Проповіді

Тема 10: Об’явлення

[Chapter 4-1] (Об’явлення 4:1-11) Подивіться на Ісуса, Котрий Сидить на Божому Престолі

(Об’явлення 4:1-11)
«По цьому я поглянув, і ось двері на небі відчинені, і перший голос, що я чув його, як сурму, що зо мною говорив, сказав: Іди сюди, і Я тобі покажу, що статися має по цьому! І зараз у дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий. А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса, а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду. А навколо престолу двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті. А від престолу виходили блискавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони сім духів Божих. І перед престолом як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду. І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить. І ті чотири тварині, кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: 
Свят, свят, свят 
Господь, Бог Вседержитель, 
що Він був, і що є, і що має прийти! 
І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні, тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть: 
Достойний Ти, Господи й Боже наш, 
прийняти славу, і честь, і силу, 
бо все Ти створив, 
і з волі Твоєї існує та створене все!»
 
 
Тлумачення
 
Вірш 1: «По цьому я поглянув, і ось двері на небі відчинені, і перший голос, що я чув його, як сурму, що зо мною говорив, сказав: Іди сюди, і Я тобі покажу, що статися має по цьому!»
Раніше ворота Неба були закриті. Але ці ворота відчинилися навстіж, коли Ісус звільнив грішників від їхніх гріхів, прийшовши на цю землю, хрестившись від Івана, вмерши на Хресті, воскресши із мертвих. Через Своїх ангелів Бог відкрив апостолу Івану, що чекає на світ в останні дні. 
 
Вірш 2: «І зараз у дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий».
Через відкриті ворота Неба Іван бачив інший престол, приготований у небі, і що на ньому сидів Ісус Христос. Навколо престолу були чотири тварини, 24 старці і сім духів Божих. 
Господь отримав престол Божий від Отця за завершення діла спасіння грішників від гріхів світу. На цій землі Господь узяв на Себе всі гріхи світу через хрещення від Івана Хрестителя і звільнив усіх грішників від їхніх гріхів смертю на Хресті та воскресінням із мертвих. Ось чому Бог Отець дав цей престол на небі Своєму Синові.
Існує тенденція розглядати Ісуса в дещо обмеженому контексті, визнаючи Його тільки Сином Божим і Спасителем. Але Ісус Христос зараз сидить на престолі Бога як повновладний Цар, котрий царює на Небі. 
Це не означає, звичайно, що Ісус бореться проти Отця за Його престол. Престол Бога Отця все ще там. Він учинив інший престол на небі для Свого Сина, коронувавши Його на Царя Неба і зробивши Його Суддею всіх тих, котрі противляться Богу. Отець поставив Ісуса Христа над усіма на небі та землі. Ісус Христос є Богом, рівним Отцю. Тому ми повинні хвалити та поклонятися Ісусу, нашому Спасителю і Богу.
 
Вірш 3: «А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса, а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду». 
Цей вірш описує славу Бога, що сидить на новому престолі.
 
Вірш 4: «А навколо престолу двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті».
Навколо престолу Ісуса Христа наш Бог поставив Своїх священників. Тут написано, що престол Божий оточений ще 24 престолами, і що на них сиділи 24 старці з золотими вінцями на головах. Великим Божим благословенням для тих старців є сидіти на 24 престолах. Ці старці, будучи на цій землі, трудилися та мучилися ради Господнього Царства. Слово каже нам, що Небесне Царство стало Царством нашого Господа Бога та існуватиме вічно під Його владою.
 
Вірш 5: «А від престолу виходили блискавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони сім духів Божих». 
Бог створив і царює над усіма духами.
 
Вірш 6: «І перед престолом як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду».
Чотири тварини, разом з 24 старцями, – це священики Божого Царства. Вони завжди шукають волі Божої й хвалять Його святість і славу. Вони з покорою чинять волю Божу.
 
Вірш 7: «І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить».
Чотири тварини – це священики Божі, що віддано виконують різні завдання, дані всім, котрі вірно слугують Його цілям. 
 
Вірш 8: «І ті чотири тварині, кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!» 
Так само, як Бог не спить, чотири тварини також завжди на сторожі біля Нього, завжди хвалять Його за Його славу та святість. Вони хвалять святість Бога, котрий став Ягням, і Його всемогутність. Вони хвалять Бога, котрий був, є і має прийти. Тож вони хвалять Бога Отця та Ісуса Христа, котрий є Богом.
 
Вірш 9: «І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні».
Священики Божі віддають славу, честь і подяку Тому, котрий сидить на престолі на віки вічні.
 
Вірш 10: «тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:» 
Коли чотири тварини хвалили Бога, старці, що сиділи на 24 престолах, також складали свої вінці перед Богом і хвалили Його: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу».
 
Вірш 11: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!»
Хвала, яку віддавали Богу 24 старці, походила від їхньої віри в те, що Бог достойний всієї слави, честі й сили, бо Він створив усе та все існує з Його волі.