Проповіді

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 7-1] Вступ до Розділу 7

Міркуючи над тим фактом, що до спокутування гріхів його тіло відповідно до Закону було приречене на погибель, Апостол Павло визнав, що завдяки вірі в Ісуса Христа він помер для гріха. Перш ніж ми довідалися про Божу праведність, тобто до наше народження згори, ми, віруючі в Ісуса, жили під Законом і його прокляттям. Таким чином, Закон і надалі панував би над нами, якби ми не одержали спокуту гріхів завдяки зустрічі з Ісусом, що відкрив нам Божу праведність.
Павло говорить про духовні речі, що непросто сприймаються тілом. Мова йде про те, що ті, котрі вмерли для гріха, уже не можуть перебувати в гріху подібно тому, як жінка, чоловік якої вмер, уже не має жодних зобов’язань стосовно померлого мужа. Цей уривок з Послання може видатися надто простим, але він дуже важливий з духовної точки зору. Він означає, що незалежно від того, чи це подобається людям, чи ні, ті, котрі не віднайшли Божої праведності, приречені жити під прокляттям Закону, тому що вони ще не вирішили проблему власних гріхів.
 
У Листі до Римлян 6:23 сказано: «...Бо заплата за гріх смерть...». Це означає, що гріх зникне лише тоді, коли за нього буде заплачено, тобто станеться порахунок. Якщо людина вірує в Ісуса, але ще не знає про Божу праведність, довершену Ісусом, то вона живе в гріху і повинна відбути покарання за свої гріхи. Ось чому ми повинні пізнати Божу праведність через Ісуса Христа. Тільки пізнавши Божу праведність і сповнившись нею, ми можемо вмерти для гріха, звільнитися від Закону і з’єднатися з нашим новим нареченим, Ісусом Христом.
Завдяки Ісусу Христу ми можемо пізнати Божу праведність, але не увірувавши в неї, жодна людина не зможе звільнитися від Закону. Єдиний спосіб позбутися від прокляття Закону – це пізнати Божу праведність і повірити в неї. Чи ви пізнали Божу праведність через Ісуса Христа? Якщо ні, то зараз саме час відмовитися від вашої особистої праведності та покірно звернутися до Божого Слова.
 
 
УМЕРШИ ДЛЯ ГРІХА, З’ЄДНАЙТЕСЯ З ХРИСТОМ
 
Павло сказав, звертаючись до своїх братів у Римі: «Так і ви...умерли для Закону тілом Христа». Ви повинні мати чітке розуміння слів «умерти для Закону тілом Христа». Ніхто не зможе з’єднатися з Христом, не будучи мертвим для гріха тілом Христа. Іншими словами, наші прогрішення повинні загинути разом з тілом Ісуса Христа. Це можливо тільки за умови, що людина вірить у хрещення Ісуса від Івана і Його смерть на Хресті.
Ми можемо разом з Христом умерти для гріха, віруючи в Хрещення Ісуса від Івана. Оскільки Ісус умер із усіма гріхами людства, що перейшли на Нього під час хрещення від Івана, то, якщо ми віруємо в Його хрещення, наші гріхи помруть разом з Ним. Те, що всі гріхи світу перейшли на Ісуса під час Його хрещення від Івана, є правда. Ми повинні не тільки знати цю істину, але й усім серцем вірити в неї. Ми повинні зберігати цю віру поки не ввійдемо в Царство Боже. Ось чому Павло сказав, що ми вмираємо для Закону тілом Христа. Таким чином ті, котрі вірять у цю істину, можуть з’єднатися з Ісусом Христом, жити з Ним і приносити Богу плоди праведності.
Ми повинні вірити не в «стару букву» Закону, але в оновлену істину Духа. В наш час завдяки Закону грішники роблять ще більше гріхів. Закон виявляє усе більше гріхів, прихованих у людях, і тим самим дозволяє їм краще знати про свої провини й грішити ще більше. Закон призначений не тільки для того, щоб змусити нас усвідомити свої гріхи, але також для того, щоб ми ще більше дізнавалися про свою гріховну сутність і, отже, ще більше грішили. Якби не Закон, даний нам Богом, ми б так і не довідалися, як багато гріхів таїться усередині нас. Тому Бог дав нам Закон, що не тільки збільшує гріх, але і змушує нас грішити усе більше й більше.
Тому Павло сказав, що, померши для гріха тілом Христа, ми повинні служити Господу, віруючи в Божу праведність. Замість того, щоб слідувати кожній букві Закону, Павло наказує нам служити Господу, покладаючись на Святого Духа і дар спокути, даний нам за нашу віру, а також зміцнюватися в наших серцях. У Біблії сказано: «буква убиває, а дух животворить». Тому ми повинні слідувати за Господом, розуміючи правдиву сутність Євангелія води та Духа, що є втіленням Божої праведності. Іншими словами, ми повинні знати й вірити в правдиву сутність Слова Біблії.
 
 
ЧИ ЗАКОН ТО ГРІХ? ЗОВСІМ НІ!
 
Павло роз’ясняє Закон, наголошуючи на його призначенні. Тим самим він показує нам, наскільки важливо вірити, маючи правильне розуміння того, для чого служить Закон. Спочатку Павло розглядав гріхи зі своєї власної точки зору й, отже, не знав своїх прогрішень. Однак відтак завдяки Божому Закону він став здатний усвідомлювати гріх і зрозумів, що його серце повне пожадань.
Сподіваюся, що люди, які у наші дні вірують в Ісуса, також здатні досягти того розуміння Закону, яке здобув Павло. Є люди, що, не осягнувши правдивого змісту Закону, з усе більшим завзяттям намагаються жити відповідно до Закону. Є також безліч людей, що відвідують церкву і думають, що зможуть цілком дотримуватись Закону, якщо докладуть більше зусиль. Але насправді ці люди взагалі ніколи не зможуть віднайти Божу праведність.
Ці люди не розуміють глибокого змісту даного Богом Закону і тому стають законниками. Вони лицемірні сліпці, що не бачать навіть власних сердець, повстають проти Божої праведності. У сучасному християнстві таких людей безліч. Ті, котрі не знають правдивої Божої істини і прийняли Ісуса лише як символічного Спасителя не зможуть уникнути смерті відповідно до своєї законницької віри.
 
Павло стверджує, що завдяки Божим Заповідям він усвідомив, що його серце повне плотських пожадань. Коли до Павла прийшло розуміння цього, він усе ще був законником та думав, що повинен дотримуватись Божого Закону. Однак, Божі Заповіді, виявивши пожадливість його серця, зробили гріхи Павла ще тяжчими. Павло зрозумів, що він є всього лиш найбільшим грішником.
Людська природа піддається дванадцятьом видам гріхів. Коли Павло не знав про правдиве призначення Закону, він вважав себе добропорядною людиною, не усвідомлюючи, наскільки грішним насправді був. У результаті його зусиль для того, щоб жити відповідно до Божих Заповідей виявилося, що він далекий від здатності дотримуватися їх. Насправді ж ці Заповіді навпаки ще більше виявляли його гріхи.
Що відчувають люди, що вірять в Ісуса? Коли ви вперше увірували в Ісуса, ви напевно були охоплені полум’ям віри, немов ліс під час пожежі, але згодом відкрили в собі безліч глибоко укорінених гріхів. Завдяки чому ви виявили ці гріхи? Завдяки записаному у Біблії Закону і Заповідям ми виявили, що наші серця переповнені всіма дванадцятьма видами гріхів. Ми ухиляємося від правдивої картини нашої гріховної сутності перед Законом, тому що перед Законом, ми дійсно є невиправні грішники.
Ось чому деякі люди для власного заспокоєння створили доктрину Виправдання. Дана доктрина говорить, що незважаючи на гріхи в нашому серці, Бог вважає нас праведниками лише тому, що ми віруємо в Ісуса. Однак ця доктрина є результатом людських міркувань. Люди створюють подібні доктрини і вірять у них для того, щоб якнайглибше сховати свої провини і жити відповідно до догм, придуманих ними самими. Але відповідно до Закону вони є грішниками, тому їхні гріхи усе сильніше й сильніше гнітять їхній розум. Щоб звільнитися від усіх наших прогрішень, ми повинні увірувати в Євангеліє, у якому відкривається Божа правда. Це єдиний спосіб звільнитися від усіх наших прогрішень.
Спочатку Павло думав, що Заповіді дані Богом, щоб їх виконувати; він вважав цілком природним намагатися робити усе від нього залежне, щоб дотримуватися їх. З іншого боку, Павло зрозумів, що насправді ці Заповіді прирікають його на смерть через гріхи, яких він не міг не робити, як би не старався. Зрештою, Павло зрозумів, що спочатку він не зміг осягнути правдивого призначення Божого Закону і мав помилкове уявлення про суть даних нам Богом Заповідей.
Кожна людина несе у своєму серці дванадцять видів гріхів, про які говориться в Євангелії від Марка 7:21–23: «Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!»
Як Павло, усі люди можуть усвідомити свої провини завдяки Божим Заповідям. За допомогою Закону вони усвідомлюють свої провини і прирікають себе на смерть, а потім, через Ісуса Христа, вони відкривають для себе Божу праведність і вірують у неї. Як ви розумієте Божу правду? Чи ви усе ще намагаєтеся слідувати Заповідям, думаючи при цьому, що можете дотримувати їх усі без винятку? Бог дав нам Закон для того, щоб ми визнали свої провини і навернулися до Нього, щоб звільнилися від гріха, іншими словами, щоб увірували в Божу праведність. Ми повинні мати чітке розуміння того, навіщо Бог дав нам Заповіді, і мати правильну віру в Його Закон. Як тільки осягнете цю істину, зрозумієте, наскільки дорогоцінне Євангеліє води і Святого Духа.
 
Ті, хто вірують у Божі Заповіді, можуть усвідомити, які важкі їхні гріхи перед Богом. Тих же, котрі не знають правдивого призначення Заповідей і не вірять у Божу праведність, чекають важкі випробування в їхньому релігійному житті, і це, зрештою, приведе до їх загибелі. Адже, перебуваючи у повному гріха світі просто неможливо залишатися поза гріхом. Люди у своєму прагненні уникнути гріха тікають в лісові хащі, лізуть високо в гори, де намагаються вести аскетичний спосіб життя. Вони думають, що, заховавшись в якійсь печері від мирської суєти, вони зможуть уникнути гріха. Але це не так.
Ми повинні зрозуміти, що, хоч кожна людина в цьому світі грішить і, отже, має гріх у серці, спокутування всіх прогрішень полягає у знанні та вірі в Божу праведність. Навіть якби нам удавалося уникати цього грішного світу, нам ніколи не удасться уникнути гріхів у наших серцях, позаяк гріхи перебувають усередині нас. Щоб дійсно позбутися гріха, ми повинні вірити в Євангеліє води та Духа. Божий Закон і Заповіді роблять наші гріхи ще тяжчими. Ті, котрі знають про вагу своїх гріхів, повинні знати Божу правду і вірити в неї. А Божа правда відкривається в Євангелії води та Духа.
«...і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив» (Лист до Римлян 7:10–11). Ми повинні мати правильне розуміння Закону. Ті, котрі належним чином не осягнули правдивого призначення Закону, загрузнуть у законництві та до останнього свого подиху силкуватимуться додержуватись Закону. Тільки ті, котрі знають правдиве призначення Закону, увірують і полюблять Божу правду, виконану Ісусом. То чи знаєте ви Божу праведність?
 
Апостол Павло сказав, що в минулому він належав плоті та був відданий гріху, тому що не народився знову. Він також сказав, що, незважаючи на своє бажання жити за Божим Законом, він все одно чинив те, чого не хотів – грішив. Це траплялося тому, що він не мав у собі Святого Духа, не наповнився Божою праведністю. Павло був згідний з тим, що причиною всьому цьому був гріх, що знаходився в ньому самому, у його серці. Гріх перебував у його серці, тому що він у той час ще не знав про Божу праведність.
А втім Павло зрештою усвідомив Закон, Закон гріха. Цей Закон став для Павла найбільшим відкриттям. Він зрозумів, що людина, що має у серці гріх, не може не грішити. Він також зрозумів, що власне «я» людини, її нутро бажає жити за Божим Законом. Але в той же час, казав Павло, як погане дерево приносить погані плоди, так і він не міг жити, не чинячи гріхів, тому що був грішником, ще не зустрів Ісуса Христа й не одержав спокутування гріхів. Іншими словами, він мав загинути через свої прогрішення.
Ось чому Павло викликнув у розпачі: «Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Лист до Римлян 7:24) Усе написане вище є спогадом Павла про той стан, у якому він перебував у минулому житті, будучи грішником. Ви ж повинні оцінити свій стан, застосувавши до себе цю сповідь Апостола Павла. Чи ви як і раніше є рабом смертного тіла, що не здатне дотримуватись Закону? Ми повинні вірити в Божу праведність, приховану в Євангелії води та Духа. Її можна віднайти, увірувавши в Євангеліє.
Павло зміг уникнути неминучої загибелі, до якої вела його неправильна віра, увірувавши у хрещення Ісуса Христа і Його смерть на Хресті.