Predigten

Тема 10: Об’явлення

[Chapter 2-6] (Об’явлення 2:12-17) Лист до Церкви в Пергамі

(Об’явлення 2:12-17)
«А до Ангола Церкви в Пергамі напиши: Оце каже Той, що має меча обосічного: Я знаю діла твої, і що де ти живеш, там престол сатани. І тримаєш ти Ймення Моє, і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів, коли в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок Мій вірний. Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили. Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само. Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст. Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його».
 
 
Тлумачення
 
Вірш 12: «А до Ангола Церкви в Пергамі напиши: Оце каже Той, що має меча обосічного».
Пергам був адміністративною столицею Малої Азії, чиї мешканці поклонялися багатьом язичницьким богам. Зокрема, це був центр поклоніння імператору. Слова «Той, що має меча обосічного» означають, що Господь бореться з Божими ворогами.
 
Вірш 13: «Я знаю діла твої, і що де ти живеш, там престол сатани. І тримаєш ти Ймення Моє, і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів, коли в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок Мій вірний».
Пергам, будучи твердинею поклоніння імператору, був також місцем, де замучено слугу Божого Антипа за відмову від поклоніння імператору та захист віри у Господа. Ще прийде час, коли людей примушуватимуть поклонитися Антихристу, але святі та слуги Божі захищатимуть свою віру до кінця, так само, як і Антипа захищав віру своїм власним життям. Щоб мати таку сміливу віру, ми повинні виявляти її у справах, навіть якщо починаємо з маленьких кроків. Коли прийде час переслідування, святі та слуги Божі повинні особливо надіятися на Святого Духа. Вони повинні вірити в Бога і охоче, з надією піти на муки, щоб віддати славу Богу та одержати від Нього Нове Небо та Землю.
 
Вірш 14: «Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили».
Бог докоряє Церкві в Пергамі, тому що деякі з її членів підтримали доктрину Валаама. Валаам був неправдивим пророком, котрий запровадив іудеїв далеко від Бога й змусив їх поклонятися ідолам, спокушаючи їх до взаємин із язичницькими жрицями, котрі поклонялися ідолам. Господь докоряє тим, чия віра відкинула Бога. Людські серця відкинули Його і натомість поклонилися ідолам. А гріх поклоніння ідолам – найважчий гріх перед Богом.
 
Вірш 15: «Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само».
Слова «Николаїти» і «Валаам» у Біблії в основному синонімічні й означають «ті, котрі переважають над людьми». Божі слова «такі, що тримаються науки Николаїтської» так само означають, що Церква Божа повинна відкинути «таких, що тримаються науки Валаама». Ті, котрі тримаються цих доктрин Николаїтів і Валаама, це ті, котрі женуться за матеріальними вигодами та поклоняються ідолам. Такі люди звичайно повинні бути вигнані з Божої церкви.
 
Вірш 16: «Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст.»
Бог сказав Церкві в Пергамі припинити поклонятися неправдивим богам та гнатися за мирськими вигодами, навернутися до правдивої віри, попереджаючи їх, що якщо вони не покаються, Він боротиметься проти них мечем Свого слова. Іншими словами, це строга і сувора критика, в якій Бог попередив, що Він покарає тих, котрі не покаються у вірі в доктрину Валаама, навіть якщо вони є віруючими. Ті, котрі почують це Боже попередження й навернуться до Нього, житимуть як фізично, так і духовно, але ті, котрі не навернуться, будуть винні у власній фізичній і духовній смерті. Щоб бути благословенними на цій землі та потім, святі й Божі слуги повинні чути Слово Боже і йти за Господом у вірі.
 
Вірш 17: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його».
Істинні святі з радістю підуть на муки. Бог каже нам, що тим, котрі мучитимуться у Його ім’я, Він дасть Небо й запише їх імена в Своєму Царстві. Щоб жити фізично і духовно, ми повинні прислухатися до того, що Святий Дух сказав до Божої церкви. Переможцям у битві проти послідовників Сатани Бог дасть праведність віри, яка звільнить їх від гріха, і за їх віру впише їх імена в Книгу Життя. 
Біблія неодноразово каже нам у декількох різних уривках, що ті, котрі вистоять до кінця, здобудуть спасіння. Святі, іншими словами, повинні бути терплячими в останні дні, щоб захистити свою віру в євангеліє води та Духа. Імена народжених знову записані в Книзі Життя. Віруючі повинні увійти до Божого Царства, не женучись за матеріальними та мирськими вигодами, але долаючи їх вірою до того дня, коли вони нарешті стануть перед Богом.