Preken

Тема 10: Об’явлення

[Chapter 3-6] (Об’явлення 3:14-22) Істинна віра для життя учнів

(Об’явлення 3:14-22)
 
Віра Церкви в Лаодикії заслужила того, щоб бути відкинутою Господом. Тому Господь радить їй купити в Нього очищеного у вогні золота, щоб збагатитися вірою. Ця байдужа віра може також з’явитися серед праведних цього віку. Вони отримали віру безкоштовно, тому не усвідомлюють, якою дорогоцінною вона є. Тому Бог звернувся зі Словом догани та поради до праведних, щоб дати їм віру, як золото, очищене у вогні. Ми можемо також з’ясувати з цього уривка, що Господь хотів, щоб всі сім церков Азії мали таку ж віру. Господь наказав усім тим, котрі мають вуха, слухати, що Святий Дух каже церквам. 
У розділі 3:17 ми бачимо, що Церква в Лаодикії впала глибоко у власний самообман, думаючи, що її матеріальний достаток рівнозначний духовному Божому благословенню, та що він був наслідком їхньої віри. Цій обдуреній спільноті Бог гостро вказав на її духовну бідність і убозтво.
Церква в Лаодикії могла видатися багатою вірою, але насправді вона була віроломною, бідною церквою. Вона мала байдужу віру, була сповненою духовної зарозумілості, любила світ більше, ніж Ісуса.
Об’явлення 3:14-22 згадує про життя учня. Істинні учні Ісуса підкоряються та йдуть за Словом Христа. Всі народжені знову вірою в Христа Ісуса варті стати Його учнями. Господь хоче, щоб всі ми прожили життя учнів. Ми повинні усвідомити, що життя учнів дійсно дане нам.
В цьому уривку Господь каже, що Він відкине святих, котрі не живуть життям учнів. Як написано у віршах 15-16, «Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст...» Якщо врятовані не є ні холодними, ані гарячими перед Господом, це може тільки означати їхню духовну бідність. Також такі люди не знають, що таке життя учня. Кожен народжений знову повинен прожити життя учня. Ми відкуплені від гріхів з допомогою віри у євангеліє води та Духа. Це – наше спасіння. 
Що тоді ми отримали після нашого спасіння та народження знову? Ми отримали життя наслідування Господа, покори Його наказу і пошуку Божого Слова. Це – життя учня. Жадаючи цього учнівства від Його святих, Бог докоряє Церкві в Лаодикії, кажучи, що вона «ні холодна, ні гаряча».
Не холодна і не гаряча віра – це байдужа віра. Яка ж тоді ця байдужа віра, що така зручна людству, будучи ні холодною, ні гарячою? Це – віра, яка прагне всього, хоче зберегти торт і водночас з’їсти його. Це – віра, яка не живе життям учня. Ті, чия віра байдужа, не йдуть за волею Ісуса, хоч вони й врятовані. Може здатися, що вони йдуть за Ісусом, але це не так, а віра тих, котрі сидять по два боки огорожі, іншими словами, байдужа. 
Світ каже, що така віра – мудра. Ця віра можливо й мудра з мирських міркувань, але вона буде відкинута Господом. Байдужість буде відкинута Господом. Ви повинні добре розуміти, що це за віра, яка є ні холодна, ні гаряча. Ті, чия віра байдужа, не єднаються і не відособлюються від діл Божих церков; вони роблять і не роблять одночасно. Їх життя у вірі таке: якщо межа є, скажімо, 60, то вони пристосовуються, щоб бути точно на 60, не більше і не менше.
Ті, чиє життя у вірі таке, є духовно бідні. Як кажуть вірші 17-18, «Бо ти кажеш: Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий! Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити». 
Ті, чия віра байдужа, вважають своє мирське процвітання духовним достатком. Хоч вони відчувають, що дійсно нещасні, стомлені й бідні, вони не повністю усвідомлюють це. Ці люди не знають себе. Вони думають: «Зі мною все гаразд. Я щирий, хороший, мене поважають інші, тому мені треба й надалі так жити, хоч я й врятований», і живуть за власними стандартами. Ці люди – вірні світу, але не вірні церкві Божій. Їх віра – байдужа. Тому Бог каже, що Він відкине їх.
Вони йдуть до церкви, щоб не бути відкинутими. Вони ледве висиджують до кінця богослужіння та виходять, як тільки воно закінчується. Вони ніколи добровільно не беруть участі в справах церкви та намагаються зробити якомога менше. Вони роблять, але й не роблять, вони не роблять, але й роблять. Це – духовно бідні люди. 
Господь дав таку пораду цим людям: «Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити». Він сказав їм купити золото, очищене у вогні, щоб стати багатими.
Якщо ви дійсно хочете йти за Господом, якщо ви дійсно хочете, щоб Він хвалив вас за вашу віру, ви повинні навчатися віри. А як можна навчатися віри? Ви повинні вивчати її, заплативши ціну жертви та вірячи в Слово. Цей уривок каже нам купувати золото, очищене у вогні. Це означає, що нас чекає багато випробувань і нещасть, якщо ми йтимемо за Словом Божим. Але всі ці випробування та нещастя можна перемогти вірою і виконанням Слова Божого. Роблячи це, наші серця очищуються, даючи нам щиру віру в правдиве Слово Боже. Ця віра схожа на чисте золото.
Щоб придбати істинну віру, ми повинні заплатити ціну жертви, бо без цього ми не можемо навчитися віри. Іншими словами, ми ніколи не зможемо навчитися віри без труднощів. Якщо ми дійсно хочемо стати людьми віри, прожити життя Господнього учня і бути благословенними за нашу віру, ми повинні заплатити ціну жертви. Без жертви цього не можна досягти. 
Хто має сильну віру із самого початку? Ніхто. Ось чому люди не знають віри, якою церква навчає про Слово та провадить їх. Ми повинні йти туди, куди церква веде нас, і йти за нею у вірі. Але для цього потрібно з терпеливістю долати труднощі. Ось чому, щоб стати людьми віри, одержати провід Слова, спільноти, навчати, потрібні жертви. Але люди не хочуть жертвувати, хоч бажають навчитися віри, тому вони не можуть отримати істинну віру очищення. Тому Господь каже нам купувати в Нього золото, очищене вогнем, щоб багатіти вірою.
Ви можете зрозуміти, що це Слово означає, тільки коли вчитеся від віри святих і живете їхнім життям. Якщо ви тільки теоретично слухаєте Слово, а насправді не виконуєте його наказу, якщо ви берете участь у свідченнях, молитвах чи зборах, але не втілюєте їх у життя, ви не можете навчитися віри. Ви маєте слабку віру, тому вважаєте її хорошою за вашими власними стандартами. Ви думаєте: «Я врятований, маю гроші, і я все роблю добре за світськими мірками, тому я мав би бути кращим за інших. Так, я безумовно кращий, ніж ці люди».
Якщо ви дійсно хочете навчитися істинної віри, яка подібна до золота, ви повинні заплатити ціну жертви. Чи легко підкорятися та виконувати це? Покора потребує жертв. Чи легко жертвувати? Звичайно, ні. Але, якщо ви не хочете бути відкинутими, ви повинні погодитися на жертви.
Але ті, котрі не мають істинної віри, духовно бідні та не хочуть нічим жертвувати. Покора перш за все потребує зміни мислення. Вони не в змозі так чинити, тому їхні серця залишаються духовно нещасними. Не усвідомлюючи їх власного браку віри, вони звинувачують святих, котрі випередили їх у вірі. Ви повинні навчитися істинної віри. Коли ви вступаєте в духовну битву та боретеся на стороні Бога, ваша віра буде очищена, тому що ви здобуваєте духовну здобич і усвідомлюєте, що означає прожити життя духовної перемоги. Ви можете пізнати цю віру, тільки коли дійсно переживете її.
Бог докоряв слузі Церкви в Лаодикії: «Ти не знаєш ні своєї наготи, ні бідності. Ти врятований, але твоя віра байдужа. Єдина річ, яку маєш, – це спасіння, від якого ти відвернувся. Окрім цього не маєш нічого». 
Чи слуги Божі та наші духовні попередники стали нашими провідниками віри тільки з плином часу, не проживши життя учнів? Звичайно, ні! Вони пройшли через всі труднощі ради Господа, через радість та горе. Бог веде вас за тими, котрі пройшли через всі речі, через які ви також повинні пройти. Тому ви повинні повірити, що Бог навчає і провадить вас через тих, котрі також йшли шляхом віри.