Проповіді

Тема 8: Святий Дух

[8-10] (До галатів 5:16-26, 6:6-18) Ходіть у Дусі!

(До галатів 5:16-26, 6:6-18)
„І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла, бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете. Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом. Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п’янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого! А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких! А ті, що Христові Ісусові, розп’яли вони тіло з пожадливостями та з похотями. Коли духом живемо, то й духом ходімо! Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!”
„А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним! Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою! Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового. Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом. А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп’ятий світ для мене, а я для світу. Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове. А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого! Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!... Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.”
 
 
Що ми повинні робити, щоб ходити в Дусі?
Ми повинні жити за чудовим Євангелієм і проповідувати його.

Апостол Павло розповідає про Святого Духа у посланні до галатів. У цьому листі написано: „Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов’ю служити один одному! Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!” (До галатів 5:13-14). Весь закон полягає в одному слові: „Люби свого ближнього, як самого себе!”. Це означає, що, одержавши спасіння і звільнення від гріхів через віру в благословенне Євангеліє, ми не повинні використовувати цю волю як можливість знову віддатися похотям плоті, але з любов’ю служити одне одному і йти слідом за славним Євангелієм. Оскільки Бог врятував нас від усіх гріхів, то всі ми обов’язково повинні стати проповідниками Євангелія. Павло також настановляє нас: „Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!” (До галатів 5:15).
 
 
Ходіть у Дусі, щоб наповнитися Ним
 
У посланні до галатів Павло навчає: „І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла” (До галатів 5:16) та „А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких! А ті, що Христові Ісусові, розп’яли вони тіло з пожадливостями та з похотями. Коли духом живемо, то й духом ходімо! Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!” (До галатів 5:22-26). Святий Дух закликає та допомагає нам ходити в Дусі, але ми живемо бажаннями тіла.
Ми - люди, народжені в плоті, що не може приносити плодів Духа. Наша природа не змінюється навіть якщо ми намагаємося жити в Дусі. Ось чому лише ті, що вірять у чудове Євангеліє, здатні ходити в Дусі і приносити Його плоди.
Біблія каже нам про те, що ми повинні жити в Дусі. Це означає, що ми зобов’язані проповідувати благу звістку, щоб інші теж змогли удостоїтися прощення гріхів. Якщо ми житимемо для цього прекрасного Євангелія, то будемо приносити плоди Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віру, лагідність, стриманість. Плоди Духа допомагають нам врятуватися від наших гріхів і віднайти вічне життя.
 
 
Прагнення плоті суперечать бажанням Духа
 
Павло навчає: „Бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете” (До галатів 5:17). 
Оскільки ми не позбулися плотських похотей, отримавши прощення, то наші тілесні бажання та Святий Дух завжди противляться одне одному. У результаті жоден із них не може цілком наповнити наші серця.
Дух породжує в нас бажання проповідувати Євангеліє і служити Господу, і це прагнення походить від щирого серця. Він робить нас відданими учасниками багатьох духовних місій, допомагає нам рятувати людей від гріхів, проповідуючи їм чудове Євангеліє Боже.
З іншого боку наші бажання породжують тілесні похоті, що заважають нам ходити в Дусі. Так виникає внутрішній конфлікт між Духом і прагненнями плоті. Якщо людину захоплюють плотські насолоди, вона робить усе, щоб догодити тілу. Плоть породжує бажання, які суперечать і протистоять Духові, заважаючи нам виконувати наш духовний обов’язок.
Що ж означає ходити в Дусі? І що є приємне Богу? Господь каже, що жити у Дусі означає проповідувати і поводитися так, як вчить чудове Євангеліє. Він допомагає ходити в Дусі тим, котрі отримали Святого Духа, щоб вони могли жити духовним життям. Господь наказав нам ходити в Дусі, щоб ми могли приносити плоди Духа. Це стало для нас настановою і вказівкою рятувати всіх людей від гріхів, проповідуючи їм чудове Євангеліє. Ходити у Святому Дусі означає жити так, як хоче Бог.
Щоб ходити в Дусі, ми, насамперед, повинні знайти Його. Якщо ми хочемо, щоб Святий Дух перебував у нас, то повинні спочатку повірити в благословенне Євангеліє, яке нам дарував Господь. Якщо ми всім серцем не віримо у благу звістку, то не одержимо ні Святого Духа, ні спасіння від гріхів, а це означає, що ми не зможемо перебувати в Дусі.
Дух дає нам бажання проповідувати благу звістку, служити Богу і віддавати хвалу Господу. Це бажання походить від щирого серця християнина, що присвятив себе Богу і проповідує усьому світу чудове Євангеліє. Воно також походить із серця, що згідне робити усе, що потрібно для проповідування благої вістки. Ті, що повірили у благословенне Євангеліє, одержали прощення гріхів та удостоїлися Святого Духа, можуть ходити в Дусі та присвятити себе проповідуванню доброї новини. Це їхня духовна спадщина, послана згори.
Ті, що наповнилися Святим Духом в усьому слухають Його і йдуть слідом за Духом, навіть якщо тілесні похоті усе ще живуть у них, оскільки Святий Дух перебуває в них. Павло закликає: „Ходіть за Духом”. Він має на увазі, що ми повинні проповідувати чудове Євангеліє Води та Духа, дане нам Ісусом, щоб допомогти іншим отримати прощення гріхів.
Іноді, перебуваючи в Дусі, ми піддаємось бажанням плоті. Похіть плоті та воля Духа протистоять одне одному в нашому житті. Однак ми повинні знати і чітко розуміти, що ті, котрі наповнилися Святим Духом, повинні жити в Дусі. Тільки в такий спосіб наше життя зможе наповнитися Божим благословенням. Якщо ті, що перебувають у Дусі, відмовляються приносити плоди Духа, то вони зрештою загинуть, залишивши після себе плоди тіла. Їхні плоди жалюгідні та тлінні. Ось чому ми повинні перебувати в Дусі.
Ми вже багато разів чули заклик: „Ходіть у Дусі”, але дехто з нас може подумати: „Як можу я ходити в Дусі, якщо не відчуваю Його присутності у собі?” Дехто з нас думає, що можна визнавати перебування в Дусі, тільки якщо Сам Господь з’явиться і скаже нам про це. Але це судження помилкове. Дух дає нам бажання проповідувати благодатне Євангеліє Води та Духа.
Інколи ми впевнені, що Святий Дух перебуває в нас, але не можемо відчути Його, тому що піддаємось бажанням плоті. Деякі люди навіть думають, що Святий Дух спочиває у них. Вони наповнилися Святим Духом, але усе ще піддаються бажанням плоті.
Ці люди догоджають тільки власному тілу і поводяться так, як їм вигідно. Але зрештою вони теж страждають, тому що потреби плоті завжди зростають. Навіть ті люди, що отримали Святого Духа, часто догоджають плоті, тому що думають, начебто поводитися так зовсім природно. Та якщо ви хоча б раз підкорилися своїй плоті, то станете її рабом.
Господь каже нам, щоб ми йшли слідом за Духом. Це означає, що ми зобов’язані служити благій звістці та цілком присвятити себе чудовому Євангелію Води та Духа. Жити в Дусі означає радіти благій звістці і поводитися відповідно до Євангелія. Саме так ми повинні жити, постійно роздумуючи про значення ходіння в Дусі. А ви? Чи ходите ви за Духом?
 
 
Чи може ходити в Дусі той, хто не наповнився Святим Духом?
 
Той, хто не народився знову, не знає, що означає ходити в Дусі. Таким чином, багато людей намагаються отримати Святого Духа, однак роблять це по-своєму. Вони думають, що бажання отримати Святого Духа - це те ж саме, що й отримання Його.
Наприклад, коли люди в деяких церквах збираються на молитовні зібрання, священик голосно молиться, а всі люди починають викрикувати ім’я Господа. Деякі з них розмовляють різними мовами, начебто вони наповнені Святим Духом. Але інші люди, та й навіть вони самі не розуміють, що кажуть. Тим часом дехто падає на землю і його тіло починає трястися в екстазі. Зрозуміло, що вони одержимі злими силами, хоч думають, що отримали Святого Духа. Потім зчиняється шум, бо всі люди кричать: „Господи, Господи!”. Вони взивають до Господа, заливаються слізьми і плескають у долоні. Цей феномен зазвичай називають „Зісланням Святого Духа”.
Священик розмовляє різними мовами, сильно та гучно вдаряє по кафедрі, а люди кричать: „Господи, Господи!”. Їм подобається така атмосфера, а дехто навіть каже, що під час цього трансу мав видіння й бачив дерево пізнання добра і зла в Едемському саду, а також обличчя Ісуса. Вони помиляються, вважаючи всі ці явища ознаками зіслання та отримання Святого Духа і перебування у Ньому. Їх неконтрольовані дії є результатом невірного розуміння слова Божого і Святого Духа.
„Ходіть у Дусі”. Ось що каже Господь народженим знову. Це означає, що слід робити те, що любе Господу. Павло зіставляв прагнення плоті з плодами Святого Духа. Ось що він каже: „А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість” (До галатів 5:22-23). 
„Ходити в Дусі” означає проповідувати благу звістку і рятувати інших від гріхів. Якщо ми будемо так чинити, то зможемо приносити плоди Духа. Плодами Духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, добро, милосердя, віра, лагідність, толерантність. Ми зможемо приносити ці плоди, якщо житимемо за чудовим Євангелієм. Якщо хтось служить благій вістці та проповідує її, жертвуючи себе для цієї справи, то зможе жити духовним життям, наповненим Святим Духом.
Такий плід Духа, як „добрість” означає добрі справи. Він також означає доброчесність. Сіяти доброчесність в ім’я прекрасного Євангелія і робити щось на благо інших означає чинити добро. Найвищим проявом добра в очах Божих є проповідування Євангелія на благо людства.
„Добрість” означає почуття жалю до людей. Той, хто чинить милосердя, з терпінням і добротою служитиме Євангелію, і буде перебувати у мирі. Той, хто живе за Духом, з радістю споглядатиме, як чиняться діла Господні. Він із задоволенням виконує Божу волю, любить інших і є чесний у всьому. Той, хто отримав Святого Духа, старанно звершуватиме діла Божі, доки цілком не сповнить їх, хоч ніхто не зобов’язує його це робити. Ця людина доброчесна й не втрачає самоконтролю. Вона приносить плоди Духа. Людина, у якій живе Святий Дух, повинна ходити в Дусі. Вона зможе приносити плоди Духа, якщо так чинитиме.
Ви також зможете приносити плоди Духа, якщо будете ходити в Дусі. Якщо ж ні, то виконуватимете бажання плоті. У посланні до галатів Біблія каже нам: „Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п’янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!” (До галатів 5:19-21). 
 
 
Плоди тіла очевидні
 
Плоди тіла очевидні. Першим наслідком догоджання плоті є „перелюб”, що означає участь у непристойних стосунках із особами протилежної статі. Другий плід тіла - це „блуд”. Третій - „нечистість”. Четвертий – це „розпуста”, що значить прагнення задоволення тілесних похотей. П’ятий плід – „ідолослужіння”, тобто служіння ідолам, а не Богу. Шостий – це „чари”. Сьомий плід тіла – „ворожнеча”. Якщо людина не наповнена Святим Духом і приносить плоди тіла, вона не може не виявляти ненависті до інших, оскільки має грішну природу. Восьмий плід тіла – це „сварки”, тобто напруженість у стосунках з друзями й членами сім’ї. Іншими плодами плоті є „заздрість”, „спалахи гніву й егоїстичних бажань”. Усі ці риси характерні людям, що піддаються бажанням плоті.
Десятий плід тіла – це „незгоди”. Коли людина кориться тільки плоті, вона вважає неможливим виконання настанов церкви. Зазвичай такі люди з власної волі покидають церкву. Одинадцятий наслідок догоджання плоті – це „єресь”. Той, хто приносить плоди тіла, робить лише те, що задовольняє його тілесні бажання. Однак таке життя зовсім відрізняється від волі Божої, тому зазвичай ці люди покидають прекрасне Євангеліє. Єресь означає відхід від біблійної істини. Кожен, хто твердо вірить у слово Боже і ходить у Дусі, ніколи не відмовляється від виконання волі Божої. „Завидки, п’янство, гулянки й подібне до цього” – ось плоди плоті. Ті, що догоджають тільки плоті, є джерелами цих плодів тіла. Ось чому Господь каже: „Ходіть у Дусі”. Отже ми, народжені знову, повинні приносити плоди Духа.
Ті, що не народилися знову, мають у своєму серці тільки тілесні бажання. Ось чому вони впадають у „перелюб, нечистість, розпусту, ідолослуження”. Лжепроповідники, що не народилися знову, практикують „чари” на своїх послідовниках, щоб виманити в них якнайбільше грошей. Вони покладають найважливіші обов’язки і віддають високі посади в церкві тим, котрі дають більше грошей. Ті, що слухаються похотей тіла, виявляють свою „ненависть” до інших. Вони поділяють церкви на численні конфесії, вихваляються власними конфесіями і засуджують інших за єресь. „Сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки” – все це існує в серцях тих, котрі не народилися знову. Те ж саме може трапитися й з нами, праведниками, якщо ми будемо слухатись тільки нашого тіла.
 
 
Дух допомагає народженим знову християнам приносити плоди Святого Духа
 
Народжені знову повинні проповідувати благословенне Євангеліє. Оскільки нам дуже важко власними силами йти слідом за Господом, то ми повинні служити добрій новині, приєднавшись до церкви Божої. Ті, що ходять у Дусі, завжди присвячують своє життя проповідуванню Євангелія Води та Духа. Іншими словами, приносити плоди тіла означає жити тільки для себе, а ходити в Дусі - працювати для спасіння душ інших людей. Багато народжених знову християн присвячують своє життя проповідуванню Євангелія. Вони живуть для блага інших.
Дуже багато людей в усьому світі навіть не чули про чудове Євангеліє. Ми любимо всіх людей незалежно від того, чи вони живуть в Африці, чи в Азії. Ми любимо кожного європейця й американця так само, як і мешканця далеких островів. Усі люди повинні виявляти свою любов до ближніх, розповідаючи їм про Євангеліє Води та Духа.
Ми зобов’язані ходити в Дусі. Жодний закон не заперечує цього. „А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких!” (До галатів 5:22-23). Чи якийсь закон забороняє робити це? Ні. Ось Закон Духа, що його ми повинні виконувати. Апостол Павло настановляє нас, щоб ми ходили в Дусі і приносили Його плоди. Господь віддав Своє життя за нас грішників, а ми повинні наслідувати Його та проповідувати Євангеліє людям, які оточують нас. Рятуючи інших від гріхів, ми приносимо плоди Духа. 
У посланні до галатів Павло настановляє: „А ті, що Христові Ісусові, розп’яли вони тіло з пожадливостями та з похотями. Коли духом живемо, то й духом ходімо! Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!” (До галатів 5:24-26). Якщо ми хочемо жити в Дусі, то повинні рятувати заблукані душі. Ми мусимо приносити плоди Святого Духа і ходити в Ньому. Святий Дух, котрого Бог дав нам, закликає нас жити з Ісусом Христом у серці. Святий Дух – це Цар Любові. Бог використовує нас як провідників Його Любові.
Павло навчає: „А ті, що Христові Ісусові, розп’яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.” (До галатів 5:24). Він також каже, що народжені знову умерли разом з Христом. Ті, що дійсно народилися знову, уже померли разом з Ісусом. Навіть не усвідомлюючи цього, ми справді померли з Ісусом Христом, коли Він був розп’ятий і заплатив за наші гріхи. Іншими словами, розп’яття Ісуса означає, що ви і я померли разом із Ним на Хресті. Його смерть стала нашою смертю, а Його Воскресіння є гарантом нашого воскресіння. Ми померли в Ісусі Христі та воскреснемо з ним завдяки нашій вірі; тому ми мусимо мати тверду віру, що закликає нас ходити в Дусі. 
Бог дав нам силу ходити в Дусі. Таким чином ми, що одержали прощення гріхів, повинні завжди жити з Ним. Наповнившись Святим Духом, ми повинні бути вдячними Господу за те, що наші гріхи пробачені і присвячувати себе проповідуванню благої вістки для спасіння заблукалих душ. Навіть якщо хтось одержав прощення гріхів і народився знову, він буде відділений від Господньої церкви і не зможе служити Богу, якщо віддасть своє життя тілесним задоволенням. Ми повинні жити відповідно до Євангелія Води та Духа аж до другого приходу Господа нашого Ісуса Христа.
 
 
Не будьмо чванливі, але живімо у повноті Святого Духа
 
Апостол Павло сказав: „Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!” Що означає чванитися? Це значить коритися похотям плоті. Дуже багато людей на землі живуть для власного марнославства. Вони накопичують багатство, борються за владу, люблять мирську красу і живуть для власного задоволення. Вони покинули правду і за це їх чекає кара - смерть. Ось чому людей, що піддаються бажанням плоті називають марнославними. Навіть якщо люди мають багатство, вони не відчувають правдивого миру і радості в серці? Плоди плоті тлінні. Мирські речі марні для душ усіх людей. Вони слугують тільки для тілесного задоволення.
Біблія навчає нас так: „Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє” (Приповісті 11:24). Ті, що не народилися знову, намагаються накопичити якнайбільше грошей. Мирські речі – це основне для них, тому в їх серцях немає місця турботі про ближніх. Ось чому вони піклуються і жадають тільки власного достатку. Однак у Біблії написано, що якщо хтось має більше, ніж йому необхідно, то це веде його до бідності. Люди збирають скарби на землі й цим готують собі смерть. Й усе це - наслідки марнославства. 
 
 
Ті, що виконують волю Святого Духа
 
Павло хотів ходити в Дусі і робив це. Він учить нас жити правильно та відповідно до слова Божого. У посланні до галатів він настановляє: „А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!” (До галатів 6:6-10).
Павло радить усім, кому відомі слова Божі, робити добро своїм учителям. Кажучи „робімо добро” Павло має на увазі те, що потрібно приносити радість Господу ходячи в Дусі, рятуючи заблукалі душі та проповідуючи Євангеліє. Народжені знову повинні приєднатися до тих, котрі проповідують і ходять у Дусі, а також є тієї ж релігійної свідомості, любові та переконань.
„Нехай ділиться всяким добром із навчаючим”. „Всяке добро” означає спасіння людей від гріхів через церкву Божу. Павло наказує нам усім виконувати волю Божу з таким самим переконанням, молитвою і відданістю. Ми повинні разом виконувати діла Божі. 
Павло навчає: „Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!”. Тут слово „осміяти” означає „висміювати, глумитися”. Тому „не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може” означає, що не можна глумитися і висміювати Бога. Наприклад, не можна поверхово розглядати слова Божі й інтерпретувати їх по-своєму чи заперечувати їх. Павло каже: „Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!” Це означає, що той, хто посіє плоть, пожне моральний занепад, а той, хто посіє Святого Духа, пожне життя вічне. 
Що пожнемо ми, якщо будемо жити відповідно до благословенного Євангелія Води та Духа? Ми одержимо життя вічне і прощення всіх гріхів. Ми пожинатимемо плоди Духа, допомагаючи душам людей отримати прощення гріхів і вічне життя через благословення Боже. 
Що ж чекає тих, котрі живуть для задоволення плоті? Вони пожнуть моральний занепад, а наприкінці їх очікує смерть. Такі люди народжуються і помирають, не здобувши вічного життя. 
Рятуючи інших від гріхів, пожнете плоди Духа і знайдете вічне життя. Але, якщо догоджатимете плоті, то пожнете моральний занепад, потім будете нагороджені прокляттям і передасте його іншим. Ось чому Павло, що мав досконалі знання про життя у вірі, радив нам не приносити плодів тіла.
„А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.” Павло був слугою Господа та ходив у Дусі. Читаючи в Біблії про те, як Павло жив у Дусі, деякі люди можуть подумати, що Святий Дух настановляв його, даючи такі накази: „Павле, йди ліворуч і зустрінь там одного чоловіка” чи „Тобі варто уникати цієї людини”. Та це було зовсім не так.
Павло ходив у Дусі, проповідуючи Євангеліє спасіння і допомагаючи людям рятувати свої душі. Він служив Господу, збираючи навколо себе тих, котрі також ходили у Дусі. Серед християн завжди були такі, що не перебували в Ньому і прислухались до похотей плоті. Вони не були раді приходу Павла, а противились і навіть обмовляли його. Павло казав, що не хоче мати нічого спільного з тими, які противилися і обмовляли учнів Христових.
Якщо ви хочете ходити в Дусі, то повинні жити відповідно до Євангелія. Обрізані переслідували Павла. У посланні до галатів написано: „Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається!” (До галатів 5:11). Обрізані – це ті, що відстоювали обряд обрізання, кажучи: „Навіть якщо хтось народився знову через віру в Ісуса Христа, він все одно повинен бути обрізаний. Якщо його крайня плоть не обрізана, він не може бути дитям Божим”. Чому ж вони переслідували його? Тому що Павло вірив, що відкуплення і благословення життям вічним походять від єдиної віри у Хрещення й Кров Ісуса Христа, пролиту на Хресті. Ось що проповідував Павло. 
Віра, що робить людей праведними, приходить через знання істини і проповідування її. Павло вважав істину Води та Духа дуже важливою. Він вірив, що ті, котрі знають правду, можуть ходити в Дусі, і тому їм не потрібне обрізання. Ось що він проповідував. Але ті, що вже були обрізані, вірили, що обрізання є основною складовою частиною віри людини в спасіння. Однак, немає іншої правди крім даного Богом Євангелія, тому ми не повинні нічого додавати та викидати з нього. 
Коли Павло ходив у Дусі, його гнали і переслідували його співвітчизники євреї. „Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового. Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом. А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп’ятий світ для мене, а я для світу. Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове” (До галатів 6:12-15). Павло сказав тим, котрі були обрізані: „Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового”.
Павло докоряв тим, котрі ішли за покликом тіла. Ці люди насправді виконували бажання плоті і їх було дуже багато. Однак Павло розірвав стосунки із ними. Він сказав: „А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа”. Ісус Христос охрестився від Івана Хрестителя, щоб узяти на Себе всі гріхи світу і вмер на Хресті, щоб врятувати Павла і тих, кого покличе наш Господь Бог. Павло навчає: „...Ісуса Христа, що ним розп’ятий світ для мене, а я для світу. Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння новеє”. Павло помер для світу та народився знову у Христі Ісусі.
Ми дійсно умерли разом із Христом Ісусом, але іноді забуваємо про цю істину. Ми повинні вірити в неї, бо інакше тілесні похоті захоплять нас і заважатимуть нам ходити в Дусі. Наша плоть така слабка, що й наші сім’ї не можуть допомогти нам йти слідом за Богом. Тільки Господь може зарадити нам. Тепер ми розп’яті для світу, а як може мертва людина допомогти іншим у мирських речах? Люди, що вмерли для цього світу, не можуть мати у власності скарби цього світу. 
Ісус воскрес. Його Воскресіння дозволило нам народитися знову для нового духовного життя, у якому ми маємо нову роботу, нову сім’ю, нову надію. Ми - люди, що народилися знову. Ми, як небесні воїни, зобов’язані проповідувати слово Боже. Павло зізнається, що народився знову, допомагаючи іншим отримати спасіння не фізичними засобами, а духовними. Він каже, що помер і народився знову завдяки Ісусу. Уподібнюймося Павлу у його вірі та праведності.
У посланні до галатів Павло каже: „Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!... Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь” (До галатів 6:17-18). Служіння Ісусу привело до ослаблення тіла Павла. Він цілком віддав себе Господові, щоб перебувати в Дусі, й не піклувався про своє здоров’я, не міг навіть писати, тому що поступово втрачав зір. Чимало послань Павла були записані його побратимами, наприклад Тертієм, а Павло диктував їм слово Боже. Незважаючи на фізичну слабкість він був щасливий, що може перебувати в Дусі, і твердив: „Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній” (2 До коринтян 4:16).
Павло радить нам удостоїтися присутності Святого Духа. Він також навчає, що „ходити в Дусі означає жити відповідно до Євангелія”. Ми повинні пам’ятати, що значить ходити в Дусі, забути про земне й тлінне та служити Богу і жити для Євангелія. Тож проведімо залишок наших днів у вірі та повноті Святого Духа.
Через віру в Євангеліє Води та Духа Святий Дух справді оселився в наших серцях. Господь радо вислухає нас, якщо ми будемо молитися так, як вчить Його Євангеліє. Приносити плоди Духа означає перебувати в Дусі та отримати прощення гріхів. Ви також можете приносити плоди Духа, а саме: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віру, лагідність, здержливість, перебуваючи в Дусі і живучи відповідно до Євангелія. Щоб проповідувати Євангеліє Води та Духа ми повинні наповнитися терпінням, лагідністю, повагою до інших і нести добро всім заблуканим.
Плоди Духа приносять лише ті, котрі рятують заблукалі душі, роблячи добро і проповідуючи Євангеліє. Завдяки цьому люди отримують Святого Духа. Ось що необхідно робити, щоб приносити плоди Духа і перебувати в Ньому.