Через COVID-19 та порушення роботи міжнародної
поштової служби ми тимчасово призупинили наше служіння безкоштовних друкованих книг.
поштової служби ми тимчасово призупинили наше служіння безкоштовних друкованих книг.
У зв’язку з цією ситуацією наразі ми не можемо надсилати Вам книг.
Моліться, щоб ця пандемія незабаром закінчилася і робота поштової служби відновилася.
Моліться, щоб ця пандемія незабаром закінчилася і робота поштової служби відновилася.
Короткі Пояснення Деяких Біблійних Термінів
Пов'язаних з Євангелієм Води та Духа
-
1. ВикупЗвільнення майна чи людини взамін за оплату зазначеної суми. Ціна або оплата грошей, яких вимагають або платять за таке звільнення. Найчастіше використовується як позитивне відображення відкуплення (наприклад: Вихід 21:30, Числа 35:31-32, Ісаї 43:3, “викуп”). У Новому Завіті, Євангелія від Матвія 20:28 і Марка 10:45 описують викуп як “виплату грошей”.
-
2. Спокута, ОчищенняРитуал покладення всіх гріхів людства на Ісуса. У Старому Завіті очищення було перенесенням гріхів на жертву шляхом покладення рук на її голову. У Новому Завіті воно означає хрещення Ісуса від Івана Хрестителя. Староєврейською та грецькою це слово означає покладення гріха на Ісуса Христа, щоб грішники могли вступати у правильні відносини з Богом. Новий Завіт добре ілюструє жертву для очищення: хрещення Ісуса і Його смерть на Хресті.
У Старому Завіті: слово “спокута” використовується майже 100 разів у Старому Завіті і завжди передається (наприклад, Левит 23:27, 25:9, Числа 5:8) староєврейською як “kaphar” (зазвичай “очищати”). Спокута є перекладом єврейського слова, яке означає перенесення гріхів шляхом покладення рук на голову живого козла і визнання над ним усіх беззаконь ізраїльтян (Левит 16:20).
У Новому Завіті: Спокута пов’язана з арамейським “kpr”, що означає “покривати”. Це означає Ісусове хрещення спокутування в Новому Завіті. Ісус прийшов у цей світ і був хрещений у віці 30 років, щоб здійснити спасіння всього людства. -
3. Біблійне очищенняА. У Старому Завіті очищення, зазвичай, здійснювалося через жертвування тварини (наприклад, Вихід 30:10, Левит 1:3-5, 4:20-21, 16:6-22).
Б. У Новому Завіті жертва спокутування Старого Завіту в основному збережена, але очищення всього людства можна здійснити лише шляхом жертвування тіла Ісуса Христа, Божого Сина. Апостол Павло сказав, що Ісус Христос помер за наші гріхи (1 До коринтян 15:3).
Слово “спокутування” використовувалося не тільки на позначення смерті Христа для змиття первородного гріха, але й очищення всіх гріхів усіх людей. Після хрещення, яким гріхи світу були передані Ісусу (Від Матвія 3:15), Він спас людство, проливши кров на Хресті (Левит 1:1-5, Від Івана 19:30).
Апостол Павло пояснює в 2 До коринтян 5:14, що “вмер Один за всіх”, а далі, у вірші 21, каже, що це сталося “за нас”, і ще у Листі до галатів 3:13: “ставши прокляттям за нас”. Лише кілька віршів у Новому Завіті говорять про Ісуса як про Жертву (наприклад, До ефесян 5:2), Від Івана 1:29, 36 (“Агнець” – Іван Хреститель) і 1 До коринтян 5:7 (“наша Пасха” – апостол Павло).
Проте Павло сказав, що хрещення Ісуса в Йордані є спокутуванням усіх гріхів світу. Він пояснює в Листі до римлян 6, що всі гріхи світу були передані Ісусу через Його хрещення від Івана Хрестителя.
Він далі пояснює, що розп’яття Ісуса було засудом і компенсацією за гріх, та що жертва спокутування була принесена за душі всіх людей.
Смерть Ісуса була виконанням Божого плану у жертві очищення у Старому Завіті. Покладення рук у Старому Завіті та хрещення Ісуса в Новому Завіті відповідають Закону Божому (Ісаї 53:10, Від Матвія 3:13-17, До євреїв 7:1-10, 18, 1 Петра 3:21).
Новий Завіт не закінчується хрещенням та смертю Ісуса, але продовжує розповідати нам, що звершення спасіння – це наше хрещення у Христа, що дозволяє нашому давньому чоловіку померти разом із Ним (До римлян 6:3-7, До галатів 2:19-20).
Він каже нам, що Іван Хреститель хрестив Ісуса Христа, щоб забрати всі гріхи світу, і тому Він був розп’ятий. Своїм хрещенням і кров’ю Ісус Христос не тільки змив гріхи світу, але також спас нас від сили Сатани і повернув нас до сили Божої, прийнявши покарання і перетерпівши біль замість людства.
Тому, спокутування Ісуса вирішило проблему гріха, яка перешкоджала людям перебувати близько Бога. Ця знаменна подія відновила мир і гармонію між людьми та Богом, принісши одночасно спасіння, радість (До римлян 5:11), життя (До римлян 5:17-18) і спокутування (Від Матвія 3:15, Від Івана 1:29, До євреїв 10:1-20, До ефесян 1:7, До колосян 1:14). -
4. День ОчищенняСтароєврейською це поняття означає день “покриття” або “примирення”. Найважливішим для євреїв був День Очищення десятого дня сьомого місяця (Левит 23:27, 25:9). У Левит 16 можемо бачити, що навіть Первосвященик не міг того дня увійти до Святого Святих без призначених ритуалів.
Як, власне, Святеє Святих, так і народ Ізраїлю потребували спокутування; таким чином, Первосвященик повинен був принести жертву, щоб передати гріхи, поклавши руки на голову жертви. В День Очищення ізраїльтяни думали про Божу святість і про свої гріхи.
У той час аж 15 жертв (включаючи козла відпущення), 12 цілопалень та 3 приношення очищення жертвувалися Богу (Левит 16:5-29, Числа 29:7-11). Якщо врахуємо “друге ягня”, згадане у Числах 28:8, то було 13 цілопалень та 4 приношення очищення.
День, коли ізраїльтяни покутували за цілорічні гріхи, припадав на десятий день сьомого місяця. Тож День Очищення цілого світу був тим днем, коли Ісус охрестився від Івана Хрестителя. Насправді, саме це був День Очищення для всього людства. Цього дня Бог змив усі гріхи світу (Від Матвія 3:13-17). Це був День Очищення, у який Бог “бо так... виповнив усю правду“. -
5. Жертва очищенняУ Старому Завіті: як і інші жертви, жертву освячення усіх Ізраїльтян приносили у скинії. Первосвященик очищався і вдягав священний одяг замість звичайного формального вбрання для ритуалів, вибирав молодого бика для жертви за гріх та барана як цілопалення за себе та свій дім (Левит 16:3-4). Первосвященик клав руки на голову жертви, щоб передати їй річні гріхи свого народу.
Покладення рук було важливою подією Дня Очищення. Без нього жертвоприношення були б неможливі, тому що очищення гріхів не могло виконатися без покладення рук, через яке річні гріхи ізраїльтян переходили на жертву за гріх.
У Левиті 16:21: “І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню.”
І брав він від громади двох козлів на жертву за гріх та одного барана на цілопалення (Левит 16:5). А тоді ставив обох тих козлів перед Господнім лицем при вході скинії і кидав жеребки, щоб вибрати одного для Господа, а іншого – для “козла відпущення”.
Того, що для Господа, приносили як жертву за гріх, а козла відпущення – живим перед Господнім лицем, щоб очистити річні гріхи Ізраїлевих синів, а потім відпускали у пустиню (Левит 16:7-10).
Гріхи Ізраїля повинні були бути передані козлу відпущення шляхом покладення рук первосвященика. Тоді козла відпущення, який взяв на себе всі гріхи Ізраїля, відпускали у пустиню для примирення між народом і Богом. Таким чином змивалися річні гріхи Ізраїля.
У Новому Завіті: таким же чином Ісус Христос хрестився від Івана Хрестителя (покладення рук Старого Завіту) і забрав усі гріхи світу як жертовний Агнець, щоб виконати Боже спасіння (Левит 20:22, Від Матвія 3:15, Від Івана 1:29, 36).
У Старому Завіті, перш ніж кинути жеребки, Аарон зарізав молодого бичка як жертву за гріх за себе та свій дім (Левит 16:11). Тоді він брав повну кадильницю жевріючого вугілля з-над жертовника перед Господнім лицем, і повні жмені тонко товченого запашного кадила, та й вносив за завісу. Тоді він клав кадило на вогонь перед Господнім лицем, щоб хмара кадила закрила віко. Він також брав крови бичка і кропив пальцем віко та перед ним сім разів (Левит 16:12-19).
У День Очищення не можна було забувати про покладення рук Аарона на голову жертви. Аарон клав руки на голову козла і переносив усі гріхи та беззаконня Ізраїля на його голову. Тоді призначений чоловік відводив козла у пустиню і відпускав його. Козел відпущення блукав у пустині з гріхами Ізраїля і, зрештою, помирав за них. Такою була типова жертва очищення в Старому Завіті.
Аналогічно відбувалося й у Новому Завіті, за винятком того, що замість козла відпущення був Ісус Христос, який взяв усі гріхи світу на Себе Своїм хрещенням, пролив кров і помер на Хресті за всіх нас.
Тому зараз спасіння від усіх гріхів неможливе без хрещення та розп’яття Ісуса Христа, небесного первосвященика. Це є звершення спасіння нового народження з води та Духа. -
6. Покладення рук, посвятаЦе був даний Богом спосіб передачі гріха жертві за гріх у Старому Завіті (Левит 4:29, 16:21). За часів Старого Завіту Бог дозволив людям спокутувати свої гріхи, поклавши руки на голову жертви за гріхи у скинії. Це мало об’явити майбутнє хрещення Ісуса у Новому Завіті.
-
7. ХрещенняХрещення означає ① бути омитим ② бути похованим (бути зануреним), також і в духовному сенсі, ③ передати гріх покладенням рук, як це було у старозавітні дні.
У Новому Завіті хрещення Ісуса від Івана Хрестителя слугувало для змиття всіх гріхів світу. “Хрещення Ісуса “ означає взяти на себе гріхи всього людства, щоб змити гріхи світу.
Ісус охрестився від Івана Хрестителя, представника усіх людей і первосвященика з роду Аарона, та взяв на Себе всі гріхи світу. Це було метою Його хрещення.
Духовне значення слова “хрещення” – “передати, бути похованим”. Отже, “хрещення Ісуса” означає, що всі гріхи були передані Ісусу і що Він був засуджений замість нас. Для того, щоб спасти людство, Ісус повинен був забрати наші гріхи Своїм хрещенням і померти за них.
Таким чином, Його смерть є також нашою з вами смертю, смертю всіх грішників світу, а Його воскресіння є воскресінням всіх людей. Його жертва є спасінням грішників, а Його хрещення є свідченням очищення всіх гріхів людства.
Біблія розповідає нам: “Того образ, хрещення... спасає тепер і нас” (1 Петра 3:21). Хрещення Ісуса – це праведний спосіб спасти все людство, змивши наші гріхи. -
8. ГріхВсе, що протистоїть Богу, – це гріх. Це стосується всіх гріхів, включаючи первородний гріх і провини, які ми чинимо протягом усього свого життя.
Гріх – грецькою “hamartia”. А його дієслівна форма – “hamartano”, що означає “не влучити в ціль”. Отже, одним із найбільших гріхів є неправильна віра в Ісуса, а отже, нездатність спастися. Не знати і не вірити в правду означає чинити гріх непокори і богохульства проти Бога.
Якщо ми направду не хочемо вчинити такий гріх перед Богом, то мусимо правильно зрозуміти Його слова та усвідомити правду, що Ісус став нашим Спасителем.
Ми повинні вірити в хрещення Ісуса і Його Хрест, слідуючи слову Божому. Гріхом є не приймати Слово Боже, відходити від істини та вірити в хибні теорії.
Біблія каже нам, що найважчий гріх – це “гріх на смерть” (1 Івана 5:16), невіра в те, що Бог змив усі гріхи світу. Ми повинні вірити в народження Ісуса, очищення гріха Його хрещенням, і в те, що Він дав нам життя Своєю кров’ю на Хресті. Це – гріх, якщо хтось не вірить у записане слово про те, що Ісус хрестився, помер на Хресті і воскрес, щоб звільнити нас від усіх наших гріхів. -
9. ПокаянняКоли той, хто відійшов від Бога, усвідомлює свої гріхи і дякує Ісусу за те, що Він їх змив, та навертається до Бога, це називається покаянням.
Ми всі є купами гріха. Справжнє покаяння – це визнання цієї правди: ми є грішниками перед Богом, і не можемо не грішити все наше життя й підемо до пекла, коли помремо; ми повинні прийняти Ісуса як свого Спасителя вірою в те, що Він прийшов у цей світ, щоб спасти таких грішників, як ми, і що Він забрав усі гріхи (Своїм хрещенням), помер і воскрес, щоб спасти нас. Справжнє покаяння – це відмова від власних думок і повернення до Бога (Дії 2:38).
Покаяння – це визнання своїх гріхів і повернення до Слова Божого, прийняття спасіння води та крові усім своїм серцем (1 Івана 5:6).
Справжнє покаяння – це визнання себе за цілковитого грішника і віра в Ісуса, Сина Божого, як свого Спасителя, який спас нас від усіх наших гріхів. Щоб спастися та очиститися від усіх гріхів, ми повинні перестати намагатися освятитися власними ділами і визнати, що ми є цілковитими грішниками перед Богом і Його законами. Тоді ми повинні прийняти правду Його спасіння, євангелія води та Духа, яке Ісус дав нам Своїми хрещенням і кров’ю.
Грішник повинен відкинути усі свої власні думки і волю та цілком навернутися до Ісуса. Ми спасемося, коли повіримо, що хрещення Ісуса мало на меті покласти на Нього всі наші гріхи.
Іншими словами, хрещення Ісуса, Його розп’яття та воскресіння виконали Божу праведність, Його спасіння всіх грішників. Ісус прийшов у тілі, хрестився і був розп’ятий, щоб змити всі наші гріхи. Повна віра у все це і в те, що Ісус воскрес, щоб стати Спасителем усіх, хто вірує в Нього, є істинним покаянням і справжньою вірою. -
10. СпасінняСпасіння у християнстві означає “звільнення від влади або кари за гріх”. Ми отримуємо спасіння, коли визнаємо, що не можемо не піти в пекло за наші гріхи, і віримо, що Ісус спас нас від усіх наших гріхів Своїми народженням, хрещенням та кров’ю на Хресті.
Ті, котрі стають безгрішними вірою в спасіння Ісуса, у хрещення та кров Ісуса, називаються “спасенними, народженими знову, праведними”.
Ми можемо застосовувати слово “спасіння” до тих, котрі вірою в Ісуса спаслися від усіх своїх гріхів, включаючи первородний гріх та щоденні гріхи. Так само, як рятується людина, котра тоне, той, хто тоне у гріхах світу, може спастися вірою в Ісуса як свого Спасителя, вірою в Його хрещення та кров, у слова духовної істини. -
11. Народитися зновуЦе означає “народитися вдруге”. Грішник народжується знову і стає праведним, коли спасається духовно вірою в хрещення Ісуса і Його Хрест.
Ми можемо духовно народитися знову вірою в хрещення і кров Ісуса. Народжені знову – це ті, котрі очищені від усіх своїх гріхів і “не в справі гріха другий раз з’явитися тим, хто чекає Його на спасіння” (До євреїв 9:28). -
12. Відпущення гріхівЦе важливе поняття також відоме як прощення гріхів. Гріхи прощаються, коли ми очищуємося від усіх гріхів раз і назавжди євангелієм води та Духа. Віра в євангеліє води та Духа – це віра в ряд істин: божественність Ісуса Христа, втілення Сина Божого, Його хрещення та розп’яття для спасіння всіх нас і Його воскресіння.
Відкуплення, яке Ісус дав нам, може бути нашим завдяки вірі в Його хрещення та кров. Як пророкували у Старому Завіті, Сам Ісус спас усіх людей від гріха. Відкуплення у Біблії означає очищення гріхів вірою в хрещення Ісуса і Його кров. Всі гріхи були передані Ісусу, тому в серці людини більше немає гріха.
Ми можемо називати себе відкупленими та праведними лише після того, як передамо всі наші гріхи Ісусу вірою у Його хрещення. -
13. Ісус ХристосІСУС : “Спаситель, який спас усіх людей від їхніх гріхів і покарання за ці гріхи”. “Ісус” означає “Спаситель, Той, хто спас усіх людей від їхніх гріхів” .
ХРИСТОС : “Помазаний”. Було три види людей, яких помазували перед Богом: ① царі, ② пророки і ③ священики. Ісус виконав усіх ці три ролі.
Ісус Христос був усіма ними. Він виконав усі ці ролі. Ми повинні вірити в Ісуса як Царя, Пророка і Священика, який приніс нам спокуту і спасіння. Таким чином, ми називаємо Його “Ісусом Христом”. Він був небесним Первосвящеником, який спас нас від усіх гріхів світу Своїм хрещенням та кров’ю.
Тому Він є Царем усіх, хто вірує в Нього. Він допомагає нам усвідомити свої гріхи, коли ми приходимо до Нього. Він навчає нас, що ми є грішниками від днів наших предків; що, як нащадки грішників, ми народилися грішниками, і тому перебуваємо під судом Божим.
Він також показав нам, що ми очищуємося від гріхів Його хрещенням та кров’ю. Він зробив усе це для нас, грішників. -
14. Божий Закон: Десять ЗаповідейУ Божому Законі є 613 статей законів стосовно повсякденного життя. Але суть усього цього – Десять Заповідей, яких ми повинні дотримуватися перед Богом. Там є такі накази й заборони, як “Роби це” та “Не роби цього”. Це ті принципи, за якими слід жити, і Божі заповіді були дані нам, щоб ми могли усвідомити свої гріхи. Через записані Божі заповіді ми можемо визнати, як часто не слухаємося Його (До римлян 3:19-20).
Бог дав нам заповіді, щоб ми усвідомили свої гріхи. Ми ніколи не можемо дотримуватися всіх Його заповідей, тому мусимо покірно сприйняти той факт, що ми є грішниками, перш ніж повіримо в Ісуса. Всі ми – грішники, і Бог знає, що ми ніколи не зможемо жити згідно з Його Законом. Отже, Він зійшов у цей світ як людина, охрестився і прийняв кару на Хресті. Намагання жити за Його заповідями – це гріх зарозумілості. Ми не повинні цього робити.
Закон показує нам, який досконалий і святий Бог, а також якими слабкими насправді є ми, люди. Іншими словами, святість і досконалість Бога виявляються в Божому Законі. -
15. Річка Йордан, де охрестився ІсусРічка Йордан стрімко впадає в Мертве море. Поверхня Мертвого моря приблизно на 400 метрів нижча рівня моря. Тому вода з Мертвого моря не може нікуди витікати; вона закрита у Мертвому морі.
Солоність Мертвого моря в 10 разів вища, ніж інших, звичайних морів, і там немає ніяких живих істот. Тому воно називається Мертвим морем. Ісус охрестився від Івана Хрестителя у річці смерті (річці Йордан). Це свідчить про те, що всі люди, крім тих, котрі не мають гріха у своїх серцях, наприкінці підуть на вічну смерть за їхні гріхи.
Тому річка Йордан – це річка, що змиває гріхи, річка, де помирають грішники. Коротше кажучи, це річка спокутування, де всі гріхи світу були змиті Його хрещенням, покладенням гріхів на Ісуса. -
16. ПраведніТі, хто, вірячи в Євангеліє води та Духа, отримали прощення всіх гріхів і стали безгрішними перед Богом, називаються праведними. У листі до римлян 4:7-8 написано: "Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл: Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи". Блаженний тут не хто інший як праведний, який отримав звільнення від гріха. Оскільки Бог є святим і справедливим, Він не вважає тих, які мають гріх у своєму серці праведниками. Бути прощеними з наших беззаконь і омитими від гріхів означає стати безгрішними і святими, фактично вірячи в Ісус Христа - тобто, вважаючи, що ми передали наші гріхи Ісусу через Його хрещення, і що смертю на Хресті Ісус опосередковано заплатив плату за наші гріхи на Хресті.
Оскільки Бог не може брехати, Він ніколи не вважає праведниками тих, хто має гріх. Навпаки, Він засуджує їх і кидає у вогонь пекельний. Щоб стати безгрішним перед Богом, ми повинні серцем увірувати, що всі наші минулі, нинішні і майбутні гріхи перейшли на Ісуса раз і назавжди, коли Його охрестився від Івана Хрестителя, і ми повинні в такий спосіб викинути наші гріхи з наших сердець. Праведник в очах Божих - це той, хто став безгрішним серцем, увірувавши у хрещення Ісуса та його Хрест. Якщо деякі люди усе ще мають гріх у серці, навіть якщо вони вірять в Ісуса і моляться у покаянні, то вони - грішники, а не діти Божі.
Бог не виправдує грішника (Книга Вихід 23:7), оскільки Він не може брехати. Тому ті, що не вірять у хрещення Ісуса, а тільки в кров Христа, ніколи не зможуть стати справедливими.
Copyright © 2021 by The New Life Mission