Проповіді

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 6-1] Передмова до розділу 6 Листа до Римлян

 
 
Ми повинні розуміти таїнство Хрещення Ісуса
 
Чи ви знаєте й вірите в тайну Хрещення Ісуса, отриманого від Івана? Мені б хотілося розповісти Вам про це на прикладі уривку з листа до римлян 6:1-4. «Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя».
Щоб зрозуміти це послання і докопатися до істини, ми повинні перш за все осмислити віру Павла, викладену в листі до галатів 3:27 і мати таку ж віру, як він. Павло каже: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!». Що означають ці слова? Тепер ми можемо зрозуміти ці слова завдяки уривку з Євангелія від Матвія 3:13-17.
Павло запитує, чи будемо ми продовжувати грішити, раз і назавжди отримавши прощення гріхів через віру в Божу праведність. Він відповів: «Ні». Це також є відповіддю на те, яку віру повинні мати ті, хто істинно вірять у Божу праведність. Це не означає, що праведники ніколи не грішать у плоті. Це – невірно.
Це також не означає, що оскільки наші гріхи були прощені, нам варто грішити ще більше. Праведники вже хрестилися в смерть Ісуса. Як ті, хто мають віру в Божу праведність, будуть продовжувати жити в гріху? Це не може бути правдою. Павло пояснює причину в листі до галатів, кажучи: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!».
Іншими словами, Ісус узяв на Себе всі наші провини Своїм Хрещенням і вмер на Хресті, щоб ті, хто вірять у Нього могли хреститися в Христа вірою. Тому ми повинні мати саме таку віру.
 
 
Ми повинні мати віру в Хрещення Ісуса
 
Ми повинні мати віру в Хрещення Ісуса та Його смерть. У Біблії сказано: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!». Це послання означає, що коли Ісус хрестився від Івана на річці Йордан, Він узяв на Себе відразу всі прогрішення. Це також означає, що смерть Ісуса на Хресті була спокутою всіх гріхів, бо Він узяв на Себе всі прогрішення світу завдяки Своєму Хрещенню. Розуміти і вірити в цю істину означає мати віру в Господа.
Наші беззаконня відкололи нас від Божої праведності. Чи вам відомо, що Ісус узяв на Себе всі наші провини і беззаконня, коли Іван хрестив Його? Ісус узяв на Себе всі наші провини Своїм Хрещенням і вмер на Хресті, щоб відпокутувати за всі ці гріхи. Ми не можемо припинити грішити перед Богом протягом усього свого життя. Ми повинні мати віру в Христа, засновану на вірі у Хрещення Ісуса та Його кров на Хресті. Ми будемо з’єднані з Христом тільки коли віритимемо, що Ісус виконав Божу правду Своїм Хрещенням.
Хто виконав волю Свого Отця, сповнивши всю Його правду? Це був Сам Ісус Христос. Ісус виконав відразу всю Божу праведність. Узявши на Себе всі гріхи світу Своїм Хрещенням від Івана, Ісус тільки смертю Своєю міг заплатити за ці прогрішення. Якщо ми хочемо об’єднатися з Христом, то повинні мати віру в Його Хрещення, яке раз і назавжди змило всі наші гріхи.
Ми повинні об’єднатися з нашим Господом і вірити в Нього, тому що Він став нашим вічним Спасителем завдяки Своєму Хрещенню. Єдиним предметом вибору для вас зараз повинно бути те, чи прийняти цю істину, чи ні. Тільки від вас залежить, чи ви будете дитям Божим, вірячи в Його Хрещення і пролиття крові на Хресті, чи приречете себе на вічну погибель у пеклі, заперечуючи істину. Ісус прийняв Хрещення, щоб наші гріхи могли бути цілком знищені (Євангеліє від Матвія 3:13-15).
Якщо подивитися на Євангеліє від Матвія 3:15, ми можемо знайти слово «Так», що означає виконання всієї Божої правди. Слово «так», по-грецьки «hoo’-tos gar», означає «у такий спосіб», «найбільш належно», «не існує ніякого іншого способу, крім цього», говорить про те, що Хрещення Ісуса було найвірнішим способом передачі гріхів. Це слово пояснює, що Ісус безповоротно знищив усі провини людства завдяки Своєму Хрещенню від Івана.
Коли Ісус прийняв хрещення, наші гріхи перейшли на Нього. Ми повинні вірити в істину, викладену в листі до римлян 6:5-11 про те, що Ісус був охрещений, щоб змити наші гріхи, і вмер на Хресті, щоб врятувати все людство.
Щоб відшкодувати борг, ви повинні заплатити ціну, рівну сумі вашого боргу. Ми також повинні знати, яким чином і скільки наш Господь заплатив, щоб знищити всі наші гріхи.
Коли Ісус охрестився, Він узяв на Себе всі прогрішення, вчинені нами з моменту, коли ми народилися до нашого десятиліття, а потім від десяти до 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 років, а також гріхи, які ми вчинимо до нашого останнього подиху. Він заплатив сповна і змив усі наші провини Своїм Хрещенням. Ісус знищив відразу всі наші беззаконня, усі наші провини, зроблені свідомо і несвідомо. Ісус був охрещений, щоб змити наші прогрішення, і відпокутував їх на Хресті. Ось істина, що криється в Євангелії води та Святого Духа, і про яку говориться в Писанні.
Ми бачимо, що більшість християн сьогодні намагаються прийняти Ісуса як свого Спасителя, стверджуючи та підтримуючи доктрину зростання у святості, тому що вони не розуміють таємниці «Хрещення», про яку говорив апостол Павло. Якби Ісус не прийшов на землю та не прийняв Хрещення від Івана, гріхи людства залишалися б навіки вічні. Ось чому ми не повинні вірити в такі помилкові доктрини, які вчать, що наші серця й тіла можуть з часом зростати у святості.
Єдиною і вічною істиною на цій землі є те, що Ісус був охрещений і взяв на Себе всі наші гріхи. Віра в Євангеліє води та Духа допомагає нам перебороти всі помилкові доктрини та приносить перемогу тим, котрі вірять у нього. Тому ми повинні вірити в цю істину. Деякі християни ідуть в пекло, не народившись знову, бо вони не об’єдналися з Хрещенням Ісуса.
Чи ви коли-небудь бачили зображення серця, простромленого списом? Воно уособлює жертовну любов Божу. Бог полюбив нас так сильно, що врятував нас від усіх наших гріхів, дарував Євангеліє води і Святого Духа. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Євангеліє від Івана 3:16).
Ви повинні прийняти любов Ісуса, даровану нам Хрещенням і пролиттям крові на Хресті. Наші серця повинні об’єднатися з Божою праведністю. Ми повинні жити в єдності з Ісусом. Життя у вірі та єдності з праведністю Христовою є чудове. У 6-му розділі листа до римлян апостол Павло рішуче говорить, що ми повинні жити вірою в єдності з Божою праведністю.
Хіба ми, як казав Павло в посланні до римлян 7:25, не служимо Закону Божому розумом, а Закону гріха плоттю? Хіба ні? Так, служимо. Ось чому ми, подібно апостолу Павлові, завжди повинні мати серце, з’єднане з Божою праведністю. Що відбувається, якщо ми не єднаємо наші серця з Божою праведністю? Повне руйнування і загибель.
Ті, хто єднаються з Божою праведністю, живуть разом з Його церквою. Якщо ви вірите в Божу праведність, то повинні об’єднатися з Його церквою та служителями. Плоть завжди намагається служити Закону гріха, тому ми повинні жити вірою, постійно міркуючи над Божим Законом Життя. Якщо ми щодня будемо міркувати про Божу праведність, то обов’язково об’єднаємося з Господом. Ось чому у Біблії сказано, що усяка тварина, що жує, тобто міркує, – чиста (Книга Левит 11:2-3).
Об’єднайтеся з Божою праведністю. Чи ви відчуваєте, як знову піднімаєтеся вгору? Спробуйте буквально зараз об’єднатися з Божою праведністю! Скажімо, що ми об’єднали наші серця з Хрещенням Ісуса. Тоді чи маєте ви дотепер гріх у вашому серці? Ні, не маєте. Ісус Христос умер на Хресті. Вірте в це усім своїм серцем. Ви прилучили своє серце до цього факту? Тоді ми вмерли, чи ні? Так. Ми мертві для гріха. Чи Христос воскрес із мертвих? Так, воскрес. Виходить, що ми також воскресли з мертвих. Коли ми поєднуємо наші серця з Христом, наші гріхи змиті. Ми вмираємо на хресті разом з Ісусом і воскресаємо з мертвих із Христом. 
Що ж відбувається, якщо ми не єднаємося з Христом? Про що ви говорите? О, так, ви кажете про Хрещення Ісуса. Ви маєте на увазі, що в Старому Завіті мало місце покладання рук на голову жертви, а в Новому Завіті це уособлює Хрещення Ісуса, отримане Ним від Івана. Можливо це справді вірно! Але тоді що ж у цьому особливого й великого, що навколо нього піднімають стільки метушні?
Ті, хто лише теоретично вірять у Хрещення Ісуса, не мають щирої віри, тому в кінцевому результаті вони залишають Христа. Теоретична віра подібна до інформації, яку зазвичай учні одержують у школі від учителів, і її недостатньо, щоб заслужити Божу праведність. Однак є школярі, які щиро поважають своїх учителів. Вони намагаються вивчити характер своїх учителів, а також в усьому наслідувати їх. Ми не можемо сприймати слово Боже як звичайні знання. Воно повинно запасти нам у серце разом з Його характером, любов’ю, благодаттю і праведними ділами. Ми повинні відкинути наші бажання й жадібно всмоктувати знання, коли нас учать слову Божому.
 
Розум тих, котрі вже глибоко об’єдналися зі словом Божим, націлений на служіння Господові та встановлення близьких взаємин із Ним; тому миттєві ситуації не дуже впливають на них. Ці люди твердо прямують вперед, щоб виконати свою Велику Місію. На тих, котрі ще не поєднали свої серця з Богом, дуже легко впливають навіть незначні події їхнього життя.
Наша віра має бути поєднана з Божою праведністю. Наші серця не мають тривожити незначні речі цього світу. Ті, хто поєднали свої серця з Христом, хрестилися в Ісуса, умерли на Хресті та воскресли з мертвих разом з Ним, щоб отримати спасіння від усіх своїх провин. Ми не від світу цього, тому повинні вірити. Ми повинні об’єднатися з Божою праведністю, щоб робити приємність Господові, Який покликав нас служити Його праведності.
Якщо ви об’єднаєтеся з Божою праведністю, ваші серця завжди перебуватимуть у мирі та будуть сповнені радістю, бо сила Господня буде вашою силою. Ми можемо мати благословенне життя, тому що Бог рясно обдаровує нас своїми благословеннями й божественною силою.
Хай ваше серце об’єднається з Божою праведністю. Тоді ви зможете з’єднатися зі служителями Божими, як я. Завдяки співробітництву з друзями матимете тверду віру в слово Боже й енергійно служитимете Його ділам. Господь змив ваші прогрішення, незважаючи на те, що ваша віра є з гірчичне зерно. Єднайтесь з Богом, особливо з Його Хрещенням, навіть якщо ви недосконалі.
Ми дякуємо Богу за те, що Він дав нам віру, об’єднану з Господом завдяки Хрещенню Ісуса і Його крові на Хресті. Ми повинні об’єднати наші серця з Господом з даного моменту до того дня, коли ми зустрінемося з Ісусом. Ми самі дуже слабкі, тому повинні об’єднатися. Тепер ви знаєте, якою повинна бути віра, щоб об’єднати серця з праведністю Ісуса? Чи ви знайшли віру, об’єднану з Хрещенням Ісуса? Сьогодні ви повинні вірувати, що об’єднані з Хрещенням Ісуса та Його кров’ю на Хресті. Ті, хто не мають такої віри, зазнають поразки, не отримавши спасіння, і будуть продовжувати жити в невір’ї. Ось чому Божа праведність є основною умовою вашого життя.
Єднання з Господом приносить благодать прощення гріхів і життя дітей Божих через віру в Божу праведність. Моє найзаповітніше бажання – щоб праведність Божа стала вашою праведністю. Ісус Христос – Господь вашої віри та Божої праведності. Вірте! І ви отримаєте Божу праведність! І тоді Боже благословення буде з вами.
 
 
Ми не повинні лише зовні показувати Господові свою відданість
 
Деякі християни не вірять у Божу праведність та тільки славлять Господа: «О, Господи, візьми усе, що в мене є, і зроби це Твоїм. Моя маленька молитва, моє життя, моя жертва, хоч вона така мала, я усе віддаю Тобі, мій Господи. Я буду жити тільки для Тебе, мій Господи! О, Дух Святий приходить як вогонь!». Нам не слід бути такими християнами. Вони щодня славлять Бога і продовжують підносити Богу свої молитви, тому Бог нічого не може зробити для них.
Люди докучають Богу своєю наполегливістю. Бог утомився від наших сліпих молитов. Люди настоюють, щоб отримати від Бога власну, «людську праведність». Вони безупинно благають Бога: «О, Боже! Прийми мої молитви!», коли підмітають чи миють підлогу; моляться і славлять Бога навіть коли їдять. Це – жахливо, що більшість християн сьогодні просто говорять Ісусу, щоб Він прийняв молитви їх плоті, у той час як не знають Божої праведності й не вірять у неї. Ми повинні відкласти убік наші молитви та релігійні обряди і прийняти Божу праведність, що складається з Хрещення Ісуса і Його крові на Хресті.
Наші плотські релігійні обряди не мають ніякого значення для Бога. Та люди все ж просять Бога прийняти їх молитви, і за це простити їм усі гріхи. Це – дуже нерозумно і нагадує брудного бідного жебрака, який віддає усе, що в нього є, мільйонеру, і просить дозволити йому жити в його будинку за його нікому не потрібні брудні речі. Бог не бажає, щоб ми пишалися своєю особистою праведністю. Бог хоче, щоб ми мали віру в Хрещення Ісуса і Його кров на Хресті.
Християнство не є релігією, яку створили люди. Християнство не схоже на інші релігії світу, такі як буддизм, що вимагає постійних молитов, колінопреклонінь та самоочищення. Ми не повинні мати такої віри, не повинні поклонятися та молитися, просячи про благословення засновника однієї зі світових релігій. Ми не повинні давати клятв і просити Його благословення в замін, а навпаки, знати і приймати Божу праведність, тому що Господь хоче дати її нам.
Ми отримаємо прощення гріхів, коли повіримо у Хрещення Ісуса від Івана Хрестителя і Його пролиття крові на Хресті. Ісус прийняв Хрещення, щоб узяти на Себе всі гріхи світу та вмер, щоб раз і назавжди змити їх. Тому йому не потрібно більше проходити через Хрещення і смерть.
У посланні до євреїв 10:18 сказано: «А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи». Ісус узяв на Себе всі гріхи, коли один раз прийняв Хрещення й смерть, виконавши тим самим усю Божу правду. Тепер наша віра у хрещення і кров Христа відновила наш зв’язок з Богом.
Апостол Павло каже: «Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей» (Лист до римлян 6:12). Ми будемо царювати разом з Ісусом Христом, Який є нашим Господом і предвічним Царем царів. Гріх більше не буде панувати над вами. Часи, коли панував гріх, минули. Нечестива жадібність та амбіції плоті не повинні нас переслідувати. Ми можемо зовсім свідомо перебороти все це, тому що Бог дав нам Його досконалу праведність.
 
 
Віддайте Богу ваші серця і тіла як знаряддя праведності
 
«І не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности» (Лист до римлян 6:13).
Апостол Павло каже нам про три дуже важливі аксіоми протистояння гріху. Насамперед, ми не повинні слухати наше смертне тіло та його похоті. Ми повинні відмовитися від того, що намагаються робити в похоті наші тлінні тіла. По-друге, наші члени не повинні бути знаряддям гріха. Ми повинні утримувати наші члени, які є нашими здібностями, від того, щоб використовувати їх як знаряддя неправедності. По-третє, ми повинні віддати наші члени як знаряддя Божої праведності.
Перш ніж ми повірили в Ісуса, ми віддали наші руки, ноги, вуста й очі гріху. Але тепер ми повинні приборкувати наші члени від використання їх у якості знарядь неправедності та гріха. Ми не повинні дозволяти гріху панувати над нами, не даючи йому ніякої відсічі. Коли ми стикаємося зі спокусою гріха, то повинні заявити: «Гріх, ти вмер із Христом», і визнати, що Бог є Господом усього сущого.
Живучи вірою, пам’ятаймо про те, що можна робити, а що не можна. Не віддаваймо наші члени гріху, але Богу. Те, що ми маємо робити, таке ж важливе, як і те, що не маємо. Якщо ми щось не віддаємо Богу, це означає, що ми віддаємо його гріху. Наприклад, якщо ми віддаємо Богу наш час, у нас не залишиться часу, щоб віддавати його гріху. Ми повинні стати ворогами гріха та належати до єдиної з Богом родини.
Колись ви могли сказати: «У мене немає мужності перемогти гріх». Проте, апостол Павло каже нам у посланні до римлян 6:14, що нам не слід думати так: «Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю». Якщо ми усе ще під владою гріха, то, звичайно ж, будемо грішити знову. Однак якщо ми у Божій благодаті, вона буде утримувати нас і допоможе здобути перемогу над гріхом. Автор Псалмів молився: «Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові» (Книга Псалмів 118:133).
Поки ми живемо на цій землі, гріх знайде стежку до нас. Навіть після того, як ми визнали, що вже вмерли в Христі, гріх буде намагатися повалити нас і керувати нами. Якщо ж ми намагаємося бути праведними тільки для себе під Законом, то не зможемо звільнитися від влади гріха. Однак ми повинні пам’ятати, що маємо віру в Божу праведність. Тому гріх не може панувати над нами. Ми повинні знати це і кричати про це.
Насамперед, необхідно вірити в Божу праведність і сповідувати її своїми вустами. «Бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння» (Лист до римлян 10:10). Насправді дуже важливо для усіх нас вірити усім своїм серцем в Божу праведність і вустами сповідувати її.
Тому, коли гріх починає керувати нами, щоразу, коли гнів опановує розумом, перелюбство і похіть спокушають нас, щоразу, коли жадібність спокушає нас обманювати інших людей, щоб поліпшити своє життя, зростає ненависть та підозра, а заздрість опановує нашим серцем, вигукнімо: «Ісус знищив усі ці гріхи!» Крикнімо з вірою: «Гріх, ти не можеш панувати наді мною. Бог праведністю цілком врятував мене від моїх гріхів, руйнування, прокльонів і сатани!»
Фраза «Ми живемо для Бога» означає, що ми живемо праведно, тому що віримо в Його праведність. Божа праведність зробила досконалими тих, котрі вірять у Хрещення Ісуса і Його кров. Ось чому ми вмерли для гріха і живемо для Бога, вірячи в Його праведність. Немає нічого важливішого, як знати і визнавати, що ми всі духовно воскресли завдяки вірі в Божу праведність.
Апостол Павло сказав, що там, де збільшився гріх, почала прибувати благодать (Лист до римлян 5:20). Тоді люди невірно розуміли його і казали, що слід продовжувати грішити, щоб заслужити більше благодаті. Однак апостол Павло спростовував це. Усе не закінчилося після того, як ви увірували у Хрещення і кров Ісуса. Мирські гріхи будуть оточувати нас та намагатися заволодіти нашими серцями.
Проте, що б не трапилось, покладаймося на Божу праведність та через віру здобуваймо перемогу над невір’ям і нашими немощами. Ми можемо жити як діти Божі, і втішати Господа. З такою вірою ми зможемо вмерти для гріха і жити для Бога. Ми можемо прожити решту нашого життя, вірячи та домагаючись Божої праведності, жити вічно в Його Царстві, якщо увійдемо в нього.
 
У листі до римлян 6:23 сказано: «Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» Амінь. Ті, хто визнали Христа як свого Спасителя, вірять у силу Його Хрещення та засуду на Хресті. Амінь.
 
Алілуя! Слава Господу!