Search

Проповіді

Тема 8: Святий Дух

[8-17] Маймо віру та надію на Святого Духа (До римлян 8:16-25)

Маймо віру та надію на Святого Духа
(До римлян 8:16-25)
„Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись. Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас. Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.”
 
Чому праведники мають надію на Святого Духа?
Тому що ми, народжені знову християни, матимемо нове небо і нову землю, тоді як ті, що не народилися знову, загинуть разом із цим світом.

 

Світ втратив надію


Чи мають у наш час люди реальну надію? Ні, не мають, бо вона існує тільки в Ісусі. Ми живемо в час невпевненості і безнадії. Щодня все швидко змінюється. Люди з усіх сил намагаються встигнути за цими стрімкими змінами. Вони не прагнуть знайти духовну істину і не турбуються про духовне щастя, а навпаки, намагаючись уникнути життєвих невдач, догоджають цьому грішному світу. 
З’являються нові спеціальності, а старі професії втрачають свою актуальність. Люди живуть дуже напруженим та неспокійним життям. Поступово їх надія на цей світ умирає. Однією з причин цього є невпевненість у майбутньому. Ось як виглядає наше життя в цьому нестабільному світі.
 
 

Ми повинні надіятися на вічне життя у Святому Дусі

 
Тож яким чином ми можемо віднайти реальну надію? Ми маємо нагоду знайти її завдяки вірі в Євангеліє Води та Духа. Ті люди, котрі одержали у дар Святого Духа, надіються не на земне, а на небесне. Апостол Павло навчає про правдиву надію на Царство Небесне. Ми, що наповнилися Святим Духом, покладаємося на Небо; надіємося, бо віримо, що Христос прийшов на землю, щоб забрати всі наші гріхи і спасти нас грішних Своїм Хрещенням від Івана і Кров’ю на Хресті. Господь дарує надію на Небо усім людям, які вірять у Євангеліє прощення гріхів. 
У посланні до римлян читаємо: „Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих” (До римлян 8:19-21). Усі створіння уповають на звільнення від занепаду та смерті.
У цьому світі всі речі є недосконалі. Тому люди мучаться під гнітом гріха і чекають на прихід та допомогу синів Божих. Крім того, вони бажають одержати звільнення від рабства гріхів та жити вічно.
Прийде час, коли усі Божі створіння будуть оновлені. На цій землі щороку в’януть та відмирають квіти, а в новому світі вони цвістимуть вічно. Ми, що одержали в дар Святого Духа, також побачимо цей новий світ. 
Ісус Христос пообіцяв знову прийти на землю, звеличити усіх тих, котрі виповнилися Святим Духом, дарувати кожному з них нове, нетлінне й безсмертне тіло і дати їм вічне життя. Він також пообіцяв їм життя у Царстві Небесному разом із Богом. Всі творіння на землі чекають цього дня, а коли він настане - житимуть вічно разом із нами, синами Божими.
 
 
Світ, повний надії
 
Коли ж для праведників здійсниться ця мрія? Вона здійсниться, коли Господь знову прийде на землю. Ми повинні жити, дивлячись на цей світ з надією. Ісус сказав нам, що буде голод, хвороби, землетруси і війни по всьому світу (Матвія 24:7). Але це ще не буде кінець. В останній день існування цього світу Господь знову прийде, оновить увесь світ і подарує нам безсмертне духовне тіло. Це означає, що рослини і тварини також одержать безсмертя. Віруючи в це, ми повинні дивитися на світ з оновленою надією. 
У цьому світі навіть ті, які сповнилися Святим Духом, разом з усіма творіннями з нетерпінням очікують спасіння тіл усіх дітей Божих. Ми дивимося на світ з надією, що Господь зробить нас Своїми дітьми та що після Його повернення ми уникнемо занепаду та смерті. 
Незважаючи на те, що колись-таки світ загине, він знову оновиться, коли Господь вдруге прийде на землю. Ми повинні жити з надією та вірою в цю правду. Оновлений світ буде прекрасний і дивний, як описується у казках, які ви колись читали. Тільки уявіть собі, як було б чудово прожити в цьому прекрасному світі тисячу років. І ми справді увійдемо в Царство Небесне та отримаємо дар вічного життя в ньому, якщо будемо дітьми Божими. Тож живімо з надією.
Чи ви бачите хоча б якусь надію в сучасному світі? Ні. Люди живуть безтурботно, бо не мають жодної надії. Але Господь дав надію на Небо тим, які одержали прощення гріхів і стали праведниками. „Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю” (До римлян 8:24-25). Це означає, що ми повинні набратися терпіння, очікуючи приходу Ісуса, щоб врятуватися через віру в Божі слова. 
Наші душі сповнені Святим Духом, бо ми знайшли спасіння від гріхів. Це означає, що ті, котрі отримали прощення від Ісуса, мають у серці Небесного Царя та відкинули гріх. А що ж трапиться з нашими тілами? Наші слабкі тіла також воскреснуть, знайдуть нове життя і безсмертя. Коли Ісус повернеться, ми удостоїмося вічного життя поруч із Господом. Тільки ті, що народилися знову, зможуть жити з цією надією, а їх душа та тіло стануть досконалими. Наша плоть стане вічною і більше ніколи не знатиме хвороб. Людські тіла слабкі, тому абсолютно неможливо вести досконале життя. Воно стане можливим тільки після другого приходу Ісуса. Тож чекаймо на друге пришестя Господа. Лише ті, що сповнилися Святим Духом, можуть жити такою надією. 
Надія праведників приносить плоди не тільки у Царстві Небесному, але й на землі. У Біблії написано, що наш Господь знову зійде на землю, коли цей світ загине після Страшного Суду. Ісус дійсно прийде. Коли Він вперше прийшов на землю, то прийняв Хрещення заради спасіння грішників, умер на Хресті, щоб зробити їх праведниками та вознісся на Небо. Зараз настав час, коли Господь має повернутися. 
Повернувшись на землю, Господь розбудить всіх усопших святих, котрі вірили в Ісуса й наповнилися Святим Духом, і звільнить їх від неволі тлінності та смерті. Він дасть їм нові, небесні, нетлінні і непідвладні хворобам тіла. Вони піднесуться над хмарами, щоб зустрітися з Господом, і Він оновить усі творіння.
Протягом цілого тисячоліття ми будемо жити разом з Ісусом, Господом нашим, і панувати в новому світі у нагороду за служіння Євангелію. Це буде своєрідною репетицією для тих, котрі увійдуть в Царство Небесне. Ось у чому полягає надія на Царство Небесне та її реальність. Усі недосконалі стануть досконалими. Ті, що були піддані тлінню, стануть безсмертними. Слова „...сіється в тління, в нетління встає” (1 До коринтян 15:42) стануть реальністю після повернення Ісуса Христа. 
Отож маймо сильну надію ті, що одержали в дар Святого Духа. Завжди пам’ятаймо, що хоч усе суще старіє та вмирає, це ще не кінець. Ми повинні мати надію і віру в те, що наш Господь воскресить цілий світ, та жити в сподіванні на нове небо і нову землю. Тільки уповаючи на це, ми зможемо проповідувати Євангеліє. 
Ми наповнилися Святим Духом завдяки тому, що прийняли спасіння від гріхів світу. Святий Дух, що перебуває у нас, очікує повернення Господа. Він від нашого імені просить Отця Небесного дарувати нам життя без розчарувань, повне надії та віри. 
 
 
Ми повинні жити в надії та у Святому Дусі
 
Де перебуватимуть праведники? Праведникам приготовано місце у [5]Тисячолітньому Царстві, яке Господь побудує на оновленій землі після Свого другого пришестя, а також у Царстві Небесному. Однак ми повинні бути дуже терплячими в очікуванні цього Дня та вірити, що Господь зробить наші тіла досконалими, коли настане кінець світу. Сподіваймося та очікуймо на прекрасне майбутнє.
 
[5] Коли Ісус Христос вдруге прийде на землю згідо обітниці, Він зійде з Неба і першими воскресить із мертвих тих, котрі померли у Христі. Після того Він перемінить усіх святих – живих та воскреслих – подарує їм вічні нетлінні безсмертні тіла й понесе їх понад хмарами, щоб вони могли зустрітися з Господом на небесах (1 До солунян 4:6-17, 1 До коринтян 15:51-53). Згодом, виливши сім чаш гніву на грішників, Він оновить усе творіння. Він утвердить Своє Царство на оновленій землі та царюватиме тисячу років із тими, які брали участь у першому воскресінні (Об’явлення 20:4-5). Після Тисячолітнього Царства Він судитиме мертвих і вижене їх в озеро вогненне (Об’явлення 20:11-15). Тоді Він поведе свій народ до Небесного Міста, Нового Єрусалиму, та навіки перебуватиме в ньому (Об’явлення 21:1-4).
 

Сповнений Святим Духом апостол Павло мав таку саму надію, як ми. Ми живемо з цією надією в серцях, очікуючи Тисячолітнього Царства та Царства Небесного. Ті, які не народилися знову від Води та Духа, загинуть разом з кінцем світу, а народжені згори християни віднайдуть нове небо та нову землю. Наші сподівання збудуться, наші тіла стануть досконалими і ми разом з Ісусом Христом житимемо та царюватимемо у новому світі протягом тисячі років. Очікуючи цього дня, ми можемо з надією та без страху жити на землі.
Тож будьмо терплячі в очікуванні. Незважаючи на те, що наше життя з кожним днем усе більше наближається до кінця, наші сподівання здійсняться, бо ми віримо в Бога. Ті, які не мають надії, вже померли. Сподівайтеся та уповайте, віруючи в слово Боже. 
Прощення наших гріхів стало реальністю; реальним буде й відновлення наших тіл, а також дар вічного життя для всіх створінь на землі; ось чому наша надія також правдива. Майте віру в Ісуса та Його справу відкуплення людства; ті бо, що мають надію, живуть у красі та щасті. Люди втрачають щастя, коли не мають надії, а ті, що ні про що не мріють, є насправді нещасливі. Ми живемо щасливо, тому що уповаємо на Тисячолітнє Щастя і Царство Небесне, нове небо та нову землю. 
Праведники повинні надіятися і разом із Святим Духом проповідувати свою надію. Ми повинні сподіватися, що люди в усьому світі почують наше Євангеліє. Якщо ваша віра тверда, то ви зрозумієте, що світ насправді маленький, а не такий неосяжний, як здається. Спершу наше життя не мало змісту, тепер ми з надією та смиренністю можемо проповідувати Євангеліє по всьому світу. Ми повинні вірити в те, у що вірив апостол Павло.
Ті, які мають тверду віру, проповідують чудове Євангеліє справді віддано й ревно. Надіймося, що чудове Євангеліє набуде поширення по всьому світу серед безнадії, що панує в наш час. Поширюймо добру звістку виснаженим і зневіреним, незаможним та знедоленим; визволяймо їх із неволі темряви, проповідуючи віру та надію на Царство Небесне, у яке можуть увійти лише ті люди, гріхи яких прощені завдяки вірі в Євангеліє Води та Духа. Вселяймо в них надію на те, що земним труднощам прийде кінець та що Бог у славі зійде на землю.
Слуги Божі й святі, народжені знову! Я звертаюся до вас із проханням проповідувати це Євангеліє до останніх днів існування світу і твердо вірити в Царство Небесне незалежно від того, скільки часу ще залишилось до кінця. Ті з нас, які мають надію, ніколи не загинуть, бо після земного життя підуть у вічність. Вони обов’язково отримають друге життя в дарунок від Господа.