Проповіді

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 9-1] Вступ до дев’Ятого розділу

 
 
ЄВАНГЕЛІЄ ВОДИ ТА ДУХА ЯК ДЛЯ ЮДЕЇВ, ТАК І ДЛЯ ПОГАН!
 
Чому Павло сказав, що відчуває у серці великий сум і безперервні муки за свій народ? Тому, що заради своїх братів, таких дорогих його серцю, Павло радше хотів сам бути проклятим і відлученим від Христа. По плоті своїй він дійсно хотів, щоб його народ був врятований.
 
У ці останні дні ми як ніколи зацікавлені в проповідуванні усьому світу Євангелія води та Духа. Поширення Євангелія істини є найбільшою справою Божою й у той же час найважливішою метою для народжених знову віруючих. Для нас також важливо, щоб ізраїльтяни прийняли Євангеліє води та Духа. Ми повинні продовжувати молитися за них, щоб вони могли знайти спасіння, тому що знаємо, що як тільки вони визнають Євангеліє, другий прихід нашого Господа буде зовсім близько.
Цього року я вирішив, що буду молитися про всесвітню евангелізацію й визнання ізраїльтянами правдивого Євангелія. Я також молюся, щоб з числа ізраїльтян з’явилися Божі служителі. Бог раз дав євреям Свій Закон і також зробив їх царством священиків перед Своїми очима. Сам Христос прийшов з євреїв по плоті, а вони все ж відмовилися повірити в Нього і дотепер виступають проти Бога, продовжуючи противитися Його волі.
 
 
ГОСПОДЬ СКАЗАВ, ЩО БУДЕ ВАЖКО ЗНАЙТИ ВІРУ НА ЗЕМЛІ, КОЛИ ВІН ПРИЙДЕ ВДРУГЕ 
 
Божа воля полягає в тому, щоб Євангеліє води та Духа, яке прийшло з Єрусалиму, поширювалося по всьому світу. Однак сьогодні серця людей озлоблені. Багато людей далекі від пошуку істини.
Недавно в Кореї показали фільм «Остання спокуса Христа», у якому Ісус показаний незаконнонародженим сином. Фільм повний богохульства і його основним завданням є показати, що Ісус був не Богом, а звичайною людиною, таким же, як і принц Сіддхартха в Індії, відомий як Будда. Цей фільм зневажає істину про те, що Ісус – наш Бог і Спаситель. Ось чому Господь сказав: «Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?» (Євангеліє від Луки 18:8).
Ісус Христос, у якого ми віримо, є Богом; Він вищий за кожного зі Своїх творінь і гідний слави й вічності. Народжений у єврейському народі, Він узяв на Себе всі гріхи людства тим, що прийняв хрещення від Івана Хрестителя, пролив кров і вмер на Хресті, воскрес із мертвих на третій день і став Спасителем для всіх тих, котрі вірять у Нього. Господь, Який став Божою праведністю, звільнив нас від наших прогрішень, виправдавши тих, котрі вірять у Нього.
Павло сказав, що незалежно від того, скільки ізраїльтян є спадкоємцями Авраама, спадкоємцями Божими можуть стати лише ті, котрі повірять в Ісуса.
Ізраїльтянам призначено пройти через безліч гонінь і мук у майбутньому. Божа воля така, що багато з них у результаті прийдуть до віри в Господа як свого Спасителя. Навіть незважаючи на те, що Господь узяв на Себе всі гріхи світу, включаючи ті, котрі вчинили євреї, вони продовжують відмовлятися вірити в Ісуса, як свого Спасителя.
Чи ви слабкі? Деякі з нас можуть бути слабшими чи сильніше за інших. Однак перед Богом – ми усі немічні. Ми можемо стати дітьми Божими, вільними від гріха, тільки повіривши в те, що наш Господь прийшов на землю, узяв на Себе наші гріхи в момент хрещення й забрав смертне покарання замість нас на Хресті. Ми повинні славити Господа і вірити у силу Божу, котра зробила нас Його народом, вільним від гріха. Наш Господь – істинно великий.
Деякі люди думають, що усе існує завдяки людині. Наприклад, вони думають, що закони встановлюються людьми й існують для них. Проте, ми повинні усвідомлювати, що не все походить від людини, але все можливо лише з волі Божої. Бог створив цей світ і весь всесвіт. Навіть установлені людьми Закони, які керують нами, в своїй основі ґрунтуються на Божій волі.
Оскільки Господь діє і виявляється у всьому, й усе чиниться відповідно до Його волі, ми повинні в усьому відкрити для себе Божу праведність. Коли ми були слабкі, грішили проти Бога і були відлучені від нього через нашу гріховність, Бог пообіцяв нам послати Ісуса Христа. Він виконав Свою обіцянку через прихід Ісуса і Його хрещення, завдяки якому ми звільнені від гріхів світу.
Сьогодні, коли Євангеліє води та Духа поширюється в усі куточки земної кулі, споконвічний план Божий буде довершено. Дивлячись на те, як у світі відбуваються різні події, можемо бачити, що Сполучені Штати Америки й Ізраїль знаходяться в центрі цих подій. Я вірю, що без Божого втручання ще одна світова війна стала б дійсною реальністю.
Коли був зруйнований Всесвітній Торговий Центр, це вплинуло на увесь світ. Якщо світ знову буде втягнений у війну в цей час, у цю епоху, що буде з усіма нами? Ми очевидно не зможемо вижити в іншій світовій війні. Навіть природа не може воскреснути після усіх катаклізм повної розрухи, викликаної дією людини. Сподіваюся, що усі ви будете молитися про те, щоб Євангеліє води та Духа проповідувалося по всьому світу. Наше занепокоєння полягає в тому, що без миру на землі ми не зможемо виконати цього. Ми усі повинні молитися про мир і прагнути знищити війну й тероризм.
Жодна створена людиною релігія не може знищити людські гріхи. Тільки один Ісус Христос може звільнити нас від наших прогрішень. Тільки завдяки Його хрещенню від Івана і Його крові на Хресті наші гріхи можуть бути спокутувані та змиті. Це благословення дане тим, котрі вірять у Божу праведність. Єдиний спосіб, яким ми можемо звільнитися від наших прогрішень, це вірити в Христове хрещення та Його кров. Іншого шляху немає. Ми не можемо одержати спокутування ритуальними молитвами, як воліють робити більшість релігійних людей. Навпаки, єдиний шлях до спокутування гріхів полягає у вірі в Божу праведність, що цілком і назавжди звільнила нас від гріхів. Це сталося через народження Ісуса, що Своїм хрещенням і смертю на Хресті взяв на Себе всі наші гріхи.
 

МИ ВРЯТОВАНІ ВІД УСІХ НАШИХ ПРОГРІШЕНЬ ЧЕРЕЗ ВІРУ В ІСТИНУ ЄВАНГЕЛІЯ ВОДИ ТА ДУХА
 
Ця істина повинна проповідуватися в кожнім куточку землі. Ми повинні визнати, що невіра в цю істину є гріхом як для євреїв, так і для поган. Усі повинні вірити в Євангеліє води та Духа.
Усі народи, євреї й погани не можуть не грішити, живучи в цьому світі. Наш Господь раз і назавжди взяв на Себе всі ці гріхи в момент Свого хрещення. Чи існує ще простіша і зрозуміліша істина окрім істини хрещення і крові Ісуса на Хресті? Чому Іван охрестив Ісуса? Ісус прийняв хрещення від Івана і розп’яття, щоб раз і назавжди знищити всі наші гріхи. Не вірячи в цю істину й не приймаючи її у свої серця, люди йдуть до повного руйнування й погибелі через свої гріхи.
Хрещення, прийняте Ісусом – «бо так» (Євангеліє від Матвія 3:15) - виконує всю праведність. Слово «так», грецькою «hoo’tos gar», означає «у такий спосіб», «найбільше підходить», «немає іншого шляху, крім цього». Це слово показує, що Ісус безповоротно взяв на Себе всі гріхи світу, прийнявши хрещення від Івана. Прийнявши хрещення, Він зміг понести всі гріхи людства на Хрест і змити їх Своєю кров’ю замість нас. Ми повинні усвідомлювати, що ця істина є істиною спокути, завдяки якій все людство може бути очищене від своїх гріхів.
 
Наш Господь сказав нам: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить». Хрещення і кров Ісуса є Божою істиною, яка звільняє нас від наших прогрішень. Вона цілком ґрунтується на написаному Слові Божому. Істина спокутування Євангелієм води та Духа перебуватиме повіки. Бог Отець вирішив, що грішники повинні одержувати спокуту хрещенням Ісуса і Його кров’ю на Хресті; така Його воля. Вірячи у хрещення і кров Христа як наші спокути, ми віримо в усе, що Бог установив для нас. Наші гріхи спокутувані тільки по вірі в істину води та Духа.
Якщо кожної миті вашого життя ви вірите у хрещення Христа і Його кров, пролиту на Хресті, в істину спокути як джерело спасіння, то ви уже виправдані. Якщо ж ви навпаки не вірите, то залишаєтеся грішником. «Тому що всі згрішили й позбавлені слави Божої». Ми можемо одержати прощення наших прогрішень і стати дітьми Божими, тільки вірячи в Ісуса Христа, як свого Спасителя. Немає причини для невір’я в істину Євангелія води та Духа. Немає жодної людини, котрій не потрібно Євангеліє спокути. Воно необхідно кожному. То чому ж не усі хочуть вірити в це, коли істина Євангелія води та Духа так чітко позначена, начебто їм зовсім не потрібно очиститися від гріхів?
Багато людей в усьому світі прийняли Євангеліє води та Духа і проповідують його іншим. Деякі з них просили нас стати добровільними дистриб’юторами наших книг. Якби ви могли звільнитися від гріхів, вірячи тільки в кров, пролиту на Хресті, тоді всі люди світу одержали б виправдання й звільнилися б від гріха. Якщо людина вірить тільки в кров, пролиту на Хресті, вона продовжуватиме грішити, незважаючи на щоденні молитви покаяння, оскільки такі молитви вимовляються механічно, проходячи через почуття, і просто є вправами релігійного ритуалу.
Якщо ви намагаєтеся змити свої гріхи, вимовляючи молитви покаяння, то робите тяжкий гріх проти Бога, оскільки ваші дії применшують Божу праведність, що не може бути виконана нашими власними зусиллями, але тільки хрещенням Ісуса і Його розп’яттям на Хресті, завдяки яким Ісус змив усі наші гріхи й забрав покарання замість нас.
Якщо ви приймаєте Ісуса як Свого Спасителя, вірте, що ви одержали спокуту завдяки Його хрещенню і розп’яттю. Ісус обіцяв звільнити грішників від їх гріхів і виконав свою обіцянку, прийнявши хрещення від Івана на річці Йордан та проливши кров на Хресті для виконання Божої праведності. Який сенс не вірити в цю істину? Ви повинні вірити у хрещення Ісуса і Його кров на Хресті, як джерело спасіння.
Ту істину, що Ісус узяв на Себе всі гріхи світу, коли приймав хрещення, можна знайти в Євангелії від Матвія 3:13-17. Лише ті, котрі не хочуть одержати прощення гріхів, відмовляються вірити в цю істину. Ви можете стати дитям Божим і одержати вічне життя лише по вірі в істину Євангелія води та Духа – ніщо інше не звільнить вас від ваших гріхів. Немає нічого більш дивного, ніж віра в цю істину, не існує кращого подарунка від Господа, аніж Його прощення. Серед багатьох дарунків, даних нам Господом, кращим є спокутування наших прогрішень.
Другим по величині дарунком від Господа є Міленіум, Тисячолітнє Царство, у якому ми будемо правити на землі. А третій дарунок – це те, що згодом ми житимемо в Небесному Царстві й правитимемо з Богом вічно. Господь дозволив, щоб в останні дні ця істина розкрилася як євреям, так і поганам.
Як передбачено в Біблії, два служителі Божі повстануть з Ізраїлю і через них Бог виявить дивні чуда Євангелія. Потім ізраїльтяни почують Євангеліє води та Духа через цих двох служителів, яких Бог підніме з їх народу, і багато хто увірують в Ісуса, як свого Месію. Ми чекаємо цього дня, як чекав Іван, закликаючи: «Прийди, Господи Ісусе!» (Книга Об’явлення 22:20).
Коли настане час і Господь прийде знову, ви усвідомите радість за те, що увірували в цю істину, завдяки якій ви одержали прощення й спасіння. Моїм найсердечнішим бажанням є щоб усі ви звільнилися від гріхів, увірувавши в істину Євангелія води та Духа. Світ може змінитися, але Євангеліє води та Духа, завдяки якому Бог врятував нас від усіх наших прогрішень, є незмінною і вічною істиною. Ми повинні вірити в цю істину, щоб одержати спасіння й спокуту. Нехай істина Божої спокути стане вашою.
 

БОГ ЗВІЛЬНИВ НАС, ЗРОБИВШИ НАС ДЖЕРЕЛОМ МИЛОСТІ
 
Вступ до розділу 9 Листа до Римлян оповідає про те, що Бог врятував Якова, тому що Він любив його більше, ніж Ісава. Якщо так, то Яків був зроблений джерелом милості, у той час як Ісав – джерелом гніву. Це викликає запитання – чому? А точніше, чи дійсно Бог надав перевагу Якову перед Ісавом? Безсумнівно, дуже багато людей почнуть сперечатися: «Оскільки Бог упереджено обрав одного улюбленця і безпричинно зненавидів іншого, то Його приречення й вибрання невірні».
Коли ми дивимося на світ, створений Богом, можемо бачити, які чудесні та чисті Його створіння. Рослини, тварини й інші речі, створені Богом, здаються досконалими. Невже тоді Бог міг полюбити одну людину й з зненавидіти іншу? Це не так.
Через неслухняність Адама та Єви гріх ввійшов у світ і через цей гріх усі, хто народилися пізніше, були приречені грішити й не могли уникнути покарання пеклом. Те, що Бог врятував від гріха Якова і не звільнив Ісава, не вважається за невірний учинок. У Бога були всі підстави чинити так.
Ми знаємо багатьох, навіть серед сучасних християн, які чинять, як Ісав. Звичайно така людина ніколи не пропускає богослужінь, незалежно від того, де і коли вони проводяться, відвідує ранкові та вечірні служби. Деякі навіть можуть витрачати більше грошей у церкві, ніж удома, тим самим замінюючи дім церквою. Ми можемо називати їх релігійними марафонцями. Серед них, проте, багато таких, котрі не сприймають усерйоз Божу праведність. Це тому, що вони встановлюють свою особисту праведність і, чинячи так, ігнорують Божу праведність.
Навіть ті, котрі ігнорують Божу праведність, усе ще хочуть піти на небо й одержати прощення гріхів. Але їхні зусилля спрямовані не на спасіння від гріхів, а на встановлення особистої праведності перед Богом та іншими людьми. Бог сказав тим, котрі не вірять у Його правду, що віра в Божу праведність доступна не для всіх.
Тоді хто ж може вірити в Божу праведність? Той, хто визнає свою гріховність, хто розумом своїм усвідомлює свою незначущість і нікчемність. Це ті, котрі, відкривши для себе Божу праведність через спокуту гріхів, що відкрилася в Євангелії води та Духа, відразу вірують у неї і починають славити Господа. Те, що ми віримо в Божу правду й у такий спосіб врятовані, означає, що ми – жалюгідні люди й маємо потребу в Божій праведності. Інакше нам довелося б решту життя прожити в гріху.
Але ті, котрі прагнуть особистої праведності перед Богом, зарозумілі. Такі люди можуть сказати: «Господи, даю Тобі десятину, усю ніч не спав, молився Тобі, за останні десять років ніколи не пропускав ранкових богослужінь і робив для Тебе безліч добрих справ».
Проте, Богу було б набагато приємніше, якби ця людина визнала, що вона зовсім не праведна та що їй необхідно вірити в Божу правду через спокуту водою і Духом, ніж намагатися довести своїми справами те, що вона не має і не може мати.
Навіть сьогодні в християнстві є багато людей, які роблять усе можливе, щоб показати їх особисту праведність. Деякі навіть щиро вдають, начебто чинять праведно. Однак, оскільки вони не вірять у Божу правду Євангелія води та Духа, їхні гріхи змиті не цілком. Бог призначить їм кінець. Ми сподіваємося, що усі вони стануть правдивими синами Божими завдяки прощенню гріхів по вірі у хрещення нашого Господа й Його кров, як істину спокути.
З приводу посудин спасіння Апостол Павло сказав, що Бог має милість до того, до кого має милість і має жаль до того, до кого має жаль. Хто ж тоді ті люди, які мають милість Божу? Люди не можуть жити за словом Божим, навіть якщо вони цього дуже хочуть. Вони знову й знову помиляються, незважаючи на їх щире бажання вірити у слово Боже і жити по цьому Слову. Вони в підсумку відчувають провину перед Господом, страждають від усвідомлення власної провини й думають, що заслуговують піти в пекло. Тому вони просять Бога змилуватися над ними, визнаючи, що вони жалюгідні як у цьому світі, так і в Царстві Божому. Оскільки вони знають, що не можуть врятуватися доти, поки Господь не зверне до них Своє милосердя, вони в розпачі просять Його про це.
Звільнення від гріха, іншими словами, знаходять ті, кого Бог шкодує й кому Він виявляє Свою милість. Цим людям Бог дарував Євангеліє води та Духа, пославши їм Свого Улюбленого Сина, щоб Він хрещенням і смертю на Хресті, а також воскресінням з мертвих звільнив їх від винищення. Наш Отець милостивий до тих, котрі гідні милості.
Але схоже на те, що у світі більше людей, на яких Бог виявляє свій гнів, ніж тих, до кого він милостивий. Бог сказав нам, що у сучасному християнстві існують як посудини милосердя, так і посудини гніву. Іншими словами є люди, яких Бог любить і ті, котрих Він не любить.
У Листі до Римлян 9:17 написано: «Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення». Бог дозволив таким людям, як фараон, піднятися, щоб показати Свою могутність. Однак, посудинам милосердя Він виявив Свою любов, щоб Його ім’я було проголошене по всьому світу. Через наші гріхи й Божий гнів ми усі заслуговуємо на пекло. Але ми врятовані від усіх наших прогрішень, адже Бог дарував нам Свою праведну любов, тому що Він мав милосердя до тих з нас, котрі повірили у Нього.
Люди, які не вірять у Божу праведність і тільки зацікавлені в утвердженні особистої праведності, повстають проти Бога. Цих людей Бог залишив для Свого гніву. Для того, щоб проявився Його страшний гнів, повинні бути ті, котрі виступають проти Нього, і в такий спосіб виявляється справедливість Божого суду.
Люди, схожі на фараона, відмовилися від любові Божої правди. Бог наслав на фараона десять лих, останнє з який – смертельне; тих, котрі відкинули Бога, чекає не що інше, як нескінченне вогненне озеро. Такий гнів Божої сили. Є багато сильних людей у цьому світі, котрі заперечують Бога, але Бог незабаром відкине їх, щоб показати силу Свого гніву. Ось чому Він залишає запеклі серця тим, котрі заперечують Його.
Для нас дуже важливим є те, як ми можемо стати посудинами милосердя, тому що, ставши ними, зможемо повірити в любов Божої правди. Нам нічого показувати перед Богом, навпаки, ми народилися, щоб вірити в Його праведну любов. Біблія розповідає нам історію про митаря й фарисея, які моляться перед Богом. Бог виявив милосердя до першого, а не до останнього. Люди, схожі на митаря, визнають перед Господом, що вони не зробили нічого доброго і не гідні Його слави. Тому вони просять у Бога милості.
Це люди, які зодягнуться в любов Божої праведності. Але люди, схожі на фарисея, постійно вихваляються, як багато вони зробили для Бога, що дають десятину, постять двічі на тиждень, постійно моляться і взагалі дуже набожні та благочестиві. Залежно від того, де ми стоїмо перед Господом, ми або будемо одягнені в любов Божої правди, або засуджені до покарання Його гнівом. Якщо ми озлобимо наші серця перед Богом, наші гріхи назавжди залишаться непрощеними. Без прощення нашою долею може бути тільки пекло.
Євангеліє води та Духа проповідується вже по всьому світу. Неврятовані залишаться неврятованими, тому що їхні серця озлоблені. У людях немає нічого праведного, і лише по вірі ми можемо зодягнутися в праведну Божу любов. Бог ненавидить тих, котрі незважаючи на те, що створені Богом, відмовляються визнавати Його праведність. Але ті, котрі вірять у Євангеліє води та Духа і в Божу праведність, будуть вічно улюбленими для Бога й одержать вічне життя.
Багато християн у цьому світі живуть як посудини гніву перед Богом. Ось чому нам необхідно довідатися з Листа до Римлян, що ж насправді є Божою праведністю. Бог любить одних і не любить інших тому, що одні люди вірять у Божу праведність, а інші – ні. Це – істина, про яку мені б хотілося поговорити. Те, як Бог учинив з Яковом та Ісавом, дуже справедливо. Серед тих, котрі вірують в Ісуса, багато хочуть, щоб Він любив їх, і при цьому не вірять у Євангеліє води та Духа. Ці люди схожі на Ісава й Бог судитиме їх за їхніми гріхами. 
Бог послав Свого Сина, щоб Він прийняв хрещення від Івана Хрестителя й назавжди знищив усі гріхи світу. Чи ви вірите в цю істину? Чи ви дійсно глибоко вірите в цю правду у вашому серці? Ми звільнимося від усіх наших прогрішень, коли повіримо в істину Євангелія води та Духа, через яке проявилася Божа праведність. Ісус раз і назавжди узяв усі гріхи світу, поклав їх на Свої плечі, умер на Хресті та воскрес із мертвих, щоб ми теж могли безповоротно звільнитися від своїх гріхів.
Але, якщо ми будемо намагатися знайти спокуту без віри в Божу праведність, ми тим самим будемо грішити проти Бога. Якщо ми не віримо в Божу праведність, то це означає, що Ісусу потрібно щодня приймати хрещення й смерть за наші гріхи. Невже Бог у Його нескінченній мудрості міг би обрати такий шлях? Щоб звільнити нас від наших прогрішень, Бог лише один раз послав Свого Улюбленого Сина. Він тільки раз прийняв хрещення, був розп’ятий за всі наші гріхи й воскрес із мертвих, щоб раз і назавжди цілком врятувати нас усіх.
Наш Бог праведний. Він у Своїй праведності задумав прощення гріхів. Бог не змиває наші гріхи, тому що ми молимося про Його праведність щоразу, коли грішимо. Навпаки, Він змив усі гріхи тих, котрі раз і назавжди одержали спокуту, увірувавши в Його праведність.
Що тоді відбувається з щоденними гріхами, які ми робимо і будемо робити? Ми можемо тільки з вдячністю поклонятися Господу й підносити Йому славу. З погляду Бога Ісус раз узяв на Себе всі гріхи світу Своїм хрещенням, пролив кров на Хресті та забрав покарання замість нас, і в такий спосіб раз і назавжди знищив усі наші гріхи для нашого повного спасіння. Любов Божої праведності сповнилася завдяки Його задуму раз і назавжди знищити всі наші гріхи.
У Листі до Римлян 9:25 написано: «Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою». Так, Бог сказав, що назве Своїм народом тих, котрі не були Його народом, тому що Божа праведність, у яку ми віримо, не теорія, а реальність. Ми вільні від усіх наших прогрішень завдяки вірі в Божу праведність. Оскільки це реальність, ті, котрі зневажають Божу правду, будуть відкинуті й осуджені подібно Ісаву. Немає жодного, хто міг би похвалитися своєю праведністю перед Богом.
 
Щоб звільнити нас від усіх наших прогрішень, Бог врятував нас Своєю праведністю. Як же нам тоді не дякувати й не славити Його? Ми не можемо не поширювати Євангеліє праведності з вдячністю і вірою.