خطبات

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 10-2] (Лист до Римлян 10:16-21) Правдива віра від слухання

(Лист до Римлян 10:16-21)
«Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас? Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове. Та кажу: Чи не чули вони? Отож: 
По всій землі їхній голос пішов, 
і їхні слова в кінці світу! 
Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: 
Я викличу заздрість у вас ненародом, 
роздражню вас нерозумним народом. 
А Ісая сміливо говорить: 
Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, 
відкрився Я тим, хто не питався про Мене! 
А про Ізраїля каже: 
Я руки Свої цілий день простягав 
до людей неслухняних і суперечних!»
 
 
У 17 вірші написано: «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове». Звідкіля приходить віра, яка звільняє людину від усіх її гріхів? Чиста віра приходить від слухання Слова Божого.
Мені б хотілося продовжити свідчити про Божу праведність через Його Слово. Давайте насамперед прочитаємо Лист до Римлян 3:10–20:
«Як написано: 
Нема праведного ані одного; 
нема, хто розумів би; 
немає, хто Бога шукав би, 
усі повідступали, 
разом стали непотрібні, 
нема доброчинця, нема ні одного! 
Гріб відкритий їхнє горло, 
язиком своїм кажуть неправду, 
отрута зміїна на їхніх губах, 
уста їхні повні прокляття й гіркоти! 
Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, 
руїна та злидні на їхніх дорогах, 
а дороги миру вони не пізнали! 
Нема страху Божого перед очима їхніми... 
А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається».
 
Як нам слід розуміти й вірити в ці слова Листа до Римлян, щоб одержати спасіння? Ще від початку не було ні праведників, ані прагнучих знайти Бога. Усі були грішними. Уста їх були як відкриті домовини, їх слова виливали зміїну отруту, обманювали й злословили. Ноги їх були швидкі на пролиття крові. Вони не знали шляхів миру й не мали страху Божого. На шляхах їх були тільки руїна та злидні. Кожна людина була грішником, перш ніж пізнала Божу праведність й увірувала в неї. А за допомогою Закону люди довідалися, що вони грішники перед Богом.
Як могли ми без Закону знати про наші гріхи? Як могли ми знати Бога? Чи ми коли-небудь боялися Бога? У Листі до Римлян 3:18 написано: «Нема страху Божого перед очима їхніми». Хіба очі нашої плоті коли-небудь бачили Його? Можливо, ми щось і знали про існування Бога, але не бачили й не боялися Його. Як же тоді змогли зрозуміти, що ми грішники? Ми довідалися про існування Бога, почувши Його Слово. Ось чому важливе слухання Слова Божого.
Ми знаємо, що Бог створив світ, тому що так написано в Біблії: «На початку Бог створив Небо та землю» (Книга Буття 1:1). Саме завдяки слуханню Слова Божого ми змогли довідатися й повірити в Його існування, а також повірити в те, що Він є Творцем усього всесвіту. Якби не Слово Боже, ніхто б не знав і не боявся б Його. Крім того, без Слова Божого ми не знали б про наші гріхи.
Іншими словами, ми зовсім нічого не знали про Бога, поклоняючись тлінним речам і не усвідомлювали своїх гріхів. Але Бог дав нам Закон і так ми довідалися про наші гріхи перед Господом. Це сталося через слухання Слова Божого Закону, що складається з 10 Заповідей і 613 детальних статей Закону, з яких ми довідалися про наші слабкості та гріхи.
Ніхто не може знати навіть про власні гріхи без Слова Закону. Майже кожен ув’язнений, який знаходиться за гратами, стверджує, що не знає, у чому полягає його злочин, чи чому його заточили у в’язницю. Багато з них стверджують, що не винні, що їх посадили у в’язницю помилково і несправедливо. Не знаючи Закону Божого, ми не можемо знати про наші власні гріхи, кажучи: «Я завжди так чинив. Кожен так робить. Хіба це може бути гріхом?»
Тільки бачачи й чуючи Закон Божий, ми змогли усвідомити наші гріхи. Ми змогли довідатися, що поклоніння іншим богам, згадування імені Божого надаремно, недотримання суботи, убивства, перелюб, злодійство, неправда, ненависть – є нашою нездатністю жити по Слову Божому; коротше кажучи, усе це є гріховними діяннями, тому що так каже Божий Закон. Ось як ми усвідомили й визнали, що були грішниками перед Богом по Слову Закону. До слухання Закону ми навіть не знали власних гріхів.
Усвідомивши себе грішниками, ми негайно ж задаємося запитанням: «Що ж нам робити перед Богом?» Ми запитуємо себе: «Що нам робити, щоб наші гріхи були прощені?» Саме завдяки слуханню Слова Божого ми довідалися про свої провини й усвідомили необхідність спасіння. Як голодний відчуває потребу в їжі, так і ті, котрі переступили Закон Божий і знають, що вони – великі грішники, усвідомлюють необхідність у спасінні. Ось як ми починаємо шукати Бога і визнаємо необхідність вірити в Його праведність через Ісуса Христа, Якого Він послав задля нас. Оскільки «віра від слухання», ми знаємо про наші гріхи, слухаючи Слово Боже.
 

ТЕПЕР ЗНАЄМО, ЩО МИ ГРІШНИКИ. ЩО Ж ТОДІ НАМ СЛІД РОБИТИ, ЩОБ ЗВІЛЬНИТИСЯ ВІД УСІХ НАШИХ ПРОГРІШЕНЬ?
 
Спасіння приходить по вірі у Слово Боже, яке перебуває в наших серцях, як тільки ми починаємо усвідомлювати наші гріхи, чуючи й вивчаючи його. У Листі до Римлян 3:21-22 написано: «А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає».
Давши нам Свій Закон, Бог дозволив нам довідатися, що всі ми є грішниками перед Ним, оскільки не змогли жити по Його Слову. У нас, отже, є дві, відмінні одна від одної, потреби. З одного боку, ми хочемо жити за Законом, але одночасно запекло шукаємо спасіння від гріха. Але, оскільки «А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась», ті, котрі мають врятуватися від гріхів, повинні знайти спокутування по вірі в Божу праведність, а не в Закон. Знаємо, що це звільнення не приходить від дотримання Божого Закону. Воно приходить від віри у дане Богом спасіння, від віри у Божу праведність, яка врятувала нас через Ісуса Христа.
Що тоді являє собою Божа праведність і спасіння? Це – Євангеліє води та Духа, про яке написано як у Старому, так і в Новому Завіті. Євангеліє води та Духа з’являється у Старому Завіті як віра у хрещення і Хрест Ісуса. У Листі до Римлян 3:21-22 написано: «А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає».
Як можемо знайти Божу праведність? Можемо сповнитися Божою праведністю завдяки Слову Божого Закону і пророків, а також завдяки свідоцтву про те, що Ісус є Богом і нашим Спасителем, і завдяки нашому спасінню від гріхів по вірі в Нього.
Іншими словами, ми одержуємо Божу праведність по вірі у слово Боже, підтверджуване Законом і пророками Старого Завіту. Те, що Закон і пророки свідчили про Слово Боже, показано в перших розділах листів до римлян і євреїв.
Те, що Ісус прийшов, щоб звільнити нас, є обіцяним Богом спасінням. Ця обітниця врятувати грішників, яка були під Законом і приречені на погибель, була дана Богом кілька тисяч років тому. Він постійно повторював цю обіцянку й навіть відкрив нам через пророцтва багатьох своїх слуг, що дійшли до нас, як Він мав намір виконати цю обітницю.
Давайте для прикладу розглянемо ще один уривок. У Книзі Левит 16:21 написано: «І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню». Уривок з Листа до Римлян 3:21-22, у якому написано про те, що Божа праведність була засвідчена Законом і пророками, означає, що повне спасіння Ісуса розкрите у старозавітному жертвоприношенні у скинії й завдяки таким пророкам як Книга Ісаї, Єзекіїла, Єремії й Даниїла.
Іншими словами, Бог через Своє Слово у старому Завіті вже розкрив, як Він виконає Свою обіцянку спасіння – що Він зробить це, пославши Ісуса Христа, щоб Він знищив усі гріхи світу Своїм хрещенням, умер на Хресті замість нас і в такий спосіб раз і назавжди заплатив за всі наші гріхи Своїм тілом. Усе це – для нашого спасіння від гріха завдяки Божій праведності. У такий спосіб наше спасіння здійснюється не за Законом, але по вірі в Божу праведність, у самого Ісуса Христа, як свідчили Закон і пророки.
Бог каже нам, що ми врятовані від наших прогрішень через віру в Божу правду, яку виконав Ісус Христос. Наша віра приходить від слухання Слова Божого, Слова про Ісуса Христа. Як можемо знати, що Ісус є нашим Спасителем, і як можемо вірити в це? Знаємо і віримо, що Ісус є нашим Спасителем, слухаючи Слово Боже, поширене Його слугами. Ми знаємо, що Господь обіцяв врятувати нас відповідно до Його задуму і що Ісус прийшов, щоб врятувати нас відповідно до цього задуму й обітниці. Як написано в Книзі пророка Даниїла 9:24: «Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих».
 
 
БОГ УСТАНОВИВ СІМДЕСЯТ ТИЖНІВ
 
Ми продовжуємо наші міркування, читаючи Книгу пророка Даниїла. Наведений вище вірш каже про розгром Ізраїлю Вавілоном, коли Бог призначив, що юдеї через їх ідолопоклонство підуть у полон до вавілонян і будуть сімдесят тижнів жити там як раби. Як і було призначено Богом, Ізраїль був атакований і переможений Вавілоном і не зміг протистояти руйнуванню, яке закінчилося тим, що місто було здано загарбникам, які захопили в полон багатьох юдеїв і перетворили їх у своїх рабів. Серед полонених були також такі мудрі люди, як Даниїл, якого вавілонський цар зробив своїм радником.
Таким чином, Бог покарав ізраїльтян за їхні гріхи, але завдяки Своїй милості не повернув на них свій гнів назавжди, але натомість запланував звільнити їх через 70 тижнів.
Коли Даниїл, покаявшись перед Богом від імені усього свого народу, молився про Божу милість і звільнення, Бог послав йому ангела, який проголосив у попередньому уривку: «Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих». Цей уривок є Божою обіцянкою Даниїлові, що Він простить усі гріхи народу через 70 тижнів, коли закінчаться всі злочини й загладяться всі беззаконня. Це також показує нам обіцяне Богом звільнення через Ісуса Христа.
Оскільки ізраїльтяни вчинили безліч гріхів, Бог мав покарати їх і ціною 70-тижневого рабства простив їм усі минулі гріхи. Коли провина спокутувана і покладено кінець гріхам, усі прогрішення ізраїльтян уже не вважаються гріхами. Коли після вчиненого беззаконня настає примирення, привноситься вічна праведність, видіння й пророцтва запечатуються. Виповнюється все, про що Бог сказав через Єремію. Виповнилося все це протягом 70 тижнів рабства і через 70 тижнів ізраїльтяни повернулися на батьківщину.
Ось, що Бог сказав Даниїлові через свого ангела. Ця обітниця, дана ізраїльтянам, також має духовне значення – так само, як Бог призначив 70 тижнів для народу Ізраїлю і його святого міста, Бог приготував для усіх нас, віруючих у Нього, святе Місто на Небі, Царство Боже.
У Листі до Римлян сказано: «А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає». Коли Ісус прийшов на землю, прийняв хрещення й вмер на Хресті, усі наші гріхи були знищені й зникли, вічна правда розкрилася, видіння й пророцтва здійснилися. Що це означає? Уривок з Даниїла закінчується словами: «помазати Святеє Святих». Що це значить? «Святеє» стосується самого Ісуса Христа, Який прийде на цю землю, щоб бути помазаним. 
Що означає бути помазаним? Це означає, що Ісус візьме на Себе три іпостасі – Царя, Первосвященика Царства Божого і Пророка. Як Цар, Первосвященик і Пророк, Ісус виконає волю Божу, щоб звільнити нас від усіх наших прогрішень. Як каже пророцтво ангела, що говорив з Даниїлом, Ісус Христос узяв на Себе всі наші гріхи й забрав покарання замість нас, прийшовши на цю землю і прийнявши хрещення.
«Віра від слухання». Як тоді ми можемо чути й вірити в Євангеліє Божої праведності? Як можемо вірити, що Ісус Христос є нашим Спасителем? Ми можемо чути й вірити Слову Божому, сказаному у Старому й Новому Завітах – Слову, сказаному пророками Божими й Його слугами. Ось чому Павло сказав, що віра приходить від слухання, і ця віра приходить від слухання Слова про Христа.
Пророки Старого Завіту, такі як Даниїл та Ісая, пророкували прихід Ісуса Христа. Ісая, зокрема, пророкував: «Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив... А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст» (Книга Ісаї 53:4, 7).
Хто б міг повірити в часи Ісаї, що Ісус Христос буде народжений від Діви і прийде на землю в подобі звичайної людини, проживе 33 роки, прийме хрещення, буде розп’ятий і воскресне з мертвих на третій день? Проте, Ісая бачив і пророкував за 700 років до приходу Ісуса, що все це збудеться. Він свідчив про те, що Христос понесе всі наші лиха і гріхи.
Ось чому в написанні Листа до Римлян Павло часто використовував слова Старого Завіту, щоб пояснювати, як слуги Божі свідчили про те, що Ісус стане нашим Спасителем, прийшовши на цю землю, змивши всі наші гріхи й дарувавши нам спасіння Божою праведністю.
 
 
ТОМУ ЩО ВСІ ЗГРІШИЛИ
 
У Листі до Римлян 3:23-24 написано: «бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі». Оскільки ми народилися в гріху й згрішили перед Господом, ми позбавлені Його слави й Його Царства. Але ми виправдані по Божій милості через спокуту в Христі Ісусі. Наше виправдання – безкоштовне, нам не потрібно було платити. Не довелося платити за наші гріхи, тому що Ісус узяв їх на Себе і заплатив за них Своїм власним життям, щоб звільнити тих, котрі почують і повірять у Нього.
Що маємо на увазі під вірою у спасіння від усіх гріхів? Ми маємо на увазі віру в Божу праведність. Віра в Божу праведність не має нічого спільного зі справами, але має безпосереднє відношення до наших сердець. Ми виправдалися через слухання Слова Господнього і віру в нього. Щоб врятувати нас від усіх наших прогрішень Господь прийшов на цю землю, став Агнцем Божим, Котрий забрав усі гріхи світу, прийнявши хрещення від Івана Хрестителя й віддавши кров на Хресті. На третій день Він воскрес із мертвих і тепер сидить праворуч Бога Отця.
Ісус узяв усі гріхи світу на Себе, заплатив за них власним життям і воскрес із мертвих, щоб врятувати нас від смерті. Ми врятовані через віру в це. Наше спасіння приходить від віри, а віра від слухання Слова Божого, слухання ж від Слова Христового.
«Віра від слухання». Віримо цілим серцем. Наш розум створений для знань, у той час як тіло народжене для роботи, віримо ж ми нашим серцем. Тоді в що ж і як ми повинні вірити? Слухаючи Слово Боже, ми можемо почути Його благовіщення, мати віру і врятуватися. Коли ми віримо, віримо по Слову Божому. Це означає, що ми віримо в те, що Христос Своїм хрещенням узяв на Себе всі наші гріхи, забрав їх на Хрест, вмер і воскрес із мертвих.
Мати віру у слово Боже означає вірити в Божу праведність. Тому віра без слухання Божого Слова – порожня і даремна. Твердження, що Бог з’явився комусь у сні чи якось примарився, є неправдою.
Ми знаходимо спасіння тільки по вірі. Давайте прочитаємо ще раз Лист до Римлян 3:24-26: «але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса». Амінь. Наш Господь став спокутною жертвою за всі наші гріхи. Наші гріхи зробили усіх нас ворогами Бога, але Ісус відновив наші відносини з Господом, ставши жертвою спокутування за наші гріхи Своїм хрещенням, смертю і воскресінням.
У Листі до Римлян 3:25 є слова: «що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів». Цей уривок розповідає нам, що увесь цей час Бог дуже довго і терпляче чекав і буде чекати до Судного Дня. Ті, котрі вірять в Ісуса Христа, у спасіння через воду й кров, у спасіння Сина, Який став жертвою спокути для Бога Отця – усі гріхи цих людей змиті Богом. «Змити гріхи» означає, що Бог знищив гріхи тих, котрі слухають і вірять у Слово Боже і Його Євангеліє, у хрещення й кров Ісуса, пролиту на Хресті.
Час від часу ми можемо спотикатися й діяти нерішуче, але це відбувається через нашу слабкість плоті та розуму, і якщо ми не будемо заперечувати спасіння Ісуса, Бог не буде розглядати всі ці провини як гріхи. Іншими словами, Бог не вважає гріхами провини тих людей, котрі врятовані через віру в воду й кров Ісуса Христа, але цілком знищує їх.
Чому тоді Бог знищив наші гріхи? Як Він може ігнорувати гріхи, якщо Він – святий і праведний? Це можливо тому, що Христос прийшов у цей світ і був хрещений. Оскільки Ісус Своїм хрещенням і розп’яттям змив усі гріхи світу, Бог прощає всі наші колишні гріхи. Чи до поняття «давніше вчинені гріхи» відноситься тільки первородний гріх? Ні, не тільки, тому що у той час як для нас гріх є первинним, споконвічним, для нашого вічного Бога Отця усе є минулим.
 
З погляду вічності час у цьому світі завжди минулий. Цей світ має початок і кінець, але Бог – вічний і тому, коли ми порівнюємо Його час з нашим мирським часом, виявляється, що перед Ним усі гріхи світу є в минулому. «Що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів». Ось чому Бог не бачить наших прогрішень. Справа зовсім не в тому, що в Бога немає очей, щоб помічати наші гріхи. Він не враховує їх, тому що Його Син, Ісус Христос заплатив за всі наші прогрішення. Оскільки хрещення Ісуса і розп’яття очистили нас від гріхів, ми дійсно є безгрішними перед Богом.
Як може Бог бачити наші гріхи, коли Ісус Христос уже змив їх, тим самим виконавши Божу праведність, що відпокутувала усіх віруючих у неї? Ось як Бог демонструє Свою праведність тепер, знищивши всі колишні гріхи, що вже спокутувані Ісусом Христом.
Віра в Божу праведність приходить по Слову Христа, тому що Слово Христа саме по собі містить Божу правду. Демонструючи Свою правду, Бог показав не тільки Свою праведність, але також праведність тих, котрі вірять в Ісуса Христа. Бог визволив нас від усіх наших прогрішень і ми також віримо в наших серцях, що Ісус знищив усі наші гріхи. Ось чому ми стали безгрішними й виправданими, оскільки зодягнулись у ту ж праведність, що й Христос (Лист до галатів 3:27). Оскільки ми, як і Бог, є праведними, разом ми творимо одну родину і є Його дітьми. Чи ви вірите в цю чудову звістку?
Чи означає це, що в нас є щось особисте, чим ми можемо хвалитися? Звичайно, ні! Хіба в нас є чим хвалитися, якщо насправді спасіння можливе тільки від слухання Слова про Христа і віри в нього? Чи ви врятовані особистими справами? Тоді чим хвалитися? Чи ви врятовані тому, що відвідували ранкові церковні богослужіння? Чи знайшли ви спасіння, тому що жодного разу не пропустили недільних зборів? Чи врятувалися, тому що жертвували десятину? Звичайно ж, ні.
Усі ці справи й віра, що заснована на них чи супроводжується ними, є помилковою. Ми знайшли спасіння від наших прогрішень тільки по вірі в Божу праведність у нашому серці. Віра приходить від слухання, а спасіння від віри у слово про Христа.
Намагатися одержати прощення гріхів через молитви покаяння, увірувавши в Ісуса, є також помилковим, тому що правдива віра приходить від Божої праведності, а не від справ Закону. Як каже Слово Боже: «Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри. Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону. Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган».
Спасіння як юдеїв, так і поган приходить, коли вони чують і вірують у своїх серцях у те, що Ісус Христос врятував їх водою і кров’ю. Ми врятовані від наших прогрішень, коли віримо в Божу праведність. Коли віримо в Його праведність, в Ісуса Христа, ми одержуємо спасіння від наших прогрішень. Бог стає нашим Батьком, а ми – Його дітьми. Таке спасіння по вірі в Божу праведність, від слухання й віри у слово Христа. Віра приходить через Божу праведність.
Спасіння приходить по вірі у слово Христа. Чи вірите в те, що Христос прийшов на цю землю як Спаситель, Який Своїм хрещенням узяв на Себе всі гріхи світу як жертва спокутування для Бога, що Він умер на Хресті, воскрес із мертвих на третій день і тепер сидить праворуч Бога Отця? Чи істинно вірите в спасіння, у спокуту нашого Господа Ісуса Христа?
Багато людей просять Бога з’явитися їм у сновидіннях і кажуть, що будуть вірити, як тільки побачать Його власними очима. Деякі навіть стверджують, що бачили Ісуса у снах, що Він сказав їм зробити те і те, наприклад, побудувати церкву чи молитовний центр і т.д., але зазвичай щось, що потребує грошей. Будучи обманутими такими помилковими твердженнями, багато людей йдуть у невірному напрямку й збиті з правдивого шляху. Існує занадто багато сумних подій у християнському світі. Ви повинні усвідомлювати, що все це не є діяннями Господа, але підступністю сатани.
Якщо якимсь чином ви бачили Ісуса у сні, не приймайте це всерйоз. Сни залишаються снами. Ісус не постане перед вами в такий спосіб, інакше взагалі не було б необхідності в Біблії. Якби Ісус постав перед нами хоча б один раз, тоді ми мали б відкинути Біблію, оскільки в ній більше не було б необхідності. Але це було б руйнівним для нашого спасіння.
Якби нам потрібно було вірити в Ісуса без Біблії, Він з’являвся б перед кожним. Однак у цьому немає потреби, оскільки наш Господь уже виконав усі вимоги для спасіння. Ось чому віра приходить від слухання слова Христа. Тоді чи всі люди чули про Ісуса Христа? Вони, можливо, чули ім’я Ісуса Христа, але не усі чули про правдиве Євангеліє. Ось чому Павло запитав: «А як почують без проповідника?»
Ми повинні в такий спосіб проповідувати це Євангеліє, яке містить Божу праведність. Але чим і як? Не важливо яким способом і як проповідується Євангеліє; усі методи поширення благої звістки, слово чи друкована література, повинні використовуватися. Віра приходить від слухання, а слухання від Слова Христа. Друковані матеріали, які проповідують Євангеліє, також можуть вести до істинної віри. Незалежно від методу, ви повинні пам’ятати, що віра приходить тільки від слухання, а слухання тільки від проповідування благої звістки.
Якщо ви дійсно маєте віру у слово Боже у своєму серці, тоді довідайтеся, що ви є правдивим християнином. Сподіваюся й молюся, щоб ви знали про те, що ви врятовані від ваших гріхів. Також сподіваюся й молюся, щоб ви покладалися на Слово води та Духа. Давайте завершимо нашу дискусію, прочитавши разом ці рядки Листа до Римлян 10:17.
«Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове». Амінь. Ті, котрі цілим серцем вірять, слухаючи це Слово Боже й мають правдиву віру. Чи у вас така ж правдива віра? Наш Господь звільнив нас від усіх прогрішень.
Які ми вдячні та щасливі, що наш Господь змив усі наші гріхи! Без Євангелія люди завжди будуть відчувати безнадійність та розчарування, але лише почувши про те, що Ісус узяв на Себе всі наші гріхи Своїм хрещенням, наші серця можуть наповнитися радістю, а віра буде зростати.
Дякую Господу за те, що Він врятував нас.