Проповіді

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 7-5] (Лист до Римлян 7:24–25) Плоть служить закону гріха

(Лист до Римлян 7:24–25)
«Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти? Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...»
 
 
Служіння плоті гріху закономірне
 
Яке ваше духовне життя? «Бадьорий бо дух, але немічне тіло» (Євангеліє від Матвія 26:41). Хіба не те ж саме спостерігається й у вашому житті?
Біблія каже нам: «Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...» Ці Закони панують над нами. Серця наші створені для того, щоб любити Бога та істину, але для плоті цілком природним є служіння Закону гріха. Слово Боже каже нам про те, що серце служить Євангелію і Його правді, у той час як плоть слугує тільки гріху.
Чи знаєте ви, що таке закон гріха? Ми хочемо жити вірою й, будучи праведниками й слугами Божими, почуваємось хоробрими й сильними, як леви, коли наша плоть не служить гріху. І навпаки, ми маємо почуття безсилля, коли наша плоть потурає і служить гріху. Нам здається, що зможемо бути повними щастя й сміливості, якщо не будемо грішити, але насправді в нас немає жодної впевненості в тому, що ми вже ніколи не будемо грішити. Від цієї думки стискуються серця праведних слуг Божих.
«♪Всі мої гріхи зникли! Зникли з милості Божої, що виявилася на Голгофі!♪» Незважаючи на те, що ми одержали спокуту, і можемо дякувати Богу за це, не маємо впевненості у праведності нашого майбутнього духовного життя. Ми згадуємо про слабкість плоті й приходимо до наступного висновку: «Я більше не повинен так жити. Я не маю права грішити». Але коли знову покладаємося на Господа і міцно стоїмо в Божій праведності, можемо дати обітницю Богу, промовляючи: «Господи, дякую Тобі. Алілуя. Я буду слідувати за Тобою до кінця моїх днів». Тоді ми знову служимо Господу у всій пишноті та могутності нашої віри. Однак це продовжується недовго, тому що, у черговий раз згрішивши, ми знову переживаємо розгубленість і розчарування. Так, такі всі праведники й слуги Божі, котрі знайшли спасіння. Нас незмінно гнітить той факт, що плоть служить тільки гріху.
Я знаю, що Господь не бажає, щоб нас гнітила слабкість нашої плоті. Ось чому Павло чітко розмежував тіло від духа. «Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...» Наша плоть не стане кращою. Плоть служить тільки закону гріха. Павло каже, що таким є закон. Плоть створена для того, щоб слідувати гріху й служити йому. Чи ви розумієте? Такий закон. Хто може змінити закон? Ні ви, ані я цього зробити не можемо. Тоді кому ми повинні служити нашими серцями? Ми повинні служити Богу. Ми повинні любити Його усім серцем, любити істину й Божу праведність.
 
 
Не надійтеся на плоть
 
Плоть прагне до все більших тілесних утіх, світських насолод, задоволення своєї гордині, одначе аж ніяк не бажає звеличувати Божу праведність. Плоть бажає, щоб усе було так, як їй хочеться.
Не чекайте праведності від вашої плоті, говорячи: «Слухай, плоте, я хочу зробити добру справу». Не сподівайтеся, що ваша плоть стане кращою. Навіть не припускайте, що вона може любити Бога і Його праведність, що ваша плоть зажадає служити Божій праведності та страждати заради Нього.
Ті, котрі очікують чогось гарного, доброго від плоті, просто нерозумні. Тоді що ж нам робити? Усе вже зроблено відповідно до Закону Божого. Хіба ми можемо змінити Закон Божий, навіть якщо знаємо його? Звичайно, ні. Ми не можемо змінити його, оскільки це – Божий Закон.
Саме Закон Божий змушує плоть служити гріху. Якщо ми почуваємось пригнобленими, наші обличчя затьмарені та сумні, то це тому, що ми служимо плоті. Наша плоть бажає жити для свого задоволення, тому вона завжди знаходить собі виправдання. Давайте не будемо шукати собі виправдання, але полишимо плоть на саму себе. Я хочу, щоб ви жили, усім серцем віруючи в Господа. Плоть грішитиме аж до смерті, тому що вона служить тільки гріху. Ми не можемо самотужки уникнути гріха. Іноді ми думаємо: «Плоть може стати кращою». Але цього ніколи не трапиться. Час від часу, ненавмисно роблячи гріх, ми думаємо: «Це трапилося через погане оточення. Так склалися обставини». Ні! Обставини тут ні до чого, тому що споконвіку заповідалося, що плоть служитиме гріху!
 
Плоть ніколи не робить нічого доброго. Плоть грішить аж до смерті. «Чи стане плоть кращою?» Не сподівайтеся на це, адже інакше ви будете сильно розчаровані. Не має значення, як часто ви, зібравшись із силами, будете говорити собі: «Більше я так чинити не буду!» Плоть все одно буде чинити зло, незважаючи на усі ваші доброчесні наміри. Хто з нас хоча б раз у своєму житті не давав собі зарік більше не грішити? Немає такої людини! Але Божий Закон каже, що плоть може служити тільки гріху.
Католицькі священики й ченці, так само як ченці й пустельники інших релігій, намагаються, утихомирюючи свою плоть, вести праведне життя по плоті. Однак тіло не може не грішити. Тому ці люди живуть лицемірним життям. Неможливо плоттю робити добро. Плоть служить Закону гріха. Такий Закон, установлений Богом. Птахи літають над землею, а хробаки риються в купі гною. Такий Закон. Так само, як хробакам подобається живитися гноєм, людська плоть полюбляє робити гріх. Скажіть чесно, чи є щось добре, чого можна очікувати від плоті? Звичайно, немає! Ось чому Апостол Павло сказав: «Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...» (Лист до Римлян 7:25).
Наша плоть грішить аж до смерті. Вона не може не грішити. Але чи може так трапитися, що якщо ми протягом тривалого часу тренуватимемо свою плоть, утихомирюючи її похоті та прагнення, вона вже не зможе грішити? Ні! Плоть не може стати кращою. То що ж, дозволити плоті грішити, скільки їй заманеться? Ні! Я говорю зовсім не про це. Я лише маю на увазі, що плоть не може не робити гріхів. Наші гріхи не залежать від наших бажань чи здібностей. Ми не можемо не грішити, навіть якщо не хочемо грішити, і чим сильніше ми намагаємося не грішити, тим більше грішимо.
 
«та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Лист до Римлян 7:23–24). Плоть не може робити добра, тому що вона робить нас бранцями закону гріха.
Люди не люблять визнавати цю істину, уникають її. Вони говорять: «Як ви можете настільки відкрито говорити про це?» Але хіба сам Павло не сказав про це відкрито? Плоть служить Закону гріха. Ми служимо гріху поки не вмремо, незалежно від нашого бажання. Цілком безсумнівно плоть є знаряддям гріха.
 
 
Господь дозволив нам гідно служити Йому
 
Мої кохані праведники, як ви думаєте, чи здатні ви, докладаючи зусиль, служити Господу вашою плоттю? Чи можливо це? Ні!
Хто врятував нас від усіх наших прогрішень? Ісус. Чи звільнив Він нас від гріхів плоті, що служить закону гріха? Чи дійсно Ісус Христос врятував від гріхів плоті нас, слуг закону гріха, що чинимо гріхи усе життя? Чи дійсно Господь врятував нас від усіх наших прогрішень? Звичайно, Він зробив це! Плоть не може не грішити; ви не можете одержати прощення своїх гріхів і уникнути Божого покарання справами вашої плоті. Але Господь уможливив неможливе. Господь зробив нас праведниками й врятував нас від усіх наших прогрішень незважаючи на те, що ми постійно грішимо.
Ісус Христос, наш Господь, врятував нас. Хто врятував нас? Це - Ісус Христос. Тоді хто ж такий Ісус Христос? Він є Син Божий і Господь усіх віруючих. Він – Господь, Який врятував нас. Ісус Христос, наш Господь, зробив нас досконалими, звільнивши від усіх гріхів. Ісус Христос дозволив нам служити Йому.
Господь дозволив нам жити без гріха. Усемогутній Бог, що створив нас, спас нас від усіх наших прогрішень. Наш Господь врятував нас і зробив нас праведниками, незважаючи на те, що наша плоть аж до смерті служить Закону гріха. Ось чому Апостол Павло дякував Богу через Ісуса Христа, Господа нашого. Ми не в змозі в достатній мірі віддячити Богу за те, що Він послав нам Ісуса Христа, нашого Господа.
Ми повинні усвідомити всю глибину величі спасіння, дарованого нам милостивим Господом. Ми не можемо не дякувати Всемогутньому Богу, що владою Своєю врятував нашу розбещену плоть, що не може не грішити аж до смерті. Господь могутністю Своєю врятував нас і зробив наші члени знаряддями Свого служіння. Господь назавжди спас нас, тобто ми вже ніколи не будемо рабами гріха.
Чи цілковите Господнє спасіння? Звичайно, так! Його спасіння - абсолютне і цілковите. Він дозволив нам гідно служити Йому. Хто виконав цю велику місію? Наш Господь! Хто зробив праведниками й віддав на служіння Богу тих, котрі не могли не грішити своєю плоттю? Наш Господь! Господь врятував нас, що грішимо усе своє життя, від усіх наших прогрішень. Він перетворив нас у тих, котрі можуть служити Його праведності.
 
 
Господь врятував нас від усіх наших прогрішень

Ми повинні задуматися над цим, тому що ми – люди. Спасіння – чудесне насамперед тому, що ми – люди. Якби я не знав, що плоть служить тільки гріху, я б постійно перебував у пригнобленому стані через мої гріхи. Ці ж гріхи напевно змусили б мене залишити моє духовне життя незважаючи на те, що я вже одержав прощення гріхів.
«До знаходження спасіння я ще мирився зі своїми гріхами. Але якщо зараз, після отримання спасіння, я продовжую грішити, то яка різниця, чи я врятований, чи ні? Яка користь від того, що я народився знову?» Справа в тому, що ви, напевно, думаєте, що ви повинні стати кращими, ніж були. Ви, напевно, вважаєте, що після того, як ви знайшли спасіння, ваша плоть повинна стати кращою, ніж була до цього. Ті, котрі не народилися згори, усе ще ніяк не можуть зрозуміти, про що я говорю.
Ми можемо дякувати Ісусу тільки тоді, коли знаємо і віримо, що всі гріхи плоті прощені. Я дякую Господу, що знищив усі гріхи, які я роблю зараз і чинитиму аж до смерті.
У попередньому виданні корейського збірника гімнів, що виконуються під час зборів, є гімн, у якому звучать такі слова: «♪Алілуя! Славте Господа! Усі мої минулі гріхи прощені! Я йду разом з Господом Ісусом, і куди б я не йшов, я увійду в Царство Небесне♪». Що це значить? Якби Господь знищив тільки наші минулі гріхи, то що ж довелося б нам робити зараз? Виходить, що зараз ми не повинні були б більше грішити. А зробивши гріх, ми повинні були б наполегливо молитися про його прощення. І тоді усе в нас було б добре. Але це усього лише підступ сатани, його обман.
Який солодкий цей обман. Сатана каже нам: «Усі ваші минулі гріхи прощені. Тому, якщо ви слідуєте за Ісусом і при цьому більше не грішите, ви зможете ввійти в Царство Небесне. Але якщо ви знову зробите гріх, то, щоб знайти Царство Небесне, ви повинні постійно підносити Богу молитви покаяння. Чи ви розумієте це?» І, читаючи Біблію, більшість людей вірять у це. Вони співають у своїх гімнах: «♪Алілуя! Славте Господа! Усі мої минулі гріхи прощені! Я йду разом з Господом Ісусом, і куди б я не йшов, увійду в Царство Небесне♪».

Але ці люди не можуть припинити грішити. Такий Божий Закон плоті. Плоть не може не грішити знову й знову. Тому люди думають, що їм потрібно наполегливіше молитися про прощення гріхів. Вони самовіддано моляться, каються у своїх щоденних гріхах, просячи прощення за ці гріхи. Після таких молитов вони співають: «♪Алілуя! Славте Господа! Усі мої минулі гріхи прощені! Я йду разом з Господом Ісусом, і куди б я не йшов, увійду в Царство Небесне♪». Але як довго може це тривати? День, два, три? Ні, це може тривати навіть не день, але лише кілька годин. Вони можуть молитися про прощення, ретельно постити, але їм не уникнути непорушного Закону Божого, поки вони житимуть по плоті.
Чи правдиві слова наведеного вище гімну? Чи тільки ваші минулі гріхи були прощені? Наш Господь знищив усі наші гріхи, а не тільки гріхи минулого. Зараз ми можемо дякувати Йому зі словами: «♪Алілуя! Славте Господа! Усі мої гріхи прощені! Я йду разом з Господом Ісусом, і куди б я не йшов, увійду в Царство Небесне♪».
Ті, котрі вже знайшли спасіння, можуть відчувати зніяковілість і розгубленість, коли знову роблять гріх. Це відбувається, якщо вони не знають, що плоть грішить аж до смерті, причому в повній відповідності з Божим Законом. Такі люди відразу ж цілковито втрачають самоконтроль, як тільки виявляють, що їхня плоть так само недосконала і зловмисна, як і плоть тих, котрі не народилися знову. Вони спокійні й умиротворені лише тоді, коли не грішать. Такий мінливий стан духа властивий будь-якому християнину, що ще не одержав прощення гріхів. Вуста його можуть вимовляти такі слова: «♪Всі мої гріхи знищені. Усі ваші прогрішення теж знищені. Всі наші гріхи знищені!♪» Але, згрішивши у черговий раз, така людина вважає, що їй знову необхідно просити прощення гріхів. Чим частіше вона грішить, тим тихіше вимовляє ці слова: «♪Мої гріхи знищені, ваші гріхи знищені...♪», і зрештою ця людина падає у відчай і розчаровується в собі.
Господь наш цілком спас нас від гріхів. Господь врятував нас від усіх наших прогрішень для того, щоб ми могли прославляти Його і дякувати Йому в будь–який час і в будь–якій ситуації. Ми можемо насолоджуватися спокоєм разом з Ним і в ім’я Ісуса Христа просити Бога про допомогу, коли б вона нам не знадобилася.
 
 
Якщо ми знаємо, що плоть служить тільки закону гріха, то можемо уникнути гріхів завдяки вірі
 
Чому наше духовне життя настільки важке? Ви мучитеся у своєму духовному житті, тому що не знаєте істини, яка каже, що плоть служить тільки закону гріха. Ви повинні знати цю істину.
Ми пізнаємо Божу істину і наше духовне життя зміниться, якщо будемо уважно слухати Слово Боже і спілкуватися один з одним. «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого» (Євангеліє від Івана 8:31–32). Господь цілком врятував нас від наших прогрішень, щоб ми постійно могли дякувати Богу. Чи ви вірите в це? Господь врятував нас від усіх наших прогрішень.
Намагайтеся не потрапити в полон своїх власних міркувань – ваші помисли нікуди вас не приведуть. Ми можемо слідувати за Господом, дякувати Йому і жити вірою тільки тоді, коли позбудемося гніту гріха. Якщо ж наша віра якось залежить від наших учинків, і якщо ми знаємо, що знову будемо грішити, не зможемо насолоджуватися миром у Господі й слідувати за Ним. Якби спасіння Господнє було хоч трішки неповним, ми не змогли б настільки упевнено слідувати за Ним.
Дякуємо Господу за те, що Він змив усі наші гріхи. Славимо Бога і твердо слідуємо за Ним. Якби я не міг вирішити проблему своїх власних гріхів, то як же зміг би допомогти іншим врятуватися? Як я можу проповідувати Євангеліє іншим людям? Як може потопаючий врятувати іншого потопаючого? Якщо ми визнаємо, що наша плоть не може не грішити, то зможемо уникнути гріха. Але якщо ми не визнаємо цієї істини, то виявимося під впливом однієї з помилкових релігійних доктрин під назвою «християнство».
 
Є одна смішна історія. Можливо, ви чули її. Одного разу молодий священик подався на кінному візку до умираючого парафіянина, що жив у далекому гірському селі. У дорогу із собою священик узяв двох черниць зі свого приходу. Праворуч від нього сиділа гарненька молода черниця, а ліворуч – стара й неприваблива черниця. Усе йшло добре, поки візок котився по рівній широкій міській дорозі. Але як тільки візок виїхав на вибоїсту гірську стежку, його почало сильно розгойдувати з боку в бік. Як ви думаєте, які думки почали приходити в голову молодого священика? Коли візок хилився вправо, священик у думках кликав до Бога: «Боже, нехай буде Твоя воля!» Але як тільки візок хилився у протилежну сторону, священик уже буквально кричав цілим серцем: «Господи! Не введи мене у спокусу!» Таким чином, він просив про дві речі: «Боже, нехай буде Твоя воля!» і «Господи! Не введи мене у спокусу!»
Ми всі такі ж, як цей священик. Плоть наша служить Закону гріха, але ми повинні знати волю Божу й слідувати за Ним у вірі відповідно до Його волі, тому що нам нічого чекати від самих себе. Ми вмерли, і наша плоть уже ніколи не стане кращою.
 
 
Ми ідемо за Господом, тому що Він цілком врятував нас
 
Наскільки важким було б наше життя, якби Царство Небесне досягалося добрими справами, чи якби наше спасіння залежало від того, наскільки добропорядним життям ми живемо. Господь сказав нам: «Ви грішите ціле свою життя. Але Я змив усі гріхи, які ви чинитимете аж до смерті. Я зробив вас праведниками. Я зробив з вас людей, у яких немає гріхів. Я цілком врятував вас. Чи ви вдячні Мені?» Якою буде наша відповідь? «Так, ми дякуємо Тобі, Господи!» Тоді Він запитає: «Чи підете за Мною?» Що ми відповімо? «Так, ми підемо за Тобою».
Чи хочете ви слідувати за Богом? Звичайно, ми хочемо слідувати за Господом, тому що Він знищив усі наші гріхи. Якби Господь знищив тільки дев’яносто відсотків ваших гріхів, то ви б не змогли слідувати за Ним. Ви можете скаржитися Богу, говорячи: «Ти мав знищити решту десять відсотків моїх гріхів! Хіба я можу сам розібратися з цими гріхами? Як я можу слідувати за Тобою, коли мені необхідно змити із себе весь цей бруд?» І тоді, через ці гріхи ми перестали б слідувати за Богом.
Однак зараз, коли Господь цілком врятував нас від усіх гріхів, ми бажаємо слідувати за Ним. «Так, Ти цілком врятував мене. Відтепер я можу слідувати за Тобою! Дякую Тобі, Господи! Слава Тобі, Господи! Я люблю Тебе!» Ми присвячуємо себе служінню Господу, тому що любимо Його і хочемо слідувати за Ним. Бажання слідувати за Господом йде із глибини нашого серця, тому що Він врятував нас від усіх наших прогрішень і обдарував нас Своєю любов’ю.
Те ж саме стосується й відвідування церкви. Відвідувати недільні богослужіння набагато легше, якщо ми ходимо до церкви добровільно і з задоволенням. Якщо ж із якихось причин нам не хочеться ходити до церкви, тоді недільні відвідування церкви стають для нас тяжким випробуванням. І якщо при цьому нам доводиться вислуховувати такі ж фальшиві та трагічні слова: «Пані та панове, покайтеся у своїх гріхах, зроблених за минулий тиждень!», то незабаром ви взагалі перестанете ходити до церкви. Люди, які мають сильну волю, можуть продовжувати відвідувати церкву протягом десяти, а то й двадцяти років, але, зрештою, і вони не витримують. Лжепророки змушують людей, які страждають від своїх гріхів, постійно каятися й просити їх прощення. З цієї причини багато людей перестають відвідувати церкву, тому що вважають, що вірити в Ісуса дуже важко.
 
Ми слідуємо за Господом, переповнені Його любов’ю до нас. Ми не можемо не прославляти Господа, не співати Йому гімн: «♪Я люблю Ісуса! Я не проміняю Ісуса ні на що на світі♪». Ми слідуємо за Ісусом, тому що насправді любимо Його.
Його спасіння – воістину чудесне. Господь дозволив нам служити Йому, не маючи ані найменшого гріха. «Отже, немає нині ніякого осуду тим, що у Христі Ісусі живуть не у плоті, але за духом, Тому що Закон духу життя в Христі Ісусі звільнив мене від Закону гріха і смерті» (Лист до Римлян 8:1-2). Господь благословив нас, щоб ми постійно дякували й прославляли Його. Він хоче, щоб ми раділи життю й завжди слідували за Ним. Він врятував нас. Чи ви вірите в це?
Не дозволяйте вашій слабкості та немічності панувати над вами. Господь змив усі гріхи людей, чиї вчинки й поведінка важко контрольовані. Він також знищив гріхи злісних і розбещених людей. Хіба вже це не спонукує вас слідувати за Господом? Ось чому ми любимо нашого Господа. Наш Господь не змушує нас слідувати за Ним, Він не примушує нас служити Йому. Бог благословив нас. Він став нашим Батьком, а ми – Його улюбленими дітьми; Бог покликав нас слідувати за Ним. Він заповів Своїм слугам служити Йому.

Усі ті, котрі були врятовані Богом, є Його слугами. Бог благословив усіх Своїх слуг і покликав їх слідувати за Ним. Господь призвав нас не за наші справи. Він сказав нам: «Я цілком врятував вас від усіх ваших гріхів. Ваш характер цілком нестерпний. Ви – глибоко порочні. Ви – безумні та дурні. Ви мали бути прокляті за гріхи ваших предків. Але я врятував вас, і все інше мене не хвилює. Хоча я змив усі ваші гріхи, ви будете продовжувати грішити усе своє життя. Я поніс покарання за вас і повстав з мертвих, щоб змити усі ваші гріхи. Я зробив це, тому що люблю вас. Я люблю вас. А ви любите Мене?» Яка ж буде наша відповідь? «Так, я люблю Тебе, Господи. Ти знаєш, що я теж люблю Тебе. Дякую Тобі, Господи!»
«І сказав їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей.... Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить». Так сказав Господь. Чи ви вірите в це? Скільки в нас злоби та недоліків! Скільки разів ми грішили перед Богом? Не варто прикидатися, що ви не грішите!
Протягом усього свого життя ми грішимо незліченну кількість разів. Але Господь назавжди змив усі наші прогрішення, незважаючи на те, що наші гріхи такі ж численні, як зірки на небі. Господь Ісус цілком знищив усі наші гріхи.
 
 
Бог зробив нас Своїми слугами, зодягнувши у Свою Праведність

Часом, придивившись до себе, ми починаємо думати, що вже більше не можемо слідувати за Богом. Часом серця наші немов світяться, а іноді вони затьмарені. І час від часу ми, навіть народившись знову та слідуючи за Господом, виявляємося в мороці. Ми переживаємо такі зміни, наче чотири пори року. Коли після потопу Ной залишив свій ковчег, Бог сказав: «Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться» (Книга Буття 8:22).
Так само не припиняться злети й падіння нашої віри. Буває, ми радісно славимо Ісуса, а по хвилі, зіштовхнувшись із якимись труднощами, нахмурюємося й дратуємося.
«...їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю! А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи» (Лист до Євреїв 10:17–18).
Плоть не може не грішити, поки не вмре. Такий Закон плоті. Плоть служить закону гріха. Це значить, що тіло може тільки грішити. Але Бог зробив тих, котрі не можуть не грішити, Своїми слугами. Яким чином Бог зробив нас Своїми слугами? Він, звичайно ж, не міг би зробити Своїми слугами тих, котрі мають гріх.
Бог зробив вас Своїми слугами, знищивши всі гріхи, які ваша плоть чинить аж до останнього дня вашого життя, і поніс покарання за ваші гріхи для того, щоб зробити вас досконалими. Він освятив і призвав вас трудитися для Нього. Він зробив нас Своїми слугами. Хоча ми немічні та слабкі, відтепер ми наділені силою й могутністю. Ви можете запитати: «Якою силою?» Ми наділені силою Божої праведності, абсолютною силою, зодягнувшись в шати Божої праведності. Іншими словами, Він зробив нас досконалими. Незважаючи на слабкість нашої плоті ми сильні духом.
 
 
Хто може служити Господу?
 
«Як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо» (Другий Лист до Коринтян 6:10). У нас немає гріха, хоч здаємося ми грішниками. У нас немає гріха, хоч ми грішимо. Проте, ми можемо допомогти багатьом людям врятуватися завдяки Євангелію води та Духа. У цьому полягає Христова таємниця і секрет Царства Небесного.
Я славлю Господа, що цілком врятував нас. Хто може служити Господу? Той, хто хоче служити Господу, намагаючись не грішити, чи той, хто вірить у те, що Господь забрав усі гріхи, вчинені нами протягом усього життя? Лише останні можуть служити Господу й бути бажаними для Нього. Служити Богу можуть тільки ті, котрі вірять, що Господь змив усі їхні гріхи. Ці люди добровільно присвячують себе Господу й віддають у Його розпорядження усе, що мають. Вони пишаються тим, що є Його слугами, які здатні щось зробити для Господа, нехай навіть щось найменше.
Деякі люди настільки піклуються про свою порядність, що лицемірно посміхаються й залишаються спокійними навіть у тих ситуаціях, коли, здавалося б, повинні виявити своє невдоволення й гнів. Така самовпевненість і лицемірство повинні бути відкинуті. Ми зобов’язані викинути у смітник свою показну чесноту, як викидаємо туди недоїдки зі столу. Ми повинні відмовитися від приватної праведності, викрити її і викинути в смітник. Лише коли відречемося від особистої праведності, ми зможемо дякувати Господу й прославляти Його праведність.
Тільки тоді ми зможемо оспівувати Його такими словами: «Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір’я Його з похвалою! Виславляйте Його, Ім’я Його благословляйте» (Книга Псалмів 99:4). Ті ж, котрі не бажають відмовитися від власної праведності, навіть будучи врятованими, не можуть ні любити Господа, ані слідувати за Ним до кінця. А ті, котрі знають, що плоть усе життя служить тільки гріху, і вірять, що Господь змив усі їхні гріхи, та навіть ті, що вони зроблять у майбутньому, хочуть любити Господа й бажають служити Йому. Їх серця переповнює бажання служити Господу.
А ваше серце любить Господа? Чи бажає ваше серце служити Йому? Чи дякує воно Господу?
 
 
Господь дозволив нам жити щасливим і безгрішним життям
 
Ми, слуги Божі, живемо в статку й незмірно щасливіші за тих, котрі заробляють мільйони доларів у рік. Улітку, у сезон кавунів, персиків та винограду, ми їмо їх більше, ніж достатньо. Ми їмо все, що хочемо. Ми – не бідні. Хіба, одержавши спокуту гріхів, ви жили в бідності? Ні, ми жили в гараздах.
Ми можемо жити в статку, якщо ходимо в Господі. Той, хто ходить у Господі, ні в чому не відчуватиме нестатку. Чи ви вірите в це? Ми живемо в достатку, хоча й не багаті, якщо зважити за світовими стандартами. Чи ви вірите в це? Чи є у вас якісь незадоволені потреби й бажання після того, як ви зустрілися з Ісусом? Ми ні в чому не бідуємо. Зараз ми живемо набагато краще, ніж раніше. Ще ніколи я не жив так добре і ніколи раніше мій сон не був таким спокійним.
Господнє спасіння – цілковите. Словами неможливо висловити цю благодать. Наш Господь цілком врятував нас. Він дозволив нам дякувати Богу через Нього. Яка велика Його милість!
«Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» Ми грішимо протягом усього свого життя. Хто врятував нас від усіх гріхів нашої плоті? Наш Господь, Ісус Христос, спас нас. Як Павло, я також дякую Богу через Ісуса Христа, Господа нашого. Дякую Тобі, Господи. Дякую Тобі за те, що Ти змив усі наші гріхи.
Апостол Павло, сповнившись Божою праведністю, відрікся від особистої праведності. Він кілька разів говорив про те, що його плоть віддана гріху. Деякі люди говорять, що сьомий розділ Листа до Римлян Павло написав до того, як був врятований, а восьмий – після того. Але це зовсім не так.
Слово Боже рівною мірою відноситься як до тих, котрі врятовані, так і до тих, котрі ще не врятовані. Воно підходить до кожної людини. Більшість теологів, не розуміючи правдивого змісту Слова Божого, схильні розмежовувати сьомий та восьмий розділи Листа до Римлян. При цьому вони вважають, що сьомий розділ відноситься до людей, які ще не знайшли спасіння, а восьмий розділ – до тих, які вже віднайшли спасіння. Вони самовільно, за своїм розсудом, поділяють Слово Боже на окремі розділи, не маючи ані найменшого уявлення про те, як це робити. Однак ці люди такі спритні в цій справі, що безліч мирян піддаються на їх обман.
Господь цілком знищив усі наші гріхи, знищив їх раз і назавжди. Я хочу, щоб ви жили у вірі, дякуючи Богу. Я бажаю, щоб ваші обличчя сіяли й глибокі зморшки більше не торкалися вашого чола. Господь змив усі гріхи з вашого серця. Дякую Господу за те, що Він врятував нас від усіх гріхів нашої плоті.