Проповіді

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 9-2] (Лист до Римлян 9:9-33) Ми повинні знати, що доля не виходить за межі Божої праведності

(Лист до Римлян 9:9-33)
«А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари. І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака, бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому, як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів. Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні! Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись. Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує. Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення. Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує. А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його? Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так? Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть? Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль, і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу, на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган. Як і в Осії Він говорить: 
Назву Своїм народом не людей Моїх, 
і не улюблену улюбленою, 
і на місці, де сказано їм: 
Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого! 
А Ісая взиває про Ізраїля: 
Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, 
то тільки останок спасеться, 
бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі! 
І як Ісая віщував: 
Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри! 
Що ж скажемо? 
Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри, а Ізраїль, 
що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности. 
Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання, як написано: 
Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, 
і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!»
 
 
ЯКЕ ПРАВДИВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗАДУМАНЕ БОГОМ?
 
Звернімо нашу увагу на те, що означає «призначення, задумане Богом». Щоб точно зрозуміти, що означає призначення, ми повинні розглянути Слово Боже і виправитись, якщо в нашій вірі є щось невірне. Для цього ми насамперед повинні зрозуміти, чому Бог полюбив Якова і зненавидів Ісава. Нам також необхідно з’ясувати, наскільки розуміння призначення сучасним християнством відповідає Біблії. Ми усі повинні мати точне розуміння призначення, установленого Богом.
Щоб одержати Боже благословення, ми, християни, повинні з’ясувати, як Боже призначення відповідає Його задуму. Міркуючи над Божим задумом, багато сучасних християн думають, що їх доля була визначена ще задовго до народження незалежно від їх віри, начебто доля Якова і Ісава також була безумовно й односторонньо визначена Богом. Але це не так. Чи Бог любить нас, чи ні, залежить від того, чи ми віримо в Його праведність. Це істина, дана нам у Його задумі.
 
 
ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ПРАВИЛЬНО РОЗУМІТИ ПРИЗНАЧЕННЯ, ВАМ НЕОБХІДНО ВІДМОВИТИСЯ ВІД СВОЇХ ВЛАСНИХ ПОМИСЛІВ ТА СКОНЦЕНТРУВАТИСЯ НА БОЖІЙ ПРАВЕДНОСТІ
 
Оскільки багато людей не можуть думати про Божу праведність, яка проявилася через Ісуса Христа і вірити в неї, вони намагаються розмірковувати про Божу любов, як їм хочеться, і багато навіть думають, що Божа любов упереджена. Вони повинні зрозуміти, що так розмірковувати невірно. Нам необхідно відкинути наші неправильні твердження віри, не враховуючи праведний Божий план, що сповнився через Ісуса Христа. Якщо ви просто думаєте, що Бог любить одних і ненавидить інших, ви повинні зрозуміти, що це неправильна віра, вигадана вашим порочним мисленням.
Людський розум заполонений помилковими думками. Багато сучасних християн не мають правильної віри, тому що дуже часто їх розум переповнений невірними думками. Ось чому вам необхідно відкинути невірні думки й поставити свою віру на правильний шлях, слідуючи за Словом Божим й вірячи в Його правду.
Оскільки призначення задумане в Божій праведності, правильно зрозуміти й повірити в нього можна тільки, якщо ми віримо в Божу праведність. Ми повинні в такий спосіб мати віру в Божий задум і в Його праведність. Божий план полягає в тому, щоб зодягнути в Божу праведність усіх, хто вірить у Його любов.
Боже призначення полягає в тому, що Господь робить усіх віруючих Його народом, зодягнувши їх у спасіння прощення гріхів через хрещення і розп’яття Ісуса Христа. Ми повинні встановити правильні взаємини з Богом, маючи віру в істину, заплановану Богом у Його праведності. Бог зробив усіх, схожих на Якова, об’єктами своєї любові, у той час як схожих на Ісава – об’єктами свого гніву.
 
 
БОЖЕ ПРИЗНАЧЕННЯ НЕ Є ФАТАЛІЗМОМ
 
Призначення в Божому плані було стверджено в рамках Його праведності. Божа любов не є чимось установленим довільно поза якимось задумом. Якби хтось був безпричинно обраний ще до народження, тобто якби йому заздалегідь була приготована визначена доля, як же тоді людина могла б одержати звільнення від гріхів по вірі в праведність Ісуса? Якби доля людини була визначена ще до її народження і питання, чи вона вдостоїться любові Божої, було визначене і заплановане заздалегідь, хто б тоді вважав Бога справедливим і вірив у такого Бога? Ніхто не захотів би вірити в такого упередженого і деспотичного Бога.
Однак задум нашого Господа не є упереджений та деспотичний; він полягає лише в бажанні звільнити нас від гріхів Його праведністю і зробити нас Своїм народом. Бог дав нам праведність у Своєму задумі й у цій любові Він дав нам Своє прощення. Він задумав зодягнути в любов тих, котрі вірять у любов Його праведність, й одягти в гнів тих, котрі не вірять у неї.
 
Я хочу сказати тим, котрі через нерозуміння обурені Божим призначенням. Божий план полягає в тому, щоб зробити нас, створених Ним, Господнім народом. Ми повинні в такий спосіб бути вдячні Богу за Його призначення. Для нас краще бути вдячними віруючими в Божу праведність, ніж сердитися й суперечити Богу. Кожен, хто вірить в Ісуса як свого Спасителя, повинен мати точне уявлення й віру в Боже призначення, задумане в Його праведності.
 
 
ПРАВДИВЕ БОЖЕ ПРИЗНАЧЕННЯ БУЛО ВСТАНОВЛЕНЕ «ВІД ТОГО, ХТО КЛИЧЕ»
 
Розгляньмо Лист до Римлян 9:9-13: «А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари. І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака, бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому, як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів». 
Цей уривок каже нам про те, що Боже призначення – це любов, що воно задумане як любов Божої праведності. Незважаючи на те, що з погляду людини народження Сарою дитини було неможливим, Авраам повірив у Божу обіцянку, тому що Бог дав йому Своє Слово (Книга Буття 18:10). Ось як Бог виправдав Авраама: Бог дав йому сина Ісаака, тому що він повірив у Нього, і Бог визнав його віру.
Тому кажучи про віру в Божу праведність, ми говоримо про віру в Боже слово. Наше обговорення Божого плану й призначення повинно також керуватися вірою в Його Слово. Люди ж, що чинять інакше, наприклад, коли вони плутають знаходження Божої праведності з якимись видіннями чи знаменнями, що, за їх твердженням, вони бачили в хвилину моління чи сну, роблять велику помилку.
Далі у Павла написано: «але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака, бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому». 
Біблія каже нам, що Ісаак, не маючи власних дітей, молився Богу й Бог відповів йому, давши двох близнюків. Тут ми можемо побачити, що призначення, задумане як Божа праведність, має певне відношення до віри тих, кого любить Бог.
Варто ще раз прочитати вірш 11: «Бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні не від учинків, але від Того, Хто кличе». Ключ до розуміння істини призначення й вибрання в Божому плані полягає в тому, що це призначення залежить не від справ, але «від Того, Хто кличе». Між Яковом і Ісавом відповідно до призначення Божого плану, Бог призвав і полюбив Якова.
Іншими словами, коли призиваючи і люблячи людей, Бог кличе і любить тих, які подібно Якову далекі від праведності. Бог не призвав Ісава, який думав, що праведний, і був повний гордині. У Божому приреченні, встановленому в Його плані, суттю є те, що Бог призиває людей, подібних Якову. Обираючи таких людей як Яків, приречення Боже полягало в тому, щоб перетворити грішників у Його синів, вільних від гріха. «Від Того, Хто кличе», щоб зодягнути покликаних в любов, є Бог, і між Яковом та Ісавом покликаним був Яків.
Ми повинні знати й вірити в Божу праведність і Його план. Яків являє собою типового грішника, до якого Господь виявив милосердя Його праведності, у той час як Ісав представляє тих, котрі повстали проти Бога, ігноруючи Його праведну любов і домагаючись особистої праведності. Ось чому ключ до розкриття Божого слова про призначення, стверджений в плані Божому, лежить у розумінні того, що призначення Боже в обранні відбувалося «від Того, Хто кличе».
Ми повинні звільнитися від ілюзорної віри, створеної нашою уявою. У праведності Своїй Бог не міг не полюбити Якова і не зненавидіти Ісава. Пояснення Божого задуму й призначення полягає в тому, що Боже призначення в обранні відбувалося «від Того, Хто кличе». Задум Божий є істиною любові, виконаної в Його праведності. Коли Бог полюбив Якова і зненавидів Ісава, доля призначалася для виконання Божої праведності відповідно до Його задуму спасіння.
Ви улюблені та врятовані Богом зовсім не завдяки добрим справам, як стверджують багато релігій; тільки по вірі в Божий задум і праведність ви істинно стаєте Його синами, спокутуваними від гріхів.
 

ЧИ БОГ ПОМИЛЯЄТЬСЯ?
 
Бог любить тих, котрі вірять у Його праведність і люблять її. Іншими словами, немає нічого невірного в тому, що наш Отець вирішив полюбити і зробити Своїми дітьми тих, котрі вірять у Божу праведність в Ісусі Христі. Бог не запланував любити усіх в Ісусі Христі, але задумав любити таких людей, як Яків.
Тоді ми повинні запитати себе, чи ми схожі на Якова, чи на Ісава. Але навіть ті, котрі повні власних добрих справ і особистої праведності, також хочуть бути улюбленцями Бога, але ніхто не може перешкодити їм йти помилковим шляхом. Тому, що б ми не казали зараз, ці два види людей завжди існуватимуть, будучи улюбленцями чи відкинутими Богом.
Ми повинні дякувати Богу й підносити Йому славу з вірою в Його праведну любов і задум нашого спасіння. Ми повинні також дякувати Йому за те, що Євангеліє води та Духа, у яке ми віримо, чудесним чином відображає Божу праведність. Кожна людина повинна усвідомити, що для того, щоб зодягнутися у Божу любов, треба насамперед визнати свої провини й беззаконня перед Богом і повірити в Божу праведність.
 
Проблема полягає в тому, що багато християн не можуть повірити у правду хрещення Ісуса й Хреста, що виконали Божу праведність. Вони помилково думають, що Бог любить певних людей, у той час як іншим просто призначено бути відкинутими Ним. Ще більшу проблему складає той сумний факт, що така необґрунтована віра переважає і проповідується людям з неабиякою переконливістю. Така думка швидко поширюється й веде до того, що ще більша кількість людей невірно розуміють Божу любов, виражену Його призначенням. Історією про Якова й Ісава Бог намагається показати нам, що для того, щоб стати Його синами, зовсім не потрібно особистої праведності, але тільки віра в любов Божої праведності, визначеної відповідно до Його плану.
Біблія розповідає нам, що Бог дав Сарі сина, якого Він обіцяв Авраамові. Це навіть сьогодні говорить нам, що лише ті, котрі мають віру в любов і Слово Божої правди, можуть стати Його синами. Щоб стати такими синами, ми повинні визнати Божий задум, прийняти істину, дану нам через віру в Божу праведність і вірити в цю правду. Нам необхідно вірити в Божу любов і праведність.
Любов Ісуса Христа до нас і Божий задум є абсолютною істиною та любов’ю, даними усім нам. Щоб врятувати нас від наших прогрішень Ісус Своїм хрещенням узяв усі наші гріхи, умер на Хресті та воскрес із мертвих; і все це для того, щоб дати нам, віруючим в це, вічне життя.
Ця істина зовсім не означає, що ми можемо стати синами Бога, просто будучи релігійними людьми й докладаючи власних зусиль. Але це означає, що єдиним способом стати дітьми Божими є віра у слово Божої любові та праведності, що задумане Господом і сказане нам у Біблії. Ми усі повинні зрозуміти, що лише ті, котрі вірять у Божу любов і праведність, одягнені в Його любов.
То як же нам слід чинити? Ми повинні мати віру в хрещення і кров Ісуса, пролиту на Хресті. Ми повинні просити Бога виявити милість до нас. Ми повинні визнати перед Ним, що ми не заслуговуємо називатися Його народом, оскільки всі ми грішники. Ми повинні розуміти, що тільки завдяки Його плану щодо нас ми можемо пізнати Його праведну любов – стати Його синами.
Бог ненавидить деяких людей за те, що вони не мають потреби в Його любові та праведності й за те, що вони не вірять у них. Тому ми повинні вірити в задум любові, який Бог призначив для нас. Ясна істина полягає в тому, що ті, котрі знають і вірять у Божу праведність, будуть Його улюбленцями, у той час як ті, котрі відмовляються визнавати Його любов, будуть неугодні йому.
 

ХТО МОЖЕ ОДЕРЖАТИ ЄВАНГЕЛІЄ ВОДИ ТА ДУХА?
 
Євангеліє води та Духа, дане нам Господом, є єдиною істиною, яка показує нам Його праведність. Які ж тоді люди дістають цю істину у свої серця? Це ті, котрі визнаючи, що заслуговують вічного прокляття, і що вони є грішниками перед Богом і Його Словом, просять Його милості. «Я – грішник, Господи, який не може жити за Твоїм Законами. Віддаю Тобі моє серце». Саме таким людям Бог дарував прощення гріхів любов’ю в Його праведність. Віра в Євангеліє, яке проголошує Божу праведність, являє собою величезну важливість для всіх грішників.
Бог дав нам Закон не для того, щоб ми слідували за ним. Часто багато людей не розуміють цей факт. Ціль Закону полягає в тому, щоб привести нас до розуміння нашої гріховності. Чому ж тоді багато грішників намагаються діяти за Законом? Це тому, що кожен грішник інстинктивно шукає спокутування й відпущення своїх гріхів.
Але ніхто не в змозі виконувати весь Закон. Усі спроби точно виконувати весь Закон є тільки імітацією, інстинктивними спробами грішників сховати свої гріхи. Це – помилкова віра в очах Бога. Ось чому грішники повинні відкинути цю неправдиву віру й навернутися до віри в Божу праведність, щоб зодягнутися в Його любов.
Щоб зодягнути нас у цю любов, Бог послав на землю Ісуса, Який, будучи охрещеним від Івана, узяв на Свої плечі всі гріхи світу і, проливши кров на Хресті, раз і назавжди змив усі ці гріхи. Бог визнав віру тих, котрі вірять у любов Його справедливості. Якщо ми врятовані від усіх наших прогрішень завдяки вірі в Євангеліє води та Духа, яке є виконанням Божої праведності, ми зодягаємося в Його любов. Це – обіцяна істина, яку Бог призначив для нас у своєму задумі.
Бог ненавидить тих, котрі покладаються тільки на себе. Існує так багато таких людей навколо нас. Але ви повинні врятуватися від гріхів через віру в хрещення і кров Ісуса, які виконали Божу любов і правду. Тоді ви дійсно зодягнетеся в Божу любов, котра збережеться для тих, кого Він призиває. Люди часто намагаються самостійно щось робити для Бога, щоб завоювати Його любов і прощення, але ці зусилля марні, якщо в людини немає віри в Божу праведність.
Бог призвав тільки Якова, щоб він зодягнувся в Його любов, а не Ісава. Перед Богом Яків був по-зрадницькому підступним брехуном, але, оскільки він вірив у Божу праведність і любов, він став одним з батьків віри. Ми теж повинні одержати Божу любов через віру в хрещення і кров Ісуса, пролиту на Хресті, які стали виконанням Божої правди й нашою спокутою. Оскільки Ісав намагався одержати від батька благословення власними зусиллями, він став символом тих, котрі не можуть заслужити Божого благословення. Нам необхідно глибоко задуматися над цим питанням. Хто в цьому світі схожий на Ісава? Чи не схожі ми на Ісава?
Люди, схожі на Ісава, отримують Божу праведну любов. Знаємо, що ми такі ж слабкі та нечестиві, яким був Яків. Бог, Який ще до нашого народження призвав нас, щоб ми були обрані не за нашими справами, але за Його волевиявленням, сказав нам, щоб ми вірили в Його любов і праведність, щоб удостоїтися Його любові. Бог послав Ісуса, Який виконав Божу праведність у Його задумі для кожного з нас.
Коли Бог уперше призвав нас, Він прийшов, щоб призвати грішників, а не праведників. Ті, кого Він ненавидить, вірять, що вони повні особистої праведності і не вірять у Його милостиву любов. Бог зневажає тих, у кого є така помилкова віра; вони не можуть зодягнутися в Його любов, щоб стати Божим народом. Цю істину Бог призначив для нас у Своєму серці. Тому Павло зовсім виразно стверджує: «Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні» (Лист до Римлян 9:14).
 

УЛЮБЛЕНІ БОЖІ – ЦЕ ТІ, КОТРІ СХОЖІ НА ІСАВА
 
Чи перед лицем божим ви є дійсно тим, на кого Він поширює Свою милість? Чому Бог виявляє жаль до тих, кого жаліє і ненавидить тих, кого не терпить? Чи можемо ми сказати Богу, що Він учинив з нами неправильно?
Безліч людей живуть на цій землі. Одних людей Бог любить, інших – ні. Чи означає це, що Бог чинить з ними неправильно?
Бог є також справедливий та засуджує гріхи тих, котрі повстали проти Його правди. Нам варто уникати будь-якого непорозуміння в цьому питанні, щоб через віру в Божу правду зрозуміти Його задум, який об’явився в Божій праведності. Є багато християн, які збилися зі шляху, чиї серця, як і серце фараона, озлобилися. Таких людей Бог ненавидить, як пояснює вірш 17 даного розділу: «Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення».
Усі ми – недосконалі перед Богом. Отож, ми не повинні ставати такими, як фараон. Чи має Бог ненавидіти нас, які, як упертий фараон, не вірять у хрещення і кров Ісуса, пролиту на Хресті як джерело спасіння? Так. Люди, схожі на фараона, протистоять Богу. Вони хваляться власною праведністю і покладаються тільки на неї. Але їхня особиста праведність не може відпокутувати їхніх гріхів.
На що покладався фараон? Він довіряв річці Ніл і покладався на її води. Він думав, що оскільки в нього були величезні запаси води, то усе буде добре. Ось чому Бог ненавидить таких людей, як фараон. Кожна людина, чиє серце озлоблене, як у фараона, буде зненавиджена і проклята Богом. Ви не повинні уподібнюватися фараону. Одержавши милосердну любов, яку Бог безкоштовно дав вам, ви можете стати Його дітьми.
 
 
ЧИ ВИ З РАДІСТЮ ПРИЙМАЄТЕ ПРАВЕДНИЙ БОЖИЙ ЗАДУМ?
 
Чи готове ваше серце наповнитися праведною любов’ю Божою, призначеною для вас Його задумом? Є люди, які, хоча і вірять в Ісуса, страждають у муках, тому що неправильно розуміють Божий задум. Ці люди міркують так: «Я вірю в Ісуса, але чи дійсно Бог обрав мене? Якщо Він не обрав мене, тоді для чого моя віра? Що тоді я повинен робити? Я не можу просто так покинути віру в Ісуса. Що ж робити? Я істинно вірю в Ісуса, але що відбудеться, якщо я не обранець Божий?»
Вони можуть потім заспокоювати себе, думаючи: «Оскільки я вірю в Ісуса і постійно відвідую церкву, то Бог напевно обрав мене. Так, саме так! Для мене обов’язково є місце на Небі!» Але коли вони впадають у гріх, то знову думають: «Напевно Бог усе ж не обрав мене! Пора мені перестати вірити в Ісуса!» Іншими словами, вони думають по-своєму, роблять власні висновки і самі кладуть усьому кінець. Ці люди повинні переглянути своє розуміння Божого задуму й прийти до правильного розуміння, щоб вірити в Ісуса як свого Спасителя.
Ті, котрі вірять більше в теологічні вчення, а не у слово Боже, можуть сказати: «Хіба Бог не сказав, що старші повинні служити молодшим і, що Він полюбив Якова, у той час як зненавидів Ісава ще до їх народження? Оскільки ми віримо в Ісуса зараз, нам напевно було визначено бути врятованими ще до нашого народження». Але Апостол Павло каже нам, що призначення, задумане Богом, полягає в тому, щоб «обрання відбувалося Не від справ, але від Того, Хто кличе».
Дотримання Закону не робить нас дітьми Божими. Тільки по вірі в Божу праведність, у Його милосердя й любов, виявлені хрещенням і кров’ю на Хресті, ми можемо стати дітьми Божими.
Численні доктрини, проголошені різними теологами, не дозволяють багатьом людям повірити у хрещення і кров Ісуса як джерело спасіння. Ті, котрі чули про любов Євангелія, яке демонструє Божу праведність, але ще не вірять у неї, схожі на фараона. Бог ненавидить тих, котрі без віри в Божу праведність, яка розкрилася в Ісусі Христі, намагаються стати Божими дітьми відповідно до їх власного розуміння.
Якщо ви ще не увірували в Божу праведну любов, яка проявилася через Ісуса Христа, прийшов час прийти зробити це. Тоді ви зодягнетеся в Божу любов. Ми всі споконвічно були схожі на Ісава, проте, ми раз і назавжди врятовані від наших прогрішень через віру в любов Божої праведності. Ми одержали Божу благословенну любов через віру в Його правду.
Бог зробив благословення доступним як для Юдеїв, так і для поган, дозволивши тим, котрі вірять у Його праведну любов, стати Його дітьми. Як сказав Бог: «Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою». Він дав Євангеліє хрещення і крові Ісуса для тих із нас, котрі вірять у Його праведну любов.
Наступний уривок – «і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого» – є Божим Словом любові, що виповнилося для нас сьогодні. Ми можемо в такий спосіб усвідомити, що, оскільки не виправдали Божих сподівань, Сам Господь прийшов на землю в плоті та зробив любов Його праведності доступною для нас.
Те, що ви й я урятовані від усіх наших прогрішень перед Богом, є спокутною любов’ю, задуманою Богом у Його праведності. Спокутування від гріхів через віру в любов Божої праведності без жорстокості серця можливе тільки по вірі в істину. Немає іншого способу одержати прощення гріхів крім віри. Ми усі народилися з упертими й жорстокими серцями, але Слово Боже може заволодіти нашими серцями й перебороти нашу запеклість. І тоді наші серця будуть керовані тільки Божим миром. Якщо ви вірите в Бога, Божа праведність буде з вами.
Якби Євангеліє істини, яке містить Божу праведність і яке ми проповідуємо, не існувало, то всі люди в цьому світі зіштовхнулися б з неминучою загибеллю. Якби не було тих, котрі проповідують Євангеліє води та Духа, усе людство втратило б надію. Якби не одягнені в любов Божої праведності, світ уже прийшов би до кінця, оскільки всі були б засуджені за свої гріхи. Але Бог залишив на цій землі тих, котрі вірять у любов Його праведності. Ми можемо тільки дякувати Богу за те, що Він діє через нас, незважаючи на наші численні слабкості та гріхи.
Віра, зодягнена в любов Божої праведності, є праведністю, яка прийшла від хрещення Ісуса Христа і Його крові на Хресті. Віра в Божу праведність виявляється у серці, яке вірить у хрещення і кров Ісуса. Тільки завдяки вірі в Божу праведність ми можемо одержати спасіння від наших прогрішень. Ця істина є задумом, призначенням і вибраністю, що Бог призначив для нас.
Бог сказав, що кожен, хто повірить у Його Слово, яке виконує Його праведність в Ісусі Христі, врятується від гріхів. Людина гине не тому, що Божа праведність не знищила його гріхів, але тому, що його серце озлобилося і він не вірить у Божу праведність.
Наші серця повинні бути смиренні перед Богом і вірити в Євангеліє води та Духа. Наші серця повинні стати на коліна перед Богом. Ми благословенні через віру в любов Його праведності. Він врятував нас від усіх наших прогрішень, тому що відчуває величезну любов до нас. Дякуємо Йому за це. Нам, віруючим у Божу правду, нічого соромитись. Навпаки, у нас є всі причини пишатися Божою праведністю.
Бог цілком врятував нас від наших прогрішень, тому що ми згрішили. Славте Бога за це спасіння! Щоб бути улюбленцями Божими, ми повинні вірити в Його праведність. 
Чи ви знаєте про Божу праведність? Якщо так, тоді вірте в неї. Праведна Божа любов прийде у ваше серце. Нехай ваша віра в любов Божої праведності, яку Він призначив для вас, звільнить вас від облуд.
 
Нехай любов спокути, яку Бог призначив для вас, прийде у ваше серце. Алілуя! Дякую Триєдиному Богу за те, що Він зробив нас дітьми Своєї праведності.