Проповіді

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 4-2] (Лист до Римлян 4:1-8) Ті, хто отримали Небесне Благословення через Віру

(Лист до Римлян 4:1-8)
«Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом? Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога. Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність. А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку. А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність. Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл: Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!» 
 
 
Благословенні ті, чиї гріхи прощені
 
Я дякую Господу за те, що в наш час Він рятує багато душ. Біблія розповідає про благословенних людей у 4–ій главі послання до римлян, тому мені хотілося б поговорити про тих, котрі удостоїлися благословення.
«Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл: Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!» (Лист до римлян 4:6–8). У Біблії розповідається про тих людей, які одержали благословення перед Богом. Істинно благословенними є ті, чиї гріхи змиті перед Богом та кого Господь не звинувачуватиме у гріху.
Перш ніж ми заглибимося у Святе Писання, проведемо дослідження нашого сьогоднішнього стану. Біблія розповідає нам про благословенних людей, які отримали прощення гріхів. Тож подумаймо про те, чи гідні ми благословення, чи ні.
У світі немає жодної людини, яка б не згрішила. Людство чинить стільки гріхів, як на небі хмар, як написано в Книзі Пророка Ісаї 44:22. Ніхто не може уникнути Божої кари, не маючи милості Ісуса Христа.
Ми звільнені від наших гріхів і Божого покарання завдяки Хрещенню Ісуса і Його крові на Хресті, через які Господь дарував нам прощення прогрішень. Більше того, тепер ми можемо жити завдяки жертві Ісуса Христа. Чи є хтось у цьому світі, хто протягом усього свого життя ніколи не вчинив жодного гріха? Незалежно від того, чи людина отримала прощення гріхів, чи ні, вона грішить усе своє життя. Оскільки ми постійно вчиняємо гріхи, навіть не усвідомлюючи цього, то повинні понести покарання за них.
Я вірю, що людина, яка має хоч незначну кількість гріхів, потрапить у пекло. Чому? Тому що у Біблії сказано, що заплатою за гріх є смерть (Лист до римлян 6:23). Потрібно відбути покарання за гріх, яким би воно не було, бо прогрішення будуть прощені тільки після їх спокути. Гріх тягне за собою тільки покарання.
Ми живемо серед різних гріхів, як дуже тяжких, так і незначних, прогрішень, вчинених навмисно й через незнання, а також гріхів, зроблених внаслідок нашої недосконалості. Ми не можемо не визнати наші провини перед Богом, навіть якщо в нас є вагомі підстави для виправдання перед Ним. Чи згодні ви з цією точкою зору? Було б зовсім неправильно відмовлятися від визнання своїх гріхів, навіть якщо всі наші прогрішення були прощені. Кожна людина повинна визнавати те, що необхідно визнати.
 
 
Тільки праведники можуть славити Господа
 
Праведники, чиї гріхи і беззаконня були прикриті, є безгрішними. Вони дякують Господу за це. Ми не можемо не славити Бога щогодини, щохвилини, коли б ми не з’являлися перед Ним, за те, що Господь змив усі наші гріхи, хоч їх більше, аніж хмар на небі. Ми дякуємо Господу, що змив усі прогрішення у річці Йордан, прийнявши Хрещення від Івана Хрестителя, та поніс покарання на Хресті замість нас.
Якби Господь не взяв на Себе всі наші провини Своїм Хрещенням, то чи був би Він розп’ятий і чи вмер би на Хресті, щоб понести покарання за гріх, та чи могли б ми сміливо називати Бога нашим Батьком? Як могли б ми славити Господа? Як могли б ми прославляти Боже Ім’я і дякувати Йому за дар спасіння? Усе це можливо тільки завдяки Божій благодаті.
Будучи святими, ми можемо славити Господа і дякувати Йому сьогодні, тому що всі наші гріхи були змиті. Ми можемо славити Господа за спокутну жертву Христа і за те, що Господь змив усі наші провини, включаючи дуже незначні.
Ми отримали прощення гріхів, одначе, живучи на цій землі, не можемо стати досконалими по наших ділах. Усі ми дуже слабкі, однак ми, праведники, славимо Господа, що заплатив за всі провини грішників по Своїй милості. Чи ви усе ще перебуваєте в темряві? Якою б не була пітьма, Господня істина дозволить нам славити й дякувати Йому, якщо ми визнаємо навіть найменшу дещицю гріха перед Богом, якщо ми признаємо, що згрішили перед Ним, та якщо віритимемо в Господа, що знищив усі наші прогрішення. Ми стаємо святими, єдиною турботою яких повинно бути прославляння Ісуса Христа за Його благодать та прощення наших провин. Більше того, ми розпочали поклонятися Богу після отримання благодаті прощення гріхів у наших серцях.
 
 
Якщо ми стали праведниками не по ділах, то це дар Божий
 
«Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом? Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога. Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність. А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку. А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність» (Лист до римлян 4:1–5).
Людський гріх може бути спокутуваний тільки після того, як буде внесена плата. Чи ви впевнені, що ваша свідомість очищена? Незалежно від того, якими малими є провини, наша свідомість може бути очищена тільки після того, як гріхи спокутувані. Ми, грішники, не мали іншого вибору окрім смерті, однак Сам Господь умер за наші прогрішення. Тому грішники стали праведниками, бо були врятовані.
У 4-ому розділі послання до римлян апостол Павло сказав, що грішники були врятовані Ісусом Христом, який узяв на Себе всі гріхи світу на річці Йордан та був розп’ятий, щоб понести покарання за ці гріхи. Послуговуючись прикладом Авраама, патріарха віри, який твердо вірив у слово Боже, Біблія навчає нас, що Авраам став праведником, тому що вірив у Бога. Він був врятований не власними зусиллями, але через віру в слово Боже. Тому Бог зарахував його до праведників. Авраам отримав спасіння через віру в слово Боже і став батьком усіх віруючих. Він став праведником завдяки вірі в Божу обітницю.
Що ж являють собою спасіння від гріха і милість Божа, котрі були даровані нам, грішникам? Роздумаймо разом, щоб з’ясувати це судження. «А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку» (Лист до римлян 4:4). Цей вірш говорить нам про спасіння Боже, що врятувало нас від усіх наших гріхів. Він каже нам про прощення гріхів. «А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку». Якщо людина одержує платню за свою роботу, чи буде вона вважати свою зарплату як милість, чи як борг? Апостол Павло пояснює спасіння, використовуючи приклад Авраама. Цілком природно є для людини, яка працювала, одержати платню за свою працю. Проте, якщо нас учинено праведниками та святими, навіть якщо ми не вели бездоганного життя, то це тільки завдяки дару Божому, а не через наші власні зусилля.
«А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку» (Лист до римлян 4:4). Спасіння через прощення гріхів відбулося завдяки Хрещенню і жертовному пролиттю крові Ісуса. Спасіння стало можливим по милості й дару прощення прогрішень. Людство не може позбутися гріха, тому воно змушене визнати, що згрішило. Люди не можуть самотужки позбутися власних гріхів, у які б доктрини вони не вірили та як би сильно вони не намагалися молитися про прощення гріхів.
Єдиний спосіб для грішника змити свої гріхи, – це повірити в спасіння, яке підтверджує, що Господь узяв на Себе всі гріхи світу, прийнявши Хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан, і був розп’ятий, щоб понести спокутне покарання за гріхи. Грішникам не потрібно приносити якісь жертви за гріхи. Їм потрібно тільки вірити в спасіння через прощення прогрішень. Єдине, на що вони можуть покладатися, то це на милість Божу.
Прийнявши Хрещення на річці Йордан, Ісус узяв на Себе всі гріхи у найзручніший спосіб, а саме – принісши Себе в жертву на Хресті, і грішники були врятовані від провин. Це спасіння включає незначні провини, які ми робимо під впливом сатани в силу нашої слабкості, а також надто великі прогрішення. Таким чином, грішники вдостоїлися спасіння через віру в Хрещення і кров Ісуса Христа. Ми, що були грішниками, тепер стали праведниками завдяки безкоштовному дару Божого спасіння.
 
 
Прощення гріха дане тільки по милості, як дар
 
Апостол Павло каже нам про те, як грішник одержує спасіння від усіх гріхів. «А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку». Він пояснює благодать спасіння, порівнюючи її з трудами цього світу. Якщо грішник каже, що отримав прощення гріхів після того, як послужив Богу, то це спасіння не сталося завдяки дару Божому, але його праці. Прощення ж гріхів дається тільки по милості, як дар. Жоден з наших учинків не включений у милість Божу. Чи було спасіння від гріха, яке ми одержали від Бога, даром для нас, чи ні? Так, це був дар Божий. У нас не було іншого вибору, як загинути, тому що ми згрішили. Проте Ісус Христос, наш Спаситель, узяв на Себе всі наші прогрішення, прийнявши Хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан.
Ми були врятовані від усіх наших гріхів вірою в те, що Ісус Христос заплатив своїм життям і вмер за нас. Він освятив нас, скасувавши всі наші гріхи Своїм Хрещенням, і врятував нас від усіх прогрішень, понісши гріхи на Хрест. Усе це мало місце завдяки благодаті Христового спасіння. Наше спасіння стало можливим завдяки милості Божій. Це Його дарунок для всіх нас. Безкоштовна ласка. Грішники були врятовані любов’ю Божою. Ісус скасував усі провини завдяки Його Хрещенню і врятував грішників від усіх гріхів світу й від кари Божої Своєю смертю на Хресті.
«А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність» (Лист до римлян 4:5). Раніше ми говорили про людину, яка працює. Фраза «хто не виконує...» відноситься до тих, котрі не роблять жодних благодійних вчинків з метою стати праведником. Апостол Павло говорить у наступних віршах: «...але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність». 
Він використовує нечестивого як приклад для того, щоб пояснити Божу праведність. Що значить бути нечестивим? «Нечестива» людина – це така людина, яка не благоговіє перед Богом і яка до останнього подиху веде марне життя, що цілком протилежне благочестю та праведності. Це слово позначає людину, яка аж до самої смерті грішить перед Богом. Цілком правильно те, що людина народжується переповненою гріха. Більше того, такою є справжня природа людей, що веде їх до Божого покарання за гріхи. 
Одначе написано: «А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність». Тут фраза «а тому, хто не виконує» означає «хоча він і не є доброчесним, благочестивим». Чи є ми благочестивими перед Богом? Ні, не є.
Господь говорить нам, нечестивим: «Ви є без гріха; ви – праведні». Господь скасував плату за наші прогрішення і заплатив за них. Чи ви вірите, що Ісус уже цілком заплатив за гріхи? Для віруючого його віра ставиться йому в праведність. «Ви праві. Ви дійсно вірите в це. Ви – мій праведний народ. Ви не маєте гріхів, тому що Я змив їх, коли Хрестився від Івана Хрестителя та поніс покарання за усі ваші провини на Хресті!»
Бог знищив усі нечисті прогрішення цього світу завдяки Хрещенню Ісуса, хоч усе людство є нечестивим. Бог послав Сина Улюбленого Свого і знищив усі гріхи світу Його Хрещенням. Він був розп’ятий замість усіх нечестивих. Бог сповна виконав Закон, який говорить, що заплата за гріх є смерть, і одночасно є Законом Божої любові. Він врятував усіх грішників від гріхів.
Бог говорить тим, котрі вірять, що Ісус знищив усі прогрішення світу на річці Йордан своїм праведним діянням в ім’я всіх грішників: «Так, ви грішні. Але Мій Син врятував вас. Ви – врятовані». Таким чином, вони стали праведниками, навіть якщо є нечестивими. Коли Бог бачить віру людей у спасіння Господнє, Він говорить, що вони, хоча й нечестиві, є Його безгрішними людьми. Блаженні ті, кого Господь не звинувачує у гріху.
Бог запитує нас, чи є ми благочестивими. «А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність». Чи робимо ми добрі справи? Ми не можемо практикувати добрі справи та схильні тільки до гріха. Проте Сам Бог врятував нас даром спасіння. Ми віримо в спасіння Господнє, а саме у Хрещення та кров Ісуса!
 
 
Ми повинні жити вірою в спасіння Господнє
 
Ми славимо Господа і дякуємо Йому за дар любові й милосердя спасіння від гріхів, знаючи, як охоче Він заплатив за нас, нечестивих. Ми не можемо повною мірою віддячити Господу за те, що Він заплатив за наші провини Своїм Хрещенням і Хрестом, якщо визнаємо, що є нечестивими перед Богом. Однак ми також не можемо дякувати Богу за Його милість, якщо думаємо, що є благочестиві перед Ним.
Для людини, яка вірить в Ісуса Христа і визнає себе нечестивою, її віра зараховується їй за праведність. Ті, які вірять у спокуту і покарання Ісуса, що робить їх праведними, одержують дарунок від Бога. Ніхто не є праведним, благочестивим перед Богом, тому що усі зробили безліч помилок, намагаючись жити праведно.
Той факт, що людина не може не грішити, доводить її нечестивість. Таким чином, я живу вірою в Боже спасіння, незважаючи на те, що я нечестивий. Жити вірою не означає жити так, як хочеться. Існує конкретний спосіб життя вірою для того, хто став праведним через віру.
Для народжених знову святих Євангеліє спасіння Ісуса необхідне щодня. Чому? Тому що їх вчинки на землі нечестиві й вони не можуть не грішити усе своє життя. Кожна людина повинна нести благу звістку, яка твердить, що Ісус знищив усі гріхи світу завдяки Його хрещенню. Праведники повинні чути і розмірковувати над Євангелієм щодня. Тоді їх дух зможе жити і постійно скріплювати подібно до того, як росте і міцніє молодий пагін. «А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність». Кому призначене це послання? Це послання призначене для всіх людей світу, включаючи мене і вас.
Біблія детально розповідає нам про те, як Авраам став праведником. Для людини, що трудиться, тобто докладає свої власні зусилля, щоб врятуватися, Боже спасіння не є дуже коштовним, вона навіть може відмовитися від нього. Така людина не буде дякувати Богу за Євангеліє. У 4-му вірші говориться про людину, що робить, тобто про того, хто робить доброчесні учинки, щоб увійти до Царства Небесного. Такі люди ніколи не будуть дякувати Ісусові за Його жертву. Чому? Тому що вони трудяться і роблять безліч благих справ, підносять молитви покаяння за свої щоденні гріхи, і тому думають, що їх діяння якимось чином вплинули на отримання прощення гріхів. Вони не дякують Богу за Його всеосяжну благодать, що з’явилася нам у Євангелії. У такий спосіб людина не може істинно отримати дару Божого спасіння.
У Біблії сказано: «А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність» (Лист до римлян 4:5). Це означає, що Господь повністю врятував тих, котрі були нечестивими і гріхи яких не могли бути прощені завдяки їх власним справам. Це також показує нам, що Божа благодать звернена до праведників, які удостоїлися спасіння, отримавши прощення прогрішень.
 
 
Але людина, яка працює не вважає Його милість благодаттю
 
Послання до римлян 4:5 стосується тих, котрі визнають Бога і вірять у Його слово, як у нього вірив Авраам. Ми віримо в Господа, що врятував нас, нечестивих. Серед християн існує два види людей: ті, хто усе ще роблять благі справи, щоб одержати прощення гріхів, та ті, хто цілком звільнені від гріхів. У 4-му вірші сказано: «А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку». Тобто ті, хто докладають свої власні зусилля, заперечують благодать прощення гріхів, тому що приходять до Бога зі своїми працями, незважаючи на те, що вірять в Ісуса.
Люди не можуть не залишатися грішниками, тому що вони пропонують Богу свої вчинки. Доктрина виправдання є християнською доктриною, яка стверджує, що віруючий може і повинен постійно, крок за кроком, зростати у святості до самої смерті; у такий спосіб це веде віруючих до заперечення дару прощення прогрішень і до спротиву Богу. Біблія не вчить, що людина стає праведною поступово. Ті, хто намагаються віднайти святість через добрі справи та молитви про прощення гріхів, а також через очищення своєї брудної сутності, є людьми, які працюють. Це люди, що заслуговують пекла як служителі сатани. Їх не можна вважати праведниками, тому що вони заперечують милість Господню.
Ніхто з нас не є благочестивим. Проте багато людей у даний час вірять і йдуть у помилковому напрямку. Вони вірять, що їх дійсні гріхи пробачають їм лише тоді, коли вони щодня моляться в покаянні, знаючи при цьому, що Ісус змив усі їх минулі прогрішення. Вони роблять це тому, що думають, що вони все-таки не дуже благочестиві. Вони показують, які вони хороші й чисті перед Богом. В кінцевому підсумку вони не отримають прощення гріхів, яке є даром Божим.
 
 
Хто є благословенний?
 
Святі, звільнені від усіх гріхів, стали праведниками, маючи віру в Ісуса. Відповідь на запитання, хто з людей може стати праведником, наступна: той, хто добре знає свої недосконалості й не здатний безперестану молитися в покаянні за свої прогрішення, може стати праведником через віру. Лише ті, хто не пишаються, роблячи добрі справи, підносячи молитви, проявляючи своє благочестя і ті, хто вбогі духом, отримають від Ісуса дар прощення гріхів. Саме вони і стануть праведниками. Ці люди не зробили благих справ перед Богом.
Єдине, що вони зробили, це щиросердно визнали свої гріхи, говорячи: «Я згрішив. Я – грішник, у якого після смерті немає іншого шляху, як тільки відійти до пекла». І тоді Ісус Христос дасть їм дар повного спасіння, яке він звершив. Віра в те, що Господь прийняв Хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан, щоб змити всі наші провини, і був розп’ятий, справді дозволяє грішникам отримати спасіння від усіх прогрішень у їхніх серцях. Вони одягнулися в благословення стати дітьми Божими. Ось дар Божий грішникам, щоб вони були врятовані від усіх гріхів перед Богом. Я дякую Господу Ісусу Христу, за те, що він звільнив мене від цілковитої загибелі.
 
У 6-ому вірші апостол Павло описує людину, благословенну Богом «без діл». Він роз’яснює наступні три уривки, що стосуються «діл». Спочатку «той, що робить», потім «той, що не робить» і нарешті «без діл». У Біблії сказано: «Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл: Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!» (Лист до римлян 4:6–8). «Господь не порахує гріха» не означає, що Бог вважатиме людину безгрішною, хоч та й має гріх, але що Він насправді мав на увазі, а саме, що людина дійсно не має гріха.
Бог каже нам про благословення людства. Люди, які отримали прощення усіх своїх гріхів, дійсно щасливі, хіба не так? Ніхто не може бути щасливішим за нас з вами. Ніхто не може бути щасливішою людиною за ту, яка отримала прощення провин. Це означає, що будь-яка людина, яка має гріх, нехай навіть найменший, з гірчичне зернятко, буде суджена Богом і ніколи не зможе бути щаслива. Проте праведники щасливі, тому що вони мають прощення прогрішень. Бог говорить: «Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!» (Лист до римлян 4:8)
«Кому прикриті гріхи» означає, що Господь змив усі гріхи людства. Давид також сказав: «Блаженні, кому прощені беззаконня». Благословенні ті, чиї гріхи прощені, незважаючи на те, що вони повсякденно грішать. Праведники, які отримали прощення провин, були врятовані від своїх споконвічних гріхів завдяки Ісусу Христу. Праведники дійсно щасливі.
 
 
Блаженні, кому прощені гріхи 
 
По-друге, хто може бути щасливий? «Блаженні...кому прикриті гріхи». Ми завжди грішимо, однак те, що наші гріхи прощені, означає, що Ісус знищив усі наші прогрішення Своїм Хрещенням і розп’яттям на Хресті. Тоді чи буде Бог Отець судити нас? Чи дійсно всі провини грішників прощені? Нас не будуть судити, оскільки Ісус змив усі наші гріхи, пролив свою кров на Хресті й умер за нас, а ми померли разом із Ним.
Блаженні ті, чиї гріхи прощені. Смерть, що є платою за гріх, не упаде на нас, тому що Ісус змив усі наші гріхи своїм Хрещенням. Алілуя! Ми – щасливі. Чи є в нас гріх? Немає. Ті, хто не знають Ісуса Христа, Який прийшов водою і кров’ю, не відають того, що всі прогрішення світу перейшли на Нього, коли Він прийняв Хрещення на річці Йордан, завжди матимуть гріх, навіть якщо жагуче вірять в Ісуса. 
Проте, ті, хто знають про істину порятунку і вірять у нього, не мають гріха. Блаженні ті, чиї гріхи прощені. Блаженні ті, хто переклав усі свої гріхи на Ісуса Христа в той момент, коли Він Хрестився від Івана Хрестителя. Хто ж по-справжньому щасливий у цьому світі? Благословенні ті, у кого є Спаситель, незважаючи на їх немочі. Блаженні ті, хто вірять в Ісуса, Спасителя, що змив усі їх прогрішення, включаючи навіть найменші провини, і який був розп’ятий за них.
 
 
Блаженний той, кому Господь простить гріхи
 
Блаженні ті, хто вірять в істину спасіння і мають доброго пастиря посеред них. По-третє, Давид сказав: «Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!» (Лист до римлян 4:8).
Ті, хто мають прощення гріхів, є праведниками, навіть якщо вони усе ще слабкі. Наша плоть залишається слабкою, незважаючи на те, що ми праведні завдяки вірі. Чи Господь змив усі наші гріхи Своїм Хрещенням? Чи вважає нас Господь такими, що заслуговують осуду? Ні. Господь не вважає, що ми повинні понести покарання, незважаючи на наші слабкості і недосконалості. Чому Господь не звинувачує нас у гріхах? Тому що Він уже поніс покарання за наші прогрішення і був засуджений за нас. Господь не пам’ятає гріхів тим, котрі стали праведниками завдяки вірі, не вважає, що вони повинні бути покарані.
Блаженний той, хто став праведником через віру. Блаженна людина, що народилася знову від води та Духа (Євангеліє від Івана 3:5). Ми часто прагнемо мирських речей і втрачаємо Боже благословення, забувши про те, що Бог врятував і благословив нас. Ми будемо противитися Богу, якщо втратимо Його благодать. Ми повинні нести Божу благодать в нашому розумі. Спасіння Боже існує всередині віруючих.
Дух Святий живе у тих, чиї гріхи змиті. Тільки праведники не будуть засуджені Богом. Блаженні ті, хто не будуть засуджені Богом. Блаженні ті, котрих Бог не засуджуватиме ні в цьому світі, ані в Царстві Небесному. Чому? Тому що Бог вважає їх праведниками, що одержали Його любов і стали Його дітьми.
 
 
Ми благословенні завдяки вірі
 
Блаженні ті, хто стали праведниками завдяки вірі. Чи народжені знову благословенні перед Богом? – Так, благословенні. Апостол Павло сказав: «Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (Перший Лист до солунян 5:16–18). Він був благословенний завдяки вірі як нащадок Авраама, патріарха віри. Ми також є нащадками Авраама. Як і ми, Авраам віднайшов спасіння завдяки вірі в слово Боже. Бог сказав Авраамові: «Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика» (Книга Буття 15:1).
Але Авраам сказав: «Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску». Потім Авраам сказав: «Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені» І зійшло на нього Слово Боже, промовляючи: «Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі». Потім Він вивів його і сказав: «Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє! І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність». Так Авраам повірив Божому слову.
А ви можете повірити Слову Божому, як повірив йому Авраам? Хіба людям не здається це неможливим? Дружина Авраама була занадто стара, щоб народити сина. Проте Авраам повірив Слову Божому в той час, коли взагалі не було жодної надії. Тому Авраам був визнаний праведником перед Богом.
Ісус змив усі наші провини. Ісус узяв на Себе всі прогрішення людства Своїм Хрещенням і поніс покарання за нас, пролив Свою дорогоцінну кров. Ми стали спадкоємцями Авраама, отримавши прощення гріхів і спасіння Боже, тому що були нечестиві, в той час як інші взагалі не вірили. Біблія говорить: «Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей!» (Перший Лист до коринтян 1:25). Бог робить тих, котрі вірять у Євангеліє Боже, Своїми дітьми завдяки їх вірі у Хрещення (воду) і Хрест (кров) Ісуса. Це може видатися нерозумним з точки зору людини, однак спасіння Боже і Його мудрість по відношенню до прощення гріхів саме таке. Це також може показатися нерозумним з точки зору людини, однак Бог врятував грішників від усіх їх гріхів безкоштовно, як дарунок.
 
Ісус призвав одного з десяти тисяч людей з чотирьох кінців землі і благословив їх і врятував їх і одержав славу через них. Чи були ми благословенні, чи ні? Так, були. Не забувайте, що це відбулося не по ділах ваших. Ми благословенні, тому що вірили в благословення, яке Господь дарував нам і тому що Він дав нам віру через Його слово. Бог зробив нас Його дітьми, прийшовши водою, кров’ю і Духом (Перше Соборне Послання Івана 5:4–8), та тому, що Він дав нам Свою любов.
Ми благословенні, навіть якщо живемо на цій землі з багатьма немочами. Я дійсно дякую Богу. Він дав нам Своє безцінне благословення, не звинувачує у гріху, пробачив усі наші беззаконня та виправдав нас, навіть якщо ми нечестиві й не в змозі нічого зробити для свого освячення. Ми благословенні спасінням тільки завдяки нашій вірі.