Проповіді

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 1-4] (Лист до Римлян 1:17-18) Праведник живе Вірою

(Лист до Римлян 1:17-18)
«Правда бо Божа з’являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою. Бо гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою».
 
 
Ми повинні жити вірою
 
Написано: «Праведний житиме вірою». Чи живемо ми вірою, чи ні? Праведники повинні жити вірою. Саме віра дає праведникам силу життя. Ми можемо жити і справлятися з усіма труднощами, якщо віримо в Бога. Тільки праведники живуть вірою. Слово «тільки» означає, що ніхто крім праведників не може жити вірою. Тоді, як щодо грішників? Грішники не можуть жити вірою. А ви живете вірою? Ми зобов’язані жити вірою.
Щоб можна було пізнати правдиву віру, має пройти чимало часу. Ми повинні усвідомити, що живемо, допоки віримо в Бога, і вмираємо, коли не віримо. Ми повинні усвідомити, що таке призначення віруючих – жити вірою.
Птахи мають крила, але якщо вони не будуть користуватися ними, то будуть схоплені бродячими по землі хижаками і загинуть. Так само і праведники покликані жити у вірі. Бог дарував праведникам щастя жити у вірі. Якщо вони не зможуть жити у вірі, їхній дух умре.
Життя християнина і його правдивий шлях починається з віри. Як же праведники можуть пристосовуватися до умов суспільства після того, як народяться знову від води та Духа? Ми повинні знати, що єдиним вірним шляхом для нас є життя у вірі.
Розумієте? Таким є життя праведників. Без віри ми помремо і не матимемо сили впоратися з труднощами. Якщо людина не живе у вірі та не використовує віру для подолання труднощів, то така людина, зрештою, умре. Якщо ж людина має віру в Бога і визнає: «Господи, я вірю в Тебе», тоді вона може жити, навіть якщо недосвідчена і дуже слабка. Вона може жити, тому що вірить у Бога. Бог допомагає їй і робить усе в тій мірі, у якій вона вірить у Нього.
 
 
Коли ми відчуваємо нашу обмеженість, то осягаємо віру
 
Я хочу, щоб ви задумалися над тим, чи дотепер ви жили вірою чи ні? Після того, як людина народжується знову, вона не відразу починає жити вірою. Спочатку вона живе відповідно до ситуації, оскільки ще не знає, як жити за вірою. Чому? Людина може жити на цій землі, заробляючи гроші своїми власними руками, і тому їй може видатися, що їй зовсім необов’язково використовувати для цього віру в Бога. Однак ми починаємо розуміти нашу обмеженість, коли задумуємося над тим, чи можемо жити тільки завдяки нашим фізичним зусиллям. Ми відчуваємо, що не можемо. Тоді, як ми повинні жити? Ми повинні користуватися вірою. Ми ніколи не зможемо жити праведно доти, поки не будемо послуговуватися вірою і вірити в Бога.
Ми повинні жити з вірою, навіть у дрібницях, промовляючи: «Господи! Я вірю в Тебе. Будь ласка, допоможи мені!». Коли ми віримо в Бога навіть у дрібницях, кажучи: «Господи! Я вірю в Тебе. Я вірю, що Ти допоможеш мені! Я вірю в Тебе». Ми доводимо, що можемо жити у вірі, навіть якщо у нас є невеличка проблема. 
Ми можемо відчувати, як кріпнемо й очікуємо, що те, у що ми віримо, обов’язково збудеться. Проте, якщо ми не віримо в Бога, то не розуміємо, як Бог дозволив, щоб це втілилося в життя. Тоді ми втрачаємо, тому що не маємо віри. Ми не можемо вирішити проблему, хоч її можна легко вирішити вірою. Жити вірою добре у всіх відношеннях, тому ми повинні учитися жити вірою.
Люди в Старому Завіті жили вірою, і це справджується для людей у Новому Завіті. Ми повинні мати спасіння через віру. Як можемо ми мати впевненість у нашому спасінні? Хіба ми не стали праведниками, віруючи в те, що зробив Ісус Христос? Так, ми стали праведними. Бог допомагає нам, коли ми живемо вірою в Нього. По–перше, просто вірте в Бога і просіть у Нього те, чого ви хочете, і тоді Господь допоможе вам. Бог дає нам безліч речей окрім того, що Він дав нам спасіння. Віра потрібна у всіх сферах нашого життя. Ось правдиве життя. Життя для праведника – це віра. Віра – це життя. Це те ж саме, що й кров для плоті. Якщо народжена знову людина не має віри, то її дух умирає так само, як умирає тіло, якщо в ній немає крові. Ми повинні вірити в Бога і визнавати: «Господи, я вірю в Тебе, Я вірю, що Ти допоможеш мені вирішити цю проблему».
Нам необхідна віра, яка насамперед шукає Царства Божого, а не того, що нам необхідно в цьому житті. Ми повинні вірити, що Бог обов’язково відповість на наші молитви. Ми повинні жити вірою. Праведники не можуть не жити вірою. Усе плотське, що ми маємо на цій землі, одного разу стане немічним. І тоді ми наштовхнемося на страх чи якусь безвихідну ситуацію. У цей час найнеобхіднішою для нас буде віра в Бога, віра в те, що Бог врятував нас, допомагає нам та що Він добрий.
Більше того, нам також потрібна впевненість, що Бог дає нам те, про що ми молимося і до чого прагнемо, якщо це добре перед Його лицем. Коли наша плоть виснажується, наша віра веде нас до життя в Його благодаті. Віра в Бога стає мотивованою силою для нас, щоб виконати те, на що ми сподіваємося перед Богом.
 
 
Ми повинні використовувати віру навіть у найменших справах
 
Як ми повинні жити? Ми повинні молитися приблизно так: «Господи, Я вірю в Тебе. У мене немає того і немає цього, тому допоможи мені, Господи». Я не говорю про нашу природну слабкість. Давайте жити вірою, промовляючи: «В моєму щоденному житті я маю потребу в цьому й у тому. Будь ласка, допоможи мені, Господи. Я вірю, що Ти зробиш це для мене». Людина, що живе вірою, повинна прагнути до Господа, починаючи з малих справ. Наприклад, «Господи, у мене немає зубної пасти. Будь ласка, дай її мені. Я вірю в Тебе». І тоді ми починаємо відчувати, що Бог відповідає нам, коли ми віримо в Нього і шукаємо Його.
Чим же живуть грішники? Грішники живуть своїми власними зусиллями, у той час як праведники живуть вірою. Ми живемо вірою, бо знаємо, що праведний живе вірою. Ми живемо, не сподіваючись на те, що ми маємо, але живемо вірою. Чи ви розумієте це? «Праведний житиме вірою». Більше всього праведникам необхідна віра, однак ми починаємо використовувати віру тільки тоді, коли наші власні сили виснажені.
Ми починаємо використовувати віру, коли наші власні сили і ресурси вже усі використані та виснажені. Проте, ми повинні знати, що життя у вірі є істиною, та що це Заповідь Божа, заснована на Його обіцянці, яка нам просто необхідна в житті. Живіть вірою. Вірте в Бога і прагніть до Нього, шукайте Його. Згодом ми зможемо одержати те, що нам потрібно. Ми повинні учитися жити вірою, починаючи з малих справ, а згодом зможемо поступово ставати усе твердішими й твердішими у нашій вірі.
 
Давид убив Голіафа п’ятьма гладкими камінцями за віру в Бога. Він убив Голіафа за те, що той вірив, що Бог був з ним. Він думав: «Господи, я вірю в Тебе. Твоя воля – убити його». І закричав до Голіафа: «Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім’я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив» (Перша Книга Царів 17:45). Завдяки вірі Авраам, будучи покликаним, послухався Бога і помандрував у ті землі, які повинен був одержати в спадщину, і пішов він, не знаючи, куди йде.
Праведний житиме вірою. Існує багато схожих висловлювань, що означають «жити вірою», у всіх чотирьох Євангеліях. Проте, скільки людей знають, що життя вірою означає життя праведника, життя всіх християн? Я не кажу, що нам варто відмовитися від усіх наших фізичних сил і достоїнств, на які ми покладаємося. Я просто раджу вам відмовитися від вашої залежності від усього земного і жити вірою. Тоді у що ж вірити? У Бога. Бог допомагає, коли ми цілком довіряємо Йому і хочемо мати те, що нам необхідно. Необхідно вірити, що Він відповість на ваші молитви, і вірити вашому наставнику в церкві. Станьте прихожанами у церкві і служіть Господу. Чи ви вірите? Ми повинні жити вірою, тому що кожен з нас особисто праведний.
Ми повинні відмовитися від своєї залежності від будь-чого у нашому серці. Ми повинні вірити в Бога, шукати Його і віднайти Його завдяки вірі, незалежно від того, наскільки повсякденним може бути наше прохання. Ми повинні жити вірою і випробовувати її. І тоді ми зможемо правити разом з Господом і не будемо висміяними у світі. Бог каже, що Він «приготував переді мною трапезу у присутності ворогів моїх» (Книга Псалмів 23:5). Мати велику винагороду означає мати благословення перед Богом. Це не означає жити, підкоряючись існуючим обставинам, але вірою.
Чи ви коли–небудь жили вірою? Незліченна кількість людей ніколи не жила вірою, але є люди, що випробували на собі Божі діла під час молитви. Ми повинні пережити це не тільки один раз, але постійно, знову і знову. Це спосіб життя праведників. Ми не повинні покладатися на мирські речі, але зобов’язані вірити в Бога. Ось життя праведника. Ми повинні жити в такий спосіб. Тільки вірою ми можемо жити й отримати усі благословення від Господа.
 
 
Єдине, що нам найбільше необхідно перед Богом – це наша віра
 
Мати тверду віру здається дуже складно, однак насправді це дуже просто. Нічого більше не треба, тільки віри в Господа. Нам потрібно тільки вірити в Бога. Люди думають, що це дуже важко, але насправді це зовсім нескладно. Я називаю свого батька «Батьком» і вірю, що він – мій отець, тому що він мій справжній батько. Його статус батька для мене зовсім не залежить від моєї віри. Віра в Бога починається саме з цього моменту. Я вірю в Бога. Чому? Тому що Бог завжди стоїть поруч із праведниками, любить їх і стає їх Батьком і Спасителем. По-друге, якщо ми віримо в Нього, то просимо у Нього те, що нам потрібно, як дитина просить у свого батька те, чого вона хоче. Нарешті, Бог Отець чує і відповідає на запитання, яке ми Йому ставимо. Віра в Бога ґрунтується на звичайній довірі і починається з сердечного довір’я.
Ми повинні жити вірою, тому що Бог є Альфою й Омегою, початком і кінцем. Усе наше життя опирається на віру. Ми були врятовані завдяки вірі, і по нашій вірі Господь турбується про нас. Саме наша віра дозволяє нам сказати: «Господи, я вірю в Тебе. Охороняй мене і піклуйся про мене». Що ми повинні робити, якщо ми слабкі і перелякані справами сатани? Ми повинні вірити в Бога, кажучи: «Господи, я вірю в Тебе». Наші власні міркування можуть виявитися помилковими, і в результаті ми можемо потрапити в павутиння, розставлене дияволом. У таких випадках Господь оберігає нас, якщо ми молимося і віримо в Нього, говорячи: «Господи, оберігай мене. Я вірю, що Ти дійсно підтримаєш мене». Бог певним чином піклується про нас, навіть якщо ми звертаємося до Нього з неправильними молитвами, тому що Він дуже добре знає нас. Найголовнішим є віра в Нього. Це дуже просто. Тільки користуйтеся вірою, даною вам Богом, і тоді Він вестиме вас «із віри у віру». Зовсім нерозумно є не вірити в існування Бога. Ми починаємо жити вірою, якщо усім своїм серцем віримо в Нього. 
 
 
Із віри у віру
 
У листі до римлян 1:17 сказано: «У ньому (Євангелії) відкривається правда Божа із віри у віру». Коли ми користуємося вірою знову і знову, ми стаємо людьми віри. Я хочу, щоб ви зрозуміли це. Бог не існує для нас, якщо ми не віримо в Нього, навіть якщо насправді Він існує. Ви зможете жити вірою, коли постійно віритимете, що Бог живий і врятував усіх нас.
Коли ви стаєте людиною віри, усі Божі блага стають вашими по вірі. У Біблії в Листі до римлян 1:17 сказано, що початком і завершенням віри є... віра. «У ньому відкривається правда Божа із віри у віру». Ми можемо отримати спасіння і стати людьми віри, якщо будемо вірити, що Бог врятував нас. Ми не можемо бути дітьми віри, якщо не віримо. Якщо ми від щирого серця шукаємо того, що насправді нам потрібно в житті, досконало вірячи в Бога, то Він допомагає нам.
Твердження апостола Павла у Листі до Римлян 1:17, дуже важливе, хоч і дуже коротке. Тепер ви знаєте, як живуть праведники? «Праведний житиме вірою». Віра насамперед необхідна праведникам, а не грішникам.
Перше, що необхідно грішникам, це визнати, що Ісус є їх Спасителем. Однак ми, народжені знову християни, можемо застосовувати віру у різних сферах нашого життя. Скільки справ нам потрібно зробити в нашому житті, одну чи дві? Ні. Нам необхідно зробити безліч великих і малих справ. Праведники ж живуть вірою у всіх сферах їхнього життя. Чи вам це зрозуміло? Ми повинні жити вірою. Ми отримуємо спасіння по вірі і тільки через віру ми одержуємо захист від усіх незгод. Коли ми молимося з вірою, Господь відповідає нам. Ми повинні жити вірою і молитися, навіть якщо ми слабкі. В усіх сферах нашого життя, починаючи зі шлюбу та закінчуючи проповідуванням Євангелія, нам необхідна віра. Коли ми проповідуємо Євангеліє, віра змушує нас молитися в такий спосіб: «Господи, я вірю, що Ти врятував цю душу». Ми усе робимо з вірою. Ми не можемо проповідувати Євангеліє без віри. Ми можемо проповідувати Євангеліє тільки з вірою. Люди знаходять спасіння, коли ми з вірою проповідуємо їм Євангеліє. Чи ви колись жили вірою? Люди живуть без віри, не знаючи, що вони повинні жити вірою, тому впадають у зневіру, коли стикаються з труднощами. Вони звертаються до Бога за допомогою тільки тоді, коли їх власні сили виснажені, тому, зрештою, вони все одно щось втрачають. У них немає впевненості у своїй вірі, і вони живуть без особливого бажання, кажучи: «Я живу, не бажаючи цього, лише тому, що не можу вмерти».
А праведники живуть вірою, легко та доброчесно. Вони вірять у Бога, звертаються до Нього й отримують відповіді на свої запитання. Марні думки і зневіра приходять тільки тоді, коли у нас немає віри. Тоді ми не можемо йти разом із церквою. Як же можна йти за Господом без віри? Чи є у плоті щось, чому ми могли б довіряти? Ні, немає. Тоді як ми можемо вірити? Ми можемо мати правдиву віру, тільки якщо віримо в Бога. Ми здатні слухатися науки церкви, якщо живемо вірою, ми можемо жити вірою тільки завдяки самій вірі. Чи ви розумієте це? Чи вірите ви в Бога? Якщо так, то звертайтеся до Нього зі своїми немочами. Вірте в Бога, і тоді усе у вашому житті буде добре. Єдиною проблемою для нас залишається нерозуміння того, що слід жити вірою.
 
Я дякую Господу, що дав нам ласку жити вірою до кінця своїх днів.