на перелюбі: “Не засуджую й Я тебе”. Він не міг її засуджувати, адже взяв на Себе всі її гріхи й мусив померти за них на Хресті. Поки молився у місцевості, званій Гефсиманія, Він тричі просив Отця, щоб Чаша Божого суду оминула Його, але тоді швидко згодився і сказав: “Та проте, не як Я хочу, а як Ти”.
 

“Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!“
 
Скільки гріхів Ісус забрав?
Усі гріхи світу 
 
У Івана 1:29 написано: “Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!“ Іван Хреститель охрестив Ісуса, наступного ж дня Ісус прийшов до Нього, тож він сказав людям: “Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!“ Це було його свідчення.
Син Божий прийшов у цей світ і забрав усі наші гріхи. Іван Хреститель знову засвідчив у Івана 1:35-36: “Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його. І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!”
"Агнець Божий" означає, що Ісус є правдивою та дійсною сутністю жертви, про котру написано у Старому Завіті, тієї, яка гинула за гріхи Ізраїлю. Для нас із вами Син Божий і наш Творець зійшов у цей світ, щоб забрати всі наші гріхи; всі гріхи від створення світу і до дня його кінця, від первородного гріха до всіх наших беззаконь, від наших провин і до наших проступків. Він відкупив усіх нас Своїм хрещенням і кров'ю на Хресті.
Ісус забрав усі наші гріхи і дарував нам, які вірять, досконале відкуплення. Ви розумієте це? “Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!”
Минуло близько 2000 років відтоді, як він народився у цей світ, і 30-го року Господнього Ісус забрав усі наші гріхи. 1-й рік Господній був роком, коли Ісус народився. Період до Його приходу ми називаємо часом до Христа. Майже 2000 років минуло відтоді, як Ісус прийшов у цей світ.
У 30-му році Господньому Іван Хреститель хрестив Ісуса, а наступного дня Іван закликав до людей: “Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!“ “Оце!“ Він закликав людей вірити в Ісуса, котрий забрав усі їхні гріхи. Він засвідчив, що Ісус був Агнцем Божим, тим, хто спас нас від усіх наших гріхів.
Ісус забрав усі наші гріхи і поклав кінець нашій безперервній боротьбі з гріхом. Ми зараз без гріхів, бо Божий Син їх забрав. Іван Хреститель свідчив, що Ісус забрав усі наші гріхи, наші з вами гріхи. “Він (Іван) прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього” (Від Івана 1:7).
Без свідоцтва Івана, як могли б ми знати, що Ісус забрав усі наші гріхи? Біблія часто каже нам, що Він помер за нас, але тільки Іван Хреститель ясно свідчив, що Він забрав усі наші гріхи.
 
Які гріхи належать до гріха світу?
Всі гріхи людей від початку до кінця світу
 
Багато свідчило про це після смерті Ісуса, але лише Іван промовляв ще за Його життя. Звичайно, учні Ісуса також говорили про спокутування Ісуса. Вони свідкували, що Ісус забрав наші гріхи і, що Він – наш Спаситель.
Ісус забрав гріхи світу. Тож читачу, Вам ще не 100 років, так? Ісус забрав гріхи світу, коли йому було 30 років. Погляньмо на цю ілюстрацію.
 
 
Припустимо, що за 4000 років до приходу Ісуса була створена перша людина. І минуло вже трохи більше 2000 років з моменту приходу Ісуса. Ми не знаємо, скільки часу існуватиме світ, але кінець неодмінно прийде. Він каже: “Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець” (Об'явлення 22:13).
Отже, кінець точно буде. Зараз ми знаходимось там, де вказано 2002 рік. Ісус забрав наші гріхи у 30 році до Христа, і це сталося за 3 роки до Його смерті на Хресті.
“Оце Агнець Божий, Який бере на Себе гріх світу!“ Він узяв на Себе гріхи світу, наші з вами гріхи. Вже минуло більше 2000 років після народження Ісуса, і ось ми живемо близько 2000 років після того, як Ісус забрав наші гріхи. Ми, як і раніше, живемо й грішимо день за днем, однак Ісус є Агнцем Божим, який вже забрав гріхи світу.
Ми починаємо жити і грішити в цьому світі від моменту свого народження. Чи всі ми грішимо з моменту народження, чи ні? – Грішимо. – Розгляньмо ще раз цей процес. Від того дня, коли народжуємося, і до 10 років ми грішимо, чи ні? – Грішимо. – То чи ці гріхи були передані Ісусу, чи ні? – Так, були. – Якщо всі гріхи передані Ісусу, то Він – наш Спаситель. Якщо ж ні, то як Він може бути нашим Спасителем? Всі гріхи були передані Ісусу.
Чи грішимо ми з 11 до 20 років? Так, грішимо у своїх серцях і вчинках... І дуже вміло це робимо. Нас учили не грішити, але ми від природи схильні до гріхів.
Бог каже нам, що всі ці гріхи були передані Ісусу. Він знав, що ми грішні, тож забрав усі ці гріхи заздалегідь.
Як довго ми зазвичай живемо в цьому світі? Припустимо, що близько 70 років. Якби ми зібрали разом усі гріхи, які чинимо протягом цих 70 років, яким важким був би наш тягар? Якби ми їх завантажили у 8-тонні вантажівки, то, ймовірно, вийшло б більше ніж 100 вантажівок.
Спробуйте уявити, скільки гріхів ми вчинимо протягом усього життя. Чи це гріхи світу, чи ні? Вони є частиною гріхів усього світу. Ми грішимо від народження і до 10-ти, від 10-ти до 20-ти, від 20ти до 30-ти років... і до дня смерті, але всі ці гріхи належать до гріхів світу, які вже перейшли на Ісуса у Його хрещенні.
 

Спаситель людства, Ісус Христос
 
Скільки гріхів Ісус забрав?
Усі гріхи наших предків, наші і наших нащадків, до кінця світу
 
Ісус каже нам, що Він прийшов у тілі, щоб змити всі ці гріхи. Але Ісус не міг христити Сам Себе, тому спершу Бог послав Свого слугу Івана, обраного представника всіх людей. Як написано: “кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний“. Він Сам, у Своїй мудрості й раді, послав спершу представника людства, і Сам Ісус, Божий Син, прийшов у тілі, щоб забрати всі гріхи світу. Хіба це не чудове спасіння глибокого Божого провидіння?
Воно чудове, чи не так? Тож, просто прийнявши хрещення від Івана Хрестителя, він змив усі гріхи людей цілого світу, та спас усіх від гріха раз і назавжди, коли був розп’ятий. Він спас усіх нас. Подумайте над цим. Подивімося на всі ваші гріхи від 20-ти до 30-ти, від 30-ти до 40-ка, від 40-ка до 60-ти, до 70-ти, до 100-та років, а також на гріхи ваших дітей. Чи Він змив усі ці гріхи, чи ні? Так, змив. Він – Ісус Христос, Спаситель людства.
Оскільки Іван Хреститель передав усі наші гріхи Ісусу, а Бог запланував усе саме так, ми можемо спастися вірою в Нього. Чи ми з вами – грішники? Чи всі наші гріхи перейшли на Ісуса? Ми більше не є грішниками, тому що наші гріхи вже перейшли на Ісуса. 
Хто сміє казати, що в цьому світі є гріх? Ісус забрав усі гріхи світу. Він знав, що ми будемо грішити, і тому забрав також гріхи майбутнього. Деякі з нас ще не досягли 50-ти років, а декотрі не прожили навіть половини свого життя, а проте ми, і я також, говоримо про себе так, наче житимемо вічно.
Багато хто з нас живе бурхливим життям. Хочу це пояснити наступним чином. Скільки триває половина життя мухи-одноденки? Близько 12 годин.
“Ой, лихо! Я зустріла одну людину, а вона замахнулася на мене хлопавкою для мух! Мене прибило ледь не на смерть, і знаєш що, пів мого життя я ніколи не зустрічала такої жорстокої людини”. Проживши лише 12 годин, вона не перестає про це розповідати. Але минула вже половина її життя.
О 7-ій чи о 8-ій вечора надходять сутінки її життя, а через короткий час – смерть. Деякі мухи-одноденки живуть 20 годин, деякі – 21 годину, а деякі доживають до зрілого, старого віку – 24 години. Вони можуть розповідати про свій життєвий досвід, але на що він схожий? Ми, що живемо до 70-ти чи 80-ти років, можемо сказати: “Не сміши мене”. Їх досвід нічого не вартий у наших очах.
Застосуємо цю притчу до відносин між Богом і нами. Бог – вічний. Він живе вічність. Він визначає початок і кінець світу. Живучи вічно, Він живе у вічності поза часовими рамками. І дивиться на нас із позиції Своєї вічності.
Колись він забрав усі гріхи світу, помер на Хресті й сказав: “Звершилось!” Воскрес на третій день і вознісся на Небо. Тепер Він живе у вічності. І дивиться на кожного з нас.
Хтось міг би сказати: “Ой, горе! Я дуже багато грішив. Хоча й прожив лише 20 років, я дуже нагрішив”. “Я прожив 30 років і нагрішив дуже багато. Це вже надто багато. Як же я можу бути без гріха?”
Але наш Господь у Своїй вічності сказав: “Не сміши Мене. Я не тільки відкупив твої гріхи аж до сьогодні, але й гріхи твоїх предків до твого народження і гріхи всіх поколінь твоїх нащадків, що житимуть після твоєї смерті”. Він каже це вам із виміру вічності. Чи вірите в це? Повірте й отримайте дар спасіння, дарований вам. Увійдіть у Царство Небесне.
Не зв’язуйте себе своїми думками, але віруйте в Божі слова. “Годиться нам виповнити усю правду ”. Агнець Божий, який забрав гріхи світу, вже сповнив усю праведність. Ісус забрав усі гріхи світу. Чи забрав Він їх, чи ні? Так, забрав.
 
Що Ісус сказав перед Своїм останнім подихом на Хресті?
“Звершилось!”
 
Ісус Христос забрав усі гріхи світу Своїм хрещенням, був засуджений до смертної кари у дворі Понтія Пилата і розп’ятий на Хресті.
“І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський. І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано” (Від Івана 19:17-20).
Подивімося, що сталося після того, як Його розп’ято на Хресті. “Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання”. Він узяв на себе всі наші гріхи згідно з Писанням. “Проказує: Прагну! Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...” (Від Івана 19:28-30).
Після того, як Йому дали оцту, Він промовив: “Звершилось!”, і, схиливши голову, помер. Він насправді був мертвий. Ісус Христос воскрес на третій день і вознісся на Небо.
Прочитаймо Лист до євреїв 10:1-9: “Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає. Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів. Але в них спомин про гріхи буває щороку, бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи! Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже! Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав. Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити”.
 

Вічне відкуплення
 
Як можемо вирішити проблему щоденного гріха, коли віримо в Ісуса?
Визнаючи, що Ісус уже змив весь гріх Своїм хрещенням
 
Закон, тобто система жертвоприношень, був тінню майбутнього добра. Жертвування овець та козлів у Старому Завіті показує нам, що Ісус Христос прийде і забере наші гріхи у такий самий спосіб, щоб змити всі наші гріхи.
Усі люди Старого Завіту, Давид, Авраам та всі інші, знали й вірили в те, чим для них є система жертвоприношень. Вона провіщала, що Месія, Христос (“Христос” означає “Помазаний Цар”) прийде одного дня, щоб змити всі їхні гріхи. Вони вірили у своє відкуплення і спаслися цією вірою.
Закон був тінню майбутнього добра. Приносячи жертви за свої гріхи день за днем, рік за роком, люди ніколи не могли їх цілком змити. Тому Досконалий і Вічний, Непорочний, Божий Син, мав прийти на землю.
Ісус сказав, що Він прийшов, щоб виконати волю Свого Отця, як записано в Книзі про Нього. “Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити“. Ми відкуплені від наших гріхів, бо Ісус Христос забрав наші гріхи, як написано у Старому Завіті, і тому, що ми віримо в Нього.
Прочитаймо Лист до євреїв 10:10. “У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз”. У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз. Чи ми освячені, чи ні? Так, ми освячені. 
Що це означає? Бог-Отець послав Свого Сина і поклав усі наші гріхи на Нього через хрещення. Він прийняв та засудив Його на Хресті раз і назавжди. Саме так Він спас усіх нас, які страждали від гріха. Така була Воля Божа.
Щоб спасти нас, Ісус приніс Себе як вічну жертву раз і назавжди, щоб ми освятилися. Ми були освячені, бо Ісус приніс Себе в жертву за всі наші гріхи і помер за нас, щоб ми не були засуджені.
Жертву Старого Завіту приносили щодня, тому що очищення всіх щоденних гріхів потребувало щораз нової жертви.
 

Духовне значення того, що Ісус умив ноги Петрові
 
Чи є ще якийсь гріх, за який мусимо зносити молитви покаяння?
Ні
 
У Івана 13 є розповідь про те, як Ісус умив ноги Петрові. Він умив ноги Петрові, щоб показати, що Петро чинитиме гріхи в майбутньому, і щоб дати йому зрозуміти, що Він уже відкупив усі ці гріхи. Ісус знав, що Петро і надалі грішитиме у майбутньому, тому набрав води у посудину й умив йому ноги.
Петро намагався противитися, але Ісус сказав: “Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш”. Цей уривок означає: “Після цього ти й надалі грішитимеш. Зрікатимешся Мене і грішитимеш знову після того, як Я змию всі твої гріхи. Грішитимеш навіть після Мого Вознесіння. Тому Я вмиваю тобі ноги, щоб попередити сатану, щоб він тебе не випробовував, бо Я вже забрав навіть твої майбутні гріхи”.
Як вважаєте, Він умив ноги Петрові, щоб сказати нам, що ми повинні щодня каятися? Ні. Якби ми мали щодня каятися, щоб отримати відкуплення, то це означало б, що Ісус не забрав усіх наших гріхів раз і назавжди.
Але Ісус сказав, що Він освятив нас раз і назавжди. Якби ми мали щодня каятися, то з таким самим успіхом могли б повернутися у часи Старого Завіту. Тоді хто міг би стати праведним? Хто міг би бути цілком відкуплений? Навіть якби ми вірили в Бога, хто міг би жити без гріха?
Хто може освятитися покаянням? Щодня ми безнастанно грішимо, то як же можемо просити прощення за кожен гріх? Як можемо стати такими черствими і докучати Йому кожного дня своїм відкупленням? Ми схильні до кінця дня забувати про свої гріхи, вчинені вранці, а про гріхи, вчинені ввечері – до наступного ранку. Ми не можемо цілком покаятися за всі свої гріхи.
Тому Ісус охрестився один раз і приніс у жертву Самого Себе на Хресті один раз, щоб ми могли освятитись назавжди. Розумієте це? Ми отримали відкуплення усіх своїх гріхів раз і назавжди. Ми не отримуємо відкуплення кожного разу, коли каємося.
Ми спаслися від гріхів вірою, що Ісус забрав усі наші гріхи, ваші й мої гріхи.
“І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів. А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів, далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг. Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується. Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить: Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони Свої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю! А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи” (До євреїв 10:11-18).
Що означає: “А де їхнє відпущення,” – у 18-му вірші? Це означає, що сам гріх, кожен без винятку гріх, відпущений назавжди. Бог їх відпустив і пробачив нам усім. Чи вірите в це? “А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи”.
Підведімо підсумок усього цього. Якби Іван Хреститель не поклав рук на Ісуса, тобто якби він не охрестив Ісуса, чи могли б ми отримати відкуплення? Ні, напевне ні! Подумаймо про це. Якби Ісус не вибрав Івана Хрестителя як представника всіх людей і не забрав усіх гріхів через нього, чи міг би Він змити всі наші гріхи? Не міг би.
Божий Закон – праведний. І справедливий. Бог не міг просто сказати, що Він – наш Спаситель, і що забрав усі наші гріхи. Він мусив практично реалізувати очищення наших гріхів. Чому Ісус, Бог, прийшов до нас у тілі? Щоб забрати всі гріхи людства Своїм хрещенням. Ісус знав, що всі гріхи наших сердець і плоті було б неможливо змити, якби Він не прийшов у тілі, щоб бути принесеним у вічну жертву.
Якби Ісус Христос не охрестився, наші гріхи все ще залишалися б. Якби Він був розп’ятий, не забравши спершу наших гріхів, то Його смерть була б марною. Вона не мала б нічого спільного з нами. Вона була б абсолютно даремна.
Отже, розпочавши Своє публічне служіння у віці 30 років, Він прийшов до Івана Хрестителя на Йордан, щоб охреститися. Його служіння людям розпочалося у віці 30 років і закінчилося у 33 роки. Коли йому було 30 років, Він прийшов до Івана Хрестителя, щоб охреститися. “Допусти це тепер, бо так годиться нам учинити, щоб усі люди могли спастися і стати праведними. Нам належить це зробити. Тож охрести Мене”. Так, Ісус Христос охрестився задля відкуплення всіх людей.
Оскільки Ісус охрестився і забрав усі наші гріхи, а всі наші гріхи були передані Йому через руки Івана Хрестителя, Сам Бог відвернув очі, коли Христос помирав на Хресті. Незважаючи на те, що Ісус був Його єдинородним Сином, він мусив принести Свого Сина в жертву.
Бог є любов, але Він мусив дозволити Своєму Синові померти. Тож темрява настала над усією землею на три години. Перш ніж померти, Ісус промовив: “Елі, Елі, лама савахтані?”, тобто “Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?” Ісус узяв на Себе всі наші гріхи і жертовно прийняв кару на Хресті за нас. Таким чином Він спас нас усіх. Без хрещення Ісуса Його смерть була б марною.
 
Ви грішник чи праведний?
Праведний, що не має жодного гріха у своєму серці
 
Якби Ісус помер на Хресті, не забравши всіх наших гріхів Своїм хрещенням, Його смерть не здійснила б очищення. Щоб досконало відкупити нас, Ісус хрестився від Івана, представника всіх людей, і прийняв покарання на Хресті, щоб усі, які вірять у Нього, могли спастися.
Від днів же Івана Хрестителя й досі Царство Небесне здобувається силою. Оскільки Іван Хреститель передав Ісусу всі гріхи світу, наші гріхи відкуплені. Тепер ми з вами можемо називати Бога своїм Отцем і сміливо увійти в Небесне Царство.
У Листі до євреїв 10:18 читаємо: “А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи”. Чи ви все ще залишаєтеся грішниками? Чи тепер, коли Ісус уже сплатив усі наші борги, ви все ще комусь заборгували?
Один чоловік так багато пив, що заборгував багатьом лихварям. Одного дня його син заробив багато грошей і погасив усі борги свого батька. Батько більше не мав боргів, незважаючи на те, скільки був винен лихварям.
Ось що Ісус зробив для нас. Він заздалегідь заплатив більш ніж достатньо за всі наші гріхи. Не тільки за гріхи нашого життя, але й за усі гріхи світу. Всі вони перейшли на Ісуса, коли Той охрестився. То чи ви все ще залишаєтеся грішниками? Ні.
Якби ми знали це євангеліє відкуплення від початку, то як же легко нам було б повірити в Ісуса. Але воно звучить так незвично, що багато людей не ймуть віри.
Але воно не нове. Воно існувало від початку історії людства. Ми просто не знали про нього раніше. Євангеліє води та Духа завжди було записане у Святому Письмі й завжди було в силі. Воно було там завжди. Воно було в Біблії ще до нашого з вами народження. Воно було тут від моменту створення землі.
 

Євангеліє вічного відкуплення
 
Що маємо робити перед Богом?
Вірити в євангеліє вічного відкуплення.
 
Ісус Христос, котрий змив усі наші гріхи, зробив це ще до нашого з вами народження. Він забрав усіх їх. Чи ви все ще грішні? – Ні. – Тоді що з гріхами, які ви вчините завтра? Вони також належать до гріхів світу.
Давайте скинемо з себе завтрашні гріхи. Гріхи, які ми вчинили до сьогодні, також належали до гріхів світу, чи не так? Чи вони були передані Ісусу? Так.
Тоді чи завтрашні гріхи теж були передані Йому? Так, Він узяв їх усіх без винятку. Він не залишив навіть одного гріха. Євангеліє каже нам щиро вірити в те, що Ісус забрав відразу всі наші гріхи й заплатив за них усіх.
“Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого” (Від Марка 1:1). Євангеліє Неба – це радісна новина. Він питає нас: “Я забрав усі твої гріхи. Я – твій Спаситель. Чи віриш у Мене?” З-поміж безлічі людей лише кілька відповіли: “Так, вірю. Вірю так, як Ти сказав нам. Це було так просто, що я одразу зрозумів”. Ті, котрі сповідують таку віру, стають праведними, як Авраам.
Але інші кажуть: “Я не можу повірити. Це таке нове й дивне для мене”.
Тоді Він запитує: “Просто скажи Мені, чи Я забрав усі твої гріхи?”
“Мене вчили, що Ти забрав лише первородний гріх, але не мої щоденні гріхи”.
“Я бачу, що ти занадто розумний, щоб повірити у те, що тобі кажуть. Підеш до пекла, бо Я не маю що тобі сказати”.
Віра в Його повне відкуплення спасла нас. Всі ті, котрі твердять, що мають гріх, мусять піти до пекла. Вони зробили свій вибір.
Євангеліє відкуплення починається з свідчення Івана Хрестителя. Ісус очистив усі наші гріхи Своїм хрещенням від Івана Хрестителя, тому ми освячуємося, коли віримо.
У своїх листах апостол Павло багато говорив про хрещення Ісуса. У Листі до галатів 3:27: “Бо ви всі, що в Христа охрестилися, у Христа зодягнулися!” “Охреститися в Христа” означає поєднатися з Христом вірою в Його хрещення. Коли Ісус хрестився, всі наші гріхи були передані Йому через Івана Хрестителя і Він цілковито змив їх.
У 1 Петра 3:21 читаємо: “Того образ, хрещення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа”.
Тільки ті, котрі вірять у свідчення Івана Хрестителя, хрещення Ісуса і кров на Хресті, мають благодать відкуплення з Неба.
Прийміть до свого серця хрещення Ісуса як прообраз спасіння, та отримайте спасіння.